Елементи різання та геометрія різця

Елементи різання. Розглянемо основні особливості різання при обточуванні. На рис. 191 наведено схему обточування вала різцем. Заготовці 1 від шпинделя верстата передається головний обертальний рух, різцю 5 супортом верстата надається рух подачі; обидва рухи здійснюються -342900000безперервно.

Поверхня 2 заготовки, з якої знімається стружка, називається оброблюваною; поверхня 4, що утворюється після зняття стружки, — обробленою; поверхня 3, яка утворюється різальною кромкою інструмента в процесі обробки, — поверхнею різання.

Глибина різання t — відстань між оброблюваною і обробленою поверхнями, виміряна по перпендикуляру до осі заготовки (мм);


подача 5 — переміщення різця за один оберт оброблюваної заготовки, мм/об;

ширина зрізуваного шару b — відстань між оброблюваною та обробленою поверхнями, виміряна на поверхні різання, мм;

товщина зрізуваного шару а — відстань, виміряна в напрямі, перпендикулярному до ширини зрізуваного шару, мм;

площа номінального поперечного перерізу стружки — площа перерізу зрізуваного шару f, яку обчислюють множенням глибини різання на подачу або ширину на товщину (мм2):


Елементи і геометрія різця. Різець — найбільш поширений різальний Інструмент, який застосовують при обробці матеріалів із зняттям стружки на різних верстатах.

Різці розрізняють за видом обробки та устаткування (токарні, розточувальні, стругальні, довбальні, спеціальні); за виконуваною роботою (прохідні, підрізні, відрізні, розточувальні, різьбові, фасонні, а також обдирні, чистові і для алмазного точіння); за напрямом подачі (радіальні і тангенціальні, а також праві і ліві); за родом інструментального матеріалу (з низько- і середньолегованої сталі, швидкорізальні, твердосплавні, алмазні, мінералокерамічні); залежно від форми перерізу стержня (прямокутні, квадратні, круглі); за формою головки (прямі, відігнуті, зігнуті, відтягнуті); за способом виготовлення (суцільні, з припаяною або закріпленою механічно пластинкою, з привареною головкою).

На рис. 192 показано токарний правий прохідний різець. Різець складається з головки / і тіла //. Тіло різця призначене для закріплення різця в різцетримачі, або в державці, причому різець спирається на підошву 7; головку заточують так, щоб утворювалися різальні елементи різця. Перетином передньої поверхні 1 і голов-

Обточування є одним з основних видів обробки різанням, тому з особливостями умов різання прийнято ознайомлювати на прикладі обточування.

На рис. 193 показано різець при обточуванні заготовки, а на рис. 194 — його креслення. Кути різця розглядаються від основної площини і площини різання.

Основна площина (див. рис. 193, 1) — це площина, паралельна поздовжній і поперечній подачам.

Площина різання 2 (рис. 193) — площина, яка є дотичною до поверхні різання і проходить через головну різальну кромку.

Різальні властивості різця значною мірою залежать від кутів його заточування, або, як прийнято говорити, від «геометрії різця». Дамо визначення кутів різця (рис. 194):

φ — головний кут у плані, утворений проекцією головної різальної кромки на основну площину і напрямом подачі;

φ1—допоміжний кут у плані, утворений проекцією допоміжної різальної кромки на основну площину і напрямом, зворотним напряму подачі;

ε — кут при вершині різця між проекціями головної і допоміжної різальних кромок на основну площину;

γ — головний передній кут, утворений площиною, перпендикулярною до площини різання, І передньою поверхнею;

α — головний задній кут між площиною різання і головною задньою поверхнею;

β — кут загострення між попередньою і головною задньою поверхнями;

δ — кут різання, утворений площиною різання і передньою поверхнею;

λ – кут нахилу головної різальної кромки, утворений головною різальною кромкою і прямою, паралельною основі площини, що

лежить у площині різання і проходить через вершину різця; вимірюється в площині різання;

γ1 — допоміжний передній кут між площиною, перпендикулярною до пло3771900-22860000щини різання, і передньою поверхнею;

α1 — допоміжний задній кут, утворений допоміжною задньою поверх нею і площиною, яка проходить через допоміжну різальну кромку і перпендикулярна до основної.

Кути в плані (φ, φ1 і ε) вимірюються в площині, паралельній основній; кути головної різальної кромки (у, α , β і δ) —у головній січній площині NN (рис. 194); кути допоміжної різальної кромки — у допоміжній січній площині N1 N1; α + β + у = 90°; δ = α + β = 90°— у

Кути різця мають таке основне призначення.

Кут у сприяє зменшенню тертя між оброблюваною поверхнею1 заготовки і головною задньою поверхнею різця. Величина йога приймається звичайно в межах 6—15°, а частіше він дорівнює 89,

Кут у полегшує процес утворення стружки. Кут ε сильно впливає на стійкість різців: чим більший цей кут, тим (при всіх інших однакових умовах) більша стійкість різця.

Кут λ сприяє відведенню стружки в той чи інший бік. Для обдирних різців він змінюється в межах від 0 до + 10°, а для чистових — від 0 до -3°.

На рис. 195 показано вплив кута λ на напрям сходження стружки. При λ=0 головна різальна кромка розташована паралельно основній площині і при різанні вона заглиблюється в припуск усіма точками одночасно; в результаті стружка закручується в спіраль (рис. 195, а). Якщо кут % від'ємний (рис. 195, б), то вершина різця міститься вище від інших точок головної різальної кромки, тому стружка відходитиме в бік оброблюваної поверхні. При додатному куті λ (рис. 195, в) вершина різця лежить нижче від головної різальної кромки, в результаті припуск знімається спочатку периферійними частинами різальної кромки і в останню чергу вершиною різця, тому стружка сходить у бік обробленої поверхні.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Навчальний посібник призначений для студентів відділення трудового навчання зі спеціальності 5.01010301 «Технологічна освіта». В посібнику викладені відомості з тринадцяти типових практичних робіт і дозволяють отримали міцні і різносторонні знання по основним питанням: будови, властивостей і способів обробки матеріалів.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Основи виробництва. Практичні роботи

Навчальний посібник призначений для студентів відділення трудового навчання зі спеціальності 5.01010301 «Технологічна освіта». В посібнику викладені відомості з тринадцяти типових практичних робіт і дозволяють отримали міцні і різносторонні знання по основним питанням: будови, властивостей і способів обробки матеріалів.

Похожие материалы: