Доповідь на захист дипломної роботи: Діяльність української греко-католицької церкви

Шановний Голово та члени державної екзаменаційної комісії.

На Ваш розгляд подається тема дипломної роботи:

«ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

(1944 –- 1991 рр.)»

Дозвольте коротко викласти даний матеріал

Актуальність теми. Активна діяльність греко-католицької церкви по зміцненню національної самосвідомості та моральних основ життя українського населення заслуговує на увагу дослідників. Період Другої світової війни та панування радянської влади був чи не найважчим і найтрагічнішим в історії Української Греко-Католицької церкви. Проте і в таких найнесприятливіших умовах церква активно діяла і розвивалася.

Друга світова війна поставила УГКЦ між двох вогнів і фактично зробила її заручницею у протистоянні німецького та радянського тоталітарного режимів. Львівський собор став однією з найтрагічніших подій в історії греко - католицької церкви. Фактично влада здійснила спробу повністю знищити УГКЦ, проте церква продовжувала діяти в підпіллі. Тому цікаво дослідити масштаби підпільної діяльності церкви, а відповідно її вплив на національну та релігійну свідомість українського населення. Тому тема є актуальною, потребує подальшого ґрунтовного вивчення спеціалістами-істориками.

Діяльність Української Греко-Католицької церкви в радянський період є однією з найменш досліджених сторінок історії Української церкви. Одним з найбільш повних видань, присвячених діяльності катакомбної УГКЦ з тих, що опубліковані за кордоном, є збірник документів під назвою "Мартирологія українських церков. Том 2 : Українська Католицька церква".

Одним з найновіших вітчизняних видань, що присвячені діяльності підпільної УГКЦ є праця професора Володимира Сергійчука "Нескорена церква" видана у Києві в 2001 р. Книга охоплює період з 1944 по 1990 рр., тобто найважчі роки діяльності греко-католицької церкви в радянський час.

Крім цих видань, для написання дипломної я використав працю Софрона Мудрого "Нарис історії церкви в Україні" , опублікованої у Львові 1995 р., в якій автор в короткій формі подає стан УГКЦ в умовах радянської влади.

Використано також збірник документів - "Культурне життя в Україні. Західні землі. Документи і матеріали. Т 1. (1939 - 1953 рр.)" , що був опублікований у видавництві "Наукова думка" 1995 р.

Крім наукових статей у періодичних виданнях є також збірки документів які викривають процес ліквідації владою церкви, а також методи боротьби з греко-католицьким підпіллям. Найбільше таких публікацій надруковано в "Українському Історичному Журналі" у 1996 - 1997 рр., а також у ж. "Людина і світ" за 1995 р.

Метою даної дипломної роботи є висвітлити ставлення радянської влади до греко-католицької церкви, враховуючи різні періоди її перебування на українських землях та діяльність під час ліквідації і її заборони, прослідкувати відродження греко-католицької церкви в легальних умовах у радянській Україні та в роки незалежності.

Метою продиктовано основні завдання, які необхідно розв'язати у процесі дослідження даної наукової проблеми :

-  дослідити усі аспекти діяльності греко-католицької церкви в умовах радянської влади ;

- простежити становлення греко-католицької церкви в умовах переслідування її тоталітарним режимом, висвітлити діяльність підпільних священиків, утворення таємних монастирів і семінарій ;

- висвітлити боротьбу греко-католиків України за свою легалізацію ;

- прослідкувати початок виходу УГКЦ з підпілля, її легалізація і становлення у 1987-1991 рр.

Хронологічні рамки дослідження визначені його тематичною спрямованістю і охоплюють період з 1944 по 1991 рр. – тобто від часу становлення радянської влади в Західній Україні до її розвалу на початку 90-х рр. Такий хронологічний підхід обумовлений тим, що діяльність УГКЦ була зосереджена на українській території, що знаходилась під владою Радянського Союзу.

Практична цінність визначається виявленням ролі УГКЦ у національному і культурному житті західноукраїнських земель у XX ст., вона повинна сприяти глибшому дослідженню історії цієї церкви в радянський період та в роки незалежності, що в свою чергу має допомагати запобіганню релігійних конфліктів.

Апробація дипломної роботи основні положення та теоретичні висновки дипломної роботи обговорювалися на засіданні кафедри нової та новітньої історії України Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, та на студентській науково–практичній конференції історичного факультету березень 2015 року.

Структура даного дослідження, визначена метою та завданнями, складається із вступу, чотирьох розділів, списку використаних джерел та літератури .

В даній роботі я прийшла до таких висновків

Таким чином період 1944-1991 рр. був найважчим періодом діяльності греко-католицької церкви. Саме в цей час УГКЦ доводилось функціонувати в умовах жорсткого тоталітаризму. Радянська держава будь якими методами намагалася придушити релігійне життя на своїй території. Особливо трагічно цей процес протікав на західноукраїнських землях. З самого початку запровадження радянської влади в Україні греко-католицька церква зазнала сильного тиску. Радянський уряд не міг допустити існування незалежної церковної організації.

Під час першої окупації західноукраїнських земель радянський уряд не став проводити ліквідацію Української греко-католицької церкви. Основною причиною цього було те, що він остерігався таким вчинком посилити неприязнь народу до влади. Справа в тому, що ця церква і її митрополит Андрей Шептицький мали велику повагу і популярність у народу Західної України і не тільки у віруючих греко-католицького обряду, а й у представників інших конфесій.

Та незважаючи на те, в цей час було закрито усі греко-католицькі навчальні заклади, позбавлено монастирів їхньої власності, проведено конфіскацію церковного майна. Крім того було вбито і вивезено на Сибір велику кількість греко-католицького духовенства і мирян, які не погоджувалися з політикою радянської влади.

Проте навіть в таких несприятливих умовах УГКЦ продовжувала активно діяти під проводом А. Шептицького. Не зважаючи на постійний тиск з боку владних органів, ліквідацію друкарень і арешти духовенства митрополит Андрей Шептицький зумів організувати українське духовенство і мирян до праці в умовах жорсткого атеїстичного режиму, і своїм прикладом давав наснагу вірним греко-католицької церкви. Основним завданням митрополита в цей час було забезпечення духовної опіки греко-католикам, що опинилися поза межами Західної України на просторах СРСР. Для цього були уворені чотири екзархати, з яких, за планами митрополита мало початися відродження греко-католицької церкви по всій Україні, Білорусі, Росії. Дбаючи про майбутнє церкви митрополит призначив спадкоємця на митрополичий престол яким став Йосип Сліпий. В ці важкі часи також відбувалися засідання Архиєпархіальних соборів, які мали суто богословсько теологічний характер.

Після відновлення радянської влади на Західній Україні в 1944 р., становище УГКЦ значно погіршилося. Справа в тому, що ця церква залишилася чи не єдиним центром української культури і національної свідомості в Західній Україні. Діяльність греко-католицької церкви перешкоджала закріпленню радянського режиму на території західноукраїнських земель і встановленням ним контролю над свідомістю галичан. Радянська влада намагалася будь-якими методами здійснити свою політику по знищенню греко-католицької церкви. Слід відзначити загальні зміни в релігійній політиці радянської влади під час Другої світової війни. З політичних міркувань сталінський режим дещо послабив свій тиск на РПЦ. Здійснюючи цю політику радянський уряд прагнув ліквідувати УГКЦ і монополізувати релігійне життя на новоприєднаних землях в рамках підконтрольної РПЦ. Основним приводом за допомогою якого влада мала намір знищити греко-католицьку церкву послужило неправдиве обвинувачення у співпраці церкви із гітлерівськими окупантами і сприяння діяльності українським повстанцям. Знаряддям в руках влади для знищення церкви стала створена тією ж владою Ініціативна група, яка у співпраці з органами НКВС змушувала священиків, що залишилися після масових арештів, переходити на православ’я. Актом який мав би надати цим діям законного вигляду став скликаний 8-10 березня собор у Львові, на якому було проголошено офіційне приєднання до РПЦ. Після собору усіх духовних осіб, що не зареєстрували свій перехід на православ’я було заарештовано і ув’язнено в таборах.

Ліквідацію греко-католицької церкви було також здійснено на Закарпатті і Українських етнічних землях в Польщі, Чехословаччині, Румунії.

Незважаючи на формальну ліквідацію УГКЦ її найбільш активні осередки продовжували діяти в підпіллі. На перших порах розбудовою церкви в цих важких обставинах займалися в основному монахині і престарілі священики, але зі смертю Сталіна і початком хрущовської "відлиги" повернулися з ув’язнення греко-католицькі священики, церква поступово почала розширювати свій вплив, маючи надійну підтримку вірних мирян. Було утворено мережу підпільних монастирів, різних монаших згромаджень, відбувалося навчання священиків у кількох підпільних семінаріях, завдяки яким греко-католицька церква на кінець 80 рр. налічувала сотні священиків. Активно діяв також підпільний єпископат, який очолив висвячений Йосипом Сліпим митрополит Василь Величковський, а після його ув’язнення - Володимир Стернюк.

Активна діяльність підпільних осередків УГКЦ викликала занепокоєння з боку державних органів влади, тому радянським режимом здійснювалася система заходів спрямована на остаточне придушення цієї церкви. Владою розроблялися плани боротьби з так званим "уніатським" підпіллям, які передбачали проведення лекцій на атеїстичну тематику, посилювалася пропаганда через засоби масової інформації, відбувалися обшуки і арешти підпільного духовенства. Спеціально для боротьби з релігією і греко-католицьким підпіллям було утворено товариство "Знання", основним завданням якого було видання атеїстичної літератури, яка безплатно поширювалася серед населення.

Із зміною політичної ситуації в середині 80-х рр., виникла можливість легалізувати діяльність УГКЦ, чому сприяла лібералізація суспільно-політичного життя в СРСР, а також покращення відносини Радянського Союзу з Ватиканом і папою римським Іваном Павлом ІІ. Не зважаючи на це, на перепоні легальної діяльності церкви стояла верхівка КПРС, а особливо її відгалуження в Україні - КПУ, яка відзначалася своєю консервативністю, особливо у відношенні до УГКЦ. Але стійка позиція віруючих і духовенства, їхні постійні звернення до М. Горбачова з вимогою надання церкві офіційного статусу, а також масові пікетування і голодування принесли позитивний результат. Наприкінці листопада 1989 р. уряд офіційно дозволив реєструвати греко-католицькі громади, що спричинило масовий вихід віруючих з під влади РПЦ до УГКЦ.

З початком 90-х рр. греко-католицька церква поступово закріплює своє положення в Західній Україні, а особливо в Галичині, поступово відновлюючи ті позиції які вона займала до 1939 р.

Наслідки політики радянської влади відносно греко-католицької церкви відчуваються ще й в наші дні в умовах української державності і свободи віросповідання : з легалізації УГКЦ постає питання що до реабілітації церкви, адже ще й досі державна влада не здійснила цього кроку. В зв’язку з цим велика кількість греко-католицьких храмів які були передані радянською владою в користування іншим конфесіям до цього часу не повернені законному власнику.

Подвижницька діяльність мирян і священиків була гідно відзначена і оцінена Папою Римським і всією католицькою спільнотою. Це визнання проявилося в обряді проголошення блаженними мучениками 28 представників греко - католицької церкви який був проведений під час візиту папи римського Івана Павла ІІ в Україну в червні 2001 р.

Проте і досі залишається нерозв’язаною проблема надання греко-католицькій церкві статусу патріархату, що могло б значно зміцнити положення УГКЦ в структурі католицької церкви.

На сучасному етапі УГКЦ проводить активну роботу, спрямовану на подолання міжконфесійних конфліктів в рамках проголошеної Ватиканом політики екуменізму.

Іншим напрямком діяльності церкви в сучасних умовах є активна робота серед мирян і особливо молоді. В цьому плані УГКЦ намагається відродити той авторитет серед населення який вона мала за часів Шептицького. Під патронатом церкви активну роботу проводять молодіжні організації: Обнова, Українська молодь Христові, Воїн Ісуса і ін. Паралельно розвивається структура чернечих орденів, таких як Василіяни, Редемптористи, Студити, невпинно зростає чисельність монахів. Велику увагу церква приділяє розширенню свого впливу в східних областях України.

На вирішення всіх цих проблем спрямована активна діяльність церкви на сучасному етапі.

Дякую за увагу!!!

Дякую науковому керівнику за допомогу.

Дякую шановному рецензентові Юрію Орестовичу Стецик за ґрунтовну рецензію.

Дякую шановному рецензентові за слушні зауваження щодо моєї дипломної роботи, зокрема, що слід було ширше подати матеріал виходу УГКЦ з підпілля, її легалізацію та становлення у 1987-1989 рр.

Я погоджуюся з цим зауваженням. В розділі 3 розгорнуто подано матеріал щодо цього. Але я скажу кілька основних фраз, що з 1987 р. активізується боротьба в Західній Україні за легалізацію УГКЦ. Цьому процесові сприяли демократичні перетворення в СРСР, відзначення християнським світом у 1988 р. тисячолітнього ювілею хрещення Київської Русі, а також покращення відносин Радянського Союзу з Ватиканом і папою римським Іваном Павлом ІІ. Не зважаючи на це на перепоні легальної діяльності церкви стояла верхівка КПРС, а особливо її відгалуження в Україні - КПУ. Але стійка позиція віруючих і духовенства, їхні постійні звернення до М.Горбачова з вимогою надання церкві офіційного статусу, а також масові акції, пікетування і голодування принесли позитивний результат. Наприкінці листопада 1989 р. уряд офіційно дозволив реєструвати греко-католицькі громади, що спричинило масовий вихід віруючих з під влади РПЦ до УГКЦ. Початок 90 рр. для УГКЦ характеризувався закріпленням її положень в Західній Україні і поступовим відновленням позицій, які церква займала до 1939 р.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

друк.doc

друк.doc
Размер: 56.5 Кб

.

Пожаловаться на материал

На Ваш розгляд подається тема дипломної роботи: «Діяльність української греко-католицької церкви (1944 –- 1991 рр.)». Дозвольте коротко викласти даний матеріал

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Розпад імперської тоталітарної системи. Проголошення декларації про державний суверенітет України, події в серпні 1991 року

Реферат з предмету “Історія України” на тему: “Розпад імперської тоталітарної системи. Проголошення декларації про державний суверенітет України, події в серпні 1991 року”

Расчет силового трансформатора

Цель учебного пособия - оказать помощь студентам в проектировании силовых трансформаторов типа ТМ специальности \"Электропривод и автоматизация горных работ\" , \"Электропривод и автоматизация промышленных установок\", \"Электроизоляционная и кабельная техника.

Общение. Виды. Три стороны общения

Общение между людьми происходит в различных формах, лично-групповое, межличностное, и межгрупповое общение.

Экономика предприятия

Понятие цены, ценовая стратегия по производстве. Ценообразование, ее методы (рыночные, параметрические), стратегии, формирование. Оценка бизнеса, согласование результатов. Что такое движимое/недвижимое имущество, нематериальные активы.

Нанесення декоративної штукатурки

Декоративна штукатурка одинаково добре лягає на бетон, цеглу, дерево, металл, відповідно масштабних робіт по підготовці і вирівнюванню не потребується, тому що сам метеріал достатньо добре заповнює маленькі впадини і тріщини. Наноситься вона в декілька етапів.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok