Державний устрій за Конституцією Польщі 1997 р. — Історія держави та права зарубіжних країн | iFREEstore

Державний устрій за Конституцією Польщі 1997 р.

Арендный блок

Польща - унітарна держава з двоступеневою системою адміністративно-територіального поділу: воєводства (49) - гміни (2468).

Відповідно до Конституції 1997 р. Польща є за формою правління напівпрезидентською (парламентсько-президентської) республікою. Політичний режим - демократичний.

Нинішня конституційна система Польщі склалася в результаті серії реформ, розпочатих наприкінці 1980-х рр. У квітні 1989 р. була відновлена двопалатна структура польського парламенту, адержавна рада, вищий колегіальний орган державної влади, був ліквідований і одночасно засновано інститут одноосібного глави держави Президента, що обирається Національними зборами Польщі.

Поправки до Конституції, прийняті в грудні 1989 р., фактично змінили характер основ суспільного устрою країни, визнали і надали рівний захист різним формам власності, ввели принцип політичного плюралізму. Восени 1990 р. в Конституцію були внесені зміни, що стосуються виборів Президента. Глава держави став обиратися безпосередньо громадянами країни. Значним етапом стало прийняття 17 жовтня 1992 р. Конституційного закону про взаємні відносини між законодавчою і виконавчою владою, а також територіальному самоуправлінні, що отримав назву Малої конституції.

Діюча Конституція прийнята Національними зборами 2 квітня 1997 р. і схвалена на референдумі 25 травня 1997 р.

Законодавча влада в Польщі належить Сейму і Сенату - двом палатам польського парламента. Нижня палата - Сейм здійснює контроль за діяльністю уряду в обсязі, визначеному приписами Конституції і законів.

Сейм складається з 460 депутатів, що обираються на основі загального виборчого права, як по мажоритарній, так і за пропорційною системою. Сенат складається з 100 сенаторів, які обираються громадянами по мажоритарній системі. Обидві палати обираються на 4-річний термін.

Сейм може скоротити термін своїх повноважень постановою, прийнятою більшістю не менше 2 / 3голосів загального числа депутатів. Така постанова одночасно скорочує термін повноважень Сената. Президент Республіки, заслухавши думки маршала Сейму і маршала Сенату, може (в визначених Конституцією випадках) достроково припинити повноваження Сейму і, відповідно, Сената, оголосивши про проведення нових виборів.

Сейм постановляє про ухвалення законів звичайною більшістю голосів у присутності не менше половини загального числа депутатів, оскільки Конституція не передбачає іншого. Закон, постановлений Сеймом, передається в Сенат. Сенат може прийняти його без змін, постановити про поправки або про відхилення в цілому. Якщо Сенат протягом 30 днів з дня передачі закону не прийме відповідної постанови, він вважається постановленим в редакції Сейму. Постанова Сенату, що відхиляє закон, або запропонована поправка вважається прийнятою, якщо Сейм не відхилить її абсолютною більшістю голосів.

Президент Республіки підписує закон протягом 21 дня з дати подання і віддає наказ про його офіційну публікацію. До підписання закону Президент має право звернутися до Конституційного трибуналу. Президент не може відмовити у підписанні закону, якщо Трибунал визнав його відповідним Конституції. Замість звернення в Конституційний суд він вправі передати закон Сейму на новий розгляд. Після повторної постанови Сейму про закон більшістю 3/5 голосів Президент Республіки зобов'язаний підписати його протягом 7 днів.

Главою держави є Президент Республіки, який вважається її верховним представником і гарантом безперервності державної влади. Президент обирається безпосередньо громадянами на 5-річний термін і може бути обраний повторно тільки один раз.

Президент Республіки як представник держави у зовнішніх зносинах ратифікує і денонсує міжнародні договори, про що повідомляє Сейм і Сенат, призначає і відкликає уповноважених представників Республіки, приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників. При здійсненні своїх зовнішньополітичних повноважень Президент взаємодіє з Головою Ради міністрів і компетентним міністром. Президент є верховним головноуомандуючим збройними силами Польщі. Він призначає на вищі військові посади, присвоює військові звання, віддає наказ про мобілізацію, нагороджує орденами і медалями, надає польське громадянство, застосовує право помилування.

Президент Республіки, використовуючи свою конституційну і законну компетенцію, видає офіційні акти, які вимагають для своєї дійсності підпису (контрасигнації) Голови Ради міністрів. Не вимагають контрасигнації акти Президента про: призначення виборів до Сейму та Сенату; скорочення строку повноважень Сейму у випадках, визначених у Конституції; призначення загальнопольского референдума, а також підписання закону або відмову підписати його, висунення кандидатури і призначення Голови Ради міністрів, прийняття відставки Ради міністрів і доручення йому тимчасово виконувати обов'язки, нагородження орденами та відзнаками, призначення суддів, у тому числі вищих.

Виконавча влада належить уряду - Раді міністрів, яка, згідно з Конституцією, проводить внутрішню і зовнішню політику Республіки. Рада міністрів забезпечує виконання законів, видає розпорядження, координує та контролює роботу органів урядової адміністраціі, постановляє про проект бюджету держави і керує його виконанням, забезпечує внутрішню і зовнішню безпеку держави і публічний порядок, укладає міжнародні договори, що вимагають ратифікації, затверджує і денонсує інші міжнародні договори.

Рада міністрів складається з Голови Ради міністрів і міністрів. У її складі можуть бути також віце-голови Ради міністрів, голови визначених в законах комітетів.

Президент Республіки висуває кандидатуру Голови Ради міністрів (який пропонує склад Ради міністрів), призначає Голову та інших членів Ради міністрів протягом 14 днів з дня першого засідання Сейму або прийняття відставки попередньої Ради міністрів. Голова Ради міністрів протягом 14 днів з дня призначення представляє Сейму програму діяльності уряду з проханням надати йому вотум довіри. Про вотум довіри Сейм постановляє абсолютною більшістю голосів. У разі його ненадання Сейм самостійно обирає Голову Ради міністрів і запропонованих ним членів уряду абсолютною більшістю голосів. Президент призначає обрану таким чином Раду міністрів і приймає присягу його членів.

Коли Сейм виявляється не в змозі сформувати уряд самостійно, Президент протягом 14 днів знову призначає Голову Ради міністрів і за його пропозицією - інших членів уряду. Якщо Сейм протягом 14 днів з дня такого призначення Ради міністрів не надає йому вотум довіри простою більшістю, Президент призначає дострокові парламентські вибори.

Члени Ради міністрів несуть перед Сеймом солідарну відповідальність за діятельність уряду, а також індивідуальну за справи, що підлягають їх компетенції або доручені їм Головою Ради міністрів. Сейм висловлює Раді міністрів вотум недовіри за пропозицією, внесеного не менше ніж 46 депутатами і вказує ім'я нового кандидата в Голови («конструктивний» вотум недовіри). Якщо постанову Сеймом прийнято, Президент приймає відставку Ради міністрів, призначає обраного Сеймом Голову і за його пропозицією - інших членів Ради міністрів. Вотум недовіри може бути виражений і міністру.

Голова Ради міністрів може звернутися до Сейму з проханням про висловлення уряду вотума довіри.

Президент Республіки за пропозицією Голови уряду вносить зміни до його складу.

Голова Ради міністрів заявляє про відставку уряду на першому засіданні новообраного Сейма, а також у разі: 1) неприйняття Сеймом постанови про вотум довіри Ради міністрів; 2) вираження Раді міністрів вотуму недовіри, 3) відставки Голови Ради міністрів.

Таким чином, Конституція Польщі 1997 р. врегульовує важливі питання державно-політичного та соціально-економічного устрою країни, містить великий обсяг прав і свобод та обов'язків громадян.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Скачать

MINISTERSTVO_OSVITI_I_NAUKI_UKRAYiNI_222 (1).doc

MINISTERSTVO_OSVITI_I_NAUKI_UKRAYiNI_222 (1).doc
Размер: 1.6 Мб

Бесплатно Скачать

Пожаловаться на материал

Історія європейського союзу: правові основи створення становлення та розвитку (19 - 21 ст.). Європейська міждержавна інтеграція. Європейська міждержавна інтеграція. Співробітництво України і Європейського Союзу: історико-правова характеристика. Історія держави і права Польщі. Історія держави і права Росії. Держава і право Російської імперії. Історія держави і права СРСР. Розпад СРСР. Історія держави і права країн Північної та Латинської Америки, Країн Азії та Африки. Історія держави і права США.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Эта тема принадлежит разделу:

Історія держави та права зарубіжних країн

Історія європейського союзу: правові основи створення становлення та розвитку (19 - 21 ст.). Європейська міждержавна інтеграція. Європейська міждержавна інтеграція. Співробітництво України і Європейського Союзу: історико-правова характеристика. Історія держави і права Польщі. Історія держави і права Росії. Держава і право Російської імперії. Історія держави і права СРСР. Розпад СРСР. Історія держави і права країн Північної та Латинської Америки, Країн Азії та Африки. Історія держави і права США.

К данному материалу относятся разделы:

Формування ідеї європейської міждержавної інтеграції. Поняття та форми економічної міждержавної інтеграції

Передумови становлення інтеграційних процесів в Європі

Політико-правові концепції європейської міждержавної економічної інтеграції у першій половині 20 ст.

Причини прийняття та зміст Європейського маніфесту 1924 р.

Підготовка та укладення протоколу про створення митного союзу між Австрією та Німеччиною 1931 р.

Передумови до відновлення європейської міждержавної економічної інтеграції після Другої світової війни. План Маршалла 1947 р. та роль США у процесі економічного та політичного зближення європейських держав

Роль Організації Європейського Економічного Співробітництва (ОЄЕС) у процесі відновлення економічного співробітництва на міжурядових засадах

Основні положення плану Монне-Шумана 1950 р. та його історична роль у розвитку європейської міждержавної інтеграції

Створення Європейського Співтовариства Вугілля та Сталі (ЄСВС) 1951 р., Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) 1957 р., Європейського співтовариство з атомної енергетики (Євратому)1957 р.

Початок співробітництва держав-членів ЄС у зовнішньополітичній та правоохоронній сферах

Розробка, зміст та значення Єдиного Європейського Акту (ЄЄА) і перехід до створення єдиного внутрішнього ринку

Причини укладання Маастрихтської угоди 1992 р., її зміст та значення. Створення Європейського Союзу та його трьохопорна структура

Реформи Амстердамського договору 1997 р. та Ніццького договору 2001 р.: причини та наслідки. Конституція для Європи 2004 р.

Підготовка та підписання Лісабонської угоди 2007 р. та її наслідки для подальшого розвитку Європейського Союзу

Етапи розширення ЄС та їх вплив на інституційний розвиток Європейського Союзу

Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом

Європейська політика сусідства 2004 р. та її значення в аспекті відносин між Україною та ЄС

Історико-правова характеристика політики Східного партнерства

Підготовка та підписання Угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом 2014 р., її значення

Відродження Польської державності та її конституційний розвиток

Державний устрій за Конституцією Польщі 1997 р.

Правова система Польщі

Судова система Польщі

Криза феодально-кріпосного ладу та розвиток буржуазних відносин

Реформи державного ладу та управління при Олександрі 1 та Миколі 1

Спроби ліквідації кріпосного права

Розвиток права. Кодифікація М. Сперанського. Формування галузей права

Основні риси цивільного права за Зводом законів Російської імперії. Уложення про покарання кримінальні та виправні 1845 року

Ліквідація кріпосного права. Правовий зміст селянської реформи. Роль Олександра 2 в проведенні демократичних перетворень

Судова реформа. Характеристика судової системи. Демократичні принципи судочинства та судоустрою

Земська та міська реформи. Органи місцевого самоврядування

Принципи та суть відступу від реформ у 80-90-х роках 19 ст.

Розвиток права в Російській імперії у пореформений період (другої половини 19 ст.)

Маніфест від 17 жовтня 1905 року, його політичне та юридичне значення. Зміни в структурі органів державної влади

Основні закони Російської імперії від 23 квітня 1906 року, їх конституційний характер

Державна Дума та Державна Рада в Росії. Формування партій

Реформи П.А.Столипіна, їх суть і значення для Російської імперії

Перша світова війна і зміни в державному ладі та праві Російської імперії

Лютнева буржуазно-демократична революція. Зміни в державі і праві

Створення Радянської держави і права

Утворення СРСР. Перша Конституція СРСР 1924 року.Кодифікація права

Радянська держава і право в роки докорінного зламу суспільних відносин і побудови соціалізму

Зміни в державі і праві в роки Великої Вітчизняної війни

Радянська держава і право в період спроб реанімації ідей соціалізму

Становлення державності сучасної Росії

Правові основи нової російської державності. Конституція РФ 1993 р. та її основні положення

Формування сучасного російського права

Конституційна історія США

Створення правової системи США, її відмінні риси

Розвиток окремих галузей та інститутів права США

Судова система США

Еволюція державно-правової організації США в 20 - початку 21 ст.

Проголошення незалежності Бразилії та її конституційний розвиток

Державний лад за Конституцією Бразилії 1988 р.

Цивільне право та суміжні галузі права

Кримінальне право та процес

Судова система Бразилії

Утворення КНР (1949). Перехід на шлях соціалістичного будівництва. Перша Конституція КНР 1954 р. Державний лад

Деформація державного ладу КНР в період «великого стрибка» і «культурної революції». Конституція КНР 1975 р.

Китайська держава в період модернізації. Конституції КНР 1978 та 1982 рр. Перехід до регульованої ринкової економіки

Особливості розвитку права КНР у дореформений період. Спроби кодифікації права

Модернізація традиційного права. Кодифікація права КНР Реформування законодавства КНР

Злочини та покарання

Суд та процес в Китаї

Боротьба за незалежність Індії та створення національної держави

Суспільно-політичний лад Індії за Конституцією 1950 р.

Правова система сучасної Індії і специфіка індійського права

Цивільне право та суміжні галузі права

Кримінальне право та процес

Судова система Індії

Утворення ПАР та її конституційний розвиток

Правове регулювання режиму апартеїду в ПАР

Внесок Нельсона Мандели до державотворення ПАР

Державний лад за Конституцією ПАР 1996 р.

Цивільне право і суміжні галузі права

Кримінальне право та процес

Судова система ПАР

Похожие материалы:

Есеп және аудит

Есепке алудың халықаралық ұйымының ерекшеліктері. Американың бухгалтерлері «капитал». азақстанның дамуының қазіргі кезеңіндегі бухгалтерлік есептің және есеп. Халықаралық есеп

Аристотель

Аристотель трактует искусство как деятельность, через искусство возникают те вещи, форма которых находится в душе. Согласно Аристотелю сущность искусства составляет мимезис (подражание), искусство подражает действительности, имеет миметическую природу.

Геометричний аналіз аерознімка

Кафедра геодезії,картографії та геоінформатики Лабораторна робота №4 «Геометричний аналіз аерознімка»

Методы изучения и диагностики отклоняющегося развития

Окись углерода

Реферат Тема: Окись углерода (угарный газ). Первая помощь при остром отравлении. Окись углерода как промышленный яд.