Художній спадок Івана Марчука

Арендный блок

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника

Юридичний інститут

Кафедра релігієзнавства,теології і культурології

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з курсу історії української культури

на тему

           Художній спадок Івана Марчука

Івано-Франківськ-2015

План

1.Біографія

2.Творчість

3.Періодизація творчості

4.Відзнаки та нагороди

5.КнигиЛегенда українського живопису, геніальний художник, що довгий час був вигнанцем на власній землі. Івана Марчука називають патріархом українського авангарду.  Його полотна самобутні і сміливі, символічні і філософські,  сповнені глибинними прадавніми образами перевернули догматичний соцреалізм радянської епохи. Іван Марчук винайшов власний стиль – пльонтанізм, де образи ніби зіткані, переплетені сотнями ниточок.

У 2006 Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла Івана Марчука до лав "Золотої гільдії". За версією видання "Daily Telegraph" Іван Марчук у 2007 році був включений до ста найвизначніших геніїв сучасності. Зараз Іван Марчук – найтитулованіший художник України, лауреат Шевченківської премії.

А в радянську епоху він – невизнаний геній і бунтар, який перевернув вітчизняне мистецтво, не зламавшись під тиском комуністичної партії.  Звинувачення критиків в націоналізмі, переслідування КДБ, вимушена еміграція – всі ці випробування довелось пройти художнику на шляху до світового успіху. І лише після визнання за кордоном у 1989 році Івана Марчука без його відома приймають до спілки художників СРСР.

Сьогодні його картини вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу. Та Іван Марчук живе в Києві скромно, майже аскетично, не шукаючи комерційного успіху. Його картини вже давно прикрашають здебільшого національні музеї. А на його виставки, мов паломники до святині, йдуть сотні, тисячі людей, у яких з творчістю геніального художника пов’язана своя історія, а часто – й доля.

Біографія

Народився в родині відомого на всю округу ткача 12 травня 1936.

Після закінчення 7-річної школи вступив до Львівського училища прикладного мистецтва ім. І.Труша на відділ декоративного розпису, де навчався протягом 1951–1956 років.

Після служби в армії продовжував навчання на відділі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва, який закінчив 1965 року.

Протягом 1965–1968  років працював у Інституті надтвердих матеріалів НАН України.

Протягом 1968–1984 років працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва.

З 1984 року — на творчій роботі.

Протягом 1989–2001  років мешкав у Австралії, Канаді й США.

1989 емігрував до Австралії, потім жив у Канаді та США. Широке визнання митця за кордоном спричинило прийняття його до Спілки художників СРСР без його відома.

1990 — Марчук відвідав Україну й відбулася його перша офіційна виставка у Києві — у Державному художньому музеї українського образотворчого мистецтва (нині — Національний художній музей України).

1996 — отримав звання Заслуженого художника України.

7 березня 1997 — став лауреатом Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка.

2001 - остаточно повернувся в Україну.

2004 - у Києві заклали музей Івана Марчука, який, проте, досі не збудований.

2006 - Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня.

У жовтні 2007 був включений до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності» (72-е місце). На формування рейтингу впливали: роль в зміні системи поглядів, суспільне визнання, сила інтелекту, досягнення та культурна значимість кожного з кандидатів.

Тепер живе та працює в Києві.

Картини Івана Марчука зберігаються в багатьох колекціях у різних країнах світу.

Творчість

Доробок митця налічує більш ніж 4 000 творів і понад 100 персональних виставок.

До 1988 року Спілка художників офіційно не визнавала творчість Івана Марчука, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР (перші виставки 1979 і 1980 років у Москві [1]). І лише 1988 року його прийняли у члени Спілки художників України.

Є засновником нових стилів у мистецтві, зокрема «пльонтанізму» (таку назву митець жартома дав своєму стилю - від слів «плести», «пльонтати»: картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток).

Сьогодні його картини вражають мистецтвознавців Європи, Америки, Австралії, йому пропонують виставлятися в найкращих залах світу, і це все на противагу минулому гонінню та переслідуванню в Україні.

Про періоди своєї творчості художник говорить:[2]

«Було дев'ять періодів творчості, „дев'ять Марчуків“, і кожен з них чимось дивує. Я, в першу чергу, себе повинен дивувати. Щось весь час крутиться в голові, треба щось нове робити. І „десятий“ Марчук буде обов'язково. Визріває».

Періодизація творчості

Митець ділить свою творчість на 5 періодів: «Голос моєї душі», «Цвітіння», «Пейзажі», «Портрет», «Абстрактні композиції». Твори кожного періоду відрізняються за стилем та малярською манерою. Замість звичайного мазка він винайшов спосіб нанесення на полотно найтонших цівок кольору, що створює дивовижне мереживо, завдяки якому досягає неймовірного світіння й відтінків кольору.

Іван Марчук відкидає свою приналежність до якоїсь із шкіл живопису. У своїй творчості виділяє десять періодів: «Голос моєї душі», «Цвітіння», «Пейзажі», «Портрет», «Кольорові прелюдії», «Нові експресії», «Біла планета 1», «Біла планета 2», «Виходять мрії з берегів »,« Погляд у безмежність ». У них виявилися різні художні стилі: реалізм, сюрреалізм, гіперреалізм, експресіонізм і навіть абстракція.

Відзнаки і нагороди

1989 емігрував до Австралії, потім жив у Канаді та США. Широке визнання митця за кордоном спричинило прийняття його до Спілки художників СРСР без його відома.

1990 — Марчук відвідав Україну й відбулася його перша офіційна виставка у Києві — у Державному художньому музеї українського образотворчого мистецтва (нині — Національний художній музей України).

1996 — отримав звання Заслуженого художника України.

7 березня 1997 — став лауреатом Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка.

2001 — остаточно повернувся в Україну.

2002 — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняного образотворчого мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність присвоєно почесне звання «Народний художник України».[4]

2004 — у Києві заклали музей Івана Марчука, який, проте, досі не збудований.

2006 — Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії. Це перший випадок визнання українського художника інституцією такого високого рівня. Сьогодні «Золота гільдія» нараховує 51 художника з усього світу [Джерело?].

У жовтні 2007 був включений до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності» (72-е місце)[5]. На формування рейтингу впливали: роль в зміні системи поглядів, суспільне визнання, сила інтелекту, досягнення та культурна значимість кожного з кандидатів.

Картини Івана Марчука зберігаються в багатьох колекціях у різних країнах світу.

Книги

2005 Президент України Віктор Ющенко обіцяв створити всесвітньовідомому художнику музей його картин на Андріївському узвозі у Києві. Було навіть закладено капсулу на місці майбутньої споруди. Музей не було створено.

Перший музей художникові створили його земляки у рідному селі Москалівці 2010 року. На його відкритті був сам І.Марчук.

Використана література

  1.  Перед малюванням Іван Марчук копав картоплю // Газета по-українськи, №1364, 03.02.2012

  1.  Ліна Кушнір «Десятий» Марчук ще визріває // Україна молода, № 079-080 за 13.05.2011.

  1.  Указ Президента України від 3 серпня 2002 року № 685/2002 «Про присвоєння І. Марчуку почесного звання "Народний художник України"»

  1.  Top 100 living geniuses // The Telegraph, 28 October 2007

  1.  Спілкуючись з мистецтвом людина сильно змінюється Галерист Юрій Комельков / [інтерв'ю] М. Токмак // День. — 2009. — № 147. — С. 22.

  1.  #Окремі видання

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Скачать

іук.doc

іук.doc
Размер: 49.5 Кб

Бесплатно Скачать

Пожаловаться на материал

Індивідуальна робота з курсу історії української культури. Художній спадок Івана Марчука: Біографія, Творчість, Періодизація творчості, Відзнаки та нагороди.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Методика викладання психології. Робоча програма

Історія викладання психології у вищій та середній школі. Сучасна психологічна освіта. Нормативно-правове забезпечення освіти. Форми та методи викладання психології.

Социология. Учебно-методический комплекс

Учебно-методический комплекс по дисциплине социология. Специальность «Государственное и муниципальное управление». Специальность «Управление персоналом»

Окончание исполнительного производства: основания, порядок и последствия.

Согласно Федеральному закону об исполнительном производстве, завершение исполнительного производства возможно в двух формах.

Физиология

Мембранный потенциал. Классификация мышц. Мышечная ткань. Организация скелетной мышцы. Рефлекс. Классификация гормонов. Нервная система. Сетчатка глаза. Функции кожи. Тепловыделение.

Дневник-отчет по практике в аптеке

Кафедра управления и экономики фармации. Место прохождения практики Аптека. Общее знакомство с организацией работы аптечной организации

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok