Аналіз стану після аварії на АЕС. Задачі

Территория рекламы

Див. Початок

Задача №1

Визначаємо категорію стійкості атмосфери.

Інтенсивність переміщення струмів повітря по вертикалі залежить від стану атмосфери в приземному шарі , який характеризується наступними параметрами:

Конвекція (А)- вертикальне переміщення потоків повітря з однієї висоти на іншу;

 Ізотермія (Д) - характеризується стабільністю вертикального вітру і веде до застою радіоактивної хмари;

Інверсія (Г) - підвищення температури повітря із збільшенням висоти, призводить до осідання радіоактивних речовин на землі, що призводить до підвищення щільності радіоактивного забруднення.

По таблиці Б.1 «Категорії стійкості атмосфери» (Додаток1) по відомим: швидкості вітру (V10 = (3-5 )м / с ),часу доби аварії (ніч) та стану погоди (хмарність - відсутня)  визначаємо ,що категорія стійкості атмосфери –ізотермія (Д).

 Визначаємо середню швидкість переміщення радіоактивної хмари. 

Так як вітер на різних висотах буде мати різну швидкість, то радіоактивна хмара буде рухатися з середньою швидкістю відносно земної поверхні , величина якої залежить від категорії стійкості атмосфери та швидкості вітру на висоті 10 метрів. По Таблиці Б.3. (Додаток1) знаходимо, що для категорії стійкості атмосфери – Д, при швидкості вітру V10 = (3-5 м /с), середня швидкість переміщення радіоактивної хмари становить:  V сер = 5 м / с.

Визначаємо межі зон радіоактивного забруднення.

В період формування  радіоактивного сліду  хмари поширення радіоактивних речовин буде нерівномірним  , отже, залежно від відстані до району аварії,  рівень радіоактивного забруднення території та рівень радіації  будуть різними. В залежності від потужності дози радіації на місцевості, забруднена територія, поділяється на п’ять  зон радіоактивного забруднення :Зона «Г» - надзвичайно небезпечного забруднення, на  зовнішній межі якої доза  опромінення дорівнює  14 бер / годину;Зона «В» - небезпечного забруднення, на зовнішній межі доза опромінення  дорівнює 4,2 бер / годину;

Зона «Б» - сильного забруднення, на зовнішній межі   доза опромінення  дорівнює 1,4 бер / годину;Зона «А» - помірного забруднення, на зовнішній межі  доза опромінення  дорівнює 0,14 бер /годину;Зона «М» - радіаційної небезпеки, на зовнішній межі доза  опромінення  дорівнює  0,014 бер /годину. Для  нашого випадку межі зон радіоактивного забруднення визначаємо по   таблиці Б.4 (Додаток 1). Для ядерного реактора АЕС типу РВБК -1000, категорії стійкості атмосфери - Д, середньої швидкості переміщення радіоактивної хмари (V сер = 5 м / с ) визначаємо відповідні межі зон радіоактивного забруднення. Зона «М» : довжина-Lх М = 583 км, ширина-LyМ = 42, 8 км.Зона «А» : довжина-LхА = 191,0 км, ширина-LyА = 11,7 км.Зона «Б» : довжина-LхБ = 47,1 км, ширина-LyБ = 2,4 км.Зона «В» : довжина -LхВ = 23,7 км, ширина-LyВ = 1,1 км.Зона «Г» : довжина -LхГ = 9,4 км, ширина-LyГ = 0,2 км.

Викреслюємо зони радіоактивного забруднення.

В відповідному масштабі по визначеним розмірам викреслюємо зони радіоактивного забруднення де, на відповідній відстані від АЕС, позначаємо ОНГ. Масштаб визначаємо по розмірам довжини та ширини зони, яка має найбільші значення. В нашому випадку зона «М», довжина якої LхМ = 583 км, а ширина LyМ = 42,8 км. Розміщення ОНГ в зоні радіоактивного забруднення показано на мал.1.

Визначаємо, в яку зону забруднення потрапив ОНГ .

Так як внутрішня межа зони «Б» 23,7 км., зовнішня – 47,1 км. , а відстань від ОНГ до АЕС 30 км., то об'єкт народного господарювання потрапляє в  Зону«Б» ( мал..1).

Визначаємо дозу опромінення яку отримають робітники.

Спочатку визначаємо дозу опромінення, яку можуть отримати робітники в центрі зони «Б» за 5 діб. Для чого необхідно знати час початку формування сліду хмари.

Величина часу початку формування сліду залежить від категорії стійкості атмосфери, середньої швидкості переміщення радіоактивної хмари та відстані від АЕС до місця розміщення об’єкту.

Так для категорії стійкості атмосфери-Д, середньої швидкості переміщення радіоактивної хмари (V сер = 5 м / с ) по Таблиці Б.9 визначаємо, що, при відстані від АЕС до ОНГ Lх = 30 км, час початку формування сліду tпоч.=1,5 год.

Для визначення дози опромінення, отриманої робітниками при відкритому розміщенні в середині зони «Б» будуємо графік залежності величини дози опромінення отриманої робітниками за 5 діб, від часу початку формування сліду радіоактивної хмари.

При tпоч.=1,2,6, годин , по табл.Б.8,(Б.7),  дози опромінення, отримані робітниками за 5 діб, відповідно становлять:

Д 1 час = 90,1 бер; Д 2 час = 84,4 бер; Д 6 час = 83,4 бер.

Для визначення дози опромінення, отриманої в середині зони «Б» будуємо графік залежності величини дози опромінення отриманої робітниками від часу початку формування сліду радіоактивної хмари Д (tпоч), використовуючи дані таблиці Б.8,(Б.7),  ( мал.2).

За графіком (мал.2) визначаємо, що, для часу початку формування сліду tпоч= 1,5 год, величина дози опромінення, отриманої робітниками в середині зони «Б» за 5 діб роботи, становить Дсер = 83,9 бер.

При зменшені відстані до місця аварії потужність дози радіоактивного опромінення в кожній зоні збільшується, а при збільшенні відстані - зменшується. Так доза опромінення на внутрішній межі зони «Б» (LхБ = 23,7 км) в 1,8 рази вище , а на зовнішній (LхА = 47,1 км) – в 1,8 рази нижче від Дсер. Виходячи з вищесказаного знаходимо :

-на зовнішній межі зони «Б» (LхА зовн. = 47,1 км) доза опромінення 

Дзовн. = 83,9 /1,8 = 46,61 ≈ 47 бер;

- на внутрішній (LхАвнутр. = 14 км) -

Двнутр. = 83,9 ∙ 1,8 = 151,02 ≈ 151 бер.

Для визначення дози опромінення (Д ,бер),отриманої робітниками  ОНХ в зоні «Б» на будь якій відстані , будуємо графік залежності дози опромінення від відстані до АЕС - Д(Lх) , використовуючи розраховані дані.

Так як відстань ОНХ від АЕС, = 30км, то за графіком (мал.3) доза опромінення робітників, які працюють на відкритих майданчиках ,

Двідкр = 99,5 бер.

При знаходженні людей в захисних спорудах та автомобілях доза опромінення зменшується в залежності від величини коефіцієнту послаблення радіації (Кпосл ). Середні значення Кпосл для деяких споруд надані в таблиці Б. 10.

Так як для виробничих одноповерхових будинків (цехів) Кпосл =7 ,то працюючи в цеху, робітники отримають дозу опромінення

Дцех = Двідкр : Кпосл = 99,5 бер.: 7 = 14,2 бер.

Пропозиції по прогнозованій ситуації

Для вироблення пропозиції по забезпеченню безпеки робітників при виконані робіт в зоні радіаційного забруднення необхідно порівняти величину отриманої дози опромінення з допустимою дозою опромінення. Допустимою дозою опромінення є такий максимальний рівень дози опромінення, при якому не погіршується здоров’я людини в даний час та впродовж всього життя, не відбуваються генетичні зміни в організмі, які могли б викликати патології майбутніх поколінь.

Допустимі дози опромінення регламентуються нормативними документами по радіаційній безпеці та санітарними нормами. Так для населення річна допустима доза

Дрікдоп = 0,1бер,

аварійна допустима доза опромінення для населення

Давар доп= 10 бер.,

а для персоналу атомної станції

Давар доп АЕС= 25 бер.

Допустима доза внутрішнього опромінення щитовидної залози, за рахунок присутності радіоактивного йоду в хмарі викиду, не повинна перевищувати

Д внутр.доп. = 30 бер.

Для нашого прикладу робітники, що знаходяться на відкритій місцевості, за період проходження хмари можуть отримати дози зовнішнього опромінення

Двідкр(99,5бер)> Давар доп ( 10бер),

що в 9,95 разів більше допустимого. 

А робітники, які знаходяться в приміщеннях (цехах), можуть отримати дози зовнішнього опромінення

Дцех (14,2 бер.) > Давар доп ( 10бер),

що в 1,42 разів більше допустимої дози.

У зв’язку з тим , що доза опромінення яку можуть отримати робітники, що знаходяться на відкритій місцевості, значно перевищує допустиму необхідно :

підсилити радіаційний контроль та видати всім робітникам індивідуальні дозиметри;

терміни роботи на відкритих майданчиках скоротити, для чого організувати позмінну роботу ;

проводити заходи по дезактивації території , техніки, приміщень, та санітарну обробку робітників;

провести йодовую профілактику робітників та членів їх сімей, для чого протягом 10 днів надати кожній дорослій людині йодистий калій - по 1 таблетці на добу, а дітям до трьох років та вагітним жінкам приймати йодистий калій по 0,5 таблетки 1 раз на добу протягом двох діб.

Задача №2

1.Визначаємо кількість вихідних днів 365днів – 252 днів =113 днів

2. Виконуємо розрахунок рівня радіації Рі в залежності від ступеня забруднення П і :

- для місця відпочинку (IV зона посиленого радіоекологічного контролю,  де П 4зон =1 Кu/ км2 )

Рвідп = П4зони х 0,009 = 1 Кu/ км2  х 0,009 = 0,009 мбер/год;

- для робочої зони ( Проб. зони= 12 Кu/ км2 )

Рроб.зони= Проб. зони х 0,009 = 12 Кu/ км2  х 0,009 = 0,108 мбер/год;

-для переміщення на автомобілі ( Павто= Проб. зони ) , тобто

Равто = Рроб.зони = 0,108 мбер/год.

3. Виконуємо розрахунок розподілу людей

Nвідкр=50 люд ∙ 0,2=10 люд. ; Nцех=50 люд - 10 люд =40 люд.

4. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками  на відкритих  майданчиках  за період роботи

5. Визначаємо добову  дозу опромінення, отриману робітниками в цеху під час роботи

6. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками в автомобілі під час  переїзду

7.Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками  під час відпочинку в робочі дні

8.Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками  під час відпочинку в вихідні дні

9.Визначаємо річну  дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали на відкритих площадках

Дріквідкр = (Ддобвідкрдобавтдобавт) · 252 + Ддобвих · 113, бер/рік;

10.Визначаємо річну дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали у цехових приміщеннях

Дрікцех = (Ддобцехдобавтдобвідп) · 252 + Ддобвих · 113, бер/рік .

Для визначення відповідного варіанту необхідно порівняти величину розрахованої річної дози опромінення з річною допустимою дозою.

11.Порівнюємо розраховану річну дозу опромінення , отриману робітниками, які працювали на відкритих площадках з річною допустимою дозою

Дрікцех(0,063бер)< Дрікдоп(0,1 бер/рік).

12. Порівнюємо розраховану річну дозу опромінення , отриману робітниками, які працювали в цеху з річною допустимою дозою

Дріквідкр(0,274бер) > Дрікдоп(0,1 бер/рік).

Висновок:

1.Річна доза опромінення , отримана робітниками, які працювали на відкритих площадках в 2,74 разів перевищує річну допустиму дозу.

2.Річна доза опромінення , отримана робітниками, які працювали в цеху в 4,58 разів менша ніж річна допустима доза.

В такому випадку вибираємо слідуючі варіанти організації робіт:

Підсилити радіаційний контроль і облік доз опромінення;

Змінювати роботу на відкритих площадках з роботою в цеху;

Проводити дезактивацію території та санітарну обробку робітників.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Скачать

bzhd.docx

bzhd.docx
Размер: 45.5 Кб

Бесплатно Скачать

Пожаловаться на материал

Визначення середньої швидкості переміщення радіоактивної хмари. Визначення межі зон радіоактивного забруднення. Визначення радіоактивної зони. Визначення дози опромінення яку отримають робітники. Пропозиції по прогнозованій ситуації.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Інноваційні процеси

Інноваційний процес – охоплює весь комплекс відносин виробництва та споживання та представляє собою період від зародження ідеї до її комерційної реалізації.

Основоположні принципи систем управління якістю

Системи управління якістю. Структури системи управління якістю. Загальні вимоги до системи управління якістю. Етапи розвитку концепції TQM. Методи і засоби концепції TQM.

Розгляд судово-медичної експертизи

Курсова робота. Мета дослідження. Мета даної роботи полягає у розгляді судово-медичної експертизи.

Електоенергетіка енергетичного комплексу України

Електроенергетика - капіталомістка складова паливно-енергетичного комплексу будь-якої країни, його базова галузь.

Методичні рекомендації до виконання розділу у дипломних роботах ОКР "Магістр" студентами факультету механіки та енергетики

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok