Пристрої для фрезерних верстатів

При обробці деталей на фрезерних верстатах широко застосовують універсальні установочні і затискні пристрої: оправки, лещата з ручним затискачем, пневматичні і гідравлічні, ділильні головки, поворотні столи та ін., а також спеціальні пристрої для позиційної, безперервної і автоматизованої обробки.

В умовах одиничного виробництва дрібні заготовки на верстатах кріплять за допомогою гвинтових машинних лещат, великих — за допомогою прихватів. Недоліком гвинтових машинних лещат є ручне затискання деталі. При серійному і масовому виробництві заготовки закріплюють одно- і багатомісними спеціальними пристроями, а також лещатами з пневматичним затискачем (рис. 257). Ці лещата забезпечені поршневим циліндром 1 (або пневматичною камерою); шток 2 поршня з'єднаний з тягнучим валом З, за допомогою якого -342900000рухома губка 4 лещат приводиться в рух. Регулювання розхилу лещат на зовнішній розмір (по заготовці) здійснюється при обертанні вала 3 рукояткою, що надівається на квадратний кінець 5. Для кріплення лещат, прихватів і пристроїв на столах верстатів є Т-подібні вирізи, куди вставляють головки болтів.

Ділильні головки призначені для попереднього закріплення і дальшого повертання заготовок на потрібний кут при фрезеруванні на них канавок або площин, розташованих під тим чи іншим кутом. Ділильні головки застосовують для фрезерування зубчастих коліс, канавок у різальних інструментів (фрез, зенкерів, розверток, свердел), площин многогранників та ін. Розрізняють ділильні головки для безпосереднього і простого ділення, універсальні та оптичні.

-45720050038000Найбільш поширені універсальні ділильні головки (УДГ), які можуть бути використані для безпосереднього, простого, диференційного ділення і нарізування гвинтових канавок. На рис. 258, а зображено ділильну головку 4, задню бабку 1 і домкрат 2, встановлені на столі верстата (домкрат використовують для запобігання прогину при фрезеруванні тонких заготовок), на рис. 258, б — схему настроювання ділильної головки для простого ділення. При простому діленні для повертання заготовки 6 перед фрезеруванням чергової канавки стопор 9 виймають з отвору лімба 11 і повертають його розраховану кількість разів. Разом із стопором обертаються рукоятка 10, вал 8 і однозахідний черв'як 3. Лімб застопорений на корпус 1 головки. Від черв'яка обертається черв'ячне колесо 2, з ним — шпиндель головки і через повідковий пристрій 5 — оправка 7 із закріпленою на ній заготовкою. Черв'ячне колесо головок УДГ має 40 зубів, отже, для повного оберту шпинделя рукоятку треба повернути 40 раз, це число називають характеристикою ділильної головки N.

Якщо на заготовці треба нарізати z канавок, то кількість обертів рукоятки nр для повертання на 1/z частину окружності можна визначити за відношенням

251460020129500

якщо z=10, то np=Nlz=40/10 = 4; якщо z=60, то np = 40/60.

Лімб має кілька рядків отворів. Головки УДГ мають 16 рядків: на одному боці лімба ряди із 16, 17, 19, 21, 23, 29, 30 і 31 отворами, на другому — із 33, 37, 39, 41, 43, 47, 49 і 54 отворами. Зрозуміло, що отвори в кожному рядку ділять коло лімба на однакову кількість частин. Стопор рукоятки можна встановити проти будь-якого ряду отворів.

У нашому прикладі поділу на 60 частин

Для нарізування 60 канавок потрібно стопор встановити проти ряду 30 отворів, розсувний сектор, який складається з двох лінійок (рис/258, а), розкрити так, щоб між лінійкою 6 і лінійкою 7 було 20 проміжків між отворами, і скріпити лінійки сектора гвинтом; після прорізування кожної канавки повертати рукоятку на 20/30 оберту, а сектор, що спирається на виточку лімба, повертати до упору лінійки 6 у стопор, щоб підготувати новий поворот рукоятки.

Для безпосереднього ділення черв'як виводять із зачеплення з черв'ячним колесом і ділення роблять при повертанні шпинделя вручну. Відлік ведуть за допомогою диска 3 (рис. 258, а), який закріплено на шпинделі і має отвори для фіксуючого пристрою 4. Інші головки мають диск з градуйованою шкалою і ноніус з поділками по 5'. При градусній шкалі кут повороту шпинделя визначають за формулою

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Навчальний посібник призначений для студентів відділення трудового навчання зі спеціальності 5.01010301 «Технологічна освіта». В посібнику викладені відомості з тринадцяти типових практичних робіт і дозволяють отримали міцні і різносторонні знання по основним питанням: будови, властивостей і способів обробки матеріалів.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Основи виробництва. Практичні роботи

Навчальний посібник призначений для студентів відділення трудового навчання зі спеціальності 5.01010301 «Технологічна освіта». В посібнику викладені відомості з тринадцяти типових практичних робіт і дозволяють отримали міцні і різносторонні знання по основним питанням: будови, властивостей і способів обробки матеріалів.

Похожие материалы:

Правовые основы государственного и муниципального кредитов.

Понятие, значение, функции и формы государственного (муниципального) кредита. Бюджетный кредит. Государственный (муниципальный) кредит как правовой инструмент сбалансирования доходов и расходов бюджета.

Определение параметров двумерной решетки микроскопическим и дифракционным методами Лабораторная работа

Определение параметров двумерной решетки (сетки) микроскопическим и дифракционным методами, анализ и сопоставление полученных результатов. Лабораторная работа

Модифицирование серого чугуна

Отчет лабораторной работы По дисциплине «Внепечные методы обработки плавки» Тема: “Модифицирование серого чугуна”. Освоение методов регулирования структуры и свойств в отливках из серого чугуна

Ґрунти та підґрунтя. Тест з відповідями

Які мінерали є джерелом калію в грунті? Що є джерелом азоту в грунті? Який хімічний меліорант є відходом хімічного виробництва, збагаченим на фтор?

Право государственной и муниципальной собственности. Понятие, субъекты, объекты, содержание, защита

Вещно-правовые способы защиты права собственности. Основания вендикационного иска. Муниципальное имущество. Собственность муниципальных образований