Історія України, питання 29

Арендный блок

№29

1.Україна у складі Великого Князівства Литовського та Речи Посполитої?

2.Початок Другої світової війни, і причини поразок радянських військ на початковому етапі війни?

3. Хрущовська «відлига» на Україні?

1.Україна у складі Великого Князівства Литовського та Речи Посполитої?

 

Наступ Польщі на західні землі України розпочав король Казимир ІІІ Великий, у квітні 1340 р. вступивши в Галичину. Місцеве населення не захотіло сприйняти цю владу. Невдовзі галицькі бояри відновили своє правління краєм. Їх підтримала у цій боротьбі Литва.

Спочатку поляки дуже обережно впроваджували свої порядки, та досить швидко почався наступ на православ’я, підтриманий папою римським, а також впровадження латини як офіційної мови. Фактично західноукраїнські терени  

 перетворювались на польську провінцію, тут нав’язувались чужоземні правова та адміністративна системи. Всі привілеї та права надавалися винятково польській знаті та католицькому населенню.

Люблінська унія 1569 р. мала досить суперечливі наслідки для України. Передусім вона сприяла посиленню польської соціальної, національної, релігійної, культурної експансії. Але вона ж возз’єднала українські землі, забезпечила зростання культурно-освітнього руху, знайомство з західноєвропейською культурою. Окрім цього, саме Люблінська унія викликала рух опору, соціальну активність різних верств українського населення в боротьбі за національне виживання.

Після 1569 р. посилився процес покатоличення українського населення. Утиски та кризовий стан православної церкви створював умови для поширення ідеї церковної унії в українському суспільстві й породжував її активних прихильників. Моральна деградація церковних ієрархів, дезорганізація православної церкви не давали можливості їй бути гарантом збереження національних традицій. Тому перед православ’ям України постала проблема вибору: або зберегти церкву, жертвуючи національною самобутністю, або, реформуючи церкву, врятувати цю самобутність.

На захист православ’я виступили братства – міщанські організації, створювані при парафіяльних церквах. Найбільш впливовим було львівське Успенське братство (1585 р.), яке мало функції контролю над духовенством, а також Київське (1615 р.) та Луцьке (1617 р.) братства. Спираючись на підтримку константинопольського патріарха, братство активно втручалось у внутрішньоцерковні справи, що не могло не викликати спротив вищого духовенства. Все це проходило паралельно активізації діяльності єзуїтських організацій у Речі Посполитій. Розгорнулася релігійна полеміка, де талановиті проповідники, такі як П. Скарга („Про єдність церкви Божої”, 1577 р.), працюють на ідею унії.

У 1590 р. львівський єпископ Г. Балабан виступив за підписання унії. Його підтримали єпископи холмський, пінський та луцький. Вони подали заяву королеві Сигізмунду III, і той у 1592 р. відповів згодою. У 1595 р. у Кракові папський нунцій схвалив умови унії, і 25 грудня того ж року в присутності папи римського Климента VIII вона була проголошена. Юридичне оформлення унії мало відбутися у 1596 р. в Бересті. Але собор одразу ж розколовся на дві частини – уніатську та православну.

Уніатська частина затвердила греко-католицьку церкву, підпорядковану папі римському.

2.Початок Другої світової війни, і причини поразок радянських військ на початковому етапі війни?

2 Однією з головних причин є масові репресії в збройних силах країни в 1937-1938 рр.., Які позбавили її більше 40 тисяч командирів, політпрацівників, військових інженерів і фахівців. «Без тридцять сьомого року, можливо, і не було б взагалі війни в сорок першому році

У тому, що Гітлер вирішив почати війну в сорок першому році, велику роль зіграла оцінка тій мірі розгрому військових кадрів, який у нас стався. ... Був ряд дивізій, якими командували капітани, тому що всі, хто був вище, були поголовно арештовані », - каже з цього приводу маршал О. М. Василевський.

Хоча деякі воєначальники не були репресовані, багато хто з них не виявили особливих здібностей. Серед них - маршали СРСР Ворошилов і Будьонний.

У наступні роки збитки, що завдала кадрам, і був заповнений чисельно, в якісному відношенні цього не сталося. Багато командні і штабні посади зайняли недостатньо досвідчені й підготовлені люди. Опинившись у важких умовах початкового періоду війни, вони, природно, допускали чимало промахів

Німецькі війська напали раптово, порушивши договір про ненапад. Виходячи з помилкової оцінки намірів фашистського керівництва, Сталін заборонив радянському військовому командуванню виконати необхідні мобілізаційні заходи, здійснити перегрупування військ у прикордонних округах і привести їх у бойову готовність. Л. П. Берія відкидав всю інформацію, що надходить від розвідорганів. У своїй доповідній записці Сталіну (21.06.41) він наполягає на відкликанні і покаранні посла в Берліні, Деканозова, який запевняв  

 Радянське керівництво в тому, що Гітлер планував почати наступ на СРСР 22.06.41. Берія критично ставиться і до повідомлень військового аташе в Німеччині, В. І. Тупікова, який стверджував, що групи вермахту будуть наступати на Москву, Ленінград і Київ.

Наступною причиною такого становища СРСР є відставання від Німеччини з професійної підготовки (армія була отмобілізірована і мала досвід ведення війни) і з озброєння (Німеччина перевела свою економіку на виробництво новітньої бойової техніки і, крім того, вона використовувала ресурси майже всієї Західної Європи, захопила озброєння понад 200 дивізій розгромлених і капітулювали армій: Франція - 4930 танків бронетранспортерів, 3 тис. літаків).

3. Хрущовська «відлига» на Україні?

5 березня 1953 р. на одній зі своїх підмосковних дач помер Сталін. Проте смерть диктатора не означала ліквідації тоталітарного режиму в країні. У Кремлі почалася жорстока боротьба за владу. Незабаром в Москві був розстріляний найближчий сподвижник Сталіна Л. Берія, зловісний шеф НКВС. Якийсь час на вершині піраміди влади удалося протриматися Р. Маленкову, але остаточним переможцем в цій боротьбі вийшов М. Хрущов, який у вересні 1953 р. офіційно зайняв пост першого секретаря ЦК КПРС.

У СРСР почався процес "десталінізації". Восени 1953 р. були ліквідовані військові трибунали внутрішніх військ - один з головних інструментів масового терору. У 1954 р. створюється Комісія Президії ЦК КПРС з вивчення матеріалів репресій в період "великої чистки". У 1955 р. була оголошена амністія громадянам, які співробітничали з німцями в період окупації. Проте головним кроком на шляху певної демократизації суспільного життя в країні став XX з'їзд КПРС (1956 р.). На з'їзді в своїй закритій доповіді М. Хрущов піддав критиці культ особи Сталіна і засудив його диктаторські методи правління. Доповідь Хрущова справила враження бомби, що "розірвалася". У країні різко змінилася морально-психологічна атмосфера, почався вельми хворобливий поворот в суспільній свідомості, направлений на переоцінку сталих цінностей і критичний аналіз минулого. Саме цей період часу і прийнято називати "хрущовською відлигою". З 1956 по 1959 рр. було реабілітовано більше 250 тис. чоловік, переважно посмертно. Проте, в рідні краї поверталися десятки тисяч в'язнів сталінського режиму.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

№29 ІСТОРІЯ.doc

№29 ІСТОРІЯ.doc
Размер: 34 Кб

.

Пожаловаться на материал

Україна у складі Великого Князівства Литовського та Речи Посполитої. Початок Другої світової війни, і причини поразок радянських військ на початковому етапі війни. Хрущовська «відлига» на Україні.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Отчет По преддипломной производственной практики На КОАО « АЗОТ»

Специальность Техническая эксплуатация и обслуживания электрического и электромеханического оборудования

Определение статической настройки станка

Лабораторная работа Ознакомление с методикой определения размера статической настройки токарного станка, определяющего взаимное расположение резца и заготовки в нерабочем состоянии станка.

Режимы движения жидкости

Методические указания к лабораторной работе. Кафедра гидравлики и гидравлических машин. Изложены краткие теоретические сведения о режимах движения жидкости

Понятия планирования, цели и задачи

Основные цели планирования. Стратегическое планирование. Между стратегиями и целями существует тесная взаимосвязь на различных уровнях управления. Адаптация к внешней среде. Стратегические цели таможни и ее функции. Рациональные решения

Плани лабораторних занять і методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok