Острозька академія - перший навчальний заклад вищого типу в Україні

Тема 2: Острозька академія - перший навчальний заклад вищого типу в Україні

План:

Заснування Острозької академії. Етапи діяльності.

Матеріальне забезпечення академії.

Організація навчального процесу в Острозькій академії.

1. Заснування Острозької академії. Етапи діяльності.

Заснування князем К.-В. Острозьким в 1576 р. слав'яно-греко-латинської академії було наслідком тієї культурно-освітньої ситуації, що склалася в Україні в останній чверті. XVI століття. Відсутність вищого рівня православної освіти відчувалась особливо гостро, у той час як католицьке та реформаційне шкільництво переживало свій розквіт. В др. пол. XVI ст. в Західній Європі працювало 55 університетів1. Більшість православних магнатів посилали своїх дітей вчитися за кордон. Чимало шкіл протестантів та католиків діяло в Україні. Проблема виховання інтелектуальної еліти нації ставала надзвичайно гостро. У протидію колонізаторському впливу єзуїтських шкіл виникло гроно православних освітніх осередків: Заблудівський - Григорія Ходкевича, Миляновицький - Андрія Курбського, Слуцький - князя Юрія Слуцького та ін. Особливе місце серед них посідала Острозька Академія, покликана виховувати високоосвічених вчених європейського рівня, твердих сповідників православ'я і патріотів свого народу.

Найстаріше свідчення про академію міститься у передмові до Острозького Букваря, який вийшов у світ 18 червня 1578 року. Отже, на той час діяльність школи та друкарні була вже налагоджена, побудовано приміщення, залучено кадри викладачів, видавців, літераторів, які підготували Буквар до друку. Виходячи з того, що на виконання такого обсягу робіт потрібно було рік-півтора, науковці відносять заснування академії на кінець 1576 року. Ця дата підтверджується рядом побічних доказів.

1. У першу чергу тим, що лише в листопаді 1576 р. Костянтин-Василь отримав від Стефана Баторія підтвердження своїх прав на володіння Острогом - привілей, у якому маєтки князя визнавалися його спадковими володіннями2. До того часу, поки не було остаточно вирішено питання належності Острога, засновувати тут академію і школу князю не було ніякого сенсу. Навіть з чисто престижних міркувань йому було вигідно будувати академію в своєму «домоначальному граді», яке дало назву його аристократичному роду. Важливе значення мало і те, що Острог був значним релігійним центром, одним з двох центрів єпархії, єпископ якої титулувався луцьким і острозьким, а замкова Богоявленська церква мала статус кафедрального собору. Відомий волинський просвітник Василь Загоровський у своєму листі, написаному з полону весною 1576 року до Андрія Курбського, просив, щоб його дітей направили вчитися до вільнюської колегії єзуїтів або до школи Андрія Курбського. Отже, весною 1576 року Острозька академія ще не існувала, оскільки Василь-Костянтин ще не володів Острогом.

2. Ще одним доказом того, що академія була заснована наприкінці 1576 р. є посередній натяк на її діяльність у передмові до книги відомого польського єзуїта Петра Скарги «Про єдність церкви Божої». що побачила світ 7 лютого 1577 р. У передмові до книги, яку Скарга писав наприкінці 1576 року, коли трактат готувався до друку, він ніби відмовляє князя від викладання в академії церковнослов'янської мови. « І не було ще на світі, і не буде ніколи жодного університету і академії. у яких би викладання велося на іншій мові крім, грецької і латинської, а з слов'янської мови вченим ще ніхто не був». Ці слова Скарги можна зрозуміти. як натяк на те, що в Острозі вже діяв на той час навчальний заклад, у якому велике значення надавалось вивченню церковнослов'янської мови.

Острозька школа та друкарня були засновані одночасно, як єдиний культурний комплекс. У 1576 р. до Острога з Кам'янця Подільського приїхав Герасим Данилович Смотрицький - перший ректор школи. Тоді ж, наприкінці 1576 - на початку 1577 р. до Острога у зв'язку з організацією тут школи і зосередженням у ній наукових сил прибув Іван Федоров.

Приміщення академії та друкарні були збудовані недалеко від замку К.-В. Острозького, як сказано в акті 1603 року, «на вулиці першій перед замком» в Пригородку. Нині на місці Острозької академії стоїть пам'ятник у вигляді розкритої книги, на сторінках якої викарбувані імена вчителів та учнів академії.

Етапи діяльності академії. У діяльності академії можна виділити наступні періоди: 1-й період становлення охоплює проміжок часу від 1576 до 1585 р.

2-й період розквіту - від 1585 до 1608 р.

3-й період занепаду - від 1608 до 1636 р.

Професор Торуньського університету ім. Миколи Коперніка Томаш Кемпа слушно зазначає, що становлення Острозької академії було відносно довгим процесом. Така думка видається тим більше обґрунтованою, що К.-В. Острозькому нелегко було швидко знайти відповідні наукові кадри для острозького закладу. Початково в Острозі діяло, напевно, тільки «дітищне училище», про яке йде мова у вступі до друкованого на його потреби Букваря 1578 р. У березні 1579 р. був написаний тестамент племінниці К.-В.Острозького - Гальшки, у якому вона передає на «шпиталь і академію острозьку», а також на монастир св. Спаса і с. Доросиню» 6 000 коп грошей. Але слова «шпиталь і академія» не говорять про те, що вони вже існували на момент фундації, скоріш за все вони належали до замислів князя. Гальшка давала фундацію на академію, яка ще мала бути в Острозі.

На думку Т.Кемпи, біля 1585 р. «дітищне училище» підвищивши рівень освіти, перетворилось у середню школу - колегіум. Доказом цього є те, що в 1584 р. вчитель Тимофій Михайлович називав себе ще «дяком школи руської острозької», а в 1587 р. посланець папи Горацій Спанноці писав вже про острозький колегіум, який діяв вже певний період3. Підтвердженням версії переходу «дітищного училища» на середній освітній рівень, є фундація князя, зроблена під час його перебування на варшавському сеймі 14 лютого 1585 р. (затверджена королем Стефаном Баторієм 25 лютого 1585 р) про надання на шпиталь і церкву св. Трійці при ньому прибутків з 8-ми сіл Суразької волості, які фактично призначались на школу. Невипадково ця фундація князя співпала в часі з наданням Острогу Стефаном Баторієм Магдебурзького права 7 червня 1585 року. Нові будинки на потреби друкарні та академії могли бути зведені саме з фундаційних коштів князя4. У цей же час зять князя Кшиштоф Радзівіл в листі до Вельяміна Рутського писав, що К.-В. Острозький будує академію «з великою побожністю і майже королівським розмахом»5.

Незважаючи на певні труднощі, поступово князю Острозькому вдалось зосередити в академії цілу плеяду культурних діячів, створити значний осередок інтелектуалів, з яким у ті часи не могли суперничати ні Львів, ні Луцьк, ні навіть Київ. Ця когорта вчених підіймала академію на вищий рівень навчання. У творах авторів XVI ст. та в документах того часу навчальний заклад в Острозі називали по-різному: тримовним ліцеєм, школою, колегією. Проте, виявлено чимало документів, у яких Острозька школа названа іменем вищого навчального закладу - академія. Назва академія зустрічається в таких документах:

1.Заповіт Гальшки Острозької, написаний 9 березня 1579 року,

2.Вихідні дані книги «Ключ царства небесного» Герасима Смотрицького, написаної 1587 р.

3. Лист до князя В.-К.Острозького від Іпатія-Потея, у якому Іпатій Потей називає свого полемічного опонента «клірика Острозького» - «студентом славної академії острозької».

4. Щоденник відомого католицького діяча Яна Вєлєвіцького, який був добре обізнаний з тодішнім шкільництвом, у якому острозький навчальний заклад також названий академією.

Період розквіту академії продовжувався до смерті К.-В.Острозького 1608 р. Після його кончини академія вже ніколи не підійметься до такого рівня як за його життя. Але за життя старшого сина князя Януша, який володів Острогом до своєї смерті 1620 р. академія була ще значним навчальним закладом. Тут працювали відомі вчені, видавалися книги.

Особливо скрутні часи настають для академії після смерті Януша Острозького 1620 р., коли повноправною володаркою острога стає онука К.-В. Острозького - Анна-Алоїза Ходкевич. У 1620 р., після повстання острозьких міщан, Анна-Алоїза остаточно закриває академію, розпускає вчителів і учнів. Приміщення академії було розібране на цеглу, яка пішла на будівництво острозького колегіуму єзуїтів. У цей же заклад перейшла бібліотека академії

2.Матеріальне забезпечення академії

Першою фундаторкою академії стала племінниця князя К.-В.Острозького - Ельжбета-гальшка княжна Острозька. 9 березня 1579 р. вона підтвердила у своєму заповіті надання на академію, а також на монастир Св. Спаса та на с. Доросиню 6000 коп грошей лічби литовської. Кожна копа грошей налічувала 60 злотих. Отже, Гальшка заповідала академії 360 000 злотих.

На сеймі 25 лютого 1585 р. Стефан Баторій затвердив фундацію В.-К. Острозького на шпиталь та храм Св.Трійці, що складалась із податків з містечка Сураж та 7 навколишніх сіл Суразької волості (Сураж, Туров, Оношки, Ходаки, Перші і другі Зіньки, Тетерівка, Ізерна) в розмірі 360 золотих в рік. Ця фундація фактично призначалась для академії, хоча в грамоті ні одним словом не згадується цей навчальний заклад. Князь Острозький не назвав його з політичних міркувань. Король не затвердив би надання фундації на такий антикатолицький заклад, як академія, Тому Острозький зробив фундацію на шпиталь. А коли ця грамота була затверджена королем, видав додатковий акт для забезпечення сум потрібних для викладачів академії. Про те, що Острозькій академії було передано 7 сіл Суразької волості свідчить дещо пізніший документ - грамота внучки князя Анни-Алоїзи Ходкевич від 25 жовтня _1624 року. У грамоті сказано, що княгиня передає Острозькій латинській школі, яка знаходилася при костелі, половину фундації з сіл Суразької волості (180 золотих), зробленої В.-К. Острозьким для школи грецької та латинської. Отже, на той час фундація Суразької волості вже належала академії, яку в грамоті княгиня називає школою грецькою та латинською.

Діячів академії князь щедро обдаровував, надаючи їм маєтки та призначаючи на доходні посади. Ректорові академії Г.Д.Смотрицькому він подарував села Баклаївка та Борисівка, крім того, з 1576 р. Г.Д. Смотрицький згадується як князівський підскарбій. Іван Федоров був управителем багатого Дерманського монастиря, ним і тоді. коли переїхав до Острога і керував друкарнею. Діонісій Раллі, який приїхав з Римської

Афанасіївської колегії від Римського папи, став архімандритом Дорогобузького монастиря, якому в грудні 1572 р. князь записав три села. Полеміст і видавець Василь Малюшицький (Суразький) був старостою Суразької волості. Визначний польський вчений, доктор філософії і медицини Ян Лотос, що приїхав до Острога з Кракова, володів в Острозі маєтком на вулиці Більмаж і селянами, подарованими князем.

К.-В. Острозький турбувався і про забезпечення учнів, оскільки в академію приймали дітей різного стану. У цьому плані зберігся цікавий документ першої чв. XVII ст., написаний вже після смерті князя: «Постанова на академію острозьку» («Postanovienie na akademie ostrogska»), у якому згадується про колишню фундацію князя на академію 1000 польських злотих та вказуються конкретні маєтності, які надавались академії (маєтність під Степанем, фільварк Більмаж під Острогом, с. Завидів під Острогом, сади Пустівські). У документі також зазначається, що на оплату вчителів щоквартально витрачувалось 50 золотих, на одяг учнів (взуття, хутра, шапки, кожухи) - 10 золотих, а на харчування - 100 золотих6. «На стіл готовий» давалися кури, м'ясо, риба, збіжжя, масло, сири, солонина, пшоно, просо, горох, овочі, солод до пива, тощо». Отже, в історії Острозької академії князь виступав не тільки як її засновник, будівничий та організатор, але й як головний її фундатор, що забезпечував надійний матеріальний фундамент її існування.

  1. Організація навчального процесу в Острозькій академії

Всі сучасники відзначали високий рівень освіти в Острозькій академії. За взірець організації навчального процесу служили західноєвропейські протестантські і католицькі академії. Очевидно, безпосереднім прикладом могла були відома школа у сілезькому місті Бжег, заснована у 1564 р. князем Єжи Пястом II, з яким князь К.-В. Острозький товаришував і листувався.

Дослідження організації навчання в Острозькій академії значно утруднюється тим, що не збереглося ні програм навчання, ні яких інших документів (списків викладачів, конспектів лекцій студентів), пов'язаних з діяльністю академії. як навчального закладу. Структура Острозької академії з великою долею вірогідності була подібна до структури Києво-Могилянської академії. Очевидно. в ній могло бути 8 класів: 1-й підготовчий. 2-й. 3-й, 4-й - граматичні, 5-й клас поетики, 6-й риторики, 7-й філософії та 8-й богослов'я7.

У 1-му підготовчому класі дітей вчили читати, писати та рахувати.

У 2-му класі, що мав назву «інфіма» опановували початки церковнослов'янської, грецької та латинської мови, перекладали неважкі тексти. Навчання починалося з елементарного оволодіння грамотою церковно-слов'янської та грецької мови. Про це свідчать «Буквар» та «Читанка», надруковані І.Федоровим в 1578 році. На початку вивчали слов'янські та грецькі літери, далі вчилися читати слова і молитви. Якщо в «Букварі» молитви були надруковані однією церковнослов'янською мовою, то у «Читанці» ті самі молитви були надруковані двома паралельними шпальтами - зліва грецькою, а справа - слов'янською мовами. Викладання церковнослов'янської мови ускладнювалось тим, що на той час не існувало жодного підручника для її вивчення. Отже, вчителями академії на основі трактату «О осьми частЂх слова» був створений перший посібник «Кграматики словенська языка», яка була видана у Вільно в 1586 році.

У 3-му класі - «граматика», опановували основи граматики, читали античних авторів.

У 4-му класі - «синтаксема» опановували синтаксис, тобто могли вже читати, писати і говорити по-грецькі і на латинській мові, опановували великі тексти, читали трагедії Еврипіда, Софокла, поеми Гомера, промови Демосфена, Цицерона. До нинішнього часу в острозькому Музеї книги зберігаються Трагедії Еврипіда та Промови Цицерона, які походять з бібліотеки академії.

Особливу увагу приділяли вивченню грецької мови., У академії працювали грецькі вчені Євстафій Натанієль, Мосхопулос, Діонісій Раллі Палеолог, Никифор Кантакузин, Кирило Лукаріс. Знання грецької мови було першим кроком до розуміння і засвоєння праць отців Східної церкви. Для удосконалення знань «греки» найбільш здібних вихованців академії посилали вчитися за кошти князя за кордон. Наприклад, Іов Княгиницький поглиблював свої знання з мови та богослов'я на Афоні, де прожив 13 років, «навиче тамо извЂстно языка єллинского». Учень академії - ієромонах Кипріан - степендіат К.-В.Острозького після закінчення академії вчився у Венеціанському та Падуанському університетах. і повернувшись на батьківщину, став одним з найбільш плідних перекладачів, що виконував великі за обсягом і складні переклади богословських творів.

У Острозькій школі ретельно вивчалася й латинська мова, яка відкривала шлях для подальшої освіти в університетах західної Європи.. Своєрідною пам'яткою культивування в Острозі латинської мови може бути рукописний вірш-панегірик засновнику академії К.-В. Острозькому, написаний на форзаці Греко-латинського словника Калепіна (Базель, 1562р.), що походить з бібліотеки академії і зберігається нині у острозькому Музеї книги.

Паралельне вивчення в Острозькій академії граматики трьох мов - грецької, латинської та церковнослов'янської стало нововведенням, яке невдовзі тріумфально увійшло в практику східнослов'янської шкільної освіти.

Вивчалася також польська мова, яка була на той час державною та дуже поширеною в Україні. У деяких джерелах є згадки, що у вищих класах академії, принаймні у період її розквіту, вивчалася також давньоєврейська мова. Знання трьох сакральних мов (давньоєврейської, давньогрецької та латинської) вважалося ознакою вищої освіти у гуманістів доби Відродження.

Одночасно з мовами в граматичних класах академії вивчали арифметику, геометрію, нотний спів та катехізис. Як сам факт, так і процес викладання арифметики засвідчує зошит учня академії, що зберігається у Інституті історії Росії в Петербурзі. У ньому польською мовою написані математичні задачі, кі в основному стосуються торгівлі. Математику, а також астрономію в академії міг викладати визначний польський вчений - доктор філософії та медицини Краківського університету, «славний математик і астроном» Ян Лятос, про якого згадує у своїй «Палінодії» (1621-1622) Захарія Копистенський.

Велику увагу в академії приділяли вивченню церковної музики. Учні складали ядро церковного хору кафедрального Богоявленського собору. Вони виконували молитви «Острозьким наспівом», що виник тоді у острозьких церквах і поєднував у собі досягнення церковної музики греко-візантійського та західноєвропейського ареалу.

У 5-му класі «поетика» дітей вчили віршувати. В Острозькому осередку культивувалося поетичне мистецтво. Про це свідчить поетичний календар «Хронологія» Андрія Римші, вірші в острозьких стародруках пера Г.Д. Смотрицького та Д.Наливайка, створена при дворі К.-В.Острозького латиномовна поема Симона Пекаліда «Про Острозьку війну…» (1600) та грекомовна Поема про воєводу Міхая Хороброго, написана 15 грудня 1607 р. Георгієм Паламідом, а також збірка «Торжество, вірші друку Острозького», про яку є згадки в літературі8.

У 6-му класі «риторика» вивчали мистецтво красномовства. Посібником з риторики для учнів академії могла бути вищезгадана книга «Промови Цицерона», зберігається в острозькому Музеї книги. Відомий давньоримський філософ був ідеальним зразком ритора для інтелектуалів доби Відродження. У зошиті учня академії, що зберігається в Інституті історії Росії в Петербурзі, крім математичних задач польською мовою написані вправи з риторики, зокрема, промова на честь Януша Острозького.

У 7-му класі академії вивчалась філософія, якщо не в повному обсязі, то принаймні її початкові ступені - діалектика і логіка. До «Кграматики словенська языка…», підготовленої острозькими книжниками і виданої у Вільно в 1585 р., було включено слов'янський переклад частини «Діалектики» Й. Спангенберга, де було викладено ряд положень формальної логіки. Це дає підставу стверджувати, що в Острозі був створений перший на Русі друкований підручник не тільки граматики, а й логіки. Про викладання філософії в Острозі стверджує київський літописець 20-х років XVII ст. Кирило Іванович. За його словами, К-В.Острозький «насЂял рускую землю книгами святими вЂрЂ православнои: мелъ и друкарню у ОстрозЂ, и школы философскія языком греческим и латинским и словенским»9. Про викладання філософії в Острозі згадує і автор «Навітів» (60-ті рр.. XVII ст.): «Школ і в них високих наук, філософії ново фундувати православним по міста боронять кріпко ляхи, а давние розоряютъ і іскоренили яко в Острозі і у Вільні і розно»10.

Можна припустити, що у 8-му класі академії викладали богослів'я.

Як вже зазначалось вище, питання, чи була Острозька школа к. ХУІ - поч. ХУІІ ст. дійсно вищою школою, зводиться до того, чи вивчалася тут вища наука того часу - богослов'я. У джерелах XVI-XVII ст. немає прямих вказівок про те, що в академії викладався цей предмет, проте є чимало натяків, які можуть свідчити про викладання богослов'я в академії. Учень Острозької школи Мелетій Смотрицький у своєму творі «Параінезис» (Умовляння) (1629) згадує про чотирьох відомих богословів: Стефана Зизанія, Філалета, Теофіла Ортолога та Клірика Острозького, що «ці 4 богослови були для руських ніби якимось божественними оракулами». Троє з них були діячами Острозької академії. Це Теофіл Ортолог (сам Мелетій Смотрицький), Філалет (Мартин Броневський) та Клірик Острозький. Причому, Клірик Острозький, ще будучи «учнем Академії Острозкоє» написав свої найвидатніші полемічні твори «Отписъ на листъ…Ипатія Володимерскаго і Берестейскаго епископа…» («писан у Острогу в школе кгрецкой Острожской») (1598) та відповідь «На другий лист Ипатія єпископа до… княжати Константина…» (1599). Очевидно, що вихованці академії не могли б успішно полемізувати з католиками та протестантами з богословських питань, якби не вивчали богослов'я.

Основою курсу богослывєя було вивчення книг Святого Письма: Старого ы Нового Завіту та творів визначних богословів: Іоанна Златоуста, Василія великого та ін. В основу своїх курсів з богослов'я, читаних у Кембріджі, Еразм Роттердамський, поклав поряд з творами отців Церкви, саме Новий Завіт, який він видав грецькою мовою11. Видання Нового Завіту, Біблії та творів отців Церкви було головною метою діяльності острозьких книжників. Сумісними зусиллями друкаря І.Федорова та острозьких науковців були видані перша в Україні «Книга Новаго завћта…» та перший алфавітно-предметний покажчик до неї, складений вчителем Тимофієм Михайловичем - «Книжка събраніе вещей нужнћйших…» (1580), перший церковний поетичний календар, відомий у сучасній науковій літературі під назвою «Хронологія Андрія Римші» (1581), і, нарешті, перша в світовому друкарстві повна православна Біблія (1581). Отже учні академії могли читати й вивчати оригінальні Старозавітні та Новозавітні біблійні тексти та духовну спадщину отців Церкви. У 1594-1595 рр. в Острозі вперше в Україні були підготовлені фундаментальні видання праць візантійських богословів: Книга «О постничестві» Св. Василія Великого (1594) та «Маргарита» Св. Іоанна Златоуста (1595). Твори Іоанна Златоуста були особливо популярними в академії і, очевидно, часто використовувались викладачами на лекціях з богослов'я, про що свідчать «Лекциі словенскіє Златоустого от бесед Євангельских от ієрея Налівайка выбраныє» (перед 1627р.).

За словами С. Пекаліда, у академії була велика бібліотека «достойний плід спільної праці», у якій студенти могли знайомитися з творами вітчизняних богословів XVI ст., наприклад, з «Посланнями» Максима Грека, або працею «Василя священника Никольского з Дольней Русі» - «О ісхожденіі Духа Святого» (1511).

У ост. чв. XVI - на початку XVII ст. в Острозі побачила світ ціла низка найважливіших церковних книг, творів отців Церкви, православних філософів і богословів, видання яких, перекладання їх з грецької мови було б неможливим без знання богослов'я. Це дає підстави аргументовано припустити, що в Острозькій академії вивчалися предмети не тільки середньої освіти: «7 вільних мистецтв» - тривіум (граматика. риторика, діалектика) і квадривіум (арифметика, геометрія, астрономія, музика), але й філософія та вища наука - богослов'я, і вона по праву вважається першою школою вищого типу східнослов'янських народів.

Ковальський М.П. Гальшка княжна Острозька. // Етюди з історії Острога. -Острог: Острозька академія, 1998. - С.29-82.

Література:

Мицько І. 3. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. - К.: Наукова думка, 1990. -СЛ9-21.

Пасічник І.Д. Герасим Смотрицький. Острозькі просвітники ХУІ-ХХ ст. (гол. ред. Пасічник І.Д.) - Острог: Університет "Острозька академія", Українське історичне товариство.2000.- С.44-56.

Атаманенко А.Є. Лукаріс Кирило.// Острозька академія ХУІ-ХУП ст. Енциклопедичне видання. - Острог: Острозька академія, 1997. - С.83.

Атаманенко А.Є. Кирило Лукаріс.// Острозькі просвітники ХУІ-ХХ ст. (гол. ред. Пасічник І.Д.) - Острог: Університет "Острозька академія", Українське історичне товариство.2000. - С.56-60

Шпізель Р.С. Лятош (Лятос) Ян. // Острозька академія ХУІ-ХУП ст. Енциклопедичне видання. - Острог: Острозька академія, 1997. - С.84-85.

Шпізель Р.С. Ян Лятош (Лятос). //Острозькі просвітники ХУІ-ХХ ст. (гол. ред. Пасічник І.Д.) - Острог: Університет "Острозька академія", Українське історичне товариство.2000. - С. 61-66.

Петро Сагайдачний. // 100 найвідоміших українців. - Москва: Вече, Київ: Книжковий дім "Орфей", 2002. - С.84-90.

Ковальський М.П. Сагайдачний-Конашевич Петро. // Острозька академія ХУІ-ХУП ст. Енциклопедичне видання. - Острог: Острозька академія, 1997. - С.125-127.

Атаманенко В. Б. Борецький Іов. // Острозька академія ХУІ-ХУП ст. Енциклопедичне видання. - Острог: Острозька академія, 1997. - С.24-25.

Іов Борецький. // 100 найвідоміших українців. - Москва: Вече, Київ: Книжковий дім "Орфей", 2002. - С90-95.

Пасічник І.Д. Іов Борецький. // Острозькі просвітники ХУІ-ХХ ст. (гол. ред. Пасічник І.Д.) - Острог: Університет "Острозька академія", Українське історичне товариство.2000. - С. 131-141.

Бабич С. Смотрицький Мелетій. // Острозька академія ХУІ-ХУП ст. Енциклопедичне видання. - Острог: Острозька академія, 1997. -С.155-158.

Мелетій Смотрицький. // 100 найвідоміших українців. - Москва: Вече, Київ: Книжковий дім "Орфей", 2002. - С/79-83.

Новоселецька С.В. Мелетій Смотрицький. // Острозькі просвітники ХУІ-ХХ ст. (гол. ред. Пасічник І.Д.) - Острог: Університет "Острозька академія", Українське історичне товариство.2000. -С. 84-93.

Атаманенко В. Б. Княгиницький Іов. // Острозька академія ХУІ-ХУП ст. Енциклопедичне видання. - Острог: Острозька академія, 1997. - С.67.

Криловець А. Вишенський Іван. // Острозька академія ХУІ-ХУП ст. Енциклопедичне видання. - Острог: Острозька академія, 1997. - С.32-33.

Атаманенко В. Б. Наливайко Дем'ян (Даміан). // Острозька академія ХУІ-ХУП ст. Енциклопедичне видання. - Острог: Острозька академія, 1997. - С.101-102.

Пастушок С. Даміан (Дем'ян) Наливайко. // Острозькі просвітники ХУІ-ХХ ст. (гол. ред. Пасічник І.Д.) - Острог: Університет "Острозька академія", Українське історичне товариство.2000. - СІ 14-122.

Мазур О. Тустановський Лаврентій-Зизаній. // Острозька академія ХУІ-ХУП ст. Енциклопедичне видання. - Острог: Острозька академія, 1997. - СІ65-166.

Захарчин В. "Кграматика словєнска язика", Вільно. 1586 р. // Острозька академія ХУІ-ХУИ ст. Енциклопедичне видання. - Острог: Острозька академія, 1997. -С.62.

Острозька cлов'яно-греко-латинська академія

Передмова. У назві «Острозька слов'яно-греко-латинська академія» слово «академія» має два значення: наукового товариства вчених книжників та вищої школи. Перше значення академії як товариства «навчених мужів» не викликає ні в кого сумніву. Друге значення академії як вищої школи - першої у православному регіоні Європи залишається по сей день гіпотезою, доведення якої ускладнюється тим, що донині не збереглось ані програм навчання, ані яких інших документів, пов'язаних з діяльністю академії як навчального закладу: списків викладачів, журналів, конспектів лекцій студентів, тощо. Отже, з'ясувати питання освітнього рівня цього закладу можна лише на основі аналізу назв, під якими він був відомий, і згадок про предмети, що в ньому читались. У джерелах XVI-XVII ст. його називають по-різному: «дітищне училище», «тримовний ліцей», «тримовна гімназія», «школа», «колегія», також зустрічається термін «академія».

Автор найбільш фундаментального на сьогодні дослідженням «Острозька слов'яно-греко-латинська академія» (Київ, 1990) І.З. Мицько, у вступі до своєї монографії називає Острозьку академію «першою у східних слов'ян школою вищого типу»12, очевидно, проте далі точка зору автора змінюється: «Можна стверджувати, що в Острозі викладалися предмети «тривіуму» (граматика, риторика, діалектика) та квадривіуму (арифметиа, геометрія, музика, астрономія). Вивчали також грецьку, латинську, «слов'янську» (очевидно, як старослов'янську, так і українську книжкову) мови. А як відомо ці предмети входили до обов'язкової програми шкіл вищого типу - колегій та академій, різниця між якими полягала здебільшого в наявності чи відсутності курсу богослов'я, обов'язкового для академії. Оскільки даних про викладання цієї дисципліни в Острозі немає, то формально тамтешній учбовий заклад не можна вважати академією, хоч її так і іменували багато хто з сучасників»13 «Фактично вона була середньою школою, хоч в окремі періоди, коли залучалися висококваліфіковані спеціалісти, могли впроваджуватись окремі курси академічного рівня»14. Отже, Острозьку академію з впевненістю можна вважати «школою вищого типу», але не можна вважати вищим навчальним закладом. «Що ж до назви, то престижні учбові заклади підвищеного рівня часто так іменувалися й попри відсутність для цього формальних підстав. Наприклад, т. зв. Академія Любранського в Познані (Великопольща), заснована в 1519 р., чи організована в 1559 р. Жаном Кальвіном відома Женевська гімназія, яка готувала кандидатів на пасторів та урядовців-правників. В тогочасних умовах навіть магнат К.-В.Острозький не зміг би добитися для своєї школи, антикатолицької за спрямуванням, прав вищого учбового закладу»15. «Крім того, - пише далі автор, - згідно з європейською практикою, прерогатива надання університетських прав належала королеві (за апробації папи римського і сейму). Водночас уже засновані академії всіляко чинили опір виникненню нових, конкурентних шкіл. Навіть єзуїтам, попри активне сприяння короля Стефана Баторія не легко було реорганізувати свою вільнюську колегію в академію (1578). Складно було отримати офіційно-юридичне визнання для заснованої 1595 року в Замості академії й католицькому магнатові Янові Замойському»16. Подібної думки що до статусу Острозької школи дотримується Я.Д.Ісаєвич у статті «Lycaeum trilingue»: концепція тримовної школи XVI ст.»: «На жаль, так і не було створено належних правових гарантій для діяльності Острозької школи, і, зокрема, для достатнього її фінансування». «Стабільним, юридично забезпеченим і матеріально незалежним вищим навчальним закладом стала щойно Києво-Могилянська академія»17. На тих самих позиціях що до рівня освіти Острозької академії стоїть професор Торунського університету Томаш Кемпа. У своїй монографії «Василь-Костянтин Острозький (1524/1525-1608)» (Торунь, 1997) він пише: «Потрібно погодитись з автором однієї досі виданої монографії, присвяченої Острозькій академії - Ігорем Мицько, що навчальний заклад в Острозі належить вважати за колегіум, який давав православним освіту на рівні середньому, хоч плани фундатора сягали вище. Незважаючи на недостатність джерельної бази, можна також без великого ризику стверджувати, що принаймні моментами Острозька школа мала потенціальні можливості освіти на вищому рівні, хоч формально все ж таки не могла отримати статусу вищої школи»18. Н.М. Яковенко в своїй монографії «Історія України від часів давніх до XVIII ст.» притримується такої ж точки зору, що навчальний заклад в Острозі був середнього рівня. «Термін «академія» вживається не тільки в стосунку до острозької школи, але також в ширшому значенні як назву, що окреслює цілий православний науковий осередок в Острозі. Згідно з тлумаченням у XVI-XVII ст. слова «академія», їм позначали наукове товариство, групу вчених - термій цей об'єднує всіх провославних інтелектуалів, що працювали в Острозі19.

Отже, термін «академія» стосувався, насамперед товариства острозьких книжників; у відношенні до навчального закладу назва «академія» є умовною, Острозька школа не мала офіційного статусу академії, і все ж це була «школа вищого типу», яка в найкращі свої часи підіймалась до академічного рівня навчання; високий рівень освіти якої відзначало багато сучасників. Острозька академія була першою серед східнослов'янських народів школою, у якій почали вивчати грецьку та латинську мови Знання латини давало можливість засвоєння надбань З.Європи, повертало українську культуру лицем до Заходу, культуру якого раніше сприймали тільки вороже. Проте в Острозькій колегії найбільша увага приділялась все ж греко-візантійській православній культурній традиції та грецькій і церковнослов'янській мові. «Назва академії «слов'яно-греко-латинська» відображала не так мови навчання, як загальну культурну орієнтацію академії, прагнення до синтезу слов'янської (кирило-мефодіївської та специфічно української) спадщини, виплеканої на засадах греко-візантійської духовності, зі здобутками латинської культури католицько-протестантського світу. Синтезування «східних» і «західних» елементів було властиве всій українській культурі на всіх етапах її розвитку. Однак в Острозі чи не вперше в Східній Європі було деклароване інституційне забезпечення саме такого напряму культурного розвитку»20. «Формування школи слов'яно-греко-латинського типу стало справжньою революцією в освітній православній традиції, уперше поєднавши на межі греко-слов'янського культурного ареалу і католицької Європи «візантійський Схід» із «латинським Заходом»21. Згодом тип слов'яно-греко-латинської колегії був запозичений Києвом (1632), Яссами (1642) та Москвою (1687).

Організація навчального процесу. Структура Острозької школи з великою долею вірогідності була подібна до структури Києво-Могилянської академії, де було 8 класів: чотири - граматичні, 5-й поетики, 6-й риторики, 7-й філософії та 8-й богослов'я22. У перший підготовчий клас учнів приймали з певними знаннями. У 2-му (інфіма), 3-му (граматика), 4-му (синтаксема) вивчали в основному мови: грецьку, церковнослав'янську, латинську, книжну українську, польську. Навчання починалося з елементарного оволодіння грамотою та паралельного вивчення церковно-слов'янської та грецької мови, яким в академії приділялась особлива увага. Про це свідчать «Буквар» та «Читанка», надруковані І.Федоровим в 1578 році. На початку вивчали слов'янські та грецькі літери, слова та молитви, які були надруковані у тому ж порядку, що і в Часословах. Якщо в «Букварі» молитви були надруковані церковнослов'янською мовою, то у «Читанці» («Грецько-руській церковнослов'янській книжці для читання») ті самі молитви були надруковані двома паралельними шпальтами - зліва грецькою, а справа - слов'янською мовами. Грецькі тексти молитов, що були подані без жодної помилки, міг підготувати добрий знавець «греки» - Діонісій Раллі Палеолог. У кінці Букваря був вміщений трактат «О письменах» болгарського монаха Х ст. Чорноризця Храбра: «Сказание како состави святый Кирил философъ азъбуку по языку словенску и книги преведе от греческий словенский язык», у якому автор виступав проти догми «тримовності» і переконливо доводив, що церковнослов'янська мова є рівноправною поряд з такими класичними мовами Святого Письма як давньоєврейська, давньогрецька та давньолатинська. Надрукування цього твору в той час, коли дискутувалося питання, чи варто викладати в Острозькій академії церковнослов'янську мову, було актом політичної мудрості, вмінням використати давні традиції для потреб сьогодення. Викладання церковнослов'янської мови ускладнювалось тим, що на той час не існувало жодного підручника для її вивчення. Отже, вчителями академії на основі трактату «О осьми частЂх слова» був створений перший посібник «Кграматики словенська языка», яка була видана у Вільно в 1586 році.

У ост. чв. XVI ст. Острог став визначним центром грецистики. В академії значну увагу приділяли грецькій мові, працювали грецькі вчені Євстафій Натанієль, Мосхопулос, Діонісій Раллі Палеолог, Никифор Кантакузин, Кирило Лукаріс. Знання грецької мови було першим кроком до розуміння і засвоєння праць отців Східної церкви. Для удосконалення знань «греки» найбільш здібних вихованців академії посилали вчитися за кошти князя за кордон. Наприклад, Іов Княгиницький поглиблював свої знання з мови та богослов'я на Афоні, де прожив 13 років, «навиче тамо извЂстно языка єллинского». Учень академії - ієромонах Кипріан - степендіат К.-В.Острозького після закінчення академії вчився у Венеціанському та Падуанському університетах. і повернувшись на батьківщину, став одним з найбільш плідних перекладачів, що виконував великі за обсягом і складні переклади богословських творів. У Острозькій школі вивчалася також латинська мова, яка відкривала шлях для подальшої освіти та всієї західноєвропейської культури тих часів. Про високий рівень оволодіння латинською мовою свідчить те, що багато учнів академії (М. Смотрицький, Ю. Пузина та ін.) продовжували навчання в єзуїтських колегіумах і західноєвропейських університетах (Віттенбергському, Лейпцігському, Падуанському, Афанасіївській колегії і Римі), де знання латинської мови було необхідним. Своєрідною пам'яткою культивування в Острозі латинської мови може бути рукописний вірш-панегірик засновнику академії К.-В. Острозькому, написаний на форзаці греко-латинського словника Калепіна (Базель, 1562р.), що походить з бібліотеки академії і зберігається нині у острозькому Музеї книги. Паралельне вивчення в Острозькій академії граматики трьох мов - грецької, латинської та церковнослов'янської стало нововведенням, яке невдовзі тріумфально увійшло в практику східнослов'янської шкільної освіти. Вивчалася також польська мова, яка була на той час державною та дуже поширеною в Україні. У деяких джерелах є згадки, що у вищих класах академії, принаймні у період її розквіту, вивчалася також давньоєврейська мова. Знання трьох сакральних мов (давньоєврейської, давньогрецької та латинської) вважалося ознакою вищої освіти у гуманістів доби Відродження.

Одночасно з мовами в граматичних класах академії вивчали арифметику, геометрію, нотний спів та катехізис. Як сам факт, так і процес викладання арифметики засвідчує збірник задач початку XVII ст., що можливо належав домашньому вчителю. При його комплектуванні очевидно був використаний конспект лекцій якогось острозького студента. У збірнику поряд з арифметичними задачами і вправами є обчислення тривалості місячного і сонячного років, зразки листів, приклади для розвитку навиків письма. У Інституті історії Росії в Петербурзі зберігається зошит учня академії, у якому польською мовою написані математичні задачі. Математику, а також астрономію в академії міг викладати визначний польський вчений - доктор філософії та медицини Краківського університету, «славний математик і астроном» Ян Лятос, про якого згадує у своїй «Палінодії» (1621-1622) Захарія Копистенський. Велику увагу в академії приділяли вивченню церковної музики. Учні складали ядро церковного хору кафедрального Богоявленського собору. Вони виконували молитви «Острозьким наспівом», що виник тоді у острозьких церквах і поєднував у собі досягнення церковної музики греко-візантійського та західноєвропейського ареалу.

У 5-му класі (поетика) дітей вчили віршувати. В Острозькому осередку культивувалося поетичне мистецтво. Про це свідчить поетичний календар «Хронологія» Андрія Римші, вірші в острозьких стародруках пера Г.Д. Смотрицького та Д.Наливайка, створена при дворі К.-В.Острозького латиномовна поема Симона Пекаліда «Про Острозьку війну…» (1600) та грекомовна Поема про воєводу Міхая Хороброго, написана 15 грудня 1607 р. Георгієм Паламідом, а також збірка «Торжество, вірші друку Острозького», про яку є згадки в літературі23.

У 6-му класі вивчали мистецтво риторики. Посібником з риторики для учнів академії могла бути книга «Промови Цицерона», (зберігається в острозькому Музеї книги). Цей відомий давньоримський філософ був ідеальним зразком ритора для інтелектуалів доби Відродження. У вищезгаданому зошиті учня академії, що зберігається в Інституті історії Росії в Петербурзі, крім математичних задач польською мовою написані вправи з риторики, зокрема, промова на честь Януша Острозького.

У 7 класі академії вивчалась філософія, якщо не в повному обсязі, то принаймні її початкові ступені - діалектика і логіка. До вищезгаданої «Кграматики словенська языка…», підготовленої острозькими книжниками, було включено слов'янський переклад частини «Діалектики» Й. Спангенберга, де було викладено ряд положень формальної логіки. Це дає підставу стверджувати, що в Острозі був створений перший на Русі друкований підручник не тільки граматики, а й логіки. Про викладання філософії в Острозі стверджує київський літописець 20-х років XVII ст. Кирило Іванович. За його словами, К-В.Острозький «насЂял рускую землю книгами святими вЂрЂ православнои: мелъ и друкарню у ОстрозЂ, и школы философскія языком греческим и латинским и словенским»24. Про викладання філософії в Острозі згадує і автор «Навітів» (60-ті рр.. XVII ст.): «Школ і в них високих наук, філософії ново фундувати православним по міста боронять кріпко ляхи, а давние розоряютъ і іскоренили яко в Острозі і у Вільні і розно»25.

Як вже зазначалось вище, питання, чи була Острозька школа к. ХУІ - поч. ХУІІ ст. дійсно першою вищою школою східних слов'ян, зводиться до того, чи вивчалася тут вища наука того часу - богослов'я. У джерелах XVI-XVII ст. немає згадок про те, що в академії викладався цей предмет, отже немає підстав стверджувати, що Острозька школа була вищою. Проте є чимало натяків, які можуть свідчити про викладання богослов'я в академії. Учень Острозької школи Мелетій Смотрицький у своєму творі «Параінезис» (Умовляння) (1629) згадує про чотирьох відомих богословів: Стефана Зизанія, Філалета, Теофіла Ортолога та Клірика Острозького, що «ці 4 богослови були для руських ніби-то якимось божественними оракулами». Троє з них були діячами Острозької академії. Це Теофіл Ортолог (сам Мелетій Смотрицький), Філалет (Мартин Броневський) та Клірик Острозький. Причому, Клірик Острозький, ще будучи «учнем Академії Острозкоє» написав свої найвидатніші полемічні твори «Отписъ на листъ…Ипатія Володимерскаго і Берестейскаго епископа…» («писан у Острогу в школе кгрецкой Острожской») (1598) та відповідь «На другий лист Ипатія єпископа до… княжати Константина…» (1599). Очевидно, що вихованці академії не могли б успішно полемізувати з католиками та протестантами з богословських питань, якби не вивчали богослов'я. В основу своїх курсів з богослов'я, читаних у Кембріджі, Еразм Роттердамський, поклав поряд з творами отців Церкви, саме Новий Завіт, (він вперше видав Новий Завіт грецькою мовою)26. Видання Нового Завіту, Біблії та творів отців Церкви було головною метою діяльності острозьких книжників. Сумісними зусиллями друкаря І.Федорова та острозьких науковців були видані перша в Україні «Книга Новаго завћта…» та перший алфавітно-предметний покажчик до неї, складений вчителем Тимофієм Михайловичем - «Книжка събраніе вещей нужнћйших…» (1580), перший церковний поетичний календар, відомий у сучасній науковій літературі під назвою «Хронологія Андрія Римші» (1581), і, нарешті, перша в світовому друкарстві повна православна Біблія (1581). Отже учні академії могли читати й вивчати оригінальні Старозавітні та Новозавітні біблійні тексти та духовну спадщину отців Церкви, а також твори видатних богословів пізніших часів. За словами С. Пекаліда, у академії була велика бібліотека «достойний плід спільної праці», у якій студенти могли знайомитися, наприклад, з «Посланнями» Максима Грека, або працею «Василя священника Никольского з Дольней Русі» - «О ісхожденіі Духа Святого» (1511). У 1594-1595 рр. в Острозі вперше в Україні були підготовлені фундаментальні видання праць візантійських богословів: Книга «О постничестві» Св. Василія Великого (1594) та «Маргарита» Св. Іоанна Златоуста (1595). В кінці 1590-х років - на поч. XVII ст. надрукована низка церковних книг: «Патерик или Отечник Печерский» (1597), збірник «Правило истинаго живота христианского» (1598), «Часослов» (1598, 1602), «Октоїх» (1604), «Молитовник» (Требник) (1606), «Часослов з місяцесловом» (1612). Всі вони відіграли значну роль у підтримці Православної Церкви, перетворювали Острог на визначний центр духовної культури України. Особливе значення мало видання «Октоїха» (Осьмигласника), оскільки до 1604 р. в Україні ця важлива літургійна книга ще не друкувалась. Тексти пісень для «Октоїха» були перекладені з грецького оригіналу.

Очевидно, вихованці академії активно залучались до перекладу і переписування богословських творів, що поглиблювало їх знання богослов'я. У 1598 р. вищезгаданий ієромонах Кіпріан переклав в Дермансмькосму монастирі Бесіди Макарія Єгипетського (списки 1610 та 1611р.), в 1599 р.- збірник афоризмів «Пчола», 31 березня 1603 р. - твір визначного грецького церковно-релігійного діяча з Венеції «оіладеломського» митрополита Гавриїла Севера - «Синтагматионъ или о святых седми тайнах церковных списание…», створене наприкінці XVI ст., в 1605 р. - Бесіди Іоанна Златоустого на Євангеліє від Іоанна. Ще один список Бесід Іоанна Златоустого на Євангеліє від Іоанна 16 січня 1607 р. виконав колишній учень академії - Стефан Смотрицький - секретар князя та настоятель острозької церкви Різдва Богородиці. Він же за велінням К.-В.Острозького переписав до 23 лютого 1608 р. «Номоканон или Книга церковных правил…» (Кормча) - керівництво для священиків, що сприяло підняттю престижу православного духовенства. У 1610 р. Кіпріан переклав Бесіди Іоанна Златоуста на 14 послань апостола Павла. Твори Іоанна Златоуста були особливо популярними в академії і, очевидно, часто використовувались викладачами на лекціях з богослов'я, про що свідчать «Лекциі словенскіє Златоустого от бесед Євангельских от ієрея Налівайка выбраныє» (перед 1627р.). 21 березня 1611 р. ще один із спудеїв завершив переклад «Книги блаженного Федора, нарицаємого Авукара, епископа Карійского противу различных еретиковъ іудей же и сарацынъ ново отъ еллинского языка на словенській», грецький список якої був привезений ним з Аравії.

Отже, в ост. чв. XVI - на початку XVII ст. в Острозі побачила світ ціла низка найважливіших церковних книг, творів отців Церкви, православних філософів і богословів, видання яких, перекладання їх з грецької мови було неможливим без знання богослов'я. Це дає підстави аргументовано припустити, що в Острозькій академії могли вивчати богослов'я. Таким чином, тут вивчалися не тільки предмети середньої освіти: «7 вільних мистецтв» - тривіум (граматика. риторика, діалектика) і квадривіум (арифметика, геометрія, астрономія, музика), кілька мов: церковнослов'янська, грецька, латинська, польська і давньоєврейська, але й філософія та вища наука - богослов'я, і Острозька школа по праву називалася «академією» за програмою навчання.

Література:

Мицько І. З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. - К.: Наукова думка, 1990. - С.19-21.

1 Овчінніков В.С. Історія Книги. - Львів: Світ, 2005. - С. 175.

2 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. - К.: Наука, 1990. - С.28.

3 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. - К.: Наука, 1990. - С. 18-19.

4Kempa T. Akademia i drukarnia Ostrogska. - Bialy Dunajec -Ostrog, 2006/ -S.20- 21.

5 Kempa T. Konstanty-Wasil Ostrogski (ok. 1524/1525-1608) wojewoda kijowski I marszalek ziemi wolynskiej. -Toron Wydawnictwo Uniwersytety M.Kopernika, 1997. - S. 101.

6Мицик Ю. Postanowienie na akademie ostrozska // Острозька давнина. Дослідження і матеріали (гол. ред. Мицько І.З.). - Львів, 1995.- С.120-121.

.

7 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. - К.:Наукова думка, 1990. - С.26.

8 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. - К.:Наукова думка, 1990. - С. 26.

9Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. - К.:Наукова думка, 1990. - С 26.

10 Там само.

11 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія // Острозька давнина. Дослідження і матеріали (гол. ред.. Мицько І.З.) - Львів,1995. - С.14.

12 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія.- К.: Наукова думка. - С. - 3.

13 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія.- К.: Наукова думка. - С. - 26.

14 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія // Острозька давнина.-Львів:Інститут українознавства ім.. І.Крип'якевича НАН України, 1995.-С.15.

15 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія // Острозька давнина.-Львів:Інститут українознавства ім.. І.Крип'якевича НАН України, 1995.-С.15.

16Там само. - С.17.

17 Ісаєвич Я.Д. «Licaeum trilingue»: концепція тримовної школи у Європі XVI ст. // Острозька давнина.-Львів:Інститут українознавства ім.. І.Крип'якевича НАН України, 1995.. - С.12.

18 Цит по книжці: Tomasz Kempa. Akademia i drukarnia Ostrogska. -Bialy Dunajec - Ostrog, 2006. - S. 16.

19 Яковенко Н.М. Історія України від часів найдавніших до кінця XVIII ст.

20 Ісаєвич Я.Д. Острозька академія як слов'яно-греко-латинський заклад // Матеріали IV науково-краєзнавчої конференції «Острог на порозі 900-річчя». - Острог, 1993. - С. 56.

21 Яковенко Н.М. Василь (Костянтин) Острозький // Історія України в особах. Польсько-литовсмька доба. - К.: «Україна», 1997. - С.127.

22 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. - К.:Наукова думка, 1990. - С.26.

23 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. - К.:Наукова думка, 1990. - С. 26.

24Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. - К.:Наукова думка, 1990. - С 26.

25 Там само.

26 Мицько І.З. Острозька слов'яно-греко-латинська академія // Острозька давнина. Дослідження і матеріали (гол. ред.. Мицько І.З.) - Львів,1995. - С.14.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Файл

TEMA-2.doc

TEMA-2.doc
Размер: 185 Кб

.

Пожаловаться на материал

Заснування Острозької академії. Етапи діяльності. Матеріальне забезпечення академії. Організація навчального процесу в Острозькій академії.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Анализ финансовой отчетности

Бухгалтерский учет, анализ и аудит. Экономика. Паспорт фонда оценочных средств. Анализ финансово-хозяйственной деятельности

Метод экспертных оценок

Метод экспертных оценок - метод анализам обобщения суждений и предположений с помощью экспертов. Синектика как метод исследования систем управления. Эксперимент как частный метод исследования. Наблюдение как частный метод исследования. Опрос как частный метод исследования. Анкетирование как письменная форма опроса. Интервью как устная форма опроса. Метод анализа документов.

Дошкольная педагогика

Воспитания детей дошкольного возраста, дошкольные учреждения. Ребенок-дошкольник: игры, развитие, физическое воспитание. Педагогическая деятельность в Республики Беларусь

Доклад. На тему: Медицинская география

География медицинская  — отрасль географии и медицины, изучающая влияние природных, хозяйственных и социальных условий различных территорий на здоровье населяющих их людей

Алгоритмы умений и навыков для Итоговой государственной аттестации

Практические навыки для ИГА

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok