Пристрої до свердлильних верстатів

Пристрої до свердлильних верстатів потрібні для кріплення інструменту в шпинделі і для базування та кріплення оброблюваної заготовки.

На рис. 242, а показано розріз кінця шпинделя з конічним отвором для кріплення хвостовика інструмента або патрона. Розміри отворів стандартизовані. Для виймання інструмента в ньому зроблено проріз (вікно) для клина. Якщо розмір (номер) конуса шпинделя більший від конуса інструмента, застосовують перехідні втулки (рис. 242, б); спосіб встановлення інструментів у шпинделі за допомогою двох перехідних втулок показано на рис. 242, в.

Інструменти з циліндричними хвостовиками затискують у свердлильні патрони, а останні за допомогою конуса кріплять у шпинделі верстата. На рис. 243 зображено трикулачковий патрон, яким можна закріплювати інструменти вручну або (щоб міцніше затиснути) за допомогою ключа 2. Кулачки 3 розміщені похило в отворах корпуса і мають різьбу, що зв'язує їх з гайкою 4.

При обертанні обойми 1 обертається гайка 4, що супроводжується одночасним переміщенням кулачків і закріпленням інструментів.

-22860099314000Закріплюють інструмент за допомогою таких патронів (як і при безпосередньому закріпленні в шпинделі верстата за допомогою конусного хвостовика) тоді, коли під час виконання операції використовується один інструмент. Але якщо окремі переходи операції вимагають застосовувати різні інструменти, то, щоб скоротити допоміжний час, застосовують швидкозмінні патрони.

На рис. 244 зображено одну з конструкцій швидкозмінного патрона з ведучими кульками. У таких патронах різальний інструмент змінюють, не зупиняючи шпиндель верстата. Змінну втулку 4 разом із закріпленим у Дій інструментом вставляють у центральний отвір корпуса 1 патрона, і кульки 2 попадають у лунки 5 втулки. Щоб кульки тримались в лунках, опускають донизу муфту 3. При зміні інструмента муфту З піднімають, кульки втулкою (з інструментом) витісняються з лунок, що супроводжується опусканням втулки з інструментом. Переміщення муфти вгору і вниз обмежується пружинними кільцями 6 і 7.

При нарізуванні різьби на свердлильних верстатах мітчиками для закріплення останніх застосовують самоцентрівні, швидкозмінні, запобіжні та інші патрони.

Щоб підвищити точність обробки і скоротити допоміжний час, на свердлильних верстатах застосовують покажчики глибини свердління, упори, кондуктори (пристосування для свердління), пристрої, що автоматизують цикли роботи верстатів, і т. д.

Особливо поширені кондуктори, із застосуванням яких відпадає потреба в розмічанні — операції, яка дорого коштує, і підвищується точність оброблюваних деталей. На рис. 245 показано кондуктор 4 для обробки отвору в шатуні 1. Правильне положення шатуна в пристрої забезпечується установочними елементами — пальцем 2 і виступами 5. Шатун закріплюють у потрібному положенні затискачем 6 за допомогою важеля 3. Різальні інструменти направляються в процесі обробки стальними загартованими і точно відшліфованими втулками 7.

Багатошпиндельні головки. Одношпиндельний верстат за допомогою таких стандартний головок можна пристосовувати для одночасного -22860057150000свердління кількох отворів. На рис. 246 дано схему чотиришпиндельної головки. Свердлильна головка 3 супортом 5 закріплюється на гільзі 2 шпинделя верстата; при цьому в конусний отвір шпинделя 1 вставлено конус головки, на осі якого міститься ведуче зубчасте колесо z1. При обертанні шпиднеля верстата це колесо обертає чотири робочих шпинделі 4 головки.

Розточувальні верстати. Універсальні розточувальні верстати бувають горизонтальні і вертикальні. Особливо прийнято виділяти верстати для тонкого розточування (алмазно-розточувальні) і координатно-розточувальні верстати для обробки отворів з точними міжцентровими відстанями.

На рис. 247, а показано універсальний горизонтально-розточувальний верстат. По напрямних станини 5 може переміщуватися стіл 2, на якому встановлюють оброблювану заготовку. Шпиндельна бабка 3 зв'язана з вертикальними напрямними переднього стояка 4 і може бути встановлена на тій або іншій висоті. Задній стояк 1 застосовують під час роботи з борштангою (довгою оправкою) для підтримування її другого кінця. На розточувальних верстатах, крім свердління, зенкування і розвертання, можна розточувати та обточувати циліндричні поверхні і торці, нарізувати зовнішню і внутрішню різьбу, фрезерувати торці та виконувати інші роботи. Це дає можливість виконувати на таких верстатах повну обробку заготовок з одного встановлення, що особливо важливо для корпусних деталей. На рис. 247, б наведено схему розточування циліндра. Вертикально-розточувальні верстати застосовують, як правило, для розточування отворів блоків циліндрів двигунів внутрішнього згоряння і компресорів.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Навчальний посібник призначений для студентів відділення трудового навчання зі спеціальності 5.01010301 «Технологічна освіта». В посібнику викладені відомості з тринадцяти типових практичних робіт і дозволяють отримали міцні і різносторонні знання по основним питанням: будови, властивостей і способів обробки матеріалів.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Основи виробництва. Практичні роботи

Навчальний посібник призначений для студентів відділення трудового навчання зі спеціальності 5.01010301 «Технологічна освіта». В посібнику викладені відомості з тринадцяти типових практичних робіт і дозволяють отримали міцні і різносторонні знання по основним питанням: будови, властивостей і способів обробки матеріалів.

Похожие материалы: