Функціонування ВНЗ як соціального інституту

Территория рекламы

Функціонування ВНЗ як соціального інституту

У сучасному світі університет - це «двигун» регіонального розвитку. Сьогодні вузи покликані стати основними ресурсними центрами для суспільства і держави, здійснюючи соціальну функцію. Виконуючи свої зобов'язання перед спільнотою, вони повинні не тільки займатися наукою і викладанням, але й дотримуватися етики корпоративної соціальної відповідальності за принципом бізнес-інституцій. (Лавров А.А., Степанова Н.Р.)

Вищий навчальний заклад - це важливий соціальний інститут, в якому створюються громадські блага (освітні послуги) і нормативи, зразки поведінки, взаємин в колективі і з зовнішнім середовищем - з зацікавленими сторонами (зовнішніми партнерами, клієнтами, органами влади тощо). Тут здійснюється комплекс спільних з органами влади довгострокових програм розвитку соціальної інфраструктури, збереження регіональної соціокультурної ідентичності і т. д., багато в чому визначають соціально-економічний устрій регіонального суспільства і країни в цілому. Таким чином, ВНЗ володіє наступними властивостями соціального інституту:

стійкістю форми організації спільної діяльності людей;

здатністю інтегруватися з соціально-політичною, ідеологічною та ціннісною структурою регіону;

спрямованістю освітніх послуг ВНЗ на обслуговування і розвиток людини;

наявністю матеріальних засобів та умов, що забезпечує успішне здійснення соціальних функцій;

є генератором соціальних норм поведінки, здійснює соціальний контроль їх дотримання. Проблемы современной экономики, N 2(26). ПРОБЛЕМЫ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. Ниязова М.В.

При аналізі соціальних функцій університетів важливу роль відіграють поняття, що допомагають розкрити їх специфіку і особливість. Мова йде про такі широко використовуваних сьогодні поняття, як «третя роль» ("third mission"), «соціальна відповідальність» ("social responsibility"), «залученість в життя місцевої громади» ("community engagement"), «соціальна залученість» ("social engagement").

Ми будемо використовувати поняття «соціальна відповідальність». Перфильева О.В. Университет и регион: на пути к реализации третьей функции // Вестник международных организаций: образование, наука, новая экономика. 2011. № 1., С. 134

Лавров А.А. та Степанова Н.Р. у своїй роботі говорять про те, що соціальна відповідальність вузу - це основний напрямок національної освітньої політики. Соціально відповідальний університет сприяє прискоренню розвитку регіону, зменшенню політичних і соціальних ризиків, зміцненню міжнародних економічних зв'язків регіону і країни з країнами-партнерами, зміцненню репутації вузу, збільшенню цінності його бренду, інвестиційної привабливості. Соціальна відповідальність університету корисна для довгострокового успіху самого вузу і для суспільства в цілому, тому повинна бути невід'ємною частиною його стратегії і довготривалої політики.

Автори також вважають, що соціальна відповідальність ВНЗ реалізується в двох напрямках: інтернаціоналізація та регіоналізація.

Регіоналізація проявляється в тісному співробітництві навчального закладу з бізнесом, науковими центрами, суспільством, навчальними закладами та органами влади регіону

Інтернаціоналізація університету полягає у навчанні іноземних громадян, залученні зарубіжних викладачів, у закордонних стажуваннях, студентських обмінах, міжнародних дослідженнях, конференціях, грантах та англомовному сайті вузу. Інтернаціоналізація - один з ключових факторів конкурентоспроможності вищого навчального закладу в сучасному світі.

Лавров А.А., Степанова Н.Р. ИНТЕРНАЦИОНАЛИЗАЦИЯ ОБРАЗОВАНИЯ КАК НАПРАВЛЕНИЕ РЕАЛИЗАЦИИ СОЦИАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ // Современные проблемы науки и образования. – 2012. – № 5; URL: www.science-education.ru/105-6929 (дата обращения: 11.05.2015).

Язмін Лопез [] стверджуэ, що на даний момент діяльність університетів спрямована на підтримку актуальності програм які вони здійснюють, тим самим підтверджуючи, що вони реалізують свою корпоративну соціальну відповідальність. Говорячи, про соціальну відповідальність, автор вважає, що слід врахувати певний ряд ключових моментів, які стосуються як самих соціально-орієнтованих вищих навчальних закладів, так і їх програм:

На інституціональному рівні, місія навчального закладу повинна відображати прихильність установи до співробітництва, включаючи такі поняття як: сталий розвиток, людський розвиток і соціальна відповідальність. Місія повинна розроблятися та переглядатися на основі нинішніх і майбутніх потреб суспільства.

У програмах повинні враховувати соціальні потреби. Тобто програми, що розробляються не повинні розглядатись чисто з економічної точки зору, вони повинні вносити вклад в сталий розвиток суспільства, в якому безпосередньо і функціонує ВНЗ. Програми повинні бути розроблені на основі діалогу з відповідними зацікавленими сторонами.

Важливо, щоб механізми забезпечення якості були реалізовані у всіх аспектах діяльності навчального закладу та його програм. Практики, які можуть бути включені до уваги, повинні включати освітні положення, що відносяться до таких понять як стійкість, міжкультурні відносини, етичні цінності, розвиток навичок у студентів. Якість - це багатоаспектне, багаторівневе поняття і забезпечення якості процесів обов'язково відображають конкретні соціально-культурні фактори, а також інституційні, національні і регіональні контексти, в яких вузи працюють. В результаті, неможливо ідентифікувати єдиний набір показників, які будуть добре працювати у всіх випадках. Гарантії якості повинні продовжувати розвиватися, адже університети також функціонують в умовах постійних змін. Широкий спектр механізмів забезпечення якості, які використовуються по всьому світу забезпечує чітке бачення того, що кожен контекст вимагає свого специфічного розуміння систем забезпечення якості, хоча акредитація є в даний час найбільш широко використовуваним підходом. У майбутньому, коли університети почнуть розширювати їх місії, процес забезпечення якості стане набагато складнішим.Quality and the social responsibility of universities1 Yazmin Cruz Lopez guninetwork.org 

Робота університету, як освітньої організації полягає в формуванні міцного зв'язку між вільним вибором академічних цілей та соціальної функції кожного університету.

Роль університету, як соціально-орієнтованої організації полягає в реалізації 6 таких аспектів:

захист автономії і свободи вивчати, досліджувати і вчитися;

підвищення якості навчальної роботи;

просування нових інформаційних і комунікаційних технологій;

визнання успіхів у навчанні;

поширення наукових знань;

просування інтернаціоналізації.

Розглянемо дані аспекти детальніше.

1. Захист автономії і свободи вивчати, досліджувати і вчитися. Вищі навчальні заклади повинні бути в змозі самостійно регулювати себе з мінімальним зовнішнім втручанням. Ясно, що справжня самостійність, академічна свобода і самоврядування тягне за собою відповідальність, яка повинна враховуватись в місії університету. Автономія також включає в себе встановлення рівноваги між інтересами зацікавлених сторін.

2. Підвищення якості навчальної роботи. Кожний навчальний заклад повинен забезпечувати гарну освіту, яку отримують студенти. Необхідно, щоб були підготовлені гарні навчальні плани, викладачі повинні володіли вмінням доносити необхідний матеріал. Також треба пам'ятати, що все змінюється і методичні матеріали, підготовлені декілька років назад не завжди залишаються актуальними. Важливу роль відіграють також доступність до методичної літератури та співпраця з іншими навчальними закладами.

3. Просування нових інформаційних і комунікаційних технологій. Університетська автономія та свобода викладання, навчання і дослідження вимагають умов, які виходять далеко за межі шкільної освіти і, крім традиційних методів навчання необхідні додаткові інформація і комунікації.

Мультимедійні програми, електронна пошта, телемости та Інтернет розширюють горизонти і виходять за межі географічних та культурних кордонів. Доступність інформації стала неосяжною і вузи повинні готувати студентів до вибору, аналізу і оцінки знань, які вони можуть здобувати з допомогою цих засобів.

4. Визнання успіхів у навчанні. Навчальні заклади зобов'язані визнавати і заохочувати досягнення студентів, аспіратів. Адже, всі роблять свій вклад в загальну справу. Перемога в різноманітних конкурсах, олімпіадах, змаганнях призводить до покращення рейтингу та іміджу навчального закладу. Присуджуючи призи, грамоти, відзнаки представники правління університет показує значущість та важливість таких перемог.

5. Поширення наукових знань. Університет повинен сприяти розвитку наукових досліджень серед викладачів та науковців. Тези, статті, книги, наукові журнали, інформаційні бюлетені – продукт академічного майна навчальних закладів і є ще одним вираження їхньої академічної свободи.

6. Просування інтернаціоналізації. Стає все більш очевидним те, що освітні заклади не можуть існувати і не можуть виконувати свої функції в умовах ізоляції. Подальша успішна діяльність університетів часто залежить від успішних зв'язків із стратегічними партнерами. Також залучення іноземних студентів, аспірантів вирішує деякі проблеми з фінансовими питанями..De la Fluenta J. Academic freedom and social responsibility // Higher Education Policy. – Vol. 15. – 2002. – P. 2-6

В своїй роботі Ниязова М.В. вказує на те, що сьогодні функціонування вищого навчального закладу як соціального інституту проявляється в організаційній поведінці на 3х рівнях: індивідуальної поведінки співробітників, колективної поведінки формальних і неформальних груп в межах навчального закладу та стратегії поведінки навчального закладу в суспільстві. Як і Лавров А.А. та Степанова Н.Р., Ниязова М.В. також вважає, що стратегія поведінки вищого навчального закладу у відповідності до його призначення як соціального інституту повинна носити соціально-відповідальний характер. Проблемы современной экономики, N 2(26). ПРОБЛЕМЫ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ. Ниязова М.В.

С.В. Барабліна, Л.Л. Мехрішвілі [] наводять інформацію про те, що можна розглядати соціальну відповідальність (social responsibility) в широкому аспекті, як одну із соціальних функцій університету, підкреслюючи тим самим особливий фокус діяльності університетів: орієнтованість на потреби суспільства в цілому та окремих громадян зокрема, в тому числі тих, хто проживає на окремих територіях або об'єднанні в окремі спільноти.

Социальная ответственность: роль высших учебных заведений С.В. Бараблина, Л.Л. Мехришвили. ВЕСТНИК МЕЖДУНАРОДНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ. 2012. № 1 (36), ст. 204

Для розуміння ролі вузу як соціально відповідального інституту Ниязова М.В. наводить функції, які він виконує в силу займаного в суспільстві положення:

1) відтворення суспільного інтелекту - надання суспільству освітніх послуг, спрямованих безпосередньо на обслуговування людини та вільний його розвиток;

2) підготовку висококваліфікованих кадрів - еліти суспільства як одного з вирішальних факторів розвитку системи освіти в цілому, а також забезпечення науково-технічного та соціально-економічного прогресу країни;

3) формування ринку праці - створювані у вузі нові знання роблять прямий вплив на ринок праці, змушуючи переоцінювати значення тих чи інших професійних навичок, змінюючи кількісні та якісні вимоги до трудових ресурсів;

4) розвиток культури і норм поведінки (кодекс поведінки, логотип і фірмовий стиль, колективний договір, положення з оплати праці, винагород та премій), наявність і дотримання яких багато в чому визначає психологічний клімат у вузі і його ринкову капіталізацію;

5) стабілізацію соціальних відносин - вуз виступає активним учасником соціальних взаємодій із зацікавленими сторонами і безліччю представників соціального середовища регіону. Це здійснюється за допомогою створення експертно-консультаційних рад та асоціацій, підготовки аналітичної інформації для законодавців, реалізації соціальних програм (особливо на добровільній основі), інформування громадськості про свої успіхи і проблеми (соціальна звітність).

У своїй роботі Мельниченко А. [] стверджує, що проблема соціальної відповідальності у царині вищої освіти виходить далеко за межі дослідницького поля педагогічної науки, ця проблема, зазвичай вимагає об'єднання дослідницьких спромог філософії, психології, педагогіки, соціології та економічної науки. При цьому, варто враховувати, що сама вища освіта є найважливішим фактором формування соціальної відповідальності у майбутніх освітянських менеджерів.

Одним із чинників соціальної відповідальності виступає соціальна культура управлінців як прояв їх управлінської зрілості, міри готовності на основі соціального досвіду приймати виважені, соціально значущі рішення, враховуючи не тільки власні скороминущі інтереси, але й інтереси соціуму у стратегічній перспективі.

Звичайно, що однією з найбільших перепон у питанні формування соціальної відповідальності у сфері управління вищою освітою є явище корупції. Адже, вітчизняні реалії часто доводять те, що набуття управлінських повноважень (певних посад) у цій царині здобувається шляхом здійснення окремих дій, які можуть кваліфікуватися як корупційні. А далі: постає питання звичайного «відбивання» витрачених зусиль, коштів тощо. В такому разі, той або інший носій владних повноважень навряд чи буде замислюватися про відповідальність перед суспільством, про результати своєї діяльності, в кращому разі – буде імітувати соціально відповідальну поведінку.

Мальченко А. підводить підсумок у своїй роботі про те, що соціальна відповідальність - це не тільки усвідомлення соціальної значущості результатів власної діяльності, але й громадянська, правова, психологічна, моральна зрілість суб’єктів управлінської діяльності до її виконання.

Мельниченко А. А. Соціальна відповідальність як імператив управління у сфері вищої освіти / А. А. Мельниченко // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка. - 2013. - № 2. - С. 19-20. - Режим доступу: nbuv.gov.ua/j-pdf/VKPI_fpp_2013_2_3.pdf.

Шевченко Л.С. [] у своїй роботі говорить також про соціальну відповідальність ВНЗ. У відповідності до даної статті, роль ВНЗ (університетів) має бути провідною не тільки у виробництві освітніх благ, а й у передаванні студентам визнаних у суспільстві цінностей, інтеграції студентської молоді в суспільство. ВНЗ несуть соціальну відповідальність за ефективне використання суспільних (державних) ресурсів з метою підвищення ефективності роботи ВНЗ, забезпечення єдності навчання і виховання, включення студентів і викладачів у різні соціальні практики (їх суспільну відповідальність); власних ресурсів - для розвитку і консолідації суспільства, проведення демократичних реформ; взаємодію з окремими громадянами, органами влади, бізнес-структурами, різними організаціями та установами - для функціонування ВНЗ як соціального інституту відкритого типу, центру соціальної політики в регіоні його присутності

Шевченко, Л. С. Соціальна відповідальність вищих навчальних закладів: аспект якості освіти / Л. С. Шевченко // Вісник Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого". / Національний університет "Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого". - Х. : Право, 2012. - 2011. № 4 (7). - С. 5-15. - Бібліогр. : с. 13-14.

Від соціально відповідального ВНЗ (університету) очікують насамперед досягнення високих кінцевих результатів діяльності. В. Тамбовцев [] розрізняє безпосередні (outputs) і кінцеві (outcomes) результати діяльності ВНЗ. Безпосередні результати - це зміни, що відбулися всередині організації і матеріально-речової складової її зовнішнього середовища, які збігаються або не збігаються з початковими намірами (планами) організації (керівництва організації) за величиною, але відповідають їм за предметною галуззю. Кінцеві результати діяльності - це зміни, які мали місце у станах інших індивідів або організацій (stakeholders), що прямо чи непрямо спричинені діями працівників даної організації. Кінцеві результати діяльності ВНЗ пропонується відображати у трьох вимірах:

1) когнітивні кінцеві результати - переданий-здобутий рівень знань, умінь і навичок як основи правильної професійної діяльності і орієнтації студентів у світі (пізнавальний компонент освітньої діяльності);

2) економічні кінцеві результати - відповідність структури, обсягів знань та здобутих під час навчання навичок попиту на ринку праці. Йдеться про людський капітал студента (майбутнього працівника) у вузькому значенні, який дорівнює його капіталізованому доходу або тій сумі коштів, дохід від яких рівняється одержуваній цим індивідом заробітній платі;

3) соціальні кінцеві результати - набутий у ВНЗ соціальний капітал, тобто різноманітні зв'язки індивіда з іншими індивідами, групами та організаціями, якими він може скористатися для розв'язання власних проблем (реалізації власних інтересів). Чим ширші й різноманітніші такі зв'язки, тим легше реалізовувати людський капітал, і тим менше витрати на подолання конфліктів у суспільстві

Тамбовцев В. Л. Конечные результаты отрасли образования и проблемы их измерения / В. Л. Тамбовцев // Вопр. образования. — 2006. — № 1. — С. 17

В Комюніке ЮНЕСКО [], яке стосується вищої освіти також згадується про соціальну відповідальність в освіті. Відповідно до даного документу, соціальну відповідальність вищої освіти можна представити в таких положеннях:

Вища освіта як суспільне благо є відповідальністю усіх заінтересованих сторін, особливо урядів.

Стоячи перед складністю теперішніх і майбутніх глобальних викликів, вища освіта має соціальну відповідальність для покращення нашого розуміння багатогранних проблем, які включають соціальний, економічний, науковий і культурний виміри і нашу здатність відповідати їм. Вона повинна привести суспільство до створення глобальних знань, які б відповідали глобальним викликам, між іншим викликам продовольчої безпеки, зміни клімату, розподілу водних ресурсів, міжкультурного діалогу, запровадження відтворювальних джерел енергії та охорони здоров'я.

Заклади вищої освіти, через їх основні функції (дослідження, навчання і послуги громадськості), що здійснюються в контексті інституційної автономії і академічної свободи, повинні збільшити свою міждисциплінарну спрямованість і просувати критичне мислення і активну громадянську позицію. Це сприяло б сталому розвитку, миру, добробуту і реалізації прав людини, зокрема рівності статей.

Вища освіта повинна не тільки надавати тверді навички для теперішніх і майбутніх поколінь, але й має також сприяти освіті соціально відповідальних громадян, які прагнуть до створення миру, захисту прав людини і цінностей демократії.

Існує потреба в більшій інформації, відкритості і прозорості щодо різних місій і роботи індивідуальних закладів.

Автономія - необхідна вимога для здійснення інституційних місій через якість, відповідність, ефективність, прозорість і соціальну відповідальність.

Нова динаміка вищої освіти і науки для соціальної зміни і розвитку [Електронний ресурс] // Всесвітня конференція з вищої освіти 2009 (ЮНЕСКО, Париж, 5-8 липня 2009 р.). – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/.

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Скачать

Функціонування ВНЗ, як соц. інституту.docx

Функціонування ВНЗ, як соц. інституту.docx
Размер: 38.8 Кб

Бесплатно Скачать

Пожаловаться на материал

Вищий навчальний заклад ВНЗ - це важливий соціальний інститут, в якому створюються громадські блага. Роль університету, як соціально-орієнтованої організації. Ролі вузу як соціально відповідального інституту.

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Общие сведения о металлах

Металлы, особенности атомно-кристаллического строения  Понятие об изотропии и анизотропии  Аллотропия или полиморфные превращения.  Магнитные превращения

Архітектура Луцька

Кліматичні умови. Геологічна характеристика ґрунтів Гідрологічні умови та особливості водозабезпеченості підземними водами Генеральний план ділянки забудови Об\'ємно-планувальне рішення будівлі Конструктивне рішення будівлі Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій

Основы безопасности жизнедеятельности

Основы безопасности жизнедеятельности Республики Казахстан РК. Культура безопасности жизнедеятельности. Обеспечения безопасности человека в отношении любого вида человеческой деятельности. Контроль за деятельностью по борьбе с терроризмом в РК.

Маргрит Кеннеди Деньги без процентов и инфляции

Четыре основных заблуждения относительно функции денег Кто выигрывает от введения денег без процентов и инфляции Как создать экономику без процентов и инфляции.

Права и обязанности налогоплательщиков и других субъектов НП

Права и обязанности налогоплательщиков. Права и обязанности налоговых агентов. Правовой статус сборщиков налогов и сборов. Права и обязанности налоговых органов. НП - налогоплательщики.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok