Теорія держави й права

Юриспруденція

Держава і її сутність

Юридична наука

5.

Теорія походження держави і права

6.

Соціальна цінність права

7.

Об'єкт теорії держави та права

8.

Теологічна теорія держави

9.

Сутність права

10.

Функції Теорії держави і права

11. Антропологічна (патріархальна) теорія. Давньогрецький філософ Аристотель, який уперше сформулював цю теорію в IV столітті до нашої ери, указував, що людина за своєю природою є «істотою політичною». Вона не може жити без суспільства, і з цієї необхідності в об'єднанні виникає сім'я. Сім'ї об'єднуються в селище, а селища в місто-державу. У XIX столітті ці погляди розвинулися у патріархальній теорії англійця Роберта Філмера, згідно з якою держава виникла в процесі механічного з'єднанняродів у племена, а племен — у більш велику спільноту.

12.

Принципи права

13.

Предмет, методи, методологічна культура теорії держави і права

2.2.

Структура методології теорії держави і права

14.

Система поглядів

15.

Правові та соціальні норми

16.

Взаємодія філософії і теорії права і держави

17.

Теорія походження держави

18.

Норма права

19.

Психологічна теорія походження держави і права

20.

Питання про функції держави

21.

Правові норми

22. Технократична теорія стверджує, що держава і право виникають як необхідний результат спілкування людини із технікою.

Технократична теорія (Л. Михайловський) Держава є результат розвитку науки: обумовлена необхідністю регулювання відносин між людьми і технікою.

Суть технократичної теорії виникнення держави начебто полягає в необхідності здійснювати управління технічними засобами та знаряддями праці.

23.

Правова держава

24. Цей підхід до праворозуміння орієнтується на належність права до нормативних систем суспільства та його залежність від держави. При цьому виявляються ознаки, притаманні соціальним нормам взагалі (моралі, релігії, звичаям, праву тощо) та своєрідні властивості права, що відрізняють його від інших соціальних норм і здебільшого пов'язані з волею держави. У цьому разі право переважно розглядають як систему загальнообов'язкових, формально визначених норм, що відбивають державним чином організовану волю народу, гарантуються й охороняються державою, є регулятором суспільних відносин.

Формальність (позитивність) права означає сформульованість, відображення його норм у статтях нормативних актів — письмових юридичних документах.

Визначеність права відбиває притаманну йому властивість точного і повного формулювання правил поведінки, в тому числі: умов, за яких починає діяти норма права (гіпотеза); ознак діяння, що повинно бути здійсненим за цих умов (диспозиція); можливих заходів державного впливу у разі невиконання вимог норм права (санкція).

Норми права — це модель юридичного зв'язку суб'єктів між собою, особливістю якого є забезпечення певних можливих діянь одних суб'єктів відповідними діяннями інших.

Право тісно пов'язане з волею держави, її функціонуванням. Держава, її органи, посадові особи встановлюють нові правила поведінки, санкціонують вже наявні соціальні норми, надаючи їм всіх властивостей норм права, гарантують використання, виконання чи додержання вимог норм права, створюють для цього необхідні умови, в тому числі забезпечують відновлення порушених прав суб'єктів, примусове виконання обов'язків чи покарання правопорушників.

Системність права означає, що норми права не відокремлені одна від одної, а взаємопов'язані, утворюють у сукупності ієрархічну побудову.

Деякі риси норм права притаманні й іншим соціальним нормам, але тільки норми права характеризуються усім комплексом цих ознак, достатніх для характеристики їх своєрідності, специфіки. Наприклад, певні корпоративні норми відображаються в статутах громадських організацій, норми моралі можуть відбивати як права, так і обов'язки особи тощо.

25.

26.

Внутрішні функції держави

27. Соціологічний: вихідна форма буття права — правовідносини; право — порядок суспільних відносин, який проявляється у діях і поведінці людей. При такому підході правом визнається його функціонування, реалізація, його «дія» у житті — у сформованих і таких, що формуються, суспільних відносинах, а не його створення правотворчими органами у формі закону та інших нормативно-правових актів. При усій цінності врахування «життя» права в суспільному середовищі, прихильники цього підходу плутали самостійні процеси правотворчості та застосування права, тоді як умовою дотримання і забезпечення режиму законності може бути діяльність правозастосувальника в межах, встановлених законом.Численні представники соціологічного напрямку в правовій науці,який виник у XIX-XX ст., вважають, щоформи права і втілені в них правові норми є другорядним проявом права.Тому соціологічний рух зосереджує увагу не на логічному аналізі норм права, не на встановленні зв’язку права і моралі, а на дослідженні фактичних правовідносин,з’ясуванні різноманітних соціологічних чинників,що впливають на застосування норм права до конкретних життєвих випадків і в такий спосіб визначають справжнє обличчя права. Представники цього підходу ( найбільш відомі серед них – Є . Ерліх, Ж. Гурвіч, Р. Паунд, Б. Кордозо, К. Ллевеллін, Дж. Френк та ін.)

28.

Громадянське суспільство

29.

Зовнішні функції держави

30.

Природне право

31.

Місце держави у політичній системі суспільства

32.

Державний лад

33.

Актуальність теми дослідження

34.

Організація державної влади

35. Системному підходу відповідає відображення правової дійсності як системи (сукупності) правових явищ, що певним чином пов'язані й утворюють єдине ціле - правову систему. Статичний аспект її становлять норми права, правовідносини, суб'єкти права, правопорядок тощо, а динамічний - правотворчість, реалізація норм права, їх застосування, правове мислення та інші правові процеси.

36.

Об'єктивне право

37.

Форма правління

38.

Визначення поняття права

39.

Суб'єктивне право

40.

Політичний режим

41.

Право і мораль

42.

"Джерело права" і "форма права"

43.

Форма державно-територіального устрою

44.

Внутрішні і зовнішні форми права

45.

Система права

46.

Влада: поява, проблеми, тип

47.

Нормативно-правові акти

48.

Галузі права

49.

Державний суверенітет

50.

Нормативно-правовий договір

51.

Правова система

52.

Розподіл державної влади

53.

Правовий прецедент

54.

Правова система та Система права

55.

Монархія

56.

Принципи права

57.

Класифікація правовідносин

58.

Республіка

59.

Правова доктрина

60.

Суб'єкт правовідносин

61.

Демократія

62. Міжнародний договір — це письмова угода, що регулюється міжнародним правом, укладена між двома або декількома суб'єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви (договір, угода, конвенція, пакт,протокол тощо).

Міжнародний договір може бути складений у вигляді одного чи декількох документів (наприклад, обмін нотами). Договір складається або на мовах усіх договірних сторін, або на одній чи декількох узгоджених між ними мовах. Договори, укладені в рамках міжнародних організацій, складаються на офіційних мовах цих організацій. Міжнародні договори є одним з найважливіших джерел міжнародного права.

63.

Об'єкти правовідносин

64.

Недемократичні режими

65.

Правовий звичай

66.

Правове відношення

67.

Унітарна держава

68.

Систематизація, консолідація, інкорпорація

69.

Правомірна поведінка

70.

Федеративна Країна

71.

Метод правового регулювання

72.

Протиправна поведінка (правопорушення)

73.

Конфедерація

74.

Ознаки кодифікації

75.

Правопорушення, ознаки правопорушень

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Теорія держави й права ТДП. Антропологічна (патріархальна) теорія. Буття права, правовідносини. Системний підхід. Міжнародний договір. Правове регулювання. Державна влада. Предмет, Метод правового регулювання. Державно-політичний режим. Механізм держави.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

К данному материалу относятся разделы:

Юриспруденція

Держава і її сутність

Юридична наука

Теорія походження держави і права

Соціальна цінність права

Об'єкт теорії держави та права

Теологічна теорія держави

Сутність права

Функції Теорії держави і права

Принципи права

Предмет, методи, методологічна культура теорії держави і права

Структура методології теорії держави і права

Система поглядів

Правові та соціальні норми

Взаємодія філософії і теорії права і держави

Теорія походження держави

Норма права

Психологічна теорія походження держави і права

Питання про функції держави

Правові норми

Правова держава

Внутрішні функції держави

Громадянське суспільство

Зовнішні функції держави

Природне право

Місце держави у політичній системі суспільства

Державний лад

Актуальність теми дослідження

Організація державної влади

Об'єктивне право

Форма правління

Визначення поняття права

Суб'єктивне право

Політичний режим

Право і мораль

"Джерело права" і "форма права"

Форма державно-територіального устрою

Внутрішні і зовнішні форми права

Система права

Влада: поява, проблеми, тип

Нормативно-правові акти

Галузі права

Державний суверенітет

Нормативно-правовий договір

Правова система

Розподіл державної влади

Правовий прецедент

Правова система та Система права

Монархія

Принципи права

Класифікація правовідносин

Республіка

Правова доктрина

Суб'єкт правовідносин

Демократія

Об'єкти правовідносин

Недемократичні режими

Правовий звичай

Правове відношення

Унітарна держава

Систематизація, консолідація, інкорпорація

Правомірна поведінка

Федеративна Країна

Метод правового регулювання

Протиправна поведінка (правопорушення)

Конфедерація

Ознаки кодифікації

Правопорушення, ознаки правопорушень

Похожие материалы:

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok