Комплексний процес товароруху та його этапи

Арендный блок

Комплексний процес товароруху та його этапи

1.Суть та елементи товароруху

Товарорух - це система, яка забезпечує фізичне переміщення товарів і послуг від виробника до споживача, зокрема транспортування, зберігання, здійснення угод, передачу права власності, управління каналами збуту та сервісне обслуговування.

Політика фірми в галузі розміщення та збуту стосується завдань, що взаємозв'язані з тими каналами збуту, по яких товар надходить до кінцевого споживача. Головним завданням цієї політики є оптимальне формування системи розподілу. При цьому, йдеться перш за все про наступні рішення політики розподілу:

· визначення тих каналів збуту або напрямків продажу, по яких товар або послуга надходять до кінцевого споживача;

· рішення про маркетингову логістику, тобто про питання найкращого розподілу товарів (фізичний розподіл);

· визначити способи перевезення, засоби транспортування, місцезнаходження складів постачання та збуту.

Головними напрямками політики розподілу, що витікають з маркетингових цілей є:

· доля обігу, доля ринку;

· ступінь розподілу;

· витрати на розподіл;

· імідж каналу збуту.

Зусилля всіх учасників товароруху об'єднані загальним прагненням забезпечити легко доступність товарів і послуг на ринках збуту через ефективний розподіл та збут, заручитися лояльністю споживача й одержати відповідні прибутки.

Система товароруху складається з внутрішніх (збутові підрозділи фірми; служба сервісу; фірмові магазини) та зовнішніх (фірми, що забезпечують перевезення; посередники та їх склади; збутова мережа (магазини) елементів.

Основні функції внутрішніх елементів системи товароруху:

1. Оброблення замовлень покупця.

2. Технічний контроль виробів, одержаних від постачальників.

3. Формування партій товарів на замовлення покупців.

4. Зберігання продукції.

5. Формування оптимальних транспортних партій.

6. Упакування продукції відповідно до вимог транспортних і. складських служб.

7. Оформлення митних документів і страхування.

8. Відвантаження і контроль за рухом вантажів.

9. Обслуговування в процесі експлуатації.

Ефективність товароруху визначається такими чинниками:

· швидкість виконання замовлення;

· можливість термінової поставки товарів на спеціальне замовлення;

· готовність прийняти поставлений товар при виявленні дефектів і заміна у найкоротші строки якісним;

· забезпечення різних за величиною партій відвантаження на бажання покупців;

· наявність ефективних транспортних засобів, служби сервісу, складської мережі;

· достатній рівень запасів;

· гнучкість цін, за якими надаються послуги товароруху покупцям.

2.Визначення цілей товароруху

Серед основних цілей процесу товароруху можна назвати:мінімізацію поставки ушкоджених вантажів шляхом застосування сучасних методів оброблення вантажів (наприклад, довести частину вантажів, які надходять у неушкодженому вигляді до Х%);мінімізацію випадків відсутності товарів шляхом ефективнішого контролю над запасами (наприклад, довести обороти запасів до двох тижнів — кожен виріб не повинен затримуватися на складі більше двох тижнів); / своєчасне виконання замовлень споживачів шляхом ефективнішого контролю запасів (наприклад, забезпечити доставку товару протягом 48 годин з моменту отримання замовлень; забезпечити своєчасне виконання 100% замовлень);мінімізацію витрат (наприклад, витрати товароруху не мають перевищувати 18% від вартості замовлень) тощо.Перші три групи цілей спрямовані на підвищення рівня задоволеності споживачів завдяки дотримуванню певних стандартів обслуговування, а остання — на зниження витрат товароруху. Відповідно до наведених показників здійснюється оцінювання ефективності системи товароруху (етап 6 процесу товароруху).Розробка системи оброблення замовленьЦей етап, пов'язаний з підготовкою до відправки споживачеві необхідної продукції, потребує:перевірки платоспроможності замовника; прийняття рішення щодо продажу товару; отримання інформації про наявний запас товару; видачі замовлення для складу;оформлення рахунків замовникові та транспортування документів; обліку змін запасів товару.Основний орієнтир у розробці системи оброблення замовлень — скорочення часу між розміщенням замовлення та отриманням товару замовником, чому значною мірою сприяє автоматизація процесу оброблення замовлень, а також комп'ютерний зв'язок між продавцем і покупцем товару.Складування та оброблення вантажів

3.Сутність, види і функції оптової торгівлі

Є безліч підходів щодо визначення сутності оптової торгівлі, кожне з яких акцентує увагу па певних її особливостях.

Так, за організаційною сутністю оптова торгівля є формою організації господарських зв'язків між суб'єктами інституціонального ринку (товаровиробниками, оптовими і роздрібними торговельними підприємствами, комерційними посередниками, державними установами, виробничими і суспільними колективними споживачами) стосовно купівлі-продажу великих партій товару або комплексу послуг. Основним місцем її здійснення є оптовий ринок, де сконцентровані оптові і комерційні посередники (оптові продавці) і на який виноситься попит колективних набувачів товарів і послуг (оптових покупців)1.

Економічна сутність оптової торгівлі полягає у здійсненні процесу продажу товарів і послуг у сфері товарного обігу з метою подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну ланку або для безпосереднього виробничого споживання та надання оптовим покупцям послуг.

В оптовій торгівлі, яка не має на мсті, на відміну від роздрібної, чітко вираженої реалізації попередньо закуплених товарів у кінцеве споживання, поділ па продавців і покупців залишається доволі умовним. Оптові підприємства, придбавши партію товару, одночасно стають його продавцем. Зворотна аналогія простежується у діяльності виробничих підприємств — реалізація виготовленого товару супроводжується закупівлею товарів сировинного характеру (постачання).

Окреме місце займають колективні покупці партій товарів (комплексу послуг) — бюджетні і трансфертні органи й установи (органи влади і соціального захисту). Ці суб'єкти оптової торгівлі залишаються виключно покупцями оптових партій товарів, оскільки самостійної комерційної діяльності, що передбачає виготовлення і реалізацію матеріальних благ, вони не здійснюють. Підставою для віднесення бюджетних і трансфертних колективних споживачів до оптових покупців с насамперед значний обсяг партій матеріальних благ, які ними закуповуються. На відміну від роздрібних покупців, колективні споживачі закуповують, за незначними винятками, не споживчі товари (окремі послуги), а великі партії товарів (комплекси послуг) або високовартісні одиниці устаткування, обладнання — основних засобів.

Оперування відносно великими партіями товарів є тією характерною рисою оптової торгівлі, що підкреслює її відмінність від роздрібної. Однак це слід забувати, що у практиці оптової торгівлі поняття "партія товару" інколи тотожне одиничному капіталомісткому товару (літак, будинок, заводський корпус тощо)1.

Оптова торгівля бере активну участь практично в усіх сферах розширеного суспільного відтворення, що зумовлює наявність кількох її функціональних видів. В умовах планової економіки ця підгалузь охоплювала тільки два види: торгівлю продовольчими товарами і торгівлю непродовольчими товарами, тоді як паралельно були матеріально-технічне постачання і заготівля сільгосппродукції, які забезпечували оптовий розподіл і перерозподіл продукції, сировини, матеріалів виробничого призначення і попереробленої аграрної продукції.

У ринкових умовах усі об'єкти торговельної діяльності — рівноцінні товари, а підгалузь оптової торгівлі містить основні види торгівлі:

1) засобами виробництва і предметами праці;

2) попереробленою сільськогосподарською продукцією;

3) продовольчими товарами;

4) непродовольчими товарами;

5) транспортними засобами;

6) послугами.

Включення ринкових чинників у сферу товарного обміну поступово перетворило матеріально-технічне постачаний в оптову торгівлю засобами виробництва і предметами праці, оскільки продукція виробничо-технічного призначення централізовано більше не розподіляється за директивно встановленими цінами, почала отримувати реальну ринкову ціпу і вільно реалізовуватися па традиційних засадах оптової торгівлі.

Колишня система державних заготівель під виливом кардинальних організаційно-правових змін в аграрному секторі економіки трансформувалася у такий вид оптової торгівлі, як торгівля не переробленою сільськогосподарською продукцією. Сьогодні закупівля сільськогосподарських продуктів і сировини проводиться в усіх категоріях господарств для поповнення державних ресурсів або з мстою реалізації переробним підприємствам, па експорт тощо через спеціалізованих оптових трейдерів.

Два види оптової торгівлі — торгівля продовольчими товарами (продуктами харчування) і торгівля непродовольчими товарами — разом утворюють велику за масштабами і важливу за значенням підсистему оптової торгівлі товарами широкого вжитку. Вона має на мсті налагодження і відпрацювання господарських зв'язків між виробництвом і роздрібною торгівлею за умови забезпечення раціонального товаропросування виготовлених матеріальних благ і є активним важелем організації і розвитку як виробничих галузей, так і роздрібної торговельної мережі.

1 Поняття оптової партії товару у цілому є доволі відносним, як і сама межа між оптовою і роздрібною торговельною діяльністю. У цьому аспекті важко розмежувати між підгалузями торгівлі поодинокі, але реальні операції із сьогоднішньої торговельної практики, як, наприклад, придбання 10 ящиків "Кока-Коли" у магазині "Продукти" чи однієї-двох пляшок цього папою па продуктовій оптовій базі. Єдиним критерієм розмежування товарних партій на оптові та роздрібні залишається ціна одиниці товару: оптова ціна, як правило, с дещо нижчою від середньої ціни того самого товару у крамницях.

Зростання потреб ринкової економіки у розвитку інфраструктури товарного ринку сформувало у вітчизняній оптовій торгівлі відносно нові види — торгівлю транспортними засобами і торгівлю послугами. Оптова торгівля транспортними засобами охоплює практично всі операції купівлі-продажу в галузях транспортної інфраструктури: автомобільному, залізничному, водному й авіаційному, в яких ринкова вартість будь-якої транспортної одиниці значно перевищує вартісний обсяг середньостатистичної оборудки в інших видах оптової торгівлі. Торгівля послугами па оптовому ринку с надзвичайно перспективним її видом і містить операції з інтелектуальними, науково-технічними, орендними та іншими послугами масштабного характеру.

Функціями оптової торгівлі у частині її взаємодії із представниками сфери виробництва с:

1) стимулювання і концентрація підприємницької діяльності всіх форм, видів і різновидів;

2) активна участь у проектуванні і формуванні виробничого асортименту товарів і послуг, піднесенні загального рівня якості виготовлюваних матеріальних благ;

3) організація й інвестиційне забезпечення процесу руху щойно виготовлених матеріальних благ зі сфери виробництва внаслідок повсякденного вдосконалення наявних і створення нових каналів товаро-просування;

4) взяття на себе певної частини комерційного ризику, постійно супутнього життєвому циклу товарів і послуг на ринку; усунення або згладжування діаметральних суперечностей бізнесового ризику (успіх-поразка);

5) формування оптимальної концепції логістичного забезпечення сучасних виробництв відповідно до комерційних, справді ринкових засад, основною з яких с максимізація прибутку на фоні безумовного врахування комерційних інтересів інших суб'єктів ринку.

Оптова торгівля виконує також низку функцій, спрямованих на обслуговування потреб роздрібних торговельних підприємств та індивідуальних споживачів товарів і послуг. Ці функції передбачають:

1) постійне і системне вивчення попиту і поточної кон'юнктури всередині окремих сегментів товарного ринку і певних цільових ринків;

2) перетворення виробничого великосерійного асортименту в торговельний, адаптований до реальних можливостей наявної роздрібної та дрібнороздрібної торговельної мережі;

3) концентрацію матеріальних благ внаслідок власних і залучених основних та оборотних засобів з мстою створення передумов для ритмічного постачання торговельних підприємств у зоні обслуговування;

4) здійснення внутрішньоскладських технологічних операцій, супутніх процесу зберігання товарних запасів;

5) організацію своєчасної доставки товарів у роздрібну торговельну мережу;

6) проведення товарного і фінансового кредитування клієнтів-покупців (підприємств роздрібної торгівлі);

7) інформаційне обслуговування наявних і потенційних клієнтів з числа покупців оптових партій товарів або комплексу послуг.

Крім сукупності основних оптова торгівля викопує також цілий комплекс допоміжних функцій, пов'язаних з інфраструктурним забезпеченням оптового продажу матеріальних благ. До них належать заходи, які сприяють збереженню матеріальних цінностей у процесі транспортування вантажів, забезпечують сезонне і тимчасове зберігання на гуртових підприємствах, фасування і підсортування, подрібнення і розукомплектування товарних партій відповідно до вимог клієнтів споживчого ринку або інших оптових покупців.

4.Роздрібна торгівля, її суть, функції та види

На відміну від гуртової, роздрібна торгівля включає підприємницьку діяльність, пов'язану з продажем товарів і послуг кінцевим споживачам для особистого, сімейного і домашнього користування.

Роздрібна торгівля є кінцевою стадією каналів товаропросування. Вона постійно намагається розширити товарний асортимент, збільшувати обсяги продажу Цей вид торгівлі є надзвичайно важливою ланкою маркетингової діяльності на ринку, тому що вона допомагає фірмі зрозуміти значимість товарів, їх споживчі властивості, рівень задоволення потреби та власний престиж товарної марки і фірми.

З боку споживачів цей вид торгівлі дозволяє їм без перешкод у короткі терміни за допомогою акту купівлі здійснити задоволення потреби у місцях проживання та тимчасового перебування.

Роздрібна торгівля виконує такі основні функції:

1) здійснює набір товарів і послуг та розміщення у торговельних приміщеннях;

2) здійснює сортування товару за призначенням та способом застосування;

3) здійснює інформування споживачів через рекламу, вітрини та особисте спілкування з покупцями;

4) задовольняє інтереси каналів збуту товарів;

5) зберігає товари;

6) встановлює ціни;

7) здійснює розрахунок з постачальниками;

8) завершує угоди купівлі-продажу, обміну, кредитування.

Роздрібні продавці приймають рішення для ефективного функціонування, завдячуючи наступним мотивам: вибір цільового ринку, товарний асортимент, комплекс послуг; атмосфера у магазині, цінова політика, методи стимулювання, розташування магазинів.

Підприємство роздрібної торгівлі, торговельні одиниці з продажу товарів кінцевим споживачам можна класифікувати (рис. 7.2) за:

o загальними ознаками функціонування;

o ознаками специфіки діяльності.

Роздрібну торгівлю класифікують залежно від власності, стратегії роздрібної торговельної організації і немагазинної торгівлі, цінової політики, організації і обсягів збуту, структурою асортименту і концентрацією магазинів.

До підприємств роздрібної торгівлі залежно від форми власності відносять: роздрібний торговельний магазин, роздрібні франшизи. кооперативи, орендовані відділи і конгломерати.

У незалежному роздрібному магазині здійснюється персональне обслуговування, безпосередній контакт з покупцем.

Будь-яка фірма, яка функціонує в ринкових умовах завжди починає з цієї форми роздрібних продавців. Щороку вони тисячами організовуються і тисячами потерпають в умовах дуже гострої конкуренції.

Роздрібні франшизи являють собою угоди за контрактом між виробником, сервісною організацією і роздрібними підприємствами. Це своєрідна форма роздрібної торгівлі, яка дозволяє дрібним підприємцям користуватись перевагами накопиченого досвіду, постачання і авторитету великої роздрібної організації.

Ця форма дозволяє набути навиків в управлінні, рекламній роботі і одержати відоме фірмове ім'я.

Кооперативи створюються роздрібною торгівлею або споживачами. У споживчому кооперативі роздрібний магазин с власністю його членів, які вносять кошти, одержуючи сертифікати про володіння, обирають посадових осіб, здійснюють управління і події прибутків. Кооперативи особливо поширені в торгівлі продуктами харчування.

Орендовані відділи - це окремі віддай в роздрібному магазині, який здасться в оренду окремій особі або особам. Власники орендованого сплачують відповідну плату. Орендування є економічно вигідною справою для власника магазину і орендатора. Для орендатора полягає в місцезнаходженні відділу, престижі імені організації, постійній покупцях.

В групу підприємств за структурою стратегії роздрібної торгівлі входять підприємства, які являють собою поєднання графіків роботи, місце розташування, асортименту, обслуговування, цінових рівнів і інших елементів роздрібної торгівлі. До цієї групи підприємств відносяться чергові магазини, універсами, універмаги, спеціалізовані магазини, магазини різноманітного асортименту, магазини зі зниженими цінами, магазини товарів повсякденного попиту, торгові комплекси, магазини-склади, магазини-демонстратори.

Черговий магазин - це торговельна організація, яка здійснює продаж товарів обмеженого асортименту (продукти харчування), з провадженим графіком роботи.

Універсами (супермаркети) - це великі продовольчі магазини з відділами окремих товарів продовольчого спрямування. Чисельність цих організацій постійно зростає. Ці організації здійснюють великі торговельні операції значних обсягів і низьким рівнем витрат і невисоким рівнем прибутковості.

Зосередження на одній території різних видів продуктів харчування зробило можливим закуповувати у великих кількостях продукти харчування великою кількістю покупців, що забезпечує досить великий товарний обіг.

Універмаги - торговельно-роздрібна організація, яка здійснює продаж: товарів різних асортиментних груп (в основному товарів промислового виробництва домашнього і господарського спрямування). Універмаги - це магазини змішаної торгівлі товарами повсякденного потану. Ці торгівельні організації розділені на окремі відділи для продажу різних асортиментних груп товарів.

Спеціалізовані магазини - це торговельні організації, які займаються продажем товарів однієї товарної групи. Більшості покупців ці магазини подобаються, тому що у відділах цих магазинів зосереджена спеціалізована група товарів.

Магазини різноманітного асортименту займаються торгівлею широким наборам товарів за низькими і середніми цінами (канцелярські товари, подарунки, предмети жіночого вжитку і інші).

Роздрібні конгломерати - це корпорації, які об'єднують кілька магазинів під єдиною владною структурою з частковою інтеграцією функцій з управління та розподілу товарів. Цей вид організації торгівлі стикається з великими труднощами в умовах конкуренції. Вони займають невисоке місце у структурі роздрібного товарного обігу.

Магазин товарів повсякденного попиту за розмірами невеликий порівняно з універсамом. Тут здійснюється продаж продовольчих, господарських, безалкогольних товарів. Ці магазини розміщуються недалеко від житлових районів за продовженим графіком роботи. Асортимент товарів у цьому магазині обмежений, ціни досить високі.

Магазини за зниженими цінами характеризуються продажем товарів за низькими цінами, широким асортиментом товарів, самообслуговуванням. Магазини знаходяться в місцях з низькою орендною платою.

Торговельні комплекси - це великі торговельні організації, до складу яких входять універсами, магазини, зі зниженими цінами і роздрібні магазини-склади. В асортимент продажу цих організацій входять меблі, важкі електроприлади, одяг і величезна кількість інших товарів. У цих комплексах торгівлю здійснюють з ціновою знижкою. Товари в ці магазини доставляються прямо від виробника.

Магазин-склад - це торгове підприємство, яке продає товари за зниженими цінами з обмеженим обсягом послуг, мета якого - продаж: великих партій товарів за низькими цінами. Однією з найбільш поширених форм магазинів-складів - меблеві. Основою їх діяльності є продаж зі складу.

Магазини-демонстратори здійснюють продаж ювелірних виробів, фотообладнання. Ці організації випускають каталоги товарів, які демонструються в спеціальних залах, а також розсилаються поштою.

До групи організацій немагазинної торгівлі відносять торговельні автомати, прямий продаж додому, прямий збут через пошту, телефон, радіо.

Торговельні автомати - це обладнання, яке приводиться в рух за допомогою монет.

Ця форма торгівлі не потребує торговельного персоналу, дозволяє вести цілодобовий продаж. Торговельні автомати здійснюють продаж вузького кола товарів. Завдяки цій формі торгівлі покупці можуть придбати різноманітні товари повсякденного попиту (цигарки, безалкогольні напої, газети, цукерки, інші вироби). Торговельні автомати забезпечують покупця можливістю цілодобового обслуговування. Разом з тим це досить витратний канал розповсюдження товарів.

Аналізуючи діяльність роздрібних торговельних підприємств, визначають наступні показники: структуру, спеціалізацію, ч диференціацію за видами.

o Структура роздрібної мережі - це співвідношення різноманітних видів підприємств торгівлі за їх специфічними параметрами (питома вага, співвідношення класу торговельних залів, графіків робочих днів тощо).

o Спеціалізація торговельної мережі - це торговельна діяльність підприємству межах окремих асортиментних груп або видів товарів.

o Диференціювання торговельних підприємств - це система заходів, спрямованих на відбір технічно досконалих і економічно ефективних видів показників за параметрами торговельної площі, асортименту товарів і форми продажу. Диференціювання дозволяє скорочувати витрати на будівництво, впорядкування асортименту і забезпечити рівень обслуговування.

На розміщення роздрібної мережі впливають наступні чинники:

o місце будування - величина, щільність населення, розміщення адміністративних, культурних, спортивних центрів;

o транспортні - напрямок, інтенсивність основних потоків руху громадського та індивідуального транспорту;

o соціальна сфера - досягнення високого рівня обслуговування, високі вимоги до якості товарів, упаковки;

o економічна сфера - ефективність капітальних вкладень, оптимальний рівень доходів і т. д.

5.Сутність і характеристика роздрібного товарообороту

В загальному контексті під товарообігом розуміють продаж товарів масового споживання та надання платних послуг населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи, або іншим підприємствам – для подальшої переробки чи продажу. Економічні відносини, що пов’язані з обміном грошових коштів на товари, відображають економічну сутність товарообігу.

Роздрібний товарообіг характеризує обсяги продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для власного користування.

На державному рівні значення товарообігу полягає в наступному:

1) товар визнається суспільством;

2) товарообіг характеризує обсяг і структуру споживання;

3) товарообіг відображає обсяг реальних доходів споживачів та дозволяє зробити висновок про рівень життя споживачів;

4) товарообіг показник стану грошового обігу;

5) товарообіг характеризує обсяг діяльності торговельного підприємства.

На рівні підприємства товарообіг є економічною передумовою отримання необхідного обсягу доходу та прибутку, є фактором формування ресурсного потенціалу підприємства.

Види продаж:

- продаж споживчих товарів підприємствами торгівлі за готівковий розрахунок і в кредит;

- продаж товарів торговельними кооперативами;

- виручка майстерень за ремонт швейних виробів, взуття, годинників, телевізорів та ін.;

- виручка кооперативів по побутовому обслуговуванню населення за видами робіт, які носять товарний характер;

- продаж непродовольчих товарів через комісійні магазини;

- продаж продукції підприємств громадського харчування;

- продаж споживчою кооперацією сільськогосподарських продуктів;

- виручка за ремонт і технічне обслуговування автомашин;

- продаж одягу, взуття майстернями за індивідуальними замовленнями споживачів;

- продаж деяких товарів організаціям та установам для їх господарських потреб (дрібний опт).

Структура роздрібного товарообороту характеризує його розподіл на продовольчі і непродовольчі товари, а їх в свою чергу – за товарними групами, товарними найменуваннями (позиціями).

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Скачать

маркетинг 6 тема.doc

маркетинг 6 тема.doc
Размер: 247 Кб

Бесплатно Скачать

Пожаловаться на материал

Суть та елементи товароруху. Сутність, види і функції оптової торгівлі. Роздрібна торгівля, її суть, функції та види. Сутність і характеристика роздрібного товарообороту

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Теорія держави і права

Экономика. Методические указания по проведению практических (семинарских) занятий

Цель изучаемой дисциплины — дать будущим инженерам, руководителям производства экономические знания, которые необходимы им в их практической работе на производстве при принятии хозяйственных решений (по вопросам основных экономических положений производства, распределения, использования ресурсов, национального дохода, ценообразования, финансов, рыночных отношений, международных экономических отношений и др.).

Планирование в управлении

Планирование это основная функция управления, посредством которой вырабатываются организационные начала предстоящей деятельности. Основа системы планирования. Методы обоснования и оценки оптимальности управленческий решений

Адреналіну гидрохлорид. Норадреналіну гидротартрат. Мезатон. Ксилометазолін. Ефедрину гидрохлорид. Празозин

Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група.

Принцип единства государственной власти

Принцип разделения властей. Принцип разделения властей в законодательстве разных стран. Правам человека в Российской Федерации. Схема власти в Российской Федерации

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok