Розрахунок запобіжних клапанів

Арендный блок

6 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних мір та засобів, спрямованих на збереження здоров’я й працездатності людини в процесі роботи [39].

Повністю безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Задача охорони праці – звести до мінімуму вірогідність враження або захворювання працюючого з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.

Розгляд і аналіз питань по охороні праці ведеться для енерготехнологічного агрегату максимальною паропродуктивністю 4,2 т/год та тиском пари 3,9 МПа, метою спалювання відхідних газів технологічних процесів, які виробляють сірчановодний газ.

6.2 Загальна характеристика умов експлуатації проектного об'’єкта

Відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003 – 74 [7] на машиністів котлів при перебуванні їх у виробничому приміщенні, діють наступні небезпечні, шкідливі фактори:

- електрообладнання, що знаходяться під напругою від 36 до 6000 В; обертові і механізми, що рухаються;

- висока температура повітря при обходах і огляді працюючих котлів і агрегатів;

- перебування поблизу теплотехнічного обладнання, що працює під тиском;

- виробничий шум та вібрація в приміщеннях з працюючим енергетичним обладнанням;

- загазованість.

Джерела виникнення шкідливих і небезпечних факторів, а також заходи щодо їхнього зниження приведені в таблиці 6.1

Таблиця 6.1 – Джерела виникнення шкідливих і небезпечних факторів, а також заходи щодо їхнього зниження

Шкідливі і небезпечні фактори Джерела виникнення Заходи щодо їх зниження Теплове випромінювання Топка котла Теплоізоляція топки Загазованість, запиленість Газопроводи, нещільності обмурування Вентиляція, пристрої що автоматично припиняють постачання газу, пилоочисні системи Висока напруга електроструму Щит керування, електродвигун Застосування ізоляційних матеріалів Забруднення навколишнього середовища Викиди NO2, N2, CO2, SO2, CO, з димової труби Колективні та індивідуальні засоби захисту Шум, вібрація Насоси, вентилятори, газоходи від ГТУ до котла та від котла до шумоглушника Звукоізоляція з скловати и пенопласта, шумоглушник, шумоізоляційні засоби захисту

6.3 Промислова санітарія

Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничого приміщення не перевищує встановлених гранично – допустимих концентрацій (ГДК) відповідно до ГОСТ 12.1.005 – 88 ССБТ [8] і приведено в таблиці 6.2

Таблиця 6.2 – Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничого приміщення

Речовини ГДК, мг/м3 Клас небезпечності Оксид азоту (в перерахуванні на NO2)5,00IIОзон   O30,10 І Оксид вуглецю   CO20,0 ІV Діоксид сірки   SO210,00 III Сірководень  H2S0,3I

Персонал котельного відділення виконує фізичні роботи середньої ваги (категорія II-б) з витратою енергії 200 – 250 ккал/год, зв'’язані з ходьбою і перенесенням невеликих вантажів (до 10 кг). Експлуатаційний персонал водопідготування і щитового керування виконує роботи категорії І-б з енерговитратами організму 120 – 150 ккал/год, зв’'язані з постійною ходьбою, не потребуючі переміщення вантажів.

Вентиляція й опалення приміщень котельного відділення забезпечують видалення надлишків вологи, шкідливих газів, а також підтримку наступних значень мікроклімату підприємства, представлених у таблиці 6.3

Таблиця 6.3 – Оптимальні значення параметрів мікроклімату

Приміщення Категорія роботи Відносна вологість повітря, %Температура повітря, °С Швидкість руху, м/с В  холод ний період року В теплий період року В холодний період року В теплий період року Щит управління Легкої важкості (І-б)40-6019-2120-220,20,3 Котельне відділення Середньої важкості (II-б)40-6017-1919-210,20,3

Приміщення котельного цеху відносяться до приміщень з надлишком теплоти, тому що котлоагрегати є джерелами теплового випромінювання. Тому в цих цілях ефективна припливно – витяжна вентиляція, згідно з СНиП 2.04-05-91 [10]. Опалення і щитовій – водяне, в інших приміщеннях не передбачається.

У приміщенні щитів керування передбачена припливна вентиляція з механічним спонуканням і подачею у верхню зону. Опалення водяне і повітряне; повітряне – підігрітим повітрям з калориферів – сполучено з системою припливної вентиляції.

Усі гарячі частини обладнання котельного відділення, трубопроводи, балки й інші елементи, дотик до яких викликає опіки, мають теплову ізоляцію. Температура на поверхні ізоляції при температурі навколишнього повітря 25 °С, не перевищує 45 °С згідно [8]. Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що знаходяться в зоні потрапляння на них легкозаймистих, вибухонебезпечних чи шкідливих речовин, мають бути покриті металевою обшивкою для збереження теплової ізоляції від просочування цих речовин.

6.3.1 Виробниче освітлення

Згідно ДБН В.2.5-28-2006 [11], виробничі приміщення теплової електростанції відносяться до 1-ої групи приміщень, у яких виробляються розрізнення об’єктів зорової роботи при фіксуванні напрямку лінії зору, що падають на робочу поверхню.

При освітленні виробничих приміщень використовується природне освітлення, що створюється світлом неба, штучне, створюється електричними лампами і змішане, при якому природне висвітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення в приміщеннях теплової електростанції здійснюється через світлові прорізи в зовнішніх конструкціях, що обгороджують. У виробничих приміщеннях бокове, однобічне.

Для штучного висвітлення виробничих приміщень застосовуються газорозрядні лампи і лампи розжарювання.

Коефіцієнт природного висвітлення КПО визначаємо по формулі:

,

де  - нормоване значення КПО по таблиці 1 та 2 [11]

N - номер групи забезпеченості природним світлом [11, таблиця 4], N = 2

- коефіцієнт світлового клімату [11, таблиця 4],  дорівнює 0,9

Таблиця 6.4 – Характеристика виробничого освітлення

Приміщення Зорова робота Розряд зорової роботи КПО, % Штучне освітлення Система освітлення Тип лампи Нормована освітленість, лк Тип світильників Котельна Груба, мала точність VI 1,62 Комбінована Лампи ЛБ-40150 ПВЛ1-240 Щит управління Середня точність IV 2,16 Комбінована Лампи розжарювання 250 ПВЛ1-240

Котельна зала, %:

Пульт керування, %:

Аварійне освітлення дозволяє продовжувати роботу при відключенні робочого освітлення, воно складає не менш 5 % від загального освітлення, при цьому – 2 Лк у середині приміщення і 1 Лк на території електростанції. Аварійне висвітлення повинне мати автономне джерело живлення й автоматичне включення при необхідності. Місця розташування аварійного освітлення:

  1.  Площадки і сходи котлів.
  2.  Вентиляторі і димососні площадки.
  3.  Щити і пульти керування.
  4.  Водопоказники і вимірювальні прилади.
  5.  Фронт котла, проходи між котлами.
  6.  Приміщення для баків і деаераторів, обладнання водоприготування.

Евакуаційне освітлення передбачене для евакуації людей при аварійному відключенні робочого освітлення. Його норма – 0,5 Лк.

Охоронне висвітлення використовується при відсутності спеціальних технічних засобів охорони. Його норма – 0,5 Лк.

6.3.2 Шум і вібрація у виробничих приміщеннях

Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 [12], (ГДР = 80 дБА), захист від шуму досягається розробкою шумобезпечної техніки, застосування засобів і методів колективного захисту.

Для колективного захисту застосовують:

- звуковбирне облицювання у газоповітряних трактах вентиляційних систем з механічним спонуканням і систем кондиціонування повітря;

- звукоізольовані кабіни спостереження і дистанційного керування технологічним обладнання;

- кожухи трансформаторів.

До засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) відносяться:

- каска ВЦНИИОТ – 2;

- протишумні навушники ВЦНИИОТ – 4М;

- заглушки;

- вкладиші.

На теплової електростанції джерелом вібрації згідно [12], (ГДР = 92 дБ по віброшвидкості) є електрообладнання (вентилятори, насоси). Систематичний вплив вібрацій приводить до порушень здоров’я обслуговуючого персоналу.

Заходи обмеження вібрації:

- вібродемпфування;

- динамічне гасіння вібрацій;

- зниження вібрацій впливом на джерело порушення. До ЗІЗ від впливу від вібрацій відносяться:

- чоботи з упругодемпфіруючою підошвою;

- спеціальні рукавиці з поралоновими вставками і рукавички.

Заходи щодо попередження вібраційної хвороби проводяться по трьох напрямках:

- інженерно-технічне;

- організаційне;

- лікувально-профілактичне.

6.4 Заходи безпеки при експлуатації котлів

6.4.1 Електробезпека

В електричному господарстві використовуються електроустановки напругою 380 В трифазні і 220 В однофазні.

Основними мірами захисту від поразки електричним струмом згідно з ПБЄЄП [21] є:

- захист від випадкового дотику до неізольованих струмоведучих частин шляхом їхнього огородження, замкнення в шафи;

- захист від випадкового дотику до металевих не струмоведучих частин обладнання за рахунок заземлення і занулення, а також індивідуальних захисних засобів.

Електрозахисті засоби поділяються на основні і додаткові. До основних відносяться: ізолюючі штанги, кліщі, електровимірювальні кліщі, вказівники напруги, а також діелектричні рукавички й інструмент з ізолюючою рукояткою. До додаткових відносяться: діелектричні боти, калоші, килими, ковпаки, що ізолюють підставки і накладки, переносні заземлення, обмежувальні пристрої, знаки і плакати безпеки, а також діелектричні рукавички.

6.4.2 Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском

Посудини працюючі під тиском, відносяться до обладнання з підвищеною небезпекою. Вимоги до їх пристрою, виготовленню, монтажу, ремонту й експлуатації визначені правилами НПАОП-0.00-1.07-94 [41]. Вони поширюються на посудини працюючі під тиском понад 0,07 МПа без обліку гідравлічного тиску.

Конструкція посудин повинна бути надійною, забезпечувати безпеку при експлуатації і передбачити можливість їх огляду, очищення, промивання, продувки і ремонту.

На барабан встановлені: запобіжний клапан, манометри (один прямої дії, один понижений), два водовказівні прилади прямої дії і один пониженої дистанційний покажчик рівня води [45].

На колекторі перегрітої пари встановлені три запобіжних клапани, манометр.

На виносних циклонах встановлюються водовказівні прилади прямої дії по одному на кожен циклон. При монтажі котла прилад на середньому циклоні має бути встановлений так, щоб при розтопленні котла у верхній частині приладу було видно робочий рівень і барабані кота. На крайніх циклонах прилади встановлені нижче, ніж на середньому циклоні. Тому, при розтопленні котла рівень води в циклонах знаходиться вище за верхню кромку водовказівного скла і тому не видний. При повному ж навантаженні котла рівень води в них має бути стабільно видний в нижній їх частині.

На вузлі живлення котла встановлено чотири манометри і ртутний термометр.

6.4.3 Безпечність випробувань на герметичність

Випробування на герметичність проводять з метою визначення ступеня герметичності виробів і (або) їх елементів, а також виявлення окремих течій.

Вимоги до ступеня герметичності повинні бути визначені при розробці конструкції. Ступінь герметичності повинна характеризуватися потоком газу, витратою або наявністю витікання рідини, падінням тиску за одиницю часу, розміром плями і тому подібними величинами, наведеними до робочих умов.

Вибір методу випробувань на герметичність, а також встановлення вимог до підготовки виробів до випробувань на герметичність повинні здійснюватися при розробці конструкції виробу і (або) технології його виготовлення.

Випробування на герметичність повинні включатися в технологічний процес виготовлення виробу таким чином, щоб попередні технологічні операції не приводили до випадкового перекриттю течей. При неможливості виключити небезпеку випадкового перекриття течей, в технологічному процесі необхідно передбачити операції, що забезпечують звільнення течій від закупорки. 

Метод і (або) програма випробувань на герметичність повинні бути зазначені в технічних умовах на виріб конкретного виду.

Вимоги до вибору методів випробування на герметичність. Залежно від роду пробного речовини методи випробувань на герметичність поділяються на дві групи: газові та рідинні. Кожна з груп включає в себе підгрупи, що розрізняються за принципом реєстрації пробного речовини. Підгрупи діляться на способи, що розрізняються за умовами реалізації методів.

Метод випробувань необхідно вибирати залежно від призначення виробів, їх конструктивно-технологічних особливостей, вимог до ступеня герметичності, а також техніко-економічних характеристик випробувань. 

Метод повинен забезпечувати проведення випробувань в умовах, що відповідають вимогам діючої нормативно-технічної документації з техніки безпеки і промислової санітарії. 

Метод повинен характеризуватися межами індикації, забезпечуваними при конкретних способах випробувань. 

Вимоги до підготовки та проведення випробувань. Пробне речовина, що використовується для випробувань на герметичність, не повинно шкідливо впливати на випробний виріб і людей. 

Підготовка виробів до випробувань на герметичність повинна передбачати усунення наслідків випадкового перекриття течі після зберігання, транспортування та операцій, що передують випробуванням. 

Для випробувань на герметичність слід використовувати обладнання, укомплектоване спеціальними приєднувальними і установочними деталями і каліброваними течами згідно з технічними умовами на вироби конкретного виду.

6.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека забезпечується відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91 [24] трьома системами:

- система запобігання пожежі;

- система пожежного захисту;

- система організаційних заходів.

Категорія проектного об’'єкта по вибухопожежонебезпеці ухвалена згідно НАПБ Б.07.005-86 [30]. Тип вогнестійкості будівлі визначений згідно ДБН В.1.1-7-02 [40] та категорії приміщень по вибухопожежній небезпеці наведені в таблиці 6.5.

В усіх виробничих, допоміжних приміщеннях повинні бути встановлений протипожежний режим дня, що забезпечує нормальний і безпечний рівень праці персоналу відповідно до вимог правил пожежної безпеки й інструкціями про міри пожежної безпеки в адміністративних і службових приміщеннях Міненерго України.

Система запобігання пожежі:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких вставок і запобіжників в електрообладнанні;

- для захисту від статистичної напруги використовується заземлення.

Таблиця 6.5 – Перелік протипожежних заходів

Найменування приміщення Площа, м2 Категорія приміщення по вибухопожежонебезпеці Ступінь вогнестійкості будинку Первинні засоби пожежегасіння Назва, тип Штук Щит керування 40В II Вогнегасник ВВК-52 Котельний цех 60Г II Пожежний щит 1

Система пожежного захисту:

1. Аварійне відключення і переключення апаратури.

2. Наявність первинних засобів пожежегасіння (ВВК-8), тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошковий вогнегасник.

3. Система оповіщення, світлова і звукова сигналізація.

4. Захист легкоспалахуючих частин обладнання вогнезахисними матеріалами.

5. Використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель.

6. У приміщенні, де немає робітничого персоналу, встановлюється автоматична система пожежного захисту.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого приміщення:

- ширина дверей не менш 1,5 м;

- висота дверей не менш 2 м;

- ширина коридору 1,8 м;

- робочі приміщення повинні мати два виходи, відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинне перевищувати 100 м.

Відповідно до інструкції ДСТУ Б В.25-38 [32], захисту від блискавки підлягають зовнішні технологічні установки, а також будинки і спорудження, що відносяться до категорії I, зона захисту типу А. Будинку станції захищені від прямих ударів блискавки окремо розташованих блискавковідводом висотою 200 м блискавковідвід складається з опори димаря-блискавкоприймача, блискавкоприймача, металевої стрічки – струмовідводу і заземлювача.

6.6 Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища – комплекс заходів щодо охорони, раціональному використанню і відновленню живої і неживої природи. У наш час заходи щодо захисту навколишнього середовища мають широке місце в економічних і соціальних відносинах країни. ГДК забруднюючих речовин, що викидаються тепловою електростанцією у повітря відбиті в таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 – ГДК забруднюючих речовин в атмосфері

Речовина ГДК, мг/м3 Максимально разова Середньодобова Оксид азоту NO20,0850,085 Оксид вуглецю CO3,001,00 Озон O30,160,03 Діоксид сірки SO20,50,05 Сірководень  H2S0,0080,008

Джерелами забруднення ґрунту і водяного басейну є виробничні стоки і шкідливі викиди продуктів згорання. До числа стічних вод, що викидаються електростанцією, відносяться:

- води, що містять нафтопродукти у виді олій і мазуту;

- води після обмивки поверхонь нагріву котлоагрегатів;

- сбросні води після установок хімічного очищення води;

- сбросні води після консервації і хімічних промивань теплосилового обладнання.

Усі стічні води підприємства піддаються очищенню від шкідливих речовин перед скиданням у водойму. Для виконання цих вимог застосовуються механічні, хімічні, біологічні, а також комбіновані методи очищення. У складі очисних споруд передбачаються відстійники, гідроциклони, біологічні фільтри, споруд для насичення очищених вод киснем і інші спорудження. Також з метою зменшення шкідливих викидів застосовують:

- фільтрацію димових газів;

збільшення радіусу розсіювання димових газів за допомогою збільшення кількості труб та їх висоти;

- зменшення одиничної потужності сальникових пристроїв.

6.7 Котельний агрегат для спалювання сірко-водних газів технологічних процесів.

Раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, охорона навколишнього середовища відносяться до найважливіших проблем, що стоять перед людством. Високотемпературні процеси здійснюються в технологічних печах (металургійна, хімічна, нафтохімічна і інші галузі промисловості) при надзвичайно низькому коефіцієнті використання органічного палива (20-40 %). У підсумку ці виробництва викидають гази, температури яких перевищують іноді 1000 С, токсичні речовини, дрібнодисперсний пил застосовуваного сировини та інші технологічні відходи, які забруднюють навколишнє середовище. Тому переробка та експлуатація відходів цих технологічних процесів є важливим завданням, виконання якої можливе на основі використання їх теплоти в котлах - утилізаторах або при спільній організації технологічного та енергетичного процесів в енерготехнологічних агрегатах.

Котли-утилізатори застосовуються в хімічній, нафтовій, харчовій, текстильній та інших галузях промисловості. Великі котли-утилізатори не мають всіх елементів котлоагрегату. Відходять вторинні гази потрапляють відразу на поверхні нагрівання (економайзер, випарник, пароперегрівник). Повітропідігрівник і топка в котлах-утилізаторах відсутні, так як гази, які використовуються в котлі, утворюються в технологічному процесі основного виробництва. Температура газів, що надходять в енергетичний котел-утилізатор, приблизно становить 350 – 7000C. Котли-утилізатори, які працюють на газах різних печей, що використовують гази після сушіння або випалювання матеріалів-ні самі надійні. Відходять гази містять багато пилу та інших хімічних речовин, що викликає необхідність очищення газів до котла-утилізатора. Найбільш часто для очищення використовують циклони і електрофільтри. Цією очищення все одно не вистачає для повного очищення газів. Пил осідає на поверхні нагрівання і найменша протікання зволожує пил і значно зменшує тепловіддачу, що викликає нерівномірне нагрівання і тягне перекіс змійовиків. Присутність в газах сполук кальцію, натрію, сірки призводять до утворення на змійовиках зцементувати відкладень, що викликають хімічну корозію поверхонь нагріву і знижують живий перетин для проходу газів. В даний час стали з'являтися котли-утилізатори, які містять камеру допалювання відхідних газів, або встановлюються додаткові елементи поверхонь нагріву (у вигляді водно- водяного теплообмінника). Які знижують шкідливі впливи на роботу котла.

Даний котел встановлений для утилізації відхідних газів, що йдуть від технологічних процесів, які виробляють сірко-водний газ .

Паропродуктивність котла становить 4,2 т/год при тиску 3,9 МПа і температурі пари 250 °С.

6.8 Спеціальна частина. Розрахунок запобіжних клапанів

6.8.1 Вихідні данні:

Паропродуктивність                              D = 4,1 т/г

Тиск насиченого пару                            = 39 кгс/см2

Температура насиченого пару              = 249 0C

На барабані котла встановимо два запобіжних клапана Т-31МС-1 Ду 50 Ру 64

Максимальний надлишковий тиск перед запобіжним клапаном, кгс/см2:

;

.

Коефіцієнт, що враховує фізико-хімічні властивості пари при робочих параметрах перед запобіжним клапаном :

.

Діаметр сідла клапана, мм:

.

Розрахункова площа перетину клапана, мм2:

;

.

Коефіцієнт витрати пари, віднесений до площі перетину клапана (заводский):

.

Розрахунковий коефіцієнт витрати пари:

;

.

Кількість клапанів, шт.:

.

Пропускна здатність запобіжного клапана, кг/ч:

;

.

46987 >  4100

Відповідно до «Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів», на барабані котла встановлюємо два запобіжних пружинних клапана Т-31МС-1 Ду 50 Ру 64.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

  1.  Тепловой расчет котельных агрегатов. Нормативный метод. – М.: Энергия, 1973.
  2.  Тепловой расчет котлов. Нормативный метод. – Санкт-Петербург, 1998.
  3.  Липов Ю.М., Самойлов Ю.Ф., Модель З.Г. Компоновка и тепловой расчет парогенератора. – М.: Энергия, 1975.
  4.  Текстовые документы в сфере учебного процесса. Общие требования к выполнению. СТВУЗ-ХПИ-3.01-2000.-Харьков.-2003.
  5.  Липов Ю.М., Самойлов Ю.Ф., Виленский Т.В. Компоновка и тепловой расчет парового котла. – М.: Энергоатомиздат, 1998.
  6.  ОСТ 108.030.26-78 Горелки вихревые пылеугольные, пылегазовые и компоновка их с топками. Методы расчета и проектирования.
  7.  ГОСТ 12.0.003 – 74* ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введ.01.01.75.
  8.  ГОСТ 12.1.005 – 88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – Вед.01.01.89 г.
  9.  ОСТ 12.1.005 – 88 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. – Введ.01.01.89 г.
  10.  СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование. – М.: «Стройиздат», - 1992 г.
  11.  ДБН В.2.5-28-2006. Естественное и искусственное освещение. – М.: «Стройиздат», - 2006 г.
  12.  ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. – Введ.01.01.84 г.
  13.  СНиП 11-12-77. Защита от шума. – Введ.01.01.79 г.
  14.  ГОСТ 12.1.012.-90 ССБТ. Методы и средства вибрационной защиты. Классификация. Введ.01.01.79 г.
  15.  ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности. – Введ.01.01.91 г.
  16.  Справочник по технике безопасности. Под ред. П.А.Долина. – М.: «Энергоиздат», - 1984. – Раздел № 2.
  17.  Правила устройства и безопасности эксплуатации паровых и водогрейных котлов. – М.: «Энергоиздат», - 1989 г.
  18.  ГОСТ 24570-81. Расчет пропускной способности предохранительных устройств. Введ.01.01.82 г.
  19.  ГОСТ 14254-69. Энергооборудование под напряжением до 1000 В. Оболочки. Степени защиты. – Введ.01.01.70 г.
  20.  Правила устройства энергоустановок. – М.: «Энергоатомиздат», - 1987 г.
  21.  Правила безопасной эксплуатации электроустановок потребителей. – ПБЭЭП. – К.: 1997.
  22.  ГОСТ 14255-69. Аппараты электрические под напряжением до 1000 В. Оболочки. Степени защиты. Введ.01.01.70 г.
  23.  ГОСТ 12.2.007-75 ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. – Введ.01.01.70 г.
  24.  ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности. – Введ.01.01.76 г.
  25.  СНиП 11-45-71. Проектирование промышленных предприятий. – М.: «Стройиздат», - 1972 г.
  26.  ГОСТ 17.2.1.01-76 ССОП. Охрана природы. Атмосфера. Классификация выбросов по составу – Введ.01.01.77 г.
  27.  Жидецкий В.Ц. «Основы охраны труда». Изд-во «Афиша», - 2001 г., 343 с.
  28.  Великанов К.М., Власов В.Ф., Карандашова К.С. Экономика и организация производства в дипломных проектах. – М.: «Машиностроение», - 1986 г.
  29.  Нелидов И.Е. Экономика машиностроения. – М.: Высш.шк., - 1989 г.
  30.  НАПБ. Б. 03.002-2007. Визначення категорії будівель і споруд по вибухопожежній і пожежній безпеці. – К. Будіздат, 1987.
  31.  ДБН Б 1.1-7-002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва».
  32.  ДСТУ Б В.25-38: 2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозаходів і споруд.
  33.  ДСН 33.6.037-99. Государственные санитарно-гигиенические нормы производственного шума, ультразвука и инфразвука.
  34.  СТВУЗ-ХПИ-3.01.-2003 ССОУП. Текстовые документы в сфере учебного процесса. Общие требования к выполнению.
  35.  СТВУЗ-ХПИ-3.03.-2002 ССОУП. Конструкторские документы в сфере учебного процесса. Общие требования.
  36.  СТВУЗ-ХПИ-3.04.-2002 ССОУП. Форматы. Основные надписи. Требования к выполнению.
  37.  СТВУЗ-ХПИ-3.06.-2002 ССОУП. Конструкторские документы. Спецификация. Требования к выполнению.
  38.  Джигирей В.С. «Екологія та охорона навколишнього природного середовища». Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 203 с.
  39.  Закон України «Про охорону праці» від 25.06.92.
  40.  ДБН В 1.1-07-02. - «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва». К.: 2003. - 41 с.
  41.  НПАОП – 0.00-1.07-94 «Правила пристрою і безпечної експлуатації судин тих, що працюють під тиском».
  42.  Закон України “Про Цивільну оборону України” ВРУ № 297 – XII. – К., 1993.
  43.  Кулаков М. А. Цивільна оборона: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред.. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2008. – 312 с.
  44.  Стеблик М.І. Цивільна оборона: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 487 с.
  45.  НПАОП – 0.00-1.08 – 94 «Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів працюючих під тиском ≥ 0.07 МПа і температурі ≥ 115 ˚C». 

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Скачать

ОХРАНА-слеп.doc

ОХРАНА-слеп.doc
Размер: 171.5 Кб

Бесплатно Скачать

Пожаловаться на материал

Дипломний проект. Частина Охорона праці і навколишнього середовища. Загальні питання охорони праці. Загальна характеристика умов експлуатації проектного об'єкта. Промислова санітарія. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском. Безпечність випробувань на герметичність.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Епілепсія

Епілепсія – дослівний переклад з грецької мови звучить як «та що раптово нападає». В різних народів існують ще такі назви епілепсії як чорна хвороба, зіркова хвороба, демонічна хвороба, падуча.

Історія України, питання 29

Україна у складі Великого Князівства Литовського та Речи Посполитої. Початок Другої світової війни, і причини поразок радянських військ на початковому етапі війни. Хрущовська «відлига» на Україні.

Закрытая травма груди. Современная фармакотерапия артериальной гипертензии.

Закрытая травма груди. Пневмоторакс. Виды пневмоторакса. Понятие о реберном клапане. Классификация. Клиническая картина. Диагностика. Лечение Основные принципы лекарственного лечения

Способы толкования норм права.

Основные способы толкования: грамматический, логический, систематический, историко-политический и специально-юридический.

Учет затрат в машиностроении

Формирование затрат, расходов и себестоимости продукции. Учет затрат на производство и продажу продукции в машиностроении. Важным фактором роста эффективности национальной экономики является повышение технического и технологического уровня производства.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok