Запозичення у німецькомовних публіцистичних текстах: функціональний та перекладацький аспект

Арендный блок

Запозичення у німецькомовних публіцистичних текстах: функціональний та перекладацький аспект

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………6

РОЗДІЛ 1. ЗАПОЗИЧЕНА ЛЕКСИКА ЯК ПРЕДМЕТ

ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ …………………………………...9

Місце запозичення у лексико-семантичній системі сучасної німецької мови ……………………………………………………..9

Класифікація запозичень………………………………………….11

Пуризм як спосіб впливу на процес запозичення……………….14

Висновки до розділу 1 …………………………………………………18

РОЗДІЛ 2. СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ ЗАПОЗИЧЕНЬ У НІМЕЦЬКИХ

ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ………………………………..……19

Особливості функціонування запозичень у текстах публіцистичного cтилю……………………………………………19

Способи перекладу запозичених лексем в текстах публіцистичного стилю……………. ……………………………..33

Висновки до розділу 2 …………………………………………………40

РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ДОПУСКУ ДО РОБОТИ………………………………42

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….….47

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….49

ВСТУП

Словниковий склад різних мов постійно поповнюється різними лексемами. Даний процес є неминучим та властивим для кожної мови. Він відбувається внаслідок прогресу всіх сфер людського життя та через необхідність називання нових предметів та явищ, які оточують людину. Одним із способів поповнення лексичного складу мови є запозичення.

Запозичення у різних мовах по-різному впливають на збагачення словникового запасу. Постійна поява великої кількості нових слів стала причиною появи такого явища як пуризм, прагнення стабілізувати та очистити лексику від слів іншомовного походження шляхом її заміни виключно словами рідної мови. Слід зазначити, що питання запозичень завжди привертала увагу науковців та письменників серед яких К. Гетцлер, Р.Келлер, О. О. Потебня, І. В. Корунець та інші. Значну увагу слід звернути на своєрідність, функції та особливості перекладу запозичень у публіцистичних текстах. Від усіх цих аспектів залежить не тільки адекватність та еквівалентність перекладу, але і розуміння таких одиниць, які постійно збагачують мову, адже, як відомо, розвиток мови не стоїть на місці.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що дослідження функціонування запозиченої лексики у німецькомовних публіцистичних текстах допоможе поглибити знання про характеристику та своєрідність такої лексики в німецькій та українській мовах, а також допоможе не допускати помилок при їх перекладі та вживанні.

Мета дипломної роботи полягає у виявленні специфіки функціонування запозичень у публіцистичному тексті та труднощів їх перекладу.

Поставлена мета зумовила вирішення наступних завдань:

Визначити поняття “запозичення”.

Встановити місце запозичення у лексико-семантичній системі сучасної німецької мови.

Виявити функціональні особливості запозиченої лексики у публіцистичному тексті.

Розкрити функції запозичень у публіцистичних текстах, спираючись на семантичні, прагматичні та функціональні особливості запозичень у публіцистичному тексті.

Виявити проблеми та способи перекладу запозичень у публіцистичному тексті.

Об’єктом дослідження є запозичена лексика як предмет лінгвістичного дослідження.

Предметом дослідження є особливості функціонування та специфіка перекладу запозичень у публіцистичному тексті.

Матеріалом дослідження послугували німецькомовні публіцистичні статті з електронних ресурсів наступних газет: “Focus online”, “Spiegel”, “Welt online”, “Zeit online”, “Frankfurter Allgemeine”, “Schleswig-Holsteinischer Zeitungsverlag”.

Методи дослідження. У роботі для вирішення поставленої мети було використано низку методів та прийомів, зокрема методи спостереження та лінгвістичного опису, на основі яких виокремили функціональну роль запозичень у публіцистичному тексті, а також досліджено функціонально-семантичні особливості запозиченої лексики у публіцистичному тексті; метод контекстуального аналізу, який використовувався для встановлення функцій та можливих способів перекладу запозичень; контекстуально-культурологічний аналіз, що дозволяє провести текстову інтерпретацію запозичень, визначити культурну специфіку, умови реалізації порівнянь у контексті.

Практичне значення роботи полягає у тому, що дані, отримані в результаті дослідження, можуть бути застосовані при укладанні різного типу словників, у практичному викладанні німецької мови, у курсах лекцій з лексикології, стилістики, теорії та практики перекладу німецької мови та загального мовознавства.

Апробація роботи. Результати дослідження були оприлюднені на VI Всеукраїнський студентський науково-практичній конференції “Іноземні мови у сучасному комунікативному просторі” (9 квітня 2015, Херсон).

Публікація. Основні результати дипломної роботи знайшли відображення у науковій публікації (у матеріалах і тезах вищезазначеної конференції) [18].

РОЗДІЛ 1

ЗАПОЗИЧЕНА ЛЕКСИКА ЯК ПРЕДМЕТ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Місце запозичення у лексико-семантичній системі сучасної німецької мови

Значення запозичень в різних мовах неоднакове і залежить від конкретних умов розвитку кожної мови.

Німецька мова як і кожна розвинена мова світу інтегрує сьогодні багато нових різних іншомовних слів. Саме тому цій темі надається велике наукове і практичне значення. На думку Артемюк Н. Д., вивчення запозичень є одним із досить важливих завдань у візначенні законів розвитку мов [1, с. 243].

Змінам у системі сучасної німецької мови під впливом запозичень чимало уваги приділяють і сучасні німецькі мовознавці: К. Гетцлер, Р. Глан, Р. Келлер, А. Шендельс та інші.

Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними причинами: війни, завоювання, подорожі, торгівля стають причинами тісних взаємозв'язків між різними мовами. Інтенсивність запозичення іншомовних слів є відмінною в різні періоди. Залежно від конкретних історичних умов вона іноді збільшується, а іноді, навпаки, зменшується. При цьому ступінь впливу однієї мови на іншу у значній мірі залежить від мовного фактору, а саме від ступеню близькості взаємодіючих мов, та від того, яка в них спорідненість між собою.

Використання запозичень в термінологічній системі німецької мови пояснюється різними причинами. Дослідник В. Уілс, діяльність якого спрямована на вивчення запозичених англо-американізмів у німецькій мові, пояснює їх вживання наступними аспектами:

Розвиток відносин, а саме між США і ФРН у післявоєнні часи.

Тенденція до міжнародної стандартизації лексики в мові.

Вплив комерції і моди на мовну поведінку людини.

“Лінощі”, пов’язані з мисленнєвим процесом.

Недооцінка рідної мови [22, с. 49].

Учених цікавить не тільки звідки і чому прийшло запозичене слово, але і те, як воно асимілювалося в мові, як співпало з її граматичною будовою і фонетичними нормами, як змінило своє значення, і які зміни були викликані з його появою в словниковому складі мови, яка його запозичила. Власне кажучи, про необхідність саме такого підходу до запозичень окремі російські вчені зазначали вже давно. Зокрема відомий російський лінгвіст XIX ст. О. О. Потебня вважав, що неправильно запитувати про те, звідки запозичене слово, а потрібно запитувати про те, що додалося, що було створено в результаті діяльності, яка розвивалась завдяки певному поштовху при запозиченні слова від іншого народу [10, с. 462]. Але цей погляд у свій час не отримав схвалення.

Потебня О. О. звертав увагу на творчий елемент у процесі запозичення. “Запозичувати, – говорив він – це означає брати для того, щоб у тебе була можливість внести в скарбницю людської культури більше, ніж отримувати” [10, c. 463] Такий підхід до питання запозичень, дозволяє виявити закономірності, яким підкорюється розвиток словникового запасу мови, пояснити явища, які в ньому відбуваються, і виявити їхні причини, показати зв'язок між історією окремих слів, історією мови і історією народу.

Запозичена лексика у системі зокрема німецької мови отримує абсолютно нове оформлення, вона пристосовується, оскільки це комплексний процес, який охоплює всі аспекти існування і розвитку лексем в мові. Освоєння іншомовних слів мовою лінгвісти розглядають як максимальне наближення їх фонетичного, графічного, морфологічного і лексико-семантичного оформлення до відповідних норм мови, яка адаптує ці слова.

Таким чином, запозичення не є однорідним явищем. Воно може проявлятися на різних рівнях мови. Інтеграція запозичення в мові є поетапним багатоплановим процесом, тому саме його багато лінгвістів вважають найяскравішою рисою мовного розвитку. А інші навпаки виступають проти нього. Все це свідчить про стрімкість і неминучість мовних процесів, а також силу культурно - інтеграційного впливу у світі.

Класифікація запозичень

Як ми вже зазначали, кожна мова тісно пов’язана з іншими мовами та культурами. Вчена Теа Шіппан виділяє наступні причини та керуючі сили, які спряли появі нових іншомовних слів у складі німецької мови:

Запозичення термінів на позначення існуючих явищ та речей, наприклад, запозичені з латинської мови слова у часи римської окупації (І ст. до н.е.-V ст.): Wein, Pflaster, Straße.

Культурні та наукові відносини, наприклад, у період християнізації (V – ХІ ст.), які поповнили склад німецької мови словами християнського походження з латинським та грецьким походженням: Altar, Messe, predigen, Tafel, Schule.

Літературна перекладацька діяльність провідних діячів, які повинні були використовувати іншомовні слова з причини відсутності відповідних лексем у рідній мові: лат. Conscientia – древньоверхньонімецька giwizzani.

Вплив письмових та усних норм мови. У період Ренесансу великий вплив мали грецька та латинська мови як мови науки: Telefon, Telegraf.

Інтереси та прагнення народу призвели до запозичення французьких слів ХVІ – ХІХ ст., причиною яких став вплив сформованого дворянства та буржуазії: Boulevard, Trottoir, Portemonnaie, Ensemble, Renaisance.

Соціальна, економічна та політична відсталість Німеччини у ХІХ ст. призвела до появи багатьох запозичень з французької та англійської мови зі сфери індустрії та лексики, пов’язаної з парламентом: Kammer, Unterhaus.

Інтернаціональна співпраця усіх сфер призвела у ХХ ст. до появи інтернаціоналізмів, які були повністю або частково запозичені з різних мов: Marketing, Bourgeoisie, Radioelektronik.

Економічний, політичний та частково культурний вплив Англії та США на західну частину Німеччини, вплив тогочасної РСФСР на східну частину Німеччини впродовж 1945 – 1990 також послугували причинами появи великої кількості іншомовних слів: Pop-music, Held der Arbeit, Kulturhaus, Laser, PC, Poster/Plakat, T-Shirt/Pulli, cool, Patchwork [14, с. 190-191].

За формою запозичення поділяються на різні групи:

Іншомовні лексеми. Ці лексеми на фонетичному або морфологічному рівні мають чіткі риси вихідної мови, які роблять їх чужими для німецької мови. Вони у свою чергу поділяються на інтернаціоналізми та екзотизми.

Інтернаціоналізми – це такі слова, які використовуються інтернаціонально, які за морфемним, фонетичним та орфографічним складом підходять до мови, у якій вони з’явились, та які маючи те саме значення, часто використовуються як терміни. Найчастіше до складу таких слів входять грецькі та латинські морфеми: Theater, Telephon, Thermodynamic, Alkohol, Lobby, Management. Таких, згідно Петеру Брауну, у складі німецької мови нараховується приблизно 3500 слів [14, с. 192].

Екзотизми позначають іншомовні денотати та реалії, які є відомими носіям німецької мови, але здаються незвичними: USA, Karpaten, Avocado, Mango.

Запозичені слова. На противагу першій групі, запозичені слова – це іноземні слова, які приєднались до системи німецької мови, а носій зазначеної мови сприймає їх як суто німецькі. Різниця між іноземною та запозиченою лексемою полягає у рівні асиміляції формам німецької мови. Як приклад наведемо наступні слова: Crème, Café, Salat, Spaghetti.

Запозичені форми. Такі лексеми можуть або підпорядковуватись за значенням нормативу німецької мови, або відтворювати структуру запозиченого слова німецькими морфемами. Серед них розрізняють такі:

3.1. Запозичена форма – це створення нового слова німецькими мовними засобами за іноземною моделлю, за морфемною структурою воно є незалежним: Kraftwagen – Automobil, Umwelt – Milleau.

3.2. Запозичення-відтворення – це точне відтворення іноземного слова німецькими морфемами (Glied-für-Glied-Transposition): Gevatter, Wolkenkratzer, Gehirnwäsche, Wandzeitung.

3.3. Запозичення-передача – це вільне та часткове відтворення іноземного слова німецькими морфемами у загальному змісті: Vaterland – лат. patria, lüftgekühlt – анг. air-conditionbed, barmherzig – лат. miser-cors, pipe-line – Erdölleitung, Brettsegler – windsurfer.

3.4. Запозичення значення – це перенесення нового значення на вже існуюче німецьке слово: Pionier – Soldat der Pioniertruppen, Brigadier – Leiter eines Arbeitskollektiv [14, с. 193].

Окрім вище перерахованих груп існують також запозичені вислови (синтагматичні зв’язки слів), наприклад: kalter Krieg – cold war, aus zweiter Hand – second hand. Паралельно з запозиченими висловами розрізняють також певні інтернаціональні фразеологізми, які є характерними для більшості європейських мов: von Kopf bis Fuß – from head to foot – dalla testa ai piedi – des pieds a la tete, den Kopf verlieren – to lose one’s head - perdere la testa [14, с. 192 – 194].

Іноземні та запозичені слова є парадигматичним феноменом. Іноземні слова, особливо інтернаціоналізми, часто використовуються у німецькій мові, та не рідко використовуються у термінології, домінуючи завдяки своїй нейтральності та однозначності. У деяких мовах іноземні слова конкурують з іншими компонентами парадигматичних угрупувань. У парадигматичній системі це пояснюється їх підвищеним експресивним забарвленням або визначеною неточністю, наприклад: attraktiv – anziehend, sensibel – empfindsam, originelle Idee, brav. У результаті такої конкуренції між рідним та іноземним словом останнє може дещо відрізнятись за значенням: Team – Gruppe, Autor – Schriftsteller. Наприклад, німецький іменник Gruppe, на відміну від запозиченого, не має значення саме спортивної команди.

Таким чином, існують різні групи запозичених слів та виразів, які не рідко використовуються та конкурують з вже існуючими у німецькій мові лексемами.

Пуризм як спосіб впливу на процес запозичення

Як ми вже зазначали, причини появи запозичень дуже різні, а процес запозичень має історичні корені. Такі лексеми часто конкурують з вже існуючими одиницями у певній мові. Існує багато культурних діячів та науковців, які виступають проти використання запозичень, наполягаючи на вживанні вже існуючих форм, а у разі їх відсутності, створювати нові слова морфемами німецької мови. Такий рух має назву “пуризм”.

Мета, яка поєднує всі мовні угрупування, це культивація певної мови. Мовний пуризм бореться не лише проти іноземних слів, але і проти непристойних, застарілих та регіональних форм, замінюючи їх неологізмами або народномовною конструкцією. Поряд із лексикою до уваги приймається також граматика, написання слів, вимова та ін. [33].

У лінгвістичних працях у понятті “пуризм” поєднуються дуже різні за своєю соціальною значимістю явища, цим пояснюються і розходження у її оцінці [34].

У період епохи становлення літературних мов, особливо в економічно відсталих країнах, панівні соціальні класи цілком засвоїли іноземну культуру більш розвинених країн. Явище пуризму виникає у зв’язку з ростом національної самосвідомості та свідчить про прагнення знайти більш широку народну базу для літературної мови та створити єдність у мові. Саме це вважається однією з найважливіших умов дійсно вільного та широкого торгівельного обігу, який відповідає сучасному капіталізму [34].

Протилежністю пуризму є антинормалізаторство, що позначає відмову від необхідності свідомого втручання у мовний процес. При такому підході відкидається і наукова нормалізація, і нормативна лексикографія. Цікаво, що такий письменник як О. К. Югов зазначав, що мова править сама собою. У своїх крайніх проявах пуризм та антинормалізаторство співпадають: критика іноземних запозичень ведеться прибічниками цих позицій на основі суб’єктивно-смакових оцінок фактів мови. Без урахування культурних традицій. Наукова мовна нормалізація припускає боротьбу з проявами як пуристських так і антинормалізаторских поглядів у сфері мовної культури [33].

Розглянемо детальніше процес та причини формування пуризму у Німеччині.

Ранні форми пуризму у Німеччині необов’язково орієнтовані на національність. У центрі знаходиться культурний патріотизм, який, у першу чергу, пов'язаний з анти-імперським аспектом, боротьбою проти запозичень латинської мови. У Німеччині пуризм виник у ХVІІ ст.

Найсуттєвіше у всі часи сприймалася базова правильність німецької мови, а також властивість німецької мови бути головною мовою та мовою героїв. У будь якому випадку німецька мова повинна бути корисною для спілкування та політики, а також сприйматись на рівні однієї з трьох святих мов (єврейська, грецька, латинська). Слід зазначити, що саме зазначені мови найбільше вплинули на велику кількість німецьких слів.

У ХVІІ ст. виникло багато мовних угрупувать, які присвячувались так званому догляду за німецькою мовою. Найвизначнішим є “Früchtbringende Gesellschaft” або “Palmenorden” (1617 – 1680), яке було засновано у м. Веймар князем Людвігом фон Анхальт-Кьотен. Прикладом послугувало вже існуюче італійське угрупування “Accademia della Crusca”. До складу цього німецького угрупування увійшли Шоттель, Мартін Опітц, Георг Філіп Харсдьорфер, Філіп фон Цезен та ін. У ХVІІ ст. існували також і інші угрупування, наприклад: “Teutschgesinnte Gesellschaft” (1643 – 1708 рр., засновано Фон Цезеном, Харсдьорфером та Мошерошем), “Pegnesische Blumenorden” (засновано у 1644 р.), “Elbschwanenorden” (засновано 1658, як конкуруюче до попередньо зазначеного), “Aufrichtige Tannendesellschaft” (засновано у 1633 р. у м. Страсбург). Члени цих мовних угрупувань зазвичай походили з освіченої буржуазії, деякі з них у продовж життя отримали титул дворянина. До складу таких мовних угрупуваннях зазвичай не входили священнослужителі, що дозволило уникнути конфесійних сварок та суперечок. Моделями мовних угрупувань послугували схожі угрупування у Нідерландах та Італії. Такі мовні угрупування вважали своїм обов’язком підтримувати німецьку мову та таким чином німецьку гідність. Обов’язки таких угрупувань менш за все були націлені на сферу мовознавства.

Одним з найвизначніших мовних пуристів минулого вважають Філіпа фон Цезена. Саме він запропонував такі варіанти онімечення наступних іноземних слів як, наприклад: Distanz – Abstand, Adresse – Anschrift, Moment – Augenblick, Bibliothek – Bücherei, Projekt – Entwurf. Сьогодні ми використовуємо обидві форми цих слів як синоніми, тому таку заміну можна вважати успішною. Але існують і такі форми запозичених слів, онімечені форми яких так і не прижилися та не використовуються, наприклад: Anatom – Entgliederer, Natur – Zeugemutter, Botaniker – Krautbeschreiber, Kloster – Jungfernzwitter, Fenster – Tageleuchte [5, с.78 – 80].

Історично доведено, що саме ця боротьба з іноземними словами у ХVІІ ст. стала причиною пробудження мовної свідомості та відкриття можливостей словобудування.

Початок ХХ ст. позначений зміною політичного життя у Європі. Відродження націй супроводжувало утвердження літературних варіантів мов. Пуристичні тенденції ХХ ст. стають загальною ідеєю, зумовленою потребами очищення мови, носії якої перебували в різних державах, і їх мовлення відповідно зазнавало впливу з боку державних мов цих країн. Нова потужна хвиля пуристичних проявів у 90-х роках ХХ ст. охопила здебільшого мови країн колишнього соціалістичного табору, до числа яких входить і Німеччина. З 1997 року у Німеччині діє товариство захисту німецької мови “Deutsche Sprache”, яке згрупувало інтелігенцію, школярів, студентів, робітників. Члени товариства висловлюються проти надмірного залучення англіцизмів, особливо коли запозичення спричинені модою. Слід зазначити, що дане угрупування було створено за ініціативою не професора-філолога, а молодого вченого Вальтера Крамера, професора кафедри соціальної статистики [15].

Пуризм, як специфічна форма ставлення особи етносу до мовних норм, більш або менш активно виявляється на всіх етапах розвитку мови і посилюється в критичні, визначальні для нації періоди історії, хоча в кожному з них йому притаманні специфічні риси.

Слід зазначити, що сьогодні у Німеччині багато офіційних закладів, солідних організацій, реклама дуже часто використовують запозичення, особливо з англійської мови. Сьогодні виникла суміш двох мов під назвою “Denglish” (English+Deutsch). Багато критиків стверджують, що у даному випадку від німецької мови залишилась лише літера “D”. Вчені дуже схвильовані, що через 50 років у Німеччині будуть говорити на мові, яка не була б зрозумілою для сьогоденних німців [15].

Таким чином, питання запозичень було і залишається дуже актуальним, привертаючи увагу не лише філологів та мовознавців, але і інших людей, які поважають свою культуру та мову. Утворюються мовні пуристичні угрупування, метою яких є усунення з мови неорганічних іншомовних елементів, шляхом їх заміни на неологізми або конструкції, побудовані морфемами визначеної мови.

Висновки до розділу 1

Лексичний склад будь-якої мови постійно поповнюється новими одиницями. Одним зі способів поповнення словникового складу мови є запозичення, які завжди привертали увагу науковців та письменників.

Існує багато причин появи запозичень у мові, серед яких міжнародна стандартизація, вплив комерції, міжнародних відносин та ін. Враховуючи історію німецької мови, можна дійти до висновку, що у складі німецької мови появі нових мовних одиниць сприяли саме культурні та наукові відносини у період християнізації, літературна перекладацька діяльність провідних діячів, які з причини відсутності рідних лексем цієї мови повинні були використовувати іншомовні одиниці, вплив письмових та усних норм мови у період Ренесансу, дворянство, які спричинили появу французьких лексем у складі німецької мови, інтернаціональна співпраця ХХ ст. та ін.

За формою запозичення поділяються на різні групи, серед яких іншомовні лексеми, запозичені слова та запозичені форми, які у свою чергу поділяються на підгрупи: інтернаціоналізми, екзотизми,запозичена форма, запозичення-відтворення, запозичення-передача, запозичення значення. Існують також запозичені вислови та інтернаціональні фразеологізми, які є характерними для більшості мов.

Слід зазначити, що питання запозичень є дуже актуальним. Багато науковців, письменників та інших людей виступають проти появи нових іноземних лексем у мові. Як наслідок утворюються мовні угрупування, метою діяльності яких є усунення іншомовних елементів або протистояння появі нових запозичень.

РОЗДІЛ 2

СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ ЗАПОЗИЧЕНЬ У НІМЕЦЬКИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ

Перш за все зазначимо, що поняття газетно-публіцистичного стилю складається з мови газет, суспільно-політичних журналів, памфлетов, доповідей, бесід, промов, дискусій та ін., які містять політичну інформацію. Основною функцією публіцистичного стилю є інформаційна та агітаційно-пропагандистська, які реалізують політичну інформацію для ідеологічного впливу з метою формування суспільної свідомості та спонукання їх до активних дій. Саме цією функцією публіцистики визначається високий рівень її експресивності та емоційності, яка залежить від конкретної форми її реалізації.

Основу мови газетно-публіцистичного стилю складає книжно-повсякденна мова, яка являє собою поєднання елементів (лексики та синтаксичних структур) різних стилів – при їх частковому зберіганні або повній втраті одвічного стилістичного забарвлення. Книжковий характер цієї мови визначається тим, що він виражає попередньо продуману та організовану цілісну інформацію. Основою поєднання стилістичного принципу організації мови у публіцистиці – поєднання стандарту та експресії [3, с. 149 – 151].

Розглянемо особливості функціонування та перекладу мовних лексем, які надають тексту експресії та привертають увагу.

2.1. Особливості функціонування запозичень у текстах публіцистичного стилю

Постійна поява нових мовних одиниць у німецькій мові сприяє їх частому вживанню у текстах різних стилів та утворенню нових висловів, складовими частинами яких є запозичення. Такі семантичні деривати утворюються в мовленні з метою відображення тих явищ та предметів, що безпосередньо оточують людей. Отже, цілком закономірно, що запозичена лексика та вислови, до складу яких вона входить, не рідко вживаються в різних стилях мовлення, особливо це стосується публіцистики. Адже публіцистика гостро реагує на зміни в соціальному, політичному, економічному житті суспільства, на прогрес у науково-технічній галузі, в інформаційно-комунікативній сфері [8, с. 14].

Одночасно проявляється внутрішня суперечливість мови засобів масової інформації, в якій співіснують такі риси, як динамізм та консервативність, прагнення до якнайбільшої інформативності та забезпечення експресії будь-якими засобами, залежність від мовленнєвих пріоритетів соціуму, моди. Зіткнення протилежних тенденцій є могутнім імпульсом у розвитку мови публіцистичного стилю. Таким чином, газетно-інформаційний стиль характеризується наявністю термінів, назв, найменувань, емоційно забарвлених заголовків, газетних кліше, жаргонізмів та елементів розмовного стилю [16, с. 45].

До основних ознак публіцистичного стилю належать: спрямованість на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформативність; політична, суспільна, морально-етична оцінка того, про що пишеться або мовиться; синтез логізації та образності мовного вираження, що нагадує про близькість публіцистичного стилю до наукового і художнього; документально-фактологічна точність; декларативність; закличність; поєднаність стандарту й експресії; авторська пристрасть; емоційність, простота і доступність; переконливість. Усі ці й інші ознаки створюють враження “багатостильовості” публіцистичного стилю, який настільки розростається й розгалужується поза власне публіцистичним, що підстилі дають підстави називати їх окремими стилями (газетним, журнальним, телевізійним тощо) [12, с. 272].

Все це відіграє у тексті цього стилю дуже важливу роль, на яку слід звернути велику увагу. Адже це допоможе уникнути помилок при перекладі та трактуванні тієї чи іншої складової частини тексту.

Іншомовні одиниці дуже різноманітні як у структурному, семантичному, так і в функціональному плані. Основними функціями запозичень у публіцистичних текстах є: відтворення іноземного колориту, називання предмету або явища за відсутності відповідної лексеми рідної мови, іронія, сатира, драма, гумор, уникнення повторів (синонім), конкретизації, емоційно-експресивна, контрастна та ін. [26, с.72 – 80].

Як ми вже зазначали у попередньому розділі, у своєму розвитку німецька мова пройшла ряд етапів, на кожному з котрих лексика переймала значні зміни під впливом як зовнішніх так і внутрішніх фонетико-морфологічних процесів.

Розглянемо детальніше функціонування запозичених мовних одиниць в текстах публіцистичного стилю.

Не рідко у публіцистичних німецьких текстах, а також у інших стилях можна зустріти таку лексему як “Baldachin”, словникове значення якої “покров, балдахін”, наприклад: “Außerdem haben die beiden eine weiße Schutzgardine durch den Wohnraum gezogen und über ihr Bett einen Schutzbaldachin gespannt. [43] – “Крім того, обидва повішали у кімнаті захисну штору, а над її ліжком натягнули захисний балдахін”. У наведеному уривку зустрічаємо запозичення, яке використане у прямому значенні та виконує називну функцію. Звернемося до історії походження цієї мовної одиниці. Походження лексеми “Baldachin” пов’язане з назвою міста Багдад, яке приблизно у 1200 році мало ще одну форму “Baldakinus” [35, с. 59]. У сучасному значенні лексема “Baldachin” походить з Західної Європи ХХІІ ст. Саме у той час ця лексема використовувалась для позначення знаків процесії та святкових виходів духовних та світських правителів. У період Середньовіччя з Норманської та Сицилійської культур виник чотирьохкутовий балдахін, зроблений з цінних матерій, який акцентував увагу та позначав місце правителів. Сьогодні такий балдахін використовується лише у традиційних процесіях католиків. У пізній період Серідньовіччя ця запозичена лексема використовувалася зі значенням “небо над ліжком” – “Betthimmel” [35, с. 60 – 61]. У німецьку мову зазначена лексема потрапила у ХVІІ ст. з французької, а точніше з італійської мови. У прямому значенні така лексема використовується для точного називання визначеного предмету та відтворення колориту. Слід звернути увагу на те, що ця запозичена лексема використовується і у переносному значенні: “Durch das entstandene Loch im Baldachin kitzelt die Sonne den Buchennachwuchs. [43] – “Через утворений отвір у балдахіні сонце лоскоче молоду листву бука ”. У наведеному прикладі запозичена лексема “Baldachin” використовується як метафора для позначення крони дерева та виконує експресивно-естетичну функцію.

Не може не привернути увагу заголовок одного з німецьких он-лайн ресурсів газети “Zeit”: “Der kollektive Baby-Blues[43] – “Колективна післяродова депресія”. Перш за все зазначимо, що заголовок – це рамковий знак тексту, яким текст відкривається та до якого читач ретроспективно повертається. Метою заголовка є привернення уваги читача та встановлення контакту з ним [11, с. 109]. У наведеному заголовку привертає увагу запозичення з англійської мови розмовного стилю чоловічого роду [36, с. 10], яке у цьому випадку використовується для позначення депресії та виконує експресивну функцію. Звернемо увагу, що у німецькій мові існує рідний еквівалент “Wochenbettdepression” та термінологічне словосполучення “postpartales Stimmungstief ” [мультитран]. Жодне з запропонованих варіантів не приверне увагу читача так, як запозичена з англійської мови мовна одиниця, оскільки вона є розмовною формою, короткою та більш експресивною. Заголовок з такою мовною одиницею швидше приверне увагу читача.

Сьогодні дуже популярним є називання кольору іменником, який позначає предмет відповідного відтінку. Серед таких номінацій кольору є і запозичення. Так, наприклад, у публіцистичному стилі з метою уточнення використовується така лексична одиниця чоловічого роду як “Azur”: “Im Regal steht ihre Sammlung analoger Fotoapparate, auf der Kleiderstange hängen Sommerkleider in Azur.[43] – “У полиці знаходиться колекція її аналогових фотоапаратів, на вішалці висить літній одяг лазуриного кольору.”. Така метафорична лексема використовується для позначення небесно-блакитного кольору. Слід зазначити, що у німецькій мові існують інші мовні одиниці для позначення такого кольору, а саме “Himmelblau” та “Azurblau”. Іменник “Azur” наприкінці ХХVІІ ст. був запозичений з французької мови, а саме від прикметника “аzur”, який використовувався для позначення кольору напівдорогоцінного каменя лазурит (“Lapislazuli” або “Lasurstein”). У кінці ХХVІІІ ст. поетична творчість призвела до використання такої мовної одиниці на позначення більш глибокого синього кольору неба [35, с. 60 – 61]. У вище наведеному уривку публіцистичної статті запозичена з французької мови лексема виконує функцію уточнення та привертає увагу читачів, надаючи контексту модний відтінок.

Дуже поширеним для публіцистичних статей є використання цієї запозиченої мовної одиниці з додаванням інших лексем, наприклад: “Die Ostsee ist für uns immer die Südsee gewesen. Grüne Kiefern, weißer Strand, azurblaues Meer.” [43] – “Балтійське море для нас завжди було Південним морем. Зелені сосни, білий пісок, лазурно-блакитне море.”. Зустрічаємо додавання лексеми “-blaue”, яка використовується з метою уточнення та у наведеному уривку використовується як переосмислений прикметник, який нагадує читачу лазурний берег та викликає теплі та приємні відчуття.

У всіх стилях мовлення дуже поширеним є такий інтернаціоналізм як “E-mail”. Публіцистичний стиль не є вийнятком: “… eine Hacker-Gruppe , die Ende November einen Cyberangriff auf Sony gestartet und interne Dokumente und E-Mails veröffentlicht hatte.[43] – “… група хакерів, яка у кінці листопада розпочала кібернапад на компанію “Sony” та оприлюднила внутрішні документи та електронну переписку.”. Слід звернути увагу на використання запозиченого з англійської мови іменника у множині, яка утворена за допомогою закінчення –s, яке є характерним для слів множинної форми англійської мови та для множини запозичень у німецькій [6, с. 112], а також на те, що використана у наведеному уривку лексема є скороченою формою від англійського “electronic mail” [29]. Таким чином, маємо запозичену буквену абревіатуру, яка є інтернаціонально відомим терміном та використовується з метою називання. У наведеному уривку зустрічаємо ще одне запозичення “Sony”, яка зазвичай відтворюється способом графічного відтворення або нульового перекладу. Ця мовна одиниця є назвою та використовується для позначення вже відомої в усьому світі китайської компанії, яка займається випуском побутової та професійної електроніки [29].

Звертаємо увагу, що запозичене з англійської мови “mail” використовується у німецькій мові, а саме у публіцистичному стилі, не лише як іменник, але і як дієслово “mailen” [36, с. 46], наприклад: “Erdenbürger sind aufgerufen, der Nasa eine persönliche Botschaft zu mailen ... ” [42] – “Громадян землі закликали надіслати НАСА особисті звертання електронною поштою…”. У наведеному прикладі запозичення виконує номінативну та конкретизуючи функції, підкреслюючи таким чином, що листи або запити повинні бути надіслані саме в електронній формі. Слід зазначити, що у німецькій мові існує ряд рідних еквівалентів, наприклад, “schicken, “senden” та інші, які не передають інформації, що надсилати потрібно в електронному вигляді. Такий денотат може бути переданий у німецькій мові лише національним словосполученням за допомогою додаткових лексем.

Як бачимо, велику роль у поповненні словникового складу німецької мови відіграють інформаційні та електронні технології та вироби, а також реалії англо-американського суспільства. Саме з цієї причини німецька мова поповнюється вже інтернаціонально відомими термінами з англійської мови. Не вийнятком є і такий інтернаціоналізм як “Website”. Цей іменник, який у німецькій мові використовується як у жіночому так і чоловічого роду, походить з англійської мови: скорочення “Web” для “Webbrowser” та “Site” для “Stelle”, “Platz”, та використовується для позначення Інтернет сайту/сторінкі [36, с. 74]. Сучасні умови життя сприяють частому використанню цього іменника і у публіцистичних статтях різної тематики, наприклад: “Das Urteil gilt für vier Websites, die das Titelbild gezeigt haben… [43] – “Це рішення стосується до чотирьох веб-сайтів, які опублікували фотографію з обкладинки…”. У німецькомовному наведеному уривку зустрічаємо інтернаціоналізм, який використовується у множині, утвореній за допомогою закінчення –s. Як ми вже зазначали, таке закінчення є характерним для іменників множини англійської мови та запозичених лексем у німецькій. У цьому випадку автор статті використав інтернаціонально відоме запозичення для називання комп’ютерної мережі, об’єднаної під однією адресою.

У наступному уривку статті одного з німецьких Інтернет-видань зустрічаємо попередньо зазначену запозичену лексему з додаванням скорочення для позначення країни “US-”: “Die US-Website Buzzfeed etwa führt, wie viele andere, eine Liste darüber…[43] – “Як і багато інших сайтів, веб-сайт Сполучених Штатів “Buzzfeed” веде з цього приводу список…” До речі, це скорочення є також запозиченою мовною одиницею, а саме екзотизмом, який використовується для позначення назви такої країни як США. Метою використання такої лексеми є називання визначеного явища та його приналежності до зазначеної країни. При перекладі назви сайту “Buzzfeed”, яка є реалією, ми використали спосіб нульового перекладу та відтворили номінацію латинськими літерами, обрамивши її у лапки.

Таким чином, комп’ютерні технології та мережі відіграють дуже велику роль у поповненні лексичного складу мови, що сприяє їх частому використанню у публіцистичному стилі.

З причини поширеного використання та вдосконалення комп’ютерних технологій та систем, дуже поширеним у всіх стилях мовлення є інтернаціонально відома назва “Google”, яка використовується для називання електронної пошукової системи та є реалією. Від цієї номінативної мовної одиниці згідно нормам німецької мови утворилось дієслово “googeln”, яке часто зустрічається у статтях публіцистичного стилю, наприклад: “Wer in Amerika Dresden googelt, erfährt mehr über Kriegszerstörung und Nazis…[43] – “Той, хто в Америці загуглить Дрезден, дізнається про руйнування у воєнні часи та нацистів. У цьому випадку запозичена лексема має закінчення, яке є характерним для німецької мови для форм дієслів для осіб третьої особи однини [6, с. 12]. Запозичене дієслово виконує у наведеному уривку номінативну функцію. Звернемо увагу, що існує велика кількість інших пошукових систем, які також відомі інтернаціональну, тому, у цьому випадку, дієслово виконує і функцію конкретизації.

Зазначимо, що більшість запозичених мовних одиниць зі сфери комп’ютерних технологій та мереж важко сприймаються та викликають спантеличення у людей похилого віку, але є зрозумілим для молодшого покоління, яке цікавиться та користується технологіями зазначеної сфери.

У статтях німецьких журналів та газет, присвячених закладам швидкого харчування, наявна дуже велика кількість відповідних запозичень англійської мови, які використовуються за допомогою додавання інших німецьких лексем, наприклад: “Auch andere Fast-Food-Ketten sind überaus präsent - besonders in Flensburg…[40] – “Існують також і інші мережі швидкого харчування – зокрема у м. Фленсбург…”. У цьому випадку маємо дуже поширену у англомовних країнах, особливо у США, мовну одиницю “Fast-Food”, яка є інтернаціонально відомою реалією, та до якої автор статті додав таку німецьку лексему жіночого роду у множині як “Kette”. Таким чином, автор використав вже відому німецькомовному реципієнту запозичену одиницю, додаючи до неї рідне слово. У цьому випадку така мовна одиниця виконує експресивну функцію, адже у всьому тексті статті наявна велика кількість американізмів, які називають це явище.

У цій же статті зустрічаємо і іншу запозичену лексему “Gastronomie” “Doch auch dieser Wert liegt noch deutlich über jenem der Gesamt- Gastronomie. [40] – “Але ж крім того така вартість залежить від кожного із загальної гастрономії. Ця запозичена лексема походить з грецької мови від слів “gaster” – “Bauch” – “живіт та “nomos” – “Gesetz” – “закон”. У німецьку мову ця лексема потрапила у 1876 році та використовувалася для позначення високого гурманства або для кулінарного мистецтва. Причиною частого використання цієї запозиченої мовної одиниці послугувала її схожість з німецьким словом “Gast” – “гість” [29]. Управляючих гастрономічних підприємств у Німеччині називали “Gastwirte” – “хазяїн готелю”, або “Gastronomen” – “гастроном”, “гурман”, “хазяїн ресторану” [31]. Така запозичена лексема використовується в оригінальній статті з метою іронії, адже зміст усієї статті присвячений мережам швидкого харчування не дуже високої якості.

Іншою запозиченою лексемою, яка дуже часто зустрічається в усіх стилях мовлення серед яких і публіцистичний, є іменник середнього роду Cafe” – “кафе”, який походить з французької мови, наприклад: “Der Fokus liegt nicht darauf, ein Subway-Cafe zu eröffnen… [40] – “Фокус полягає не у відкритті кафе у підземці…. У наведеному уривку статті ця лексема входить до складу складного іменника “Subway-Cafe”, обидві складові частини якого є запозиченими словами. Запозичений з англійської мови іменник “Subway має значення “метро” [31]. У цьому випадку цей складний запозичений з двох різних мов іменник використовується для називання явища, яке є характерним для англомовних країн, а саме США. Звернемо увагу, що у німецькій мові є рідні відповідники для обох запозичених іменників: “Cafe” – “Kaffeehaus” “Subway” – “Untergrundbahn” або скорочена форма “U-Bahn” [31]. До речі, німецький іменник “Kaffeehaus” походить від іменника для позначення напою “Kaffee”, який був популярним до XIX ст., згодом все більшої популярності набував іменник французького походження” [35, с. 117].

Спірним і сьогодні залишається походження іменника Marzipan”, який використовується для позначення солодощів, виготовлених із цукру та горіхів. Точно відомо лише те, що цей німецький іменник чоловічого роду у ХVІ ст. був запозичений від італійського слова “marzapane”. Щодо подальшої етимології цього німецького іменника існує багато спекуляцій. Відомо, що самі солодощі походять з Персії, де їх називали “lawzenag”.

Будучі дуже відомим та поширеним у Німеччині видом солодощів, іменник “Marzipan” дуже часто використовується у публіцистичних статтях, наприклад: “Marzipan wirkt altertümlich, gilt als Kalorienbombe und wird … verwendet. ” [44] – “Марципан є старинним, вважається калорійною бомбою та використовується…”. У наведеному уривку зазначений іменник використовується без артикля, адже у німецькій мові іменники на позначення матеріалів використовуються зазвичай без артиклю [6, с. 106]. У цьому випадку запозичення використовується для називання солодощів, тобто у номінативній функції.

У наступному уривку іншої статті зустрічаємо запозичений іменник “Marzipan” у переносному значенні, який входить до складу порівняння: “Die Häuser wie aus Marzipan, die Plätze wie gezeichnet – man möchte es kitschig nennen, übertrieben, einen Themenpark - allein: Es ist alles echt. [43] – “Будинки мов із марципану, площі немов намальовані – хочеться назвати це низькопробним, перебільшеним, тематичним парком – єдине але: Все це справжнє.. У цьому випадку запозичення використовується для передачі авторського негативного відношення до побаченого. Таким чином, порівняння передає суб’єктивний погляд та надає змісту більшої експресивності, привертаючи увагу читача.

Часто вживаним у всіх стилях мовлення є і таке запозичення-відтворення як “Wolkenkratzer”, яке використовується для позначення дуже високої будівлі зазвичай від 200 метрів [29]. Зазначений іменник відтворений з англійського слова “Skyskraper” (“Himmelskratzer”) та має наступні німецькі синоніми: “Hochhaus”, “Turmhaus”, “Wohnturm”, Betonburg” [37]. Вперше це запозичення з’явилось у посібнику з правопису “Duden” у 1929 році [37]. Не рідко це запозичення-відтворення використовується у німецьких публіцистичних статтях, наприклад: “Das Projekt zeige die Möglichkeiten, mit Hochhäusern qualitätsvollen städtischen Raum zu schaffen, wenn man Wolkenkratzer nicht nur als einsam stehende, unverbundene Symbole betrachte, begründete die Jury ihre Entscheidung. [41] – “Проект демонструє можливості створення міської території високої якості з високимм будівлями, коли хмарочоси розглядають не лише як одинокі, не пов’язані один з одним символи, – обґрунтував журі своє рішення.”. У наведеному уривку запозичена мовна одиниця використовується як синонім до лексеми “Hochhaus” з метою уникнення тавтології.

Історично склалося, що дуже велика кількість запозичень у німецькій мові походять із латинської [23, с. 137 – 141]. Одним із таких запозичених слів, яке часто вживається у різних статтях є “Diktatur”, яке має значення “здійснювання правління однією особою”, наприклад: “Je besser wir Diktatur begreifen, umso besser können wir Demokratie gestalten [42] – “Чим краще ми пізнаємо диктатуру, тим краще ми зможемо сформувати демократію”. У німецькій мові залежно від необхідного значення запозичений іменник жіночого роду має різні синоніми серед яких наступні: Zwangsherrschaft”, “Willkürherrschaft”, totalitärer Staat”, Alleinherrschaft”, Eigenmächtigkeit”, Tyrranei” [37]. У наведеному уривку важко оминути увагою ще одну запозичену лексему “Demokratie”, яка, до речі, походить з грецької мови (dēmokratía: dẽmos = Volk – народ; Gebiet – область, krátos = Kraft – сила, Macht – міць). Обидві запозичені мовні одиниці використовуються з метою називання певних явищ, є термінологічними одиницями та виконують номінативну функцію.

У наступному уривку зустрічаємо скорочення, до складу якого входить запозичена лексема “Diktatur”, така форма скорочень є поширеною у німецькій мові та відповідає її нормам: ““Ich nehme mit Sorge und Verständnis wahr, dass bei Menschen, die unter der DDR-Diktatur  erheblich gelitten haben, alte Wunden aufbrechen”, erklärte die Bischöfin…[41] – ““З тривогою та розумінням я сприймаю те, що у людей, які дуже страждали від диктатури НДР, розкриваються старі рани”, – пояснила єпископ…”. Зазначимо, що скорочення “DDR” часто вживається у всіх стилях мовлення серед яких і публіцистичний, тому є абсолютно зрозумілою реципієнту, який володіє німецькою мовою. Запозичена мовна одиниця використовується з метою називання певного явища та, таким чином, виконує номінативну функцію.

У публіцистичних статтях німецьких видань можна зустріти і російські запозичення, наприклад, такий іменник чоловічого роду як “Sputnik” – “супутник”: “Der Sputnik sei aber seit ungefähr zehn Jahren nicht mehr in Betrieb gewesen.– “Припустимо, що супутник вже 10 років не функціонує.[43]. Вперше запозичена лексема увійшла до фіксованого словникового складу німецької мови у 1961 році [37]. Російська лексема “спутник” походить від іменника “путь”, який у свою чергу походить від православного “potь” [29]. У наведеному уривку іменник використовується з метою називання першого штучного супутника Землі та виконує, таким чином, номінативну функцію.

У наступному уривку зустрічаємо те саме запозичення, але у переносному значенні: “Obamas Rede zur Lage der Nation war ein Sputnik-Moment. Zumindest für ihn. Es war der Augenblick, in dem der Präsident von der Defensive in die Offensive wechselte und den Kampf um Amerikas Zukunft eröffnete. [43]. – “Промова Обами щодо положення нації була моментом супутника. Щонайменше для нього. В одну мить Президент з оборони перейшов у наступ та розпочав боротьбу за американське майбутнє”. Ідіоматичне словосполучення “Sputnik-Moment” виникло після 4 жовтня 1957 року, коли Радянський Союз запустив перший в історії людства штучний супутник Землі. Дослівно вираз перекладається як момент, коли люди розуміють, що перед ними виникла серйозна загроза та вони вимушені подвоїти свої зусилля [31]. Метою використання такого ідіоматичного виразу є надання тексту більшої експресивності та передача суб’єктивного відношення автора до викладеного у статті змісту.

З метою уникнення тавтології, у наступному уривку німецької статті зустрічаємо два синоніми, один з яких є запозиченою з англійської мови лексемою: “Allenthalben spürt er Sympathie, an der vornehmen Elbchaussee, in Helmut Schmidts altem Wahlkreis, bei den Wählern in Rothenburgsort und den Gemüsebauern am Elbdeich, Goodwill durchweg auch bei den Journalisten. Dieses Wohlwollen muß er nun in Wählerstimmen ummünzen.” [43] – “Йому всюди симпатизували: на аристократичній вулиці Ельбшаузее, на старій виборчій дільниці Гельмута Шмідта, серед виборців району Ротенбургсорт та овочеводів району Ельбдайх; тим часом і доброзичливість серед журналістів. Цю прихильність він повинен використовувати лише для відбору голосів.. Звернемося до словникового значення запозиченої лексеми “Goodwill”. Згідно словника цей іменник чоловічого роду має три значення: престиж/репутація якогось закладу, ціна закладу та доброзичливість/прихильність [37]. Таким чином, з метою уточнення та уникнення тавтології у подальшому контексті автор статті використовує саме німецький іменник.

Звернемо увагу на наявність у наведеному уривку ще одного запозиченого іменника “Sympathie”, який походить з грецької мови [29]. Згідно словника, до синонімічного ряду цього іменника входить також і німецька лексема “Wohlwollen”. Таким чином, у наведеному уривку статті зустрічаємо три іменника, які використовуються для уникнення тавтології, а також для надання тексту більшої виразності.

З метою вираження негативного авторського відношення та, ознайомившись з контекстом усієї статті, передачі іронії у наступному уривку використовується декілька запозичених мовних одиниць: “Da sind alle drin, mehrfach, selbst die, die angeblich fehlen, also auch viele Prinzen, Naturpropheten, Ökofreaks, Größenwahnsinnige, die sich in ihren profanen Miseren an ihrem jeweiligen Holzweg hochschaukeln, ich könnte da viele Namen nennen.” [43] – “Там усі, більшість, особисто ті, які здаються відсутніми, отже також і багато принців, пророків природи, екофриків, тих, які страждають на манію величності, які розтравлюють один одного у своїй банальній бідності на своєму помилковому шляху; я б міг назвати багато таких імен.. Іменник “Prinzen”, який у статті використовуються у множині, походить від латинського “princeps” та має значення “перший”, “князь”, “повелитель” [37]. Зазначимо. Що у німецькій та, до речі, в українській мовах не існує точного відповідника цього іменника. Тому при перекладі використовується транслітерація. Наступним запозиченням є “Naturpropheten”, яке складається з двох іменників. Перший іменник жіночого роду “Natur” походить від латинського “natura” та має значення “народження”, “природна структура” [37]. Другий іменник “Prophet” також походить від латинської “propheta” та має значення “передбачати”. У статті використовується у значенні “пророк”. Наступне запозичення розмовного стилю “Ökofreak” складається з двох частин німецької приставки “öko” та іменника з англійської мови “freak”. Таким чином, маємо часткове запозичення. У запропонованому нами перекладі ми пропонуємо відтворити приставку – відповідною приставкою української мови, а запозичений іменник – відтворюємо транскрипцією. З латинської мови походить і прикметник “profan” – “profanus” – “звичайний”, “святий” [37]. Запозичений іменник жіночого роду “Misere також походить з латини – miseria” та використовується для називання нещасливої ситуації, біднота, тяжке положення. Звернемо увагу на наявність у словнику ряду синонімів, серед яких “Auswüchse”, katastrophale/unerträgliche Situation”, Mängel”, “Not[lage]”, schlimmer Zustand” [37].

Таким чином, запозичення дуже часто зустрічаються у публіцистичному стилі. Основними функціями запозичень у текстах зазначеного стилю є: відтворення іноземного колориту, називання предмету або явища за відсутності відповідної лексеми рідної мови, відтворення авторського відношення, уникнення повторів (синонім), конкретизації, емоційно-експресивна, гра слів та ін. При відтворенні таких лексем перекладачу слід звертати велику увагу на походження таких лексем, їх значення та прагматику використання.

Способи перекладу запозичених лексем в текстах публіцистичного стилю

Однією з головних задач перекладача є максимально повна передача змісту тексту оригіналу та його забарвленості. Таким чином, метою перекладу є не підлаштування тексту під чиєсь сприйняття, а збереження змісту, функцій, стильових, стилістичних, комунікативних та художніх цінностей оригіналу [9, с. 43 – 44]. Якщо вищезазначена мета буде досягнута, то і сприйняття перекладу в його мовній сфері буде відносно рівним сприйняттю оригіналу в мовній сфері оригіналу [4, с. 20].

Слід підкреслити, що головним у будь-якому перекладі є еквівалентна передача змістовної інформації тексту, яка включає в себе інші його характеристики: функціональність, емоційність тощо. Особливо такий переклад стосується текстів публіцистичного стилю, які, як правило, характеризуються використанням великої кількості політичних термінів та понять, соціальних реалій, газетних штампів та емоційно забарвлених сталих виразів та словосполучень [4, с. 23].

Під поняттям еквівалентності перекладу розуміють передачу в перекладі змісту оригіналу, який розглядається як сукупність інформації, що міститься в тексті, включаючи емотивні, стилістичні, образні, естетичні функції мовних одиниць [2, с. 19]. Таким чином, еквівалентність – поняття ширше, ніж “точність перекладу”, під яким зазвичай розуміють лише збереження “предметно – логічного змісту” оригіналу. Іншими словами, норма еквівалентності означає вимогу максимальної орієнтованості на оригінал. Еквівалентний переклад не завжди буде вважатись адекватним, через те що він буде лише задовольняти вимогу смислової наближеності до оригіналу [2, с. 17 – 18].

Саме тому при перекладі запозиченої лексики слід звернути не абияку увагу на її своєрідність, функції, контекст та, отже, на особливості їх перекладу. Адже від усіх цих аспектів залежить не тільки адекватність та еквівалентність перекладу, але і її розуміння та сприйняття реципієнтом.

До головних способів перекладу запозичених мовних одиниць можна віднести наступні:

Транскрипція – передача звуків іншомовного слова за допомогою літер алфавіту мови перекладу;

Транслітерація – передача літер іншомовного слова за допомогою літер алфавіту мови перекладу;

Калькування/ напівкалькування – слово або вираз, що є перекладом по частинах іншомовного слова з матеріалу рідної мови. Калькування вживається тоді, коли частина вказаного поняття вже відомі читачу, але у інших сполученнях, тому не буде важко зрозуміти їх значення у новому оточенні;

Графічне відтворення або нульовий переклад – запозичення без будь-яких змін оригінального написання;

Дескриптивний (роз’яснювальний) переклад – спосіб передачі запозиченої лексики через характерні риси, що передбачає розкриття значення запозиченої одиниці за допомогою розгорнутого опису (у словосполученнях, фразах тощо). Такий спосіб використовується з метою кращого розуміння певного поняття читачем та забезпечення більш точної інформації [9, с. 172 – 174].

Для перекладу запозиченої лексики можуть використовуватися і змішані комбінації вище зазначених способів.

Розглянемо детальніше особливості перекладу запозиченої лексики в текстах публіцистичного стилю.

Сьогодні у німецькій мові існує велика кількість запозичених з англійської мови лексем, які відображають реалії англомовного суспільства. Ці слова пов’язані з новими науковими та технічними досягненнями, вони є термінологічними та зазвичай не мають аналогів у німецькій мові, але є дуже поширеними та вживаними у німецькому суспільстві.

Так, у зв’язку з дуже поширеним використанням та розвитком комп’ютерних технологій та Інтернет-мереж у німецьких засобах масової інформації дуже часто зустрічається таке скорочення як “FAQ” (Frequently asked questions), яке використовується для позначення часто поставлених питань. Це скорочення є графічним відтворенням відповідної мовної одиниці з англійської мови. Така форма постійно використовується не лише у назвах рубрик газет, журналів, але і у текстах статей публіцистичного стилю, наприклад: “In den FAQs, also den häufig gestellten Fragen und den dazugehörigen Antworten, schreibt favorable-smoking dazu: …[42]. Звернемо увагу на наявність у цьому скороченні закінчення “-s”, яке є характерним для утворення множини більшості іменників в англійській мові та, та як ми вже зазначали, деяких у німецькій, та яке пишеться з маленької літери, на відміну від інших великих літер у скороченні [34]. Зазначимо, що у наведеному уривку автор статті використав уточнення, пояснюючи попередньо використане запозичення, яке є зрозумілим не для всіх адресатів. Ми пропонуємо наступний варіант перекладу, у якому враховуємо норми української мови: “У розділі FAQs – частих запитань та відповідей на них – активний курець пише:…. Таким чином, з метою конкретизації, ми використали додавання лексеми “розділ” та графічно відтворили запозичення англійської мови, яке є більш менш відомим українським читачам та користувачам Інтернету. Пояснення/уточнення, на відміну від оригіналу ми виділили тире, що, як ми вже зазначали, є відповідним для норм української мови.

У наступному уривку вже іншої статті зустрічаємо складні слова, а саме прикметники, до складу яких входять запозичені мовні одиниці, що може свідчити про їх адаптацію у німецькій мові. Виділені жирним шрифтом лексеми використовуються для називання кольорів за якостями відповідних продуктів. Така переосмислена номінація надає тексту більшої експресивності, привертає увагу читача, а також надає йому більш точного уявлення щодо описуваних споруд. “Dort schmückt man sich mit eiscremegelb getünchten Fassaden und marzipanrosa Fensterläden und ist stolz auf die größte Après-Ski-Hütte Europas. [43] – “Там прикрашають окрашеними кремово-жовтим кольором фасадами та марципаново-рожевими ставнями та пишаються найбільшим курортом Європи “Après-Ski.”. Ми вважаємо, що у наведеному випадку, з метою отримання еквівалентного перекладу, доцільно буде використати такий спосіб перекладу як часткове калькування, перекладаючи кожну одиницю цих складних лексем, зберігаючи, таким чином, прагматичну настанову автора німецької статті. Зазначимо, що, можливо, не всім українським реципієнтам знайомий такий продукт як марципан, а особливо його колір. Тому це може призвести до нерозуміння та неточності. У наведеному уривку наявне ще одне запозичення, яке є назвою курорту. Запозичена мовна одиниця використовується з метою номінації курорту. При перекладі ми пропонуємо використати графічне відтворення та відокремити таку лексему лапками, що є характерним для норм української мови.

У засобах масової інформації дуже часто вживається така запозичена лексема як “Kanzler”, яка вже давно увійшла до словникового складу німецької мови та має наступні синоніми: “Bundeskanzler” та “Reichkanzler” [37]: “In den vergangenen Tagen hatten sich auch andere Spitzenpolitiker - darunter Kanzlerin Angela Merkel - zu Pegida geäußert. [41].

Зазначимо, що іменник “Kanzler” є онімеченим та запозиченим у староверхньонімецьку мову “kanzellāri” від латинського відповідника “cancellarius” [37]. Сьогодні він використовується для називання почесного титулу і посади голови правління Німеччини та Австрії. У феодальних державах середньовічної Європи цей іменник використовувався для позначення посадової особи, яка керувала/в королівською канцелярією та архівом з державною печаткою [29]. В українській мові існує відповідний термінологічний аналог “канцлер”, який перекладений транслітерацією та, згідно норм мови перекладу, не передає вказівку саме на жіночий рід, але є еквівалентним та адекватним відповідником.

У наведеному уривку публіцистичної статті зазначена лексема використовується з метою називання певної посадової особи та є термінологічною одиницею. Німецька мовна одиниця використовується із закінченням “-in”, яке є характерним для граматики німецької мови для називання особи жіночого роду, та який можна вважати засобом адаптації іншомовного слова, адже раніше воно не використовувалось. Звернемо увагу, що сьогодні канцлером Німеччини є Ангела Меркель, тому саме форма цього іменника жіночого роду є актуальною та поширеною. У наведеному уривку зустрічаємо літерно-звукове скорочення назви угрупування “Pegida”, яке є реалію, повна форма назви “Patriotische Europäer gegen die Islamisierung des Abendlandes, “ein Anti-Islam-Bündnis” – “Європейці-патріоти, які виступають проти ісламізації Західної Європи”, “Угрупування анти-ісламістів” [29, 31]. Зазначимо, що лише перша літера скорочення є великою, в інших публіцистичних статтях ми зустрічали і форму цього ж скорочення, в якій усі літери є великими. Зазначене скорочення ми пропонуємо перекласти способом транслітерації, усі літери – великі та обрамлюючи лексему у лапки, адже таке скорочення є більш менш відомим для людей відповідного кола/діяльності/сфери, та, зазвичай, перекладається саме таким чином: “На днях з приводу ПЕГІДИ висловили свою думку і інші передові політики, серед яких і канцлер Ангела Меркель.. З метою надання більшої точності у дужках можна додати пояснення цього скорочення.

У наступному уривку зустрічаємо ту ж саму онімечену запозичену одиницю “Altkanzler”, яка, маючи у складі прикметник “alt”, є складним словом та використовується з метою номінації колишнього посадовця. Маємо відповідний словниковий еквівалент – термін “екс-канцлер” [31]. Друга частина слова перекладена, як ми вже зазначали способом транслітерації, а перша – відповідною приставкою, яка в українській мові використовується для позначення попередньої особи, яка обіймала цю посаду. “Auch Altkanzler Gerhard Schröder (SPD) meldete sich zu Wort. [41] – “Також і екс-канцлер Герхард Шрьодер (СДПН) виявив бажання висловитись.. Такий переклад є еквівалентним та адекватним.

З метою номінації у наступному уривку статті автор використовує таку реалію як “Koran”: “In ihrem Redebeitrag zitierte sie ausgiebig aus dem Koran und versuchte aufzuzeigen, dass der Islam eine “menschenverachtende Ideologie” sei.[43] – “У своїй частині промови вона у значній мірі процитувала Коран та спробувала показати, що Іслам це ідеологія яка зневажає людину.. У запропонованому перекладі ми використали словниковий еквівалент, який є транслітерованим варіантом запозиченої одиниці.

З метою надання тексту більшої виразности та привернення уваги читача у наступному уривку німецької публіцистичної статті використовується така запозичена мовна одиниця як “Ghostwriter”: “Das alles stellte sich kürzlich heraus, als der Ghostwriter seine Autorenrechte vor Gericht durchsetzen wollte. ” [43] – “Все прояснилось незадовго до того, як автор-привид захотів відстояти свої авторські права у суді.”. Англійське запозичення використовується для називання зазвичай відомого автора, який пише від ім’я іншої, зазвичай невідомої, особи, а його власне ім’я не вказується [37]. У німецькій мові існує відповідне запозичення-відтворення – “Geisterschreiber”. В українській мові існує ряд відповідників, які передають як денотат так і конотат цієї лексеми: “літературний негр” (від фр.  “nègre littéraire), “гострайтер” (транскрипція), “автор-привид” (запозичення-відтворення), “фактичний автор, який тайно працює на іншу особу” (описовий переклад) [31]. Для перекладу ми обрали відповідник “автор-привид”, який є еквівалентним та адекватним та відтворює необхідну функцію, а саме привернення уваги читача та, можливо, відтворення відношення автора статті до описуваної особи.

У наступному уривку публіцистичної статті зустрічаємо запозичення, яке в наслідок невірного розуміння може бути перекладене не правильно: “Wir haben vier Teams von Streetworkern, die ständig unterwegs sind. Die Kollegen kennen die Plätze, wo sich die Obdachlosen tagsüber treffen und teilweise kennen sie auch die Schlafplätze. [44]. – “Ми маємо чотири групи соціальних працівників, які піклуються про бездомних, які завжди у дорозі. Колегам відомі місця, де кожного дня збираються бездомні та деякі місця їх ночівлі.”. Дослівний переклад іншомовної мовної одиниці – “працівник вулиці”, але читач може зрозуміти під такою номінацією і прибиральника. З подальшого контексту статті розуміємо, що під цим іменником мається на увазі інше значення. Запозичений з англійської мови іменник “Streetworker” використовується для називання соціальних працівників, які піклуються про бездомних наркоманів та важких підлітків за місцем їх проживання [31]. З метою уникнення неточного розуміння ми пропонуємо перекласти запозичення українським відповідником, який є описовим перекладом цієї лексеми – соціальний працівник, який піклується про бездомних. Таким чином, ми уникнемо подальших непорозумінь з розуміння відповідної лексеми.

Від англійського дієслова “to mob” – “нападати, оточувати кого-небудь” утворений іменник “Mobbing” – метод інтриг та психологічного терору щодо співробітника чи підлеглого з метою його звільнення [31]. Цей іменник середнього роду не рідко використовується і у німецьких статтях публіцистичного стилю та їх назвах: “Nach dem Mobbing  ist vor dem Mobbing. [42]. Наведений заголовок привертає увагу читачів грою слів, в яку залучені і запозичення з англійської мови. Перед перекладачем стоїть завдання відтворити таку назву якомога еквівалентніше, з метою збереження прагматики автора статті. Ми вважаємо, що у даному випадку еквівалентним перекладом буде відтворений транслітерацією іменник “моббінг”, адже, по-перше, він короткий, по-друге, відтворює експресивність та гру слів: “Після моббінгу – перед моббінгом”. Таким чином, отримуємо еквівалентний та адекватний відповідник мови перекладу.

У наступному уривку німецької статті зустрічаємо знову цю ж запозичену лексему, яка разом з іншою іноземною мовною одиницею, використовується автором з метою надання тексту більшої виразності та гри слів: “Alle diese Fälle folgen einem Muster: Mobbing in der Schule ist meistens Bossing [43]. Обидва іменника походять з англійської мови. Називна мовна одиниця “Bossing” походить від англійського дієслова “to boss” та має значення “розпоряджуватись”, “керувати”, “лякати” [31]. Таким чином, запозичений іменник середнього роду використовується у значення “mit der Absicht,  einen Arbeiter/in  von ihrem Arbeitsplatz zu vertreiben” – “навмисно виживати з роботи робітника” [37]. Боссінг вважається різновидом моббінгу, але відрізняється тим, що тут все залежить від начальника/боса, який не сприяє здоровій та доброзичливій атмосфері свого колективу, а навпаки тисне на якогось співробітника з метою його звільнення. Таким чином, ми пропонуємо наступний варіант перекладу уривку: “Усі ці випадки наслідують один приклад: Моббінг у школі – це найчастіше боссінг”. Запозичені лексеми відтворені транслітерацією.

Таким чином, при перекладі запозиченої лексики можна використовувати наступні способи перекладу: транслітерацію, транскрипцію, калькування, графічне відтворення та описовий/ роз’яснювальний спосіб перекладу залежно від функцій, які виконує іноземна лексика, прагматичної настанови автора, а також наявності у мові перекладу точного словникового відповідника.

Висновки до розділу 2

Підсумовуючи вище наведений аналіз функціонування та способів перекладу запозиченої лексики, можна зробити наступні висновки. Запозичені мовні одиниці, не рідко вживаються в різних стилях мовлення, а особливо у публіцистиці, яка гостро реагує на зміни в соціальному, політичному, економічному житті суспільства, на прогрес у науково-технічній галузі, в інформаційно-комунікативній сфері.

До основних функцій запозичень, які використовуються у текстах публіцистичного стилю, можна віднести наступні: відтворення іноземного колориту, називання предмету або явища за відсутності відповідної лексеми рідної мови, відтворення авторського відношення, уникнення повторів (синонім), конкретизації, емоційно-експресивна, гра слів та ін. При відтворенні таких лексем перекладачу слід звертати велику увагу на їх походження, значення та прагматику використання. Іноземні лексеми дуже різноманітні як у структурному, семантичному, так і в функціональному плані.

Саме від вищезазначених факторів і залежить тлумачення та переклад запозичених мовних одиниць в німецьких публіцистичних текстах. Як висновок, можна узагальнити наступні способи відтворення запозичень українською мовою:

Транскрипція – передача звуків іншомовного слова за допомогою літер алфавіту мови перекладу;

Транслітерація – передача літер іншомовного слова за допомогою літер алфавіту мови перекладу;

Калькування/ напівкалькування – слово або вираз, що є перекладом по частинах іншомовного слова з матеріалу рідної мови. Калькування вживається тоді, коли частина вказаного поняття вже відомі читачу, але у інших сполученнях, тому не буде важко зрозуміти їх значення у новому оточенні;

Графічне відтворення або нульовий переклад – запозичення без будь-яких змін оригінального написання;

Дескриптивний (роз’яснювальний) переклад – спосіб передачі запозиченої лексики через характерні риси, що передбачає розкриття значення запозиченої одиниці за допомогою розгорнутого опису (у словосполученнях, фразах тощо).

Слід зазначити, що для перекладу запозиченої лексики можуть використовуватися і змішані комбінації вище зазначених способів.

Таким чином, переклад запозиченої лексики безпосередньо пов'язаний з її функціонуванням та мовним оточенням. З метою точного перекладу слід враховувати всі попередньо зазначені фактори.

РОЗДІЛ 3

ПОРЯДОК ДОПУСКУ ДО РОБОТИ

Кожного року в результаті нещасного випадку на виробництві та в результаті професійних захворювань помирає 2 мільйони людей. Низький рівень грамотності та недостатнє навчання техніці безпеки приводять до високих показників смертності від пожеж та неправильного користування з небезпечними предметами [20, с. 5 – 6].

Тому усі працівники, яких приймають на постійну чи тимчасову роботу і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби – іншим фахівцем, на якого наказом по підприємству покладено ці обов'язки.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства. Орієнтовний перелік питань для складання програми вступного інструктажу визначений Типовим положенням.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також у документі про прийняття працівника на роботу [7, с. 55 – 57].

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт, а також з урахуванням вимог орієнтовного переліку питань первинного інструктажу визначених Типовим положенням.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового 58 інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер) і завершуються вони перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань.

При незадовільних результатах і повторної перевірки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством. При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється [7, с. 55 – 57].

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та про допуск до роботи особою, якою проводився інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.

У разі виконання робіт, що потребують оформлення наряду-допуску, цільовий інструктаж реєструється в цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів – не обов'язково.

Вступний інструктаж проводиться на початку занять працівником служби охорони праці, а за відсутністю такого – особою, на яку наказом керівника закладу освіти покладено ці обов'язки. Програма вступного інструктажу розробляється службою охорони праці закладу освіти або призначеною особою і затверджується керівником закладу освіти. Орієнтовний перелік питань вступного інструктажу наведений у додатку до Типового положення. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу.

Первинний інструктаж проводиться з групою вихованців позашкільних закладів освіти, учнів середніх та професійно-технічних закладів освіти чи студентів 59 вищих закладів освіти. Тематика інструктажу та порядок його проведення визначаються відповідними положеннями Міністерства освіти та науки України [7, с. 55 – 57].

Позаплановий інструктаж проводиться при виявленні порушень вимог безпеки вихованцями, учнями, студентами під час навчально-виховного процесу, при зміні умов виконання навчальних завдань з професії, лабораторних робіт, інших видів занять, передбачених навчальними планами.

Цільовий інструктаж з питань охорони праці проводять з групою вихован- ців, учнів, студентів. Обсяг і зміст інструктажу визначаються залежно від виду масових заходів. Облік проведення цільових інструктажів здійснюється відповідно до чинних положень Міністерства освіти та науки України в журналах обліку теоретичного і виробничого навчання.

Первинний, позаплановий, цільовий інструктажі проводять відповідні вчителі, вихователі, керівники гуртків, інструктори, тренери, майстри виробничого навчання або завідувачі кабінетів (лабораторій) за відповідними інструкціями чи програмами.

Відмітка про проведення первинного та позапланового інструктажів робиться в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих фахівців пройти стажування протягом 2 – 15 змін або дублювання протягом не менше ніж шість змін.

Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом (розпоряджен-ням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому визначаються тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище відповідального працівника. Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також його тривалість визначаються керівником підприємства. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника. Керівнику підприємства надається право своїм наказом звільняти від проходження стажування (дублювання) працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше ніж 3 роки або переводиться з одного цеху до іншого, де характер його роботи та тип обладнання, на якому він працюватиме, не змінюються [7, с. 59 – 60].

Стажування (дублювання) проводиться на робочих місцях за програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві і затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу). У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:

– поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації технічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;

– оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах;

– засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці.

Запис про проведення стажування (дублювання) та допуск до самостійної роботи здійснюється безпосереднім керівником робіт (начальник виробництва, цеху) в журналі реєстрації інструктажів.

Якщо в процесі стажування (дублювання) працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку за результатами протиава-рійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін. Після закінчення стажування (дублювання) наказом керівника підприємства (або його структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної роботи [7, с. 59 – 60].

Таким чином, при прийнятті на роботу працівники повинні проходити навчання у формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги, а також правил поведінки та дій при виникнення аварійних ситуацій і т. д. Важливим є і проходження стажування, у результаті якого працівник повинен проявити себе з кращого боку, а також оволодіти необхідними виробничими навичками.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

Запозичення є невід’ємною частиною мовної картини світу, тому вони є однією з найбільш досліджуваних лексичних груп. Значення запозичень в різних мовах неоднакове і залежить від конкретних умов розвитку кожної мови.

Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними причинами: війни, завоювання, подорожі, торгівля стають причинами тісних взаємозв'язків між різними мовами. Інтенсивність запозичення іншомовних слів є відмінною в різні періоди. Залежно від конкретних історичних умов вона іноді збільшується, а іноді, навпаки, зменшується. При цьому ступінь впливу однієї мови на іншу у значній мірі залежить від мовного фактору, а саме від ступеню близькості взаємодіючих мов, та від того, яка в них спорідненість між собою.

Використання запозичень в термінологічній системі німецької мови пояснюється різними причинами серед яких: розвиток відносин, а саме між США і ФРН у післявоєнні часи; тенденція до міжнародної стандартизації лексики в мові; вплив комерції і моди на мовну поведінку людини; “лінощі”, пов’язані з мисленнєвим процесом; недооцінка рідної мови.

За формою запозичення поділяються на різні групи, серед яких іншомовні лексеми, запозичені слова та запозичені форми, які у свою чергу поділяються на підгрупи: інтернаціоналізми, екзотизми,запозичена форма, запозичення-відтворення, запозичення-передача, запозичення значення. Існують також запозичені вислови та інтернаціональні фразеологізми, які є характерними для більшості мов.

Але слід зазначити, що існує багато культурних діячів та науковців, які виступають проти використання запозичень, наполягаючи на вживанні вже існуючих форм, а у разі їх відсутності, створювати нові слова морфемами німецької мови. Такий рух має назву “пуризм”.

Основними функціями запозичень у текстах зазначеного стилю є: відтворення іноземного колориту, називання предмету або явища за відсутності відповідної лексеми рідної мови, відтворення авторського відношення, уникнення повторів (синонім), конкретизації, емоційно-експресивна, гра слів та ін.

Перекладач, який визначив у мові оригіналу значення, внутрішні форми та стилістичне маркування запозиченої лексики може використовувати наступні способи відтворення іншомовних лексем: транскрипція; транслітерація; калькування/ напівкалькування; графічне відтворення або нульовий переклад; дескриптивний (роз’яснювальний) переклад.

Враховуючи все вищезазначене, перекладач повинен якомога повніше передати не тільки зміст тексту оригіналу, але і врахувати та зберегти всі функції, стильові, стилістичні, комунікативні та художні цінності. Особливо це стосується статей публіцистичного стилю, який характеризується вживанням великої кількості політичних термінів та понять, соціокультурних реалій, газетних штампів та емоційно забарвлених сталих виразів та словосполучень.

Слід також зазначити, що будь-яка діяльність впливає на здоров’я та працездатність людини. Тому з метою уникнення травматизму та професійних захворювань на робочому місці перекладач повинен враховувати їх причини, а також дотримуватись усіх технічних та організаційних заходів та засобів безпеки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Науково-теоретичні праці

Артемюк Н. Д. Пособие по економическому переводу. Часть 2/ Н. Д. Артемюк – М.: НВК – ТЕЗАРУС, 1999. – 350 с.

Брандес О.П. Прагматика языка как переводческая проблема. Тетради переводчика. – Вып. 16/ О.П. Брандес. – М.: Международные отношения, 1979. – 65 с.

Брандес М. П. Стилистика немецкого языка (для институтов и факультетов иностранных языков): Учеб. – 2-е изд., испр. и доп./М. П. Брандес. – М.: Высш. шк., 1990. – 320 с.

Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы) / В. С. Виноградов. – М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. – 224 с.

Возненко Н. В., Карпенкова Н. Ю. Історія німецької мови: Навч. Посіб./ Н. В. Возненко , Н. Ю. Карпенкова. – Херсон. ХНТУ. – 2009. – 127 с.

Драб Н. Л., Скринька С., Стаброз С. Практична граматика іноземної мови. Посібник для студентів вищих навчальних закладів та учнів старших класів спеціалізованих шкіл/ Н. Л. Драб, С. Скринька, С. Стаброз. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 280 с.

Жидецький В. Ц. Основи охорони праці / В. Ц. Жидецький, В. С. Ждигирей, О. В. Мельников. – Вид. 2-ге, стереотипне. – Л.: Афіша, 2000. – 348 с.

Капелюшний А. О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник / А. О. Капелюшний. – Л.: ПАЮ, 2007. – 400 с .

Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. Яз / В. Н. Комиссаров. – М.: Высш. шк., 1990. – 253 с.

Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов [Текст]: навч. посібник / І. В. Корунець. - 2-е вид., перероб. й доп. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 464 с.

Кухаренко В. А. Интерпретация текста: учебник для студентов филологических специальностей/ В. А.  Кухаренко. – 3-е изд., испр. – Одесса: Латстар, 2002. – 292 с.

Мацько Л. І. Стилістика української мови: [Підручник] / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько / [За ред. Л. І. Мацько]. – К.: Вища шк., 2003. – 462 с.

Мирам Г. Э. Основы перевода: Курс лекций; Учебное пособие/ Г. Э. Мирам – К.: Изд-ва “Эльга”, “Ника-Центр”, 2002. – 240 с.

Огуй О. Д. Лексикологія німецької мови. Lexikologie der deutschen Sprache: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ О. Д. Огуй. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 416 с.

Павлов Г. Коррозия родного язика/ Г. Примак// Научно-культурологический журнал [Електронний ресурс]. – 2000. – № 13 (43). – Режим доступу до журналу:

http://www.rusnauka.com/22_NIOBG_2007/Philologia/25160.doc.htm

Паршин А. В. Теория и практика перевода / А. В. Паршин. – М.: Русский язык, 2001. – 135 с.

Попова Н. О. Структурно-семантичні особливості новітніх лексичних запозичень з англійської в українську мову (90-і рр. хх ст. – початок ххі ст.).:Авторефер. дис. канд. філол. наук: 10.02.01; Зап-кийдерж. ун-т. – Запоріжжя., 2005. – 23 с.

Тараніна Н., Подвойська О. В. Запозичена лексика у системі німецької мови: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції [“Іноземні мови у сучасному комунікативному просторі”] (9 квітня 2015 р.) / ХНТУ. – Херсон: ХНТУ, 2015. – С. 24–25.

Федчик В. А. Теорія мовленнєвої діяльності як основа методики розвитку мовлення [Електронний ресурс]. – 2007. – Режим доступу до джерела:

http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=1540&level1=main&level2=articles

Шульга Ю. И. Промышленная безопасность: ССБТ. Справочное пособие. В трёх книгах. Книга первая / Ю. И. Шульга, Д. В. Зеркалов. – К.: Основа, 2009. – 426 с.

Braun Peter. Tendenzen in der deutschen Gegenwartssprache. Sprachvarientäten. 4 Aufl./ Peter Braun. – Stuttgart, Berlin, Köln: W.Kohlhammer, 1998. – 265 S.

Galinsky H. Amerikanisch-deutsche Sprach- und Literaturbeziehungen / H. Galinsky. – Frankfurt: Athenäum, 1972. – 253 S.

Nubling D., Damel A., Duke J., Szczepaniak R. Historische Sprachwissenschaft des Deutschen. Eine Einfuhrung in die Prunzipien des Sprachwandels/ D. Nubling, A. Damel, J. Duke, R. Szczepaniak – 2. Aufl. – Tubingen: Gunter Narr Verlag, 2008. – 300 S.

Schippan Thea. Einführung in die Semasiologie. 2 Aufl./ Thea Schippan. – Leipzig: VEB Bibl.Inst, 1975. – 269 S.

Schippan Thea. Lexikologie der deutschen Geegenwartsprache. 2 durchges. Aufl./ Thea Schippan. – Leipzig: Bibliographisches Institut, 1987. – 307 S.

Tymchenko Ye. P. Vergleichende Stilistik der deutschen und ukrainischen Sprache/ Ye. P. Tymchenko. – Winnyt’sa: Nowa knyha, 2006. – 240 S.

Довідкова література


← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Скачать

диплом.docx

диплом.docx
Размер: 146.5 Кб

Бесплатно Скачать

Пожаловаться на материал

Дипломна робота. Місце запозичення у лексико-семантичній системі сучасної німецької мови. Особливості функціонування запозичень у текстах публіцистичного cтилю. Виявлення специфіки функціонування запозичень у публіцистичному тексті та труднощів їх перекладу.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Административное право. Ответы на зачет

Предмет административного права. Метод административного права. Структура административного правоотношения. Общая характеристика производства по делам об административных правонарушениях. Сроки в производстве по делам об административных правонарушениях. Особенности административной ответственности юридических лиц. Федеральные органы государственной безопасности.

Решение элементов математической статистики

Головні періоди історії України ХХ століття

Культура речи и деловое общение. Тесты

Функция общения, суть которой заключается в установлении взаимопонимания в процессе деятельности. Задания зачета (тесты)

Глобальный патриотизм в творчестве И.А. Ефремова, пророчества о глобальном фашизме и путях его искоренения в обществе. Очеловечивание Земли

Иван Антонович Ефремов, в своем  философско-политическом романе «Час быка», автор хотя и не упоминает Индию, но говорит о культуре планеты Торманс, в которой люди с их сильными чувствами, памятью и умением понимать будущее уже осознали, что, как и все земные твари, они приговорены от рождения к смерти.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok