Реферат На тему: Міжнародне співробітництво в сфері ветеринарної медицини (всесвітня асоціація ветеринарів жінок).

Территория рекламы

РЕФЕРАТ

На тему:   Міжнародне співробітництво в сфері ветеринарної медицини ( всесвітня асоціація ветеринарів жінок).

Всесвітня організаціяохорони здоров'я.

План

Міжнародне співробітництво в сфері ветеринарної медицини ( всесвітня асоціація ветеринарів жінок)

Всесвітня організаціяохорони здоров'я.

Міжнародне співробітництво у сфері ветеринарної медицини України  здійснюється шляхом членства у Всесвітній організації охорони здоров’я тварин (МЕБ). Для координації роботи у різних регіонах світу МЕБмає 5 керівних органів – Регіональні Комісії по Африці, Америці, Азії, Далекому Сходу та Океанії; Середньому Сходу; Європі (в яку входить Україна).

Делегатом від України в МЕБ є перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Іван Бісюк. У 2012 році під час 80-ої Генеральної сесії МЕБ його було обрано віце-президентом одного з 5 керівних органів – Регіональної Комісії МЕБ по Європі (налічує 53 країни-члени у регіоні).

Вчора під час роботи 82-ої Генеральної сесії МЕБ у Парижі  відбулося засідання Регіональної Комісії МЕБ по Європі.

Як  поінформував  Іван Бісюк,  Україна, відповідно до встановленого порядку,надає МЕБ звіти щодо епізоотичної ситуації в державі, а також використовує право одержувати офіційну інформацію про епізоотичну ситуацію в інших країнах-учасницях МЕБ, якою керується при вирішенні питань міжнародної торгівлі об’єктами, підконтрольними державній службі ветеринарної медицини.

Завдяки членству в МЕБ,  впродовж попередніх років Україна використовувала офіційну інформацію про епізоотичну ситуацію в інших країнах-учасницях МЕБ, якою керувалась при вирішенні питань міжнародної торгівлі об’єктами, підконтрольними державній службі ветеринарної медицини. Крім того, при розробці ветеринарного законодавства України обов’язково враховуються міжнародні стандарти, встановлені Санітарним кодексом наземних тварин.

Глобалізація, зміни клімату, демографія, урбанізація, зростання потреб в тваринному протеїні, стійкість збудників до ліків, синтетична біологія, політична нестабільність, слабкі національні системи захисту здоров’я сприяють виникненню та розповсюдженню нових хвороб.

Виникнення та надшвидке розповсюдження катаральної лихоманки овець (блутангу) в Західній Європі починаючі з 2006 року, виникнення та розповсюдження вірусу Шмалленберг в 2011 році в Німеччині, а потім і у Франції, Великобританії, Нідерландах, Бельгії та інших країнах ЄС призвели до багатомільйонних втрат в Європі від дії збудників цих хвороб та розробки і впровадження систем їх контролю.

Саме тому, здійснення дієвого контролю та викорінення інфекційних хвороб ветеринарними службами різних країн має користь міжнародного масштабу та впливає на життя декількох поколінь людей. Країни залежать одна від іншої. Недостатність дій однієї країни може загрожувати іншим країнам. Недотримання міжнародних вимог однією країною може поставити під загрозу всю планету.

-         Саме тому захист здоров’я тварин, дотримання норм безпечності продовольства, доступ до ринків є основними завданнями МЕБ, у досягненні яких ветеринарна служба стоїть на першому плані, - наголосив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Іван Бісюк.

При цьому МЕБ забезпечує взаємодію національних ветеринарних органів на міжнаціональному рівні, організовує кооперацію зусиль, але разом з тим визначає професійну відповідальність кожного.

За всю свою багаторічну історію МЕБ, як орган найвищого рівня міжнародного співробітництва, координації та кооперації в галузі ветеринарної медицини відіграє головну роль при вирішенні багатьох проблем, які стосуються здоров’я тварин, санітарної безпеки та якості продуктів тваринництва, захисту здоров’я людей від хвороб, джерелом яких можуть бути тварини та продукти тваринного походження.

Всесвітня ветеринарна асоціація. Для координації ветеринарних заходів, що мають міжнародне значення, в 1863р. в Гамбурзі відбувся Перший міжнародний ветеринарний конгрес, який розглядав питання боротьби з епізоотіями чуми великої рогатої худоби, повальним запаленням легенів, ящуром, сказом, віспою овець; організації ветеринарної служби в європейських країнах, регулювання руху тварин, досягнень ветеринарної науки. Для періодичного проведення таких конгресів був утворений Постійний комітет, який згодом був перетворений у Світову ветеринарну асоціацію (ВВА).

Всесвітня ветеринарна асоціація є неурядовою міжнародною організацією, що об'єднує національні ветеринарні асоціації, спеціалізовані асоціації ветеринарних фахівців. Основними завданнями ВВА є: розширення зв'язків між національними ветеринарними асоціаціями; підготовка і проведення всесвітніх ветеринарних конгресів; обмін друкованою інформацією з ветеринарії; допомогу у вдосконаленні ветеринарного освіти; сприяння покращенню соціального та матеріального становища працівників ветеринарної професії; встановлення відносин з організаціями, цілі яких пов'язані з цілями ВВА.

У структурі ВВА центральне місце займає Постійний комітет, який об'єднує представників національних ветеринарних асоціацій; асоційованих членів міжнародних асоціацій ветеринарних фахівців, членів зі статусом спостерігачів (ФАО, Міжнародний союз жінок ветеринарів, Панамериканська ветеринарна асоціація, Європейський союз ветеринарів , Азіатська асоціація ветеринарів), представників міжнародних промислових фірм, які підтримують діяльність ВВА.

У період між засіданнями Постійного комітету роботою ВВА керує Бюро у складі президента, віце-президента, секретаря-скарбника та його заступника. Діє фондовий комітет, який регулює питання фінансування ВВА. У складі ВВА працюють комісії, які займаються питаннями захисту тварин, охорони дикої фауни і ветеринарного освіти.

До складу асоційованих членів ВВА входять: всесвітні асоціації ветеринарних анатомів; фізіологів; фармакологів і біохіміків; ветеринарних паразитологів; асоціації з гігієни продуктів тваринного походження; по тваринництву; ветеринарних патологів; мікробіологів, імунологів і фахівців з інфекційних хворобам; по дрібним тваринам; по хворобах великої рогатої худоби; по хворобах свиней; по хворобах птахів; з історії ветеринарної медицини.

Міжнародний обмін результатами науково-практичної діяльності в галузі ветеринарії надав велику допомогу людству у вишукуванні засобів і методів боротьби з хворобами тварин. Міжнародні ветеринарні конгреси зіграли велику роль в координації наукових досліджень і практичної діяльності, в розробці заходів боротьби проти інфекційних хвороб тварин, а також ліквідації багатьох епізоотій у світовому масштабі. Всього було проведено 24 Всесвітніх ветеринарних конгресу.

Міжнародна епізоотична служба. У січні 1924 р. представники 28 держав підписали угоду про створення ветеринарної науково-технічної організації - Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) в Парижі. Радянський Союз приєднався до Міжнародної угоди про заснування МЕБ в 1927 р.

МЕБ підтримує науково-технічні зв'язки з ветеринарними установами, відповідальними за організацію ветеринарної служби в різних країнах. МЕБ функціонує під керівництвом і контролем Постійного комітету, що складається з представників країн-учасниць, і його адміністративної комісії.

Бюро МЕБ очолює генеральний директор, який обирається з числа авторитетних вчених світової служби епізоотій.

В організаційній структурі МЕБ крім Постійного комітету є регіональні комітети по Європі, Азії, Африці та Америці, адміністративна комісія і постійні комісії по ящуру, сальмонельозу, ехінококоз, гельмінтози, хвороб риб, хвороб бджіл, стандартизації біопрепаратів , експорту та імпорту, анаеробної інфекції, виживаності вірусів в м'ясі та ін

МЕБ проводять щорічно в травні (Париж) Генеральну сесію. Наприкінці кожної сесії розробляється програма чергової сесії, яку затверджує Постійний комітет.

МЕБ підтримує зв'язки з ветеринарними службами держав, які ще не є його членами, і з іншими міжнародними організаціями, що мають відношення до захисту тварин.

МЕБ організована Всесвітня служба інформації. Всі країни - члени МЕБ, а також деякі країни, що не входять в цю організацію, регулярно (один раз на місяць) направляють відомості про виникнення інфекційних хвороб: ящуру, чуми великої рогатої худоби, повального запалення легенів, сибірської виразки, віспи овець, случной хвороби , чуми свиней, везикулярної хвороби свиней, вузликового дерматиту, блутангу, чуми коней, африканської чуми свиней, хвороби Тешена, чуми птахів і хвороби Ньюкасла. Один раз на квартал країни направляють інформацію з хвороб списку В (40 інфекційних хвороб великої рогатої худоби, коней, свиней, птахів, риб, бджіл, хутрових звірів) і один раз на рік - з хвороб списку С (68 захворювань), для боротьби з якими необхідно міжнародне співробітництво. При появі особливо небезпечних хвороб в країнах, де до цього захворювання не реєструвалося, інформацію негайно направляють в МЕБ.

Відомості, зібрані МЕБ, повідомляються країнам і зацікавленим організаціям: негайно - про спалахи особливо небезпечних інфекційних хвороб; щомісяця - по хворобах списку А і результатами ідентифікації типів і варіантів вірусу ящуру.

МЕБ регулярно публікує матеріали міжнародних нарад з ветеринарії, огляди по епізоотології та профілактиці інфекційних і паразитарних хвороб тварин, тексти міжнародних угод з ветеринарії, офіційні повідомлення. Один раз в рік випускається щорічник, що містить статистичні дані по захворюваності в кожній країні.

Матеріали МЕБ є основним джерелом інформації про епізоотичний стан в країнах світу. На їх основі розробляються заходи з охорони території нашої країни від занесення інфекції при імпорті худоби, продуктів і сировини тваринного походження.

У сучасних умовах ветеринарна служба Республіки Білорусь не може забезпечувати виконання покладених на неї завдань і функцій без тісної співпраці з міжнародними ветеринарними організаціями та ветеринарними службами інших держав. Результатом такої співпраці є укладання міжнародних ветеринарних договорів з ветеринарного справі.

«УГОДА про співробітництво в галузі ветеринарії» (далі Угода) від 12 березня 1993 року є одним з прикладів такої співпраці ветеринарних служб країн Співдружності Незалежних Держав. Важливим положенням цього Міжнародного договору в перехідний період для ветеринарних служб пострадянського простору, з причини відсутності їх власного ветеринарного законодавства, є згода служб «керуватися законодавством, інструкціями, положеннями, а також іншими нормативними документами колишнього Союзу РСР». Зазначена угода була підписана главами урядів країн СНД. Всього в 22 статтях Угоди визначено основні напрями внутрішньої і зовнішньої діяльності ветеринарних служб, що дозволяють ефективно виконувати покладені на них завдання з профілактики хвороб тварин, у тому числі і спільних для людини; випуску якісної у ветеринарно-санітарному відношенні продукції тваринного походження; розвитку ветеринарної науки; підготовки ветеринарних кадрів та ін

Сто п'ятдесят років тому, в 1863 році, доктор Дж Гемджі скликав перший Міжнародний ветеринарний конгрес. Ця ініціатива переросла у всесвітню ветеринарну асоціацію (ВВА) сьогодні. ВВА об'єднує і представляє собою глобальну ветеринарну професію. Це зонтична організація для національних ветеринарних асоціацій та міжнародних асоціацій ветеринарів, які працюють у різних областях ветеринарії. ВВА продовжує амбіції доктора Гемджі поєднувати ветеринарів з усього світу разом, щоб поділитися досвідом, обмінятися ідеями і об'єднати зусилля для просування та розвитку ветеринарії. Всесвітня ветеринарна асоціація захищає інтереси здоров'я і благополуччя людей і тварин, а також інтерес своїх організацій-членів та їх членів.

Місія всесвітньої ветеринарної асоціації -  забезпечення і зміцнення здоров'я тварин, благополуччя тварин і суспільної охорони здоров'я у всьому світі. Це робиться шляхом розробки та просування ветеринарної медицини та ветеринарної професії. Всі країни світу повинні мати добре функціонуючі ветеринарні послуги, які повинні відповідати потребам суспільства. Встановлення контактів з іншими організаціями, які мають подібні цілі та розробка допомоги для поліпшення ветеринарної освіти і становлення ветеринарних професій.

Всесвітня ветеринарна асоціація на сьогодні поєднала більше 65 країн світу та 12 міжнародних ветеринарних асоціацій. Членами цих організацій є величезна кількість лікарів, які мають відношення до ветеринарії. ВВА співпрацює і з міжнародними ветеринарними асоціаціями, такими як МЕБ, ФАО, ВООЗ, Міжнародною асоціацією студентів-ветеринарів, Всесвітньою медичною асоціацією, асоціацією жінок, що допомагають ветеринарам, регіональними організаціями ветеринарів.

Постійний комітет, що є керівним органом ВВА, щорічно збирається в Женеві на засіданні та вирішує актуальні питання, складає план конгресу. Конгреси проходять один раз на чотири року, на них ветеринарні лікарі з усього світу вирішують найбільш важливі запитання та проблеми, а також складають план дій на майбутнє.

Всесвітня ветеринарна асоціація є важливою ланкою у ветеринарії, яка дозволяє вирішувати багато проблем у сучасному світі

Всесвітня організація охорони здоров'я

Регіональні представництва ВООЗ:

  Африканське: Браззавіль, Республіка Конґо

  Всамериканське: Вашингтон, США

  Південно-Середземне: Каїр, Єгипет

  Європейське: Копенгаген, Данія

  Південно-Східне Азійське: Нью-Делі, Індія

  Західне тихоокеанське: Маніла, Філіпіни

Всесвітня організа?ція охоро?ни здоро?в'я (ВООЗ) (англ. World Health Organization (WHO)) — спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй. Штаб-квартира розташована у Женеві. До складу ВООЗ входить 194 країни.

1945 року на Конференції у Сан-Франциско ухвалене рішення щодо створення міжнародної організації з питань охорони здоров'я. 1946 року Міжнародна конференція охорони здоров'я, яка проходила у Нью-Йорку, схвалила Статут Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ).

День набуття чинності Статуту ВООЗ — 7 квітня 1948 р. — вважається Днем заснування цієї організації і щорічно відзначається як Світовий день здоров'я.

Структура та функції організації[ред. • ред. код]

Всесвітня асамблея охорони здоров'я (ВАОЗ)- вищий керівний орган ВООЗ щорічно (у травні) проводить свої сесії, як правило у Женеві. Виконавча рада — виконавчий орган ВООЗ — до складу якої входить 52 країни, проводить свої сесії двічі на рік (у січні та травні).

Генеральний директор ВООЗ — доктор Маргарет Чен (КНР), обрана на другий термін строком від 1 липня 2012 р. по 30 червня 2017 року[1].

Головна мета ВООЗ — сприяння забезпеченню охорони здоров'я населення усіх країн світу. Текст Статуту ВООЗ можна коротко сформулювати як «Право на здоров'я». ВООЗ координує міжнародне співробітництво з метою розвитку й удосконалення систем охорони здоров'я, викорінення інфекційних захворювань, впровадження загальної імунізації, боротьби з поширенням СНІДу, координації фармацевтичної діяльності країн-членів тощо. Впродовж останніх років завдяки зусиллям ВООЗ питання охорони здоров'я стали пріоритетом у політичному порядку денному світу. Їх почали обговорювати на найважливіших політичних форумах, до цієї галузі залучаються нові фінансові ресурси.

Функції ВООЗ поділяються на дві категорії: нормативна діяльність (здійснюється переважно штаб-квартирою) та технічне співробітництво (здійснюється регіональними та країновими бюро). З метою повнішого врахування регіональних пріоритетів у галузі охорони здоров'я та забезпечення тіснішого зв'язку з потребами національних систем охорони здоров'я головна діяльність ВООЗ здійснюється через її шість регіональних бюро та через представництва ВООЗ у країнах.

До Європейського регіону ВООЗ входить 52 країни, у тому числі Україна. Європейське регіональне бюро (ЄРБ) ВООЗ розташоване у Копенгагені (Данія), очолюється Регіональним директором. 1 лютого 2005 р. розпочався другий (п'ятирічний) термін перебування на цій посаді доктора Марка Данзона (Франція).

З 2009 р. до Постійного комітету Європейського бюро ВООЗ обрано представника України — проф. Олесю Гульчій.

ВООЗ та Україна[ред. • ред. код]

Україна — член ВООЗ з 1948 р. (3 квітня 1948 р. приєдналась до Статуту ВООЗ). З 1950 по 1991 р. — період неактивного членства України у цій організації. Поновила своє членство у 1992 р.

Співробітництво України з ВООЗ — одна з важливих складових її міжнародного співробітництва з метою забезпечення конституційного права кожного громадянина України на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (стаття 49 Конституції України). Особливого значення таке співробітництво набуває в умовах світу, що глобалізується.

Підходи ВООЗ, згідно з якими здоров'я розглядається водночас як ресурс і мета розвитку та ключ до процвітання, відповідає принципам державної політики України у соціально-економічній галузі. Основні завдання ВООЗ та стратегічні напрямки їх реалізації відповідають інтересам України, більшість загальних пріоритетів організації збігається з пріоритетами, визначеними Урядом України.

Співробітництво України з ВООЗ здійснюється переважно через Європейське регіональне бюро відповідно до рамкових (2-річних) угод, що укладаються між Україною та ЄРБ. В угодах визначаються пріоритетні напрямки співробітництва, на які скеровуються кошти, що виділяються з основного бюджету ВООЗ на підтримку заходів на рівні країни.

У Києві функціонує Представництво ВООЗ в Україні.

Україна зацікавлена у використанні потенціалу та накопиченого ВООЗ міжнародного досвіду, а також залученні через її канали міжнародної допомоги для розв'язання проблем, у першу чергу, на таких напрямках: туберкульоз та ВІЛ/СНІД; пташиний грип, рак, серцево-судинні захворювання та діабет; тютюн; здоров'я матері і дитини; безпека продуктів харчування; психічне здоров'я; безпека крові.

Заходи, що здійснюються в рамках співробітництва України з ВООЗ узгоджуються з її національними пріоритетами та стратегіями у галузі охорони здоров'я, враховують специфіку ситуації у цій галузі в країні та особливості національної системи охорони здоров'я.

У 1991 році, згідно з рекомендаціями ВООЗ (ООН), Україна першою з колишніх радянських республік скасувала кримінальне покарання за мужоложство — статеві стосунки між чоловіками (Стаття 122, частина 1, Кримінальний Кодекс УРСР).

Вакцинаційний скандал 2008 року[ред. • ред. код]

26 травня — 9 червня 2008 року під егідою ВООЗ, UNICEF і американського CDC була запланована кампанія з вакцинації української молоді віком 16-29 років від кору та краснухи.

Незважаючи на високий рівень охоплення щепленнями проти кору в Україні (95 %), ВООЗ наполягала на проведенні позачергової вакцинальної кампанії, обґрунтовуючи це загрозою поширення кору з України на Європу, а також керуючись програмою елімінації кору до 2010 року. Як привід для вакцинації також згадувались попередні спалахи кору і ймовірна (за прогнозами ВООЗ) епідемія кору у 2009 — 2011 рр. Проте, незважаючи на зірвану вакцинальну кампанію, ніякої передбачуваної епідемії у вказаний термін в Україні не спостерігалося.

Для щеплень використовувалася комбінована вакцина проти кору та краснухи[2] виробництва Serum Institute of India, Ltd[3]. 8 мільйонів доз вакцини були завезені як гуманітарна допомога від ЮНІСЕФ без проходження процедури реєстрації в Україні, і мала лише сертифікат ВООЗ, який не дає права використання за українським законодавством. Відповідно до інструкції виробника[4], вакцина була призначена для щеплення немовлят, дітей, підлітків та молодих людей з групи ризику. Проте, планувалося її використання для щеплення мешканців України у віці 16-29 років, переважну більшість з яких раніше було прищеплено однією чи двома дозами вакцини проти кору і які не належать до груп ризику. Вакцина містить реактогенний штам вірусу кору «Едмонстон-Загреб», який в країнах Європи (за винятком колишньої Югославії) не використовується. Серед африканських дітей, які були щеплені вакцинами, які містять цей штам, спостерігалося збільшення віддаленої смертності, внаслідок чого свого часу ВООЗ відмовилася від їх використання на користь штаму Шварц[5].

Щеплення у Донецькій області, а також у відомчих медичних закладах, почались раніше за запланований початок кампанії, було зроблено більш ніж 100.000 щеплень. Після смерті 17-річного школяра Антона Т. з Краматорська і госпіталізації понад 100 вакцинованих підлітків, кампанію було призупинено за розпорядженням МОЗ та приписом прокуратури. За фактом смерті було порушено кримінальну справу. Стосовно головного державного санітарного лікаря Миколи Проданчука, який надав дозвіл на ввезення вакцини, було обрано запобіжний захід — тримання під вартою. Розслідування не закінчено, справу до суду передано не було.

ВООЗ, ЮНІСЕФ та МОЗ України наполягали на продовженні вакцинації, але термін придатності вакцини закінчився восени 2009 року. Наразі вакцина утилізована[6].

Смерть підлітка викликала гучний резонанс в українському суспільстві, що спровокувало значне падіння довіри до імунопрофілактики у цілому. Додатковим фактором стало те, що фінансування кампанії здійснювалося за кошти приватного благодійного фонду United Nations Foundation[en]. Засновником фонду є американський мільярдер Тед Тернер, який сповідує ідею скорочення зайвого населення Землі (особливо — країн «третього світу»)[7]. Враховуючи, що щепленням підлягали усі мешканці Україні найбільш фертильного віку, і те, що склад вакцини та розчинника до неї не підлягав перевірці, з'явилися гіпотези про те, що вакцина може використовуватися для регулювання народжуваності, а саме — спричиняти постійне або тимчасове безпліддя. Голова парламентського комітету з охорони здоров'я Тетяна Бахтєєва назвала кампанію «медичним геноцидом» українців[8].

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Скачать

Новый текстовый документ.rtf

Новый текстовый документ.rtf
Размер: 75.3 Кб

Бесплатно Скачать

Пожаловаться на материал

Міжнародне співробітництво в сфері ветеринарної медицини ( всесвітня асоціація ветеринарів жінок) Всесвітня організаціяохорони здоров'я. Регіональні представництва ВООЗ

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Медиапланирование в рекламной и PR-деятельности

Сегментация рынка. Основные показатели, используемые в процессе медиапланирования. Процесс формирования имиджа. Имиджмейкинг.

Техническое обеспечение войск

Для каких целей организуется материальное обеспечение. Силы и средства АТО. Автомобильная Техника в бою

Административное, Конституционное, Уголовное, Экологическое право. Задания

Административное право – курсовая - Производство по делам об административных правонарушениях: содержание и основные проблемы.

Аргентинский футбол в XIX веке

Футбольные клубы Аргентины, основанные в XIX веке. Футбол на территории Аргентины впервые был обнаружен газетой «Лa Рэйзон» в 1840 году.

Организация транспортного обслуживания. Вопросы к экзамену

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok