Фінанси зарубіжних корпорацій

Арендный блок

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

В. М. Суторміна, В. М. Федосов,

Н. С. Рязанова, В. М. Радзієвська,

М. М. Свердан,  Б. С. Стеценко

ФІНАНСИ ЗАРУБІЖНИХ КОРПОРАЦІЙ

Навчально-методичний посібникдля самостійного вивчення дисципліни

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ 2007

ЗМІСТ

Вступ

Програма курсу «Фінанси зарубіжних корпорацій» 

Методичні поради (вказівки) до вивчення тем курсу 

Тема 1. Сутність та функції корпоративних фінансів

Тема 2. Управління фінансами корпорацій 

Тема 3. Фінансова звітність корпорації 

Тема 4. Структура капіталу корпорації.

Тема 5. Оцінка вартості капіталу корпорації

Тема 6. Дивіденд і дивідендна політика 

Тема7. Бюджетування капітальних вкладень

Тема 8. Управління чистим працюючим капіталом

Тема 9. Оподаткування корпорацій

Тема10.Придбання та структурна перебудова корпорацій

Тема 11.Корпорація на фінансовому ринку

Тема 12. Діагностика фінансового стану корпорацій та  мотивація фінансового менеджера в прийнятті рішень 

Плани практичних занять та методичні вказівки до їх виконання

Навчальні завдання для самостійної роботи студентів

Короткий термінологічний словник

Завдання для студентів заочної форми навчання 

Рекомендована література

Додатки

ВСТУП

Дисципліна "Фінанси зарубіжних корпорацій" вивчає фінанси акціонерних товариств у країнах з розвиненою ринковою економікою та належить до циклу професійно-орієнтованих дисциплін за фаховим спрямуванням.

Предметом дисципліни, яка вивчається, є юридично оформлені грошові відносини між корпорацією та іншими агентами виробництва з приводу формування капіталу корпорації та його розподілу з метою підвищення добробуту акціонерів. Ці відносини формуються в умовах невизначеності та ризику, характерних для ринкової економіки.

Основна мета дисципліни — формування у студентів системи знань про розвиток теорій фінансів корпорацій та їх практичне застосування.

Основними завданнями дисципліни є з’ясування функцій корпоративних фінансів та засад фінансового менеджменту; представлення стандартів фінансової звітності та методів їхнього аналізу; визначення умов і методів розміщення цінних паперів корпорацій і формування розуміння з боку студента про те, що корпорація фінансує розширення своєї виробничої діяльності шляхом залучення фінансових фондів з ринку капіталів; формування розуміння того, що структура капіталу корпорації визначається станом ринку капіталів, у кінцевому підсумку ціна капіталу визначає його структуру. Усі ці проблемні питання постають перед нашими акціонерними товариствами, а отже існує гостра потреба в інформації про розвиток корпоративних фінансів, теоретичних підходах її аналізу, практичному застосуванні західних моделей. Головним завданням дисципліни є формування у студентів аналітичної системи знань щодо основних особливостей фінансів корпорацій та практичних навичок їх застосування.

Запропонований для вивчення курс пов'язаний з дисциплінами, що вивчалися раніше, такими як: “Фінанси”, “Фінансовий ринок”, “Бухгалтерський облік і аудит”, “Банківська справа”, “Страхова справа”, “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”, „Фінансовий аналіз”, „Інвестиційне проектування”. Варто особливо підкреслити зв'язок із дисциплінами, що вивчають економетричні моделі і математичну статистику,  адже саме вони широко застосовуються   західними   економістами   при   дослідженні     проблем корпоративних фінансів.

Після опанування даного курсу студент повинен знати:

- сутність, функції корпоративних фінансів;

- правові засади та особливості функціонування корпорацій;

- мету діяльності акціонерного товариства і особливості даної форми господарювання, а також зв’язок акціонерного товариства з оточуючим фінансовим середовищем;

- сутність і принципи фінансового менеджменту і функції фінансового менеджера;

- основні форми і стандарти подання фінансової звітності;

- значення фінансової інформації;

- методи аналізу фінансової звітності;

- моделі фінансового планування;

-  що є оцінкою капіталу корпорації;

- що є структурою капіталу корпорації;

- що є дивідендною політикою корпорації, та її значення для фінансової діяльності корпорації;

- що розуміється під бюджетуванням капітальних вкладень;

- методи оцінки проектів капітальних вкладень, а також методи їх аналізу;

- в чому покладається управління короткостроковими активами, а також основні моделі стосовно цього управління;

- основні джерела фінансування короткострокового капіталу;

-  основні види цінних паперів, які емітує корпорація;

- основні теорії фінансового ринку.

 Після опанування даного курсу студент повинен уміти:

- читати і аналізувати фінансову звітність акціонерних товариств;

- складати документи pro forma;

- провадити оцінку капіталу корпорації;

- аналізувати і оцінювати оптимальність обраної структури капіталу корпорації;

- провадити порівняння різних форм дивідендної політики, а також розв’язувати конкретні задачі на вказану тему;

- провадити аналіз і оцінку проектів КВ;

- оцінювати можливість використання різних джерел фінансування оборотного капіталу корпорації;

- розв’язувати інші практичні ситуації і кейси за додатковими темами і темами що винесені на самостійне опрацювання.

ПРОГРАМА КУРСУ

«ФІНАНСИ ЗАРУБІЖНИХ КОРПОРАЦІЙ»

Тема 1. Сутність та функції  корпоративних фінансів

Предмет дисципліни — грошові відносини, які оформлені юридично між корпорацією та іншими агентами виробництва з приводу формування і розподілу капіталу корпорації з метою підвищення добробуту акціонерів. Ці відносини формуються в умовах невизначеності та ризику, характерних для ринкової економіки.

Категорії корпоративних фінансів: акція, акціонерний капітал, позичковий капітал, функціонуючий капітал корпорації, інвестицій в активи (реальні, фінансові), прибуток.

Функції корпоративних фінансів. Функція формування капіталу корпорації. Досягнення оптимальної структури капіталу. Ціна капіталу. Функція розподілу капіталу корпорації. Визначення напрямків його вкладення. Основний та оборотний капітал. Інвестиції в наукові дослідження, інновації, новітні технології. Формування капіталу і фінансова політика корпорації. Розподіл капіталу та інвестиційна політика корпорації. Функція контролю за формуванням, розподілом і використанням капіталу.

Фінансове навколишнє середовище. Стан фінансового ринку, попит і пропонування капіталу, процентні ставки, кредитно-грошова політика центрального банку, бюджетний дефіцит, державний борг, податки, митні тарифи і квоти. Вплив фінансового зовнішнього середовища на фінансову та інвестиційну політику корпорації.

Вплив держави на фінансове навколишнє середовище, на фінансову та інвестиційну політику корпорації. Прийняття рішень, що визначають головні напрямки політики корпорацій.

Тема 2. Управління фінансами корпорацій

Поняття управління фінансами корпорації. Управління фінансами корпорації є складовою загального управління, головною метою якого є зростання вартості капіталу і добробуту акціонерів. Організація управління фінансами корпорації. Органи управління. Функції скарбника і головного бухгалтера.

Принципи управління фінансами корпорації:

- планування виробничої і фінансової діяльності;

- централізаці фінансових ресурсів у головній (холдинговій) корпорації;

- формування фінансових резервів;

- виконання всіх зобов’язань у визначені договором терміни.

Цілі фінансового управління: виживання, прибуток, економічне зростання.

Агентський конфлікт – конфлікт інтересів, що виникає між учасниками фінансових відносин внаслідок передачі акціонерами права управляти корпорацією менеджерам.

Фінансові менеджери. Значення внутрішньої і зовнішньої інформації в організації управління. Факт інформаційної асиметрії. Роль вищих менеджерів. Поняття „корпоративна культура”.

Правове становище корпорації.

Оборот капіталу корпорації. Вартісний цикл капіталу. Його відправна стадія — конкурентна позиція. Рух фондів корпорації.

Тема 3. Фінансова звітність корпорацій

Значення фінансової звітності корпорацій. Гласність фінансової звітності й аудит. Склад фінансової звітності.

Баланс корпорації – знімок фінансового стану корпорації на певну дату. Статті активів, зобов’язань і власного капіталу. «Золоті правила» балансу, короткострокового фінансування, довгострокового фінансування.

Звіт про прибуток корпорації. Визначення вартості продажу і витрат виробництва проданих товарів (послуг). Валовий прибуток. Фінансові витрати. Проценти отримані і сплачені. Нетто-прибуток. Платежі дивідендів за привілейованими акціями. Прибуток акціонерів звичайних акцій, його поділ на прибуток, що розподіляється і що не розподіляється. Прибуток на звичайну акцію, дивіденди на звичайну акцію.

Звіт про рух грошових потоків корпорації показує зміни, що відбулись у фінансовій позиції корпорації. Поточні операції, фінансові операції, балансування операцій через зміни статей «грошові кошти» і «інвестиції в ринкові цінні папери».

Звіт про рух акціонерного капіталу. Привілейовані акції. Звичайні акції. Реінвестований прибуток.

Тема 4. Структура капіталу корпорації

Поняття „структура капіталу”. Складові частини капіталу корпорації: власний капітал корпорації і залучені в борг кошти: V = S + D. Структура капіталу як комбінація цінних паперів, що їх емітує корпорація. Теореми: ММ-1, ММ-2, ММ-3. Коригування теорії ММ: урахування корпоративних податків. Концепція Мертона Міллера про податки і борги. Вибір співвідношення борг/акціонерний капітал.  

Альтернативні теорії.  Фінансування витрат, пов’язаних з фінансовими труднощами і структурою капіталу. Концепція Г. Дональдсона «субординація джерел». Теорія «асиметричної інформації» С. Майєрса.

Політика корпорації щодо оптимізації структури капіталу: за найнижчої ціни капіталу — найвища оцінка його ринкової вартості. Чинники оптимізації структури капіталу.

Структура капіталу і ризик. Фінансовий леверидж як міра фінансового ризику. Операційний леверидж як міра операційного ризику. Точка беззбитковості продажу.

Стан фінансового ускладнення та банкрутство корпорацій. Реорганізація корпорацій.

Оцінка структури капіталу за допомогою методу коефіцієнтів.

Тема 5. Оцінка вартості капіталу корпорації

Концепція часової вартості грошей. Теорія приведеної (сьогоднішньої) вартості. Економічна природа коефіцієнта дисконтування. Формула коефіцієнта дисконтування. Дисконтна ставка — норма дохідності (альтернативні витрати капіталу). Ціна (курс) фінансового активу в часі — приведена (сьогоднішня) вартість. Майбутня вартість капіталу. Компаундинг і дисконтування.

Нетто-приведена вартість. Її значення за вибору інвестиційного проекту.

Ціна капіталу — процент, що сплачується корпорацією. Ціна капіталу, залученого через емісію акцій. Ціна капіталу, залученого через емісію облігацій. Значення інформації про рух ціни капіталу.

Ризик і ціна капіталу. Причини розвитку теорії ризику. Теорія оптимального (раціонального) портфеля цінних паперів Г. Марковіца. Теорія ризику В. Шарпа: ризик систематичний (бета) і несистематичний. Модель оцінювання капітальних активів (МОКА — Capital Assets Pricing Model — САРМ), її практичне значення для управління капіталом корпорації. Оцінювання результатів використання портфеля цінних паперів.

Оцінка корпоративних цінних паперів.

Тема 6. Дивіденд і дивідендна політика

Поняття „дивіденд” і „дивідендна політика”. Теоретичні основи дивідендної політики. Дискусійний характер дивідендної політики.

Теорії дивідендної політики. Теорія Міллера-Модільяні (MM). Критика теорії ММ (Гордон, Бригхем та ін.). Теорія «податкової диференціації». Модель Дж. Лінтнера.

Чинники дивідендної політики. Юридичні і фінансові обмеження, інвестиційні можливості корпорації, можливості вишукування джерел фінансування інвестицій і їх ціни, вплив дивідендної політики на прибутковість оплаченого капіталу.

Процедура дивідендних виплат.

Методи проведення дивідендної політики. Політика стабільного зростання дивідендів. Політика залишкового дивіденду. Реінвестування дивідендів у нові акції. Подрібнення акцій.

Оцінка дивідендної політики та її результатів методом коефіцієнтів.

Тема 7. Бюджетування капітальних вкладень 

Бюджетування капітальних вкладень як процес упорядкування плану інвестицій у реальні активи і джерела їх фінансування. Конкурентна позиція — визначальний чинник напрямку довгострокових вкладень у реальні активи.

Поняття проекту. Управління проектами.

Оцінка вартості інвестицій у реальні активи. Методи оцінювання інвестиційних проектів. Визначення терміну окупності проекту. Його економічне значення, можливі модифікації. Індекс прибутковості як обернений показник окупності інвестицій. Його значення для прийняття рішень.

Внутрішня ставка прибутковості — визначення ціни фінансових ресурсів, що залучаються.

Нетто-приведена (сьогоднішня) вартість. Її економічне значення. Визначення ставки дисконту з урахуванням часу і ризику.

Визначення ступеня ринкового ризику, оцінка коефіцієнта бета.

Можливість ризику проекту за повної його диверсифікації. Методики визначення потенційного ризику. Їх значення для прийняття рішень.

Аналіз чутливості. Оцінка нетто-приведеної вартості і проекту на підставі песимістичних і оптимістичних припущень. Його слабкі та сильні сторони.

Модель Монте-Карло — оцінка нетто-приведеної вартості за різноманітними сценаріями, тобто комбінування перемінних.

Модель «дерево рішень» — прогнози руху грошових потоків і можливі дії менеджерів.

Оцінка проектів з використанням методу коефіцієнтів.

Ранжування проектів на основі економічних методів оцінки.

Тема 8. Управління чистим працюючим капіталом

Працюючий капітал. Нетто-працюючий капітал. Прийняття рішень щодо короткострокових (поточних) активів і короткострокових (поточних) пасивів.

Цикл отримання грошових коштів.

Структура поточних активів. Грошові кошти. Касовий бюджет. Політика щодо прискорення надходження грошових коштів за реалізовану продукцію. Методи управління грошовими коштами. Компенсаційні залишки.

Інвестиції в ринкові цінні папери. Політика щодо формування портфеля цінних паперів, його особливості.

Дебіторська заборгованість. Продаж у кредит. Кредитна політика корпорації.

Товарно-матеріальні запаси, їх склад. Моделі економічних обґрунтувань обсягу замовлень. Методи контролю.

Джерела короткострокового фінансування поточних потреб у працюючому капіталі. Фінансування приросту працюючого капіталу через довгострокове фінансування.

Фінансування поточних потреб. Комерційний кредит постачальників. Кредиторська заборгованість. Два зустрічних грошових потоки: кредиторська і дебіторська заборгованість, мінімальна нетто-заборгованість.

Короткострокові кредити комерційних банків. Види банківських позичок. Реальна процентна ставка за банківським кредитом. Вексельний кредит.

Факторинг, особливість та сутність.

Випуск комерційних цінних паперів.

Основні групи коефіцієнтів відповідно до завдань управління чистим працюючим капіталом:

- коефіцієнти ліквідності;

- коефіцієнти оборотності.

Тема 9. Оподаткування корпорацій

Корпорація як платник податків. Бюджетне значення податків із прибутку корпорації. Корпорація як збиральник особистого прибуткового податку і внесків на соціальне страхування.

Вплив податкової політики на рух грошових потоків корпорації.

Ціна капіталу, його структура і податки.

Визначення оподатковуваного прибутку. Імпутаційна система. Прискорена амортизація. Методи обліку товарно-матеріальних запасів. ФІФО (FIFO) і ЛІФО (LIFO), їх вплив на визначення податкової бази.

Податкові пільги і податкові кредити для стимулювання відновлення основного капіталу, витрат на НДДКР, уведення новітніх технологій для переміщення капіталу в економічно відсталі райони з високим безробіттям.

Транснаціональні корпорації і податкова політика країн, які отримують іноземний капітал, «податкові гавані». Сутність офшорного бізнесу.

Відхилення від податків. Міжнародні конвенції щодо запобігання подвійному оподатковуванню.

Поняття граничної ставки корпоративного податку. Податкове планування.

Тема 10. Придбання та структурна перебудова корпорацій

Придбання як альтернативна стратегія розвитку. Злиття та поглинання, визначення та принципові відмінності. Хвилі поглинань та злиття, зміни тенденцій (причини та наслідки).  

Придбання та джерела їх фінансування. Інтеграція фірм, що придбаються.

Злиття та поглиння, фінансові розрахунки та оцінка їх успішності. Шляхи збільшення вартості за різних типів придбання.

Структурна перебудова корпорації та її наслідки для акціонерів.

Ринок як засіб контролю за робою менеджерів. Ринкові шляхи „покарення” компанії за неефективний фінансовий менджемент:

  •  банкрутство;
  •  протидія акціонерів;
  •  здійснення процесу поглинання. Поглинання як здоровий прояв діяльності ринкового механізму, що приносить потенційні переваги учасникам цього процесу.

Тема 11. Корпорація на фінансовому ринку

Корпорація як один з активних суб’єктів фінансового ринку. На ринку капіталів корпорація — емітент довгострокових фінансових інструментів і акцій для фінансування програм розвитку. На грошовому ринку корпорація — емітент короткострокових фінансових інструментів з метою фінансування поточних потреб у оборотному капіталі. На ринку банківських позичок корпорація одержує короткострокові позики. Корпорація як інвестор на ринку капіталів та грошовому ринку.

Сучасні тенденції в нових емісіях корпорацій. Рух акціонерного капіталу. Капіталізація — показник активності ринку акцій.

Первинне розміщення корпоративних паперів. Публічне і приватне розміщення, переваги і недоліки. Особливості первинного розміщення в країнах з розвинутою ринковою економікою.

Вторинний ринок цінних паперів, його значення. Біржові і позабіржові ринки, їх особливості. Причини розвитку позабіржових торгових систем. Національна асоціація дилерів з цінних паперів у США (NASD) та її автоматизовані котирування (NASDAQ).

Емісія райтів і скрипів, їх особливості. Викуп акцій, що обертаються, причини.

Емісія цінних паперів, пов’язана зі злиттям і поглинанням. Випуск нових акцій після поглинання. Випуск «сміттєвих» облігацій для фінансування поглинань, крах програми і втрати дрібних інвесторів. Контроль над злиттями і поглинаннями з боку фондових бірж і Комісії із цінних паперів. Синергічний ефект.

Емісія акцій і приватизація державних компаній. Продаж державою контрольних пакетів акцій у розстрочку. «Золота акція».

Тема 12. Діагностика фінансового стану корпорацій та  мотивація фінансового менеджера в прийнятті рішень

Аналіз оточуючого фінансового середовища.

Оцінка фінансового стану корпорації. Значення аналізу фінансової звітності для прийняття рішень щодо фінансових та інвестиційних цілей корпорації.

Методи аналізу фінансової звітності. Вертикальний, горизонтальний, метод коефіцієнтів. Спеціальні (системні) методи.

Метод коефіцієнтів. Головні групи коефіцієнтів. Метод Дюпона, його особливість і значення. Метод Альтмана, визначення можливості банкрутства.

Користувачі фінансової звітності і застосування методів аналізу. Вибір методів залежно від поставленої цілі.

Аналітичний висновок. Проведення поточних порівнянь:

- з вимогами нормативних документів;

- з інформацією інших підприємств;

- між даними цього підприємства за різні звітні періоди;

- з нормативами.

Фінансове планування. Планування як принцип керування фінансами корпорацій. Стратегічне й оперативне планування, його цілі і завдання. Причини розвитку стратегічного планування.

Умови для ефективного фінансового планування. Зв’язок оперативного і стратегічного планування. Підходи до оптимізації планування. Контроль за виконанням планових показників. Використання моделей для розробки прогнозних документів фінансової звітності.

Методи упорядкування прогнозних фінансових документів. Прогнозування продажу, його значення для фінансового планування. Метод процентних співвідношень статей активів, пасивів, оплаченого капіталу до прогнозованого продажу. Спонтанні статті активів і пасивів. Модель оцінки додаткового фінансування, що пов’язане зі зростанням продажу.

Фінансовий план. Документи фінансового плану. Прогнозування продажу. Прогнозні (pro forma) форми балансу, звіту про рух прибутків, звіту про акціонерний капітал, звіту про рух грошових потоків. Касовий план (бюджет), його значення для оперативного планування грошових платежів і надходжень. Бюджет капітальних вкладень.

Проблеми, що виникають під час фінансового планування. Фінансування можливостей зміцнення або розширення конкурентної позиції. Проблеми планування джерел фінансування і їх узгодження з дивідендною політикою.

Управлінські рішення. Завдання, пов’язані з управлінням фінансовою діяльністю.

Шахрайство на фінансовому ринку, додаткові вимоги щодо оприлюднення достовірної фінансової інформації корпорацій.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ (ВКАЗІВКИ)ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ КУРСУ

Тема 1. Сутність та функції корпоративних фінансів

Читачам слід зрозуміти, що коло та специфічність відносин, про які йдеться, пов’язані з функціонуванням корпорації як одного із суб’єктів ринку. Ці відносини оформлюються договорами або угодами, тобто мають юридичну силу. Корпорація укладає угоди про формування капіталу, залучення фінансових ресурсів на визначений термін з інвестиційними та комерційними банками; її цінні папери проходять на фондовій біржі лістинг. Корпорація страхує своє майно, бере обладнання в лізинг, надає комерційного кредиту споживачам та користується комерційним кредитом постачальників, виплачує дивіденди акціонерам, платить державі податки.

У процесі вивчення корпоративних фінансів опановують логічні поняття, категорії, абстракції відносин. Відправною категорією тут є акція — економічна «клітина» корпорації; у ній закладено всі особливості розвитку фінансів акціонерного товариства. Акція як абстракція виражає економічні відносини з приводу формування акціонерного капіталу. Вона уможливлює появу боргових зобов’язань корпорації — облігацій, які також уособлюють економічні відносини стосовно формування капіталу корпорації. Капітал як власність відокремлюється від капіталу як функції. Рух акціонерного капіталу та боргових зобов’язань створює складнішу категорію — функціонуючий капітал корпорації, який у свою чергу породжує наступну складну категорію — інвестиції корпорації. Усі розглядувані відносини взаємозв’язані та взаємозумовлені і становлять синтетичну категорію «фінанси корпорації».

Корпоративні фінанси виконують дві функції: по-перше, забезпечують формування капіталу, що складається з акціонерного капіталу та фінансових фондів, залучених у борг (пасивів), по-друге, розподіл капіталу, напрям вкладень (формування активів). Перша функція прагматично стосується фінансової політики корпорації, а друга — інвестиційної політики. У свою чергу політика, що проводиться корпорацією, залежить від фінансового зовнішнього середовища, державного регулювання, кон’юнктури внутрішнього та світового ринків, світової політики та міжнародних відносин.

Треба усвідомити, що корпорація здійснює підприємницьку діяльність у певному фінансовому зовнішньому середовищі, насамперед — це ринок капіталів, попит на капітал та його пропонування, що визначають процентні ставки, а вони у свою чергу позначаються на можливості корпорації залучати капітал.

На підприємництво впливають податки, митна політика, розвиток реклами. Слід розуміти, що корпорація не може діяти на це середовище, а здатна лише сприймати його як таке й ураховувати його вплив на свою діяльність.

Капітал корпорації перебуває в постійному русі. Американські економісти ввели поняття вартісного циклу, відправною точкою якого є конкурентна позиція корпорації. Усі наступні цикли пов’язані з рухом фінансових фондів, що він забезпечує покращання конкурентної позиції. Частина прибутку — нерозподілений прибуток — разом з фондом амортизації формує внутрішній грошовий потік. Прибуток корпорації підтримує також високі ціни на акції та облігації корпорацій, що у свою чергу забезпечує доступ на фондовий ринок та полегшує розміщення нових емісій. У такий спосіб формується потік зовнішніх джерел фінансування. І нарешті, остання стадія вартісного циклу полягає у формуванні фінансового фонду, який спрямовується на створення умов для поліпшення конкурентної позиції. Схему руху фондів наведено в: Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник. — К.: Либідь, 1993. — С. 157, а також у: Хэлферт Э. Техника финансового анализа: Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ, 1996. — С. 379 та у Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник – К.: КНЕУ, 2004.

Треба розуміти принципи фінансового менеджменту та його основні цілі.

Правове становище корпорації визначається законодавством країни. Усі фінансові відносини корпорації з іншими суб’єктами оформлюються юридично через укладання угод. На це зверніть особливу увагу — усі відносини мають юридичну силу, тому в разі порушення однією зі сторін умов договору можливі позови до судових органів різного рівня.

Питання для самоперевірки знань

  1.  Предмет дисципліни «Фінанси зарубіжних корпорацій».
  2.  Основні суб’єкти економічної діяльності, з якими корпорація підтримує відносини.
  3.  Функції корпоративних фінансів. Розкрийте їх зміст.
  4.  Чому економічні відносини корпорації із суб’єктами економічної діяльності мають бути юридично оформленими?
  5.  Дайте визначення поняття «вартісний цикл корпорації».
  6.  Дайте визначення поняття «конкурентна позиція корпорації».
  7.  Що таке спіраль вартісного циклу висхідного типу; низхідного типу?
  8.  Назвіть основні принципи управління фінансами зарубіжних корпорацій.
  9.  Обґрунтуйте необхідність існування законодавства, що регулює діяльність корпорації та захищає права акціонерів і кредиторів.

Тема 2. Управління фінансами корпорацій

Сутність поняття  «управління фінансами корпорацій». Управління фінансами корпорацій (управління корпоративними фінансами, фінансовий менеджмент) – це організація процесу формування, подальшого розподілу та використання фінансових ресурсів корпорації задля досягнення мети її діяльності. На сучасному етапі розвитку ринкової економіки компанії вбачають мету своєї діяльності перш за все у зростанні ринкової вартості своїх активів, що не виключає, а навпаки гарантує збільшення показників прибутковості компаній та ринкової вартості емітованих ними акцій. Управління фінансами є важливою складовою загального системи менеджменту будь-якої компанії, ефективність якого залежить від зовнішніх та внутрішніх чинників. До зовнішніх чинників належать економічне, соціальне та правове середовище, в якому працює кожна конкретна компанія. До внутрішніх – організаційно-правова структура компанії, розподіл повноважень та обов’язків між окремими її структурними підрозділами, рівень існуючої в компанії ділової культури та корпоративного управління, професійна підготовка та практичний досвід керівництва вищої та середньої ланки, Історія розвитку управління корпоративними фінансами. Як самостійна галузь фінансовий менеджмент виник у США в 1900–х роках і з тих часів постійно розвивався. На початку ХХ ст. фінансовий менеджмент акцентував увагу на питаннях створення компанії та випуску нею цінних паперів, оскільки індустріалізація, що охопила країни, супроводжувалася  виникненням нових та збільшенням або злиттям уже існуючих компаній (головною їх метою був пошук капіталу для розширення). Така тенденція зберігалася і протягом 20-х років. У 30-х роках пріоритет у фінансовому менеджменті перемістився з питань розширення на питання виживання компаній, їх банкрутство та реорганізацію, ліквідність активів компаній, державне регулювання ринку цінних паперів. У 40-х – початку 50-х років технічні та технологічні досягнення сприяли зростанню прибутковості компаній, збільшенню ринкової вартості емітованих ними цінних паперів, а отже підвищенню зацікавленості потенційних інвесторів. 50-і роки характерні розвитком систем поглибленого аналізу фінансів корпорацій та акцентуванням уваги не стільки на джерелах формування їх фінансових ресурсів, скільки на питаннях ефективного управління їх активами. Особливістю цього етапу є удосконалення технології менеджменту завдяки початку застосування електронно-обчислювальної техніки, що сприяло розробці та застосуванню різноманітних моделей управління запасами, дебіторською заборгованістю тощо. У 60 - 70-х роках поновилася заінтересованість питаннями пошуку джерел фінансування діяльності компаній, при цьому увага зосередилась на двох напрямках: (а) оптимізації методів фінансування та (б) прийнятті інвестиційних рішень, «теорії портфеля». Наприкінці 70-х років передові компанії починають застосовувати персональні комп’ютери, що сприяло підвищенню якості фінансового менеджменту. Спостерігалися зміни у формулюванні мети діяльності компанії: якщо раніше за мету обирався лозунг «збільшення прибутку компанії», то тепер – «сприяння процвітанню компанії шляхом зростання ринкової вартості її активів та добробуту акціонерів» (втіленням останнього є збільшення дивідендів та ринкової ціни акцій). Прийняття фінансових рішень компаній починає все більше залежати від рішень її інвесторів. У 80-х роках розвиток фінансового менеджменту відбувався під впливом зростаючої інфляції, обмеження ролі державного регулювання, масової комп’ютеризації процесу фінансового аналізу та розробки фінансових рішень, пошуку шляхів подолання інформаційного розриву між менеджерами компаній та їх потенційними інвесторами, стандартизації системи обліку та фінансової звітності.

Починаючи з 90-х років під впливом глобалізаційних процесів та поглиблення проблеми невідповідності результатів діяльності корпорацій очікуванням їх інвесторів (перш за все, інвесторів в особі пенсійних фондів та фондів взаємного страхування1) важливе місце в ефективному управлінні  акціонерними компаніями починає займати система корпоративного керування (corporate governance), яка в Україні більш відома як “корпоративне управління“. Складовою належного корпоративного управління є ефективний механізм управління фінансами.

У травні 1999 р. Організацією Економічного Співробітництва та Розвитку, ОЕСР (Organization of Economic Cooperation and Development, OECD) були сформульовані принципи корпоративного управління, які проголошують необхідність створення такої структури корпоративного управління, що забезпечує: (а) захист прав власників (акціонерів); (б) рівне ставлення до всіх акціонерів (включно міноритарних та іноземних); (в) визнання законних прав усіх зацікавлених осіб та заохочення їх до активного співробітництва з самою компанією; (г) своєчасне та точне розкриття суттєвої інформації; (д) ефективний контроль.  

В останнє десятиріччя розвиток фінансового менеджменту супроводжувався подальшим підвищенням його ролі у загальній системі управління корпорацією. На сучасному етапі характерним для нього є пошук нових більш ефективних методів керування, підвищення професійного рівня працівників фінансових служб, реалізація принципів корпоративного управління, пошук шляхів виходу на нові фінансові ринки, ринки збуту та постачання. Все це реалізується на основі широкого використання передових інформаційних технологій.

Функціональні обов’язки в системі управління корпоративними фінансами.

Управління фінансами корпорації здійснюється у ході реалізації наступних функціональних обов’язків осіб, залучених до цього процесу:

  1.  формування інформаційної фінансової системи компанії;
  2.  аналіз даних інформаційної фінансової системи компанії;
  3.  формування ідей щодо поточного та стратегічного управління корпоративними фінансами, їх обговорення та відпрацювання;
  4.  розробка та обговорення проектів нормативних документів компанії з питань управління її фінансами;
  5.  затвердження проектів нормативних документів компанії з питань управління її фінансами;
  6.  втілення в життя затверджених планів та документів з питань управління її фінансами;
  7.  контроль за фінансами корпорації, внутрішній аудит.

Організаційна структура управління корпоративними фінансами.

Більшість акціонерів мало цікавиться діяльністю компанії, для них важливим є лише розмір доходів, що вони отримують за акціями. Тому право управляти корпорацією надається професіоналам, а не власникам, оскільки їхні інтереси в принципі збігаються; щоправда, це буває не завжди, наприклад, якщо управляючі планують використати прибуток компанії на розширення виробництва, а не сплату дивідендів, то їхні інтереси тимчасово розходяться з інтересами акціонерів. Той факт, що управління справами фірми доручається професіоналам, є безперечною перевагою корпорацій і однією з головних передумов їхньої ефективної роботи.

На малюнку 2.1. представлені підрозділи акціонерної компанії, що задіяні в процесі управління її фінансами. Оскільки фінанси є наріжним каменем діяльності будь-якої корпорації, в управлінні ними задіяні практично всі ланки її організаційної структури, при цьому важливим є питання доцільності централізації чи децентралізації управління фінансами.

Децентралізація виробництва та продажу є звичайною справою. Але фінанси, як правило, перебувають під безпосереднім контролем центрального (вищого)  керівництва. Практика свідчить, що вищий менеджмент дуже неохоче делегує функції розробки і затвердження планів, а також контролю за діяльністю компанії нижчим ешелонам управління. Оскільки розробка та прийняття рішень з фінансових питань пов'язані з координацією грошових потоків компанії, то у разі делегування нижчим підрозділам управління прав прийняття рішень з цих питань можуть виникати труднощі в організації фінансового контролю.

У більшості великих компаній вище керівництво з питань фінансів знаходиться на тому ж рівні, що й управління виробництвом та збутом. Слід підкреслити, що тільки великі компанії мають Віце-президента з фінансів. У середніх за розміром корпораціях є лише керівник Департаменту інформаційного забезпечення та керівник Департаменту менеджменту, а в ще менших компаніях функції обох цих департаментів об’єднані в одному департаменті.

Незважаючи на те, що у процесі управлінні фінансами задіяні кілька підрозділів, кожна компанія обов’язково має відокремлений підрозділ, який безпосередньо займається питанням управління фінансів (здійснює оперативне управління фінансами) – на нашому малюнку це Департамент фінансового менеджменту (в різних компаніях цей та інші підрозділи можуть мати інші назви). Функціональні обов’язки, що передбачаються Департаментом фінансового менеджменту, можуть виконуватися декількома окремими відділами, або декількома працівниками; це залежить від величини компанії, її амбіцій, а також професійних та особистих характеристик окремих працівників.  

Формування інформаційної фінансової системи.

Вихідною складовою фінансового менеджменту є формування інформаційної фінансової системи компанії. Прийняття управлінських рішень щодо фінансів компанії здійснюється на основі інформації про (а) зовнішнє середовище та (б) стан самої компанії. До першої належать данні про загальноекономічний розвиток країни або регіону, кон’юнктуру фінансового та товарного ринків, діяльність клієнтів, постачальників та конкурентів компанії. Така інформація необхідна для оцінки зовнішнього економічного, політичного та соціального середовища, розрахунку системних (ринкових) ризиків компанії, прогнозування умов її розвитку. До другої – данні інформаційної системи щодо самої компанії, які в країнах Заходу представлені фінансовим рахівництвом2, управлінським рахівництвом та податковим рахівництвом. Кожна із складових цієї інформаційної системи, базуючись на даних бухгалтерського обліку, призначена для певних груп користувачів, мета та завдання яких відрізняються; тому вони мають відмінні одна від одної форми звітності. На нашій схемі функцією формування інформаційної системи займається Департамент рахівництва (інформаційного забезпечення).

У контексті управління фінансами корпорації ключовою є інформаційна система, що представлена управлінським рахівництвом (у вітчизняній практиці більш уживаним є поняття управлінський або внутрішньогосподарський бухгалтерський облік). Управлінське рахівництво включає процес обліку, накопичення, обробки, підготовки та передачі інформації, необхідної для потреб акціонерів з контрольним пакетом акцій, членів наглядової ради, правління та вищого складу менеджменту  компанії (тобто для внутрішніх користувачів інформації). Для ефективного управління компанією потрібна оперативна (щомісячна, щотижнева, щоденна, а з деяких питань і оперативна упродовж дня) аналітична інформація, що містить данні, які нерідко є комерційною таємницею. Як вже зазначалося, для управління фінансами необхідні данні управлінського рахівництва (внутрішньогосподарського обліку), яке, у свою чергу, передбачає (1) ведення спеціальної система субрахунків та (2) складання управлінської звітності. Кожна компанія розробляє свої вимоги щодо управлінського рахівництва, які визначають обсяги, ступінь деталізації, форму та періодичність надання необхідної внутрішнім користувачам інформації. Система управлінського рахівництва може готувати звіти по структурі витрат на виробництво окремих видів товарів або послуг, детальні звіти по структурі дебіторської та кредиторської заборгованості, структурі портфелю цінних паперів компанії, руху запасів тощо.     План рахунків управлінського обліку, порядок їх використання, а також форми та порядок складання управлінської звітності зазвичай розробляються Департаментом рахівництва сумісно з Департаментом фінансового менеджменту. Після узгодження розробленого плану рахунків з Віце-президентом з фінансів, він виносяться для обговорення на Правління. Остаточно затверджується цей документ Наглядовою радою корпорації.

Аналіз даних інформаційної фінансової системи компанії, формування ідей щодо поточного та стратегічного управління корпоративними фінансами, їх обговорення та відпрацювання.

Функції аналізу даних інформаційної фінансової системи компанії, формування ідей щодо поточного та стратегічного управління корпоративними фінансами, їх обговорення та відпрацювання як правило виконуються на середньому або вищому рівні управління. У нашому прикладі у цьому процесі можуть бути задіяні керівники Департаменту рахівництва та Департаменту фінансового менеджменту, Віце-президент з фінансів, Правління і Наглядова рада.

Організація та удосконалення аналітичної діяльності в компанії серед іншого передбачає (а) визначення сукупності показників, необхідних для прийняття управлінських рішень та (б) дотримання єдиної методики їх розрахунку. Компанія може розробити та затвердити свою методику фінансового аналізу використовуючи вже існуючі теоретичні та практичні напрацювання, або користуватись запозиченою методикою. Важливо, щоб вона була чітко описана і не носила спонтанного характеру.

Прийняття рішень керівництвом компанії має спиратись на данні ґрунтовного фінансово-економічного аналізу. У необхідному для конкретної компанії обсязі має здійснюватись аналіз:

  •  структури витрат на виробництво та реалізацію товарів з метою їх   оптимізації,
  •  прибутковості виробництва і реалізації окремих видів продукції та підрозділів,
  •  структури активів, їх прибутковості та ліквідності,
  •  якості дебіторської заборгованості,
  •  структури капіталу з метою визначення ролі власного капіталу та зобов’язань у структурі фінансових ресурсів компанії,
  •  складу та структури зобов’язань,
  •  кредиторської заборгованості,
  •  складу та структури власного капіталу,
  •  грошових потоків,
  •  ринкової кон’юнктури для управління інвестиційним портфелем компанії, оцінки її ринкової вартості, вартості емітованих нею цінних паперів та їх доходності,
  •  інше.

Розробка та обговорення проектів нормативних документів компанії з питань управління її фінансами. 

За розробку проектів нормативних документів з питань управління її фінансами відповідає Віце-президент з фінансів (або інший член Правління, в обов’язки якого входять фінансово-економічний блок питань компанії). До цього процесу безпосередньо залучається також керівництво департаменту фінансового менеджменту та департаменту інформаційного забезпечення. На засіданнях робочих груп обговорюються результати підготовки документів. Проект готового нормативного документу виноситься на розгляд Правління.

За результатами розгляду проектів нормативних документів з питань управління фінансами на Правлінні деякі з них можуть затверджуватися тут же на засіданні Правління, але здебільшого обов’язок затвердження фінансових нормативних документів корпорації делегується вищим органам керівництва компанії – Наглядовій (Спостережній) раді та / або Загальним зборам акціонерів.

Права та обов’язки щодо розгляду та затвердження нормативних документів компанії з питань управління її фінансами мають бути закріплені у Статуті корпорації та внутрішніх положеннях корпорації про Наглядову (Спостережну) раду, про Правління тощо.

Затвердження проектів нормативних документів компанії з питань управління її фінансами.

Найвищим органом управління в корпорації є Загальні збори акціонерів. Згідно із законодавством та статутом корпорації акціонери мають право: 1) визначати кількість, види та номінальну ціну акцій; 2) встановлювати правила випуску та передання акцій; 3) затверджувати результати річної звітності; 4) затверджувати напрямки розподілу річного прибутку, включаючи затвердження розміру дивідендів та обсяги формування резервних фондів; 5) самостійно затверджувати обслуговуючий банк, або делегувати цю функцію Наглядовій раді чи Правлінню. Обов’язкова згода акціонерів на Загальних зборах має бути одержана для здійснення компанією таких заходів, як: продаж частини її активів (якщо це не є елементом її бізнесу), реорганізація, ліквідація, злиття та поглинання компанії.

Належне корпоративне управління передбачає існування сильного та дієвого органу корпоративного управління, що обирається на Загальних зборах акціонерів і представляє собою раду акціонерів – Наглядову (Спостережну) раду, яка є більш оперативним, ніж Загальні збори органом керівництва. Наглядова рада збирається на засідання щонайменше двічі на рік, але у більшості компаній передбачені щоквартальні або навіть щомісячні засідання цього представницького органу. Вона відповідає за організацію та удосконалення системи оцінки, уникнення та мінімізації можливих для акціонерної компанії ризиків, за запровадження системи процедур, що дозволяють, з одного боку, оцінити можливість виникнення  збитків та втрат майнових цінностей, з іншого, уникнути або мінімізувати ці ризики.

Залежно від компанії склад Наглядової ради буває різним, але нерідко до нього входять окрім акціонерів компанії декілька аутсайдерів. Організаційно Наглядова рада складається з Голови Наглядової ради, корпоративного секретаря, та декількох комітетів (кожен комітет може бути представлений 1-2 членами Наглядової ради).

Наглядова рада визначає основні напрями політики компанії. Її специфічними обов'язками є санкціонування контрактів, прийняття рішення про розмір фонду платні службовцям вищої ланки, досягнення домовленості з банками про позички, призначення менеджерів, котрі реалізують політику компанії. Якщо сплата дивідендів відбувається частіше, ніж раз на рік, то важливою функцією та виключним правом Наглядової ради є призначення дивідендів.

Наглядова рада має бути дієвим органом контролю та прийняття рішень в компанії. Серед питань, які виносяться на її розгляд особливе місце посідає фінансовий1 блок, який умовно поділяється на чотири великі напрямки: (1) побудова та розвиток інформаційної системи фінансів компанії, (2) організація аналітичної роботи, (3) налагодження процедури розробки та прийняття рішень в галузі фінансів, (4) налагодження внутрішнього незалежного контролю (внутрішнього аудиту).  

Щонайменше Наглядовою радою має затверджуватися облікова політика компанії3, яка є необхідною умовою побудови ефективної інформаційної системи її фінансів, аналітичної роботи та внутрішнього аудиту.

Втілення в життя затверджених планів та документів з питань управління її фінансами. 

Фінансовий менеджер має вміти приймати правильні поточні та стратегічні рішення на основі даних фінансово-економічного аналізу своєї компанії, інформації про кон’юнктуру ринку тощо. Важливими складовими фінансового менеджменту є управління структурою витрат, активами, в тому числі, дебіторською заборгованістю, запасами, фінансовими інвестиціями (портфелем цінних паперів), капіталом, ліквідністю, прибутковістю та фінансовою стабільністю підприємства4.

Управління дебіторською заборгованістю. Продаж товарів та послуг у кредит (з відстрочкою або розстрочкою платежу) сприяє збільшенню обсягів продажу в роздрібній і оптовій торгівлі, а також у виробничих галузях. Зарубіжна практика свідчить, що цей чинник особливо важливий для виробничих компаній та тих, зо займаються оптовою торгівлею.

Процес управління дебіторською заборгованістю, тобто управління рахунками до отримання (account receivables), що виникають у корпорації внаслідок продажу нею товарів та послуг у кредит включає зокрема:  аналіз кредитоспроможності потенційних покупців, відкриття та ведення рахунків дебіторської заборгованості по кожному дебітору, розрахунок та створення резерву сумнівних боргів, виставлення рахунків дебіторам згідно обумовлених договорами графіків платежів, інкасація отриманих грошей, слідкування за поточним економічним станом своїх клієнтів (за даними засобів масової інформації та інших джерел), у разі затримки платежів або банкрутства клієнта – залучення юридичних служб для розв’язання цих проблем.

Управління запасами. Запасами є активи, що (а) придбані компанією та зберігаються нею для продажу, (б) отримані у процесі власного виробництва і призначені для продажу, (в) виступають у формі сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, що призначені для використання у виробничому циклі або при наданні послуг. В компаніях оптової та роздрібної торгівлі запаси товарів призначених для продажу, є найбільшою статтею активів. У виробничих компаніях запаси також є важливою складовою активів і поділяються на три види: запаси сировини для виготовлення продукції; запаси напівфабрикатів (незавершене виробництво); запаси готової до продажу продукції.

Складовими управління запасами зокрема є: оцінка оптимального обсягу запасів виходячи з технологічного циклу компанії, належне зберігання запасів на складах, оцінка запасів при їх вибутті зі складу у виробничий процес чи на продаж. Оцінка запасів необхідна для визнання їх як активів компанії, для розрахунку прибутків компанії, для виявлення обсягів запасів, що переносяться у наступні облікові періоди.

Управління поточними зобов’язаннями. Поточні зобов’язання компанії представляють її заборгованість перед постачальниками за отримані товари, послуги, заборгованість за наданими короткостроковими кредитами, заборгованість по заробітній платі, по сплаті дивідендів, податків, страхових платежів тощо, а також поточну заборгованість за довгостроковими кредитними ресурсами.

Управління поточними зобов’язаннями передбачає: пошук найбільш вигідних для компанії з точки зору ціни, строків та надійності кредитних ресурсі, а також постачальників товарів та послуг на вигідних для ком панії умовах, відкриття та ведення рахунків по кожному кредитору, погашення зобов’язань відповідно до укладених договорів тощо.

Управління ліквідністю. Надзвичайно важливою складовою управління фінансами компанії є управління її ліквідністю, тобто здатністю компанії вчасно та у належному обсязі погашати свої зобов’язання. Практика свідчить, що переважна більшість компаній щонайменше половину своїх коштів вкладають в поточні, а не довгострокові, активи; 60% робочого часу пересічного фінансового менеджера пов’язані з прийняттям рішень саме щодо поточних активів та поточних зобов’язань, оскільки це стосується питань ліквідності. У контексті підтримання належної ліквідності важливо оцінювати та порівнювати, з одного боку, середню тривалість обороту (та/або кількість оборотів за певний період) дебіторської заборгованості та запасів, а з іншого, середню тривалість обороту (та/або кількість оборотів за певний період) поточних зобов’язань; показовою у цьому контексті є також величина нетто-працюючого капіталу.

Працюючий капітал компанії (working capital) є тим капіталом компанії, що пов'язаний з її повсякденною комерційною діяльністю. Це фонди, що представлені поточними активами (грошима, дебіторською заборгованістю, запасами). У західній економічній літературі його нерідко називають валовим працюючим капіталом (gross working capital). Нетто працюючий капітал (net working capital) представляє собою різницю між поточними (короткостроковими) активами та поточними (короткостроковими) зобов’язаннями. У західній економічній літературі та повсякденній практиці нетто-працюючий капітал для спрощення часто називають працюючим капіталом, пропускаючи слово «нетто». Працюючий капітал у зарубіжній економічній літературі нерідко характеризують як «готові гроші», тобто фонди, на які компанія може завжди «накласти руку».

Працюючий капітал пов'язаний з грошовим циклом (cash conversion cycle) підприємницької діяльності. Він вимірюється, як правило, у днях і є періодом між датою виділення компанією грошей на придбання сировини та матеріалів для виготовлення продукції та датою отримання нею грошей за реалізовану готову продукцію. Оскільки в ціну реалізації закладається прибуток, у тому самому значенні вживають і словосполучення «цикл надходжень» (“earnings cycle”). Спостерігається залежність: чим коротший  цей цикл, тим більше утворюється нетто-працюючого капіталу, а отже, менше коштів компанія має запозичувати. Цей цикл безпосередньо залежить від ефективності виробничого процесу компанії, від оптимізації обсягів її запасів, а також політики роботи з клієнтами щодо інкасації дебіторської заборгованості.

Внутрішніми джерелами працюючого капіталу компанії є її нерозподілений прибуток, поточні заощадження, фонди амортизації, суми нарахованих але не сплачених податків тощо. До зовнішніх джерел працюючого капіталу належать банківські та інші короткострокові запозичення; торговий кредит; кошти, що запозичені шляхом випуску облігацій та залучені шляхом випуску акцій у частині, призначеній для фінансування поточних активів.

Управління довгостроковими активами. Довгостроковими є активи, строк служби яких перевищує один рік і які використовуються компанією у виробничому процесі, а не для перепродажу. У процесі управління основними засобами важливим є: порядок (умови, момент) визнання основних засобів як активів даної компанії, механізм визначення їх початкової вартості, а також розрахунок амортизаційних відрахувань. Надзвичайно чутливим для компанії є порядок розподілу вартості основних засобів протягом терміну їх використання (тобто амортизація основних засобів), оскільки це впливає на величину собівартості виготовлених нею товарів та послуг і, в решті решт, на її прибутки.

До питань управління основних засобів належить також проведення їх капітального ремонту, поточне обслуговування, продаж або списання непотрібних та (або) застарілих основних засобів. Періодично компанія має здійснювати інвентаризацію основних засобів. Для компаній, що постійно розвиваються та удосконалюють технологію свого виробництва характерним є періодичне оновлення так званих активних елементів основних засобів (машин, обладнання, транспортних засобів). При цьому основні засоби можуть зразу придбаватися у власність компанії, братись в оренду (операційний / оперативний лізинг) або у фінансовий лізинг. Можливі ситуації, коли компанія сама здає в оренду (лізинг) свої основні засоби.   

Управління інвестиціями. Управління інвестиціями (у тому числі, управління портфелем цінних паперів) важливо для компаній, які інвестують тимчасово вільні гроші у цінні папери, що емітовані іншими підприємствами або державними та місцевими органами влади, у нерухомість та інші інвестиційно-привабливі об’єкти.  Такими інвесторами можуть бути як фінансові установи (банки, пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні фонди тощо), так і компанії, що працюють у реальному (не фінансовому) секторі економіки.

Управління інвестиціями включає в себе: постійний моніторинг кон’юнктури фінансового ринку, ринку дорогоцінних металів, ринку нерухомості, ринку виробів мистецтва тощо; диверсифікацію портфеля цих інвестицій з метою оптимізації співвідношення ризику та доходності портфеля; можливу передачу управління портфелем спеціалізованим компаніям з управління активами; постійне представництво компанії на відповідній біржі тощо.

Управління довгостроковими зобов’язаннями та акціонерним капіталом. Управління довгостроковими зобов’язаннями та акціонерним капіталом є невід’ємною складовою управління фінансами будь-якої корпорації. Важливими принципами використання довгострокових запозичених (довгострокові зобов’язання) та залучених коштів (акціонерний капітал) для фінансування діяльності компанії зокрема є наступне: вони мають використовуватися для фінансування довгострокових активів (хоча, як зазначалося вище, можливі випадки використання цих коштів для фінансування певних поточних операцій); при здійсненні запозичень необхідно враховувати рівень фінансового левериджу, тобто показника, який, відображаючи співвідношення між зобов’язаннями та власним (статутним) капіталом (або показуючи, яка частина активів компанії фінансується за рахунок власних, а яка – за рахунок запозичених коштів), свідчать про фінансову стабільність компанії, про рівень ризику неповернення нею запозичених коштів, про рівень економії компанії на сплаті податку на прибуток.

Довгострокові запозичення є важливим джерелом фінансування діяльності корпорацій. Їх одержання оформлюється договорами, векселями, облігаціями та іпотекою. Найбільша тривалість довгострокових банківських кредитів переважно складає 5-7 років; за довгостроковими векселями термін сплати може досягати 2-10 років; за довгостроковими корпоративними облігаціями та іпотекою – 10-50 років.

Управління довгостроковими запозиченнями та акціонерним капіталом передбачає також процедури підготовки компанії до публічної емісії цінних паперів (проходження зовнішнього аудиту компанії, оприлюднення річної фінансової звітності, одержання рейтингу цінних паперів даної компанії, включення компанії у лістинг тощо). Важливими є механізми встановлення ціни на емітовані облігації та акції: облігації можуть бути з дисконтом або з премією; акції можуть випускатися з номіналом або без номіналу. Відповідальним питанням в управлінні емітованими цінними паперами є їх моніторинг їх обігу на фінансовому ринку. За певних обставин компанія може прийняти рішення викупити облігації ще до строку їх погашення. Щодо акцій також може бути прийнято рішення про викуп їх компанією-емітентом. У разі, якщо компанія прагне знизити ринкову вартість акцій та збільшити їх ліквідність, вона може вдатися до їх дроблення, тобто збільшення кількості акцій в обігу та пропорційного зменшення їх номінальної або встановленої вартості. Для погашення облігацій компанії як правило створюють спеціальний фонд погашення облігацій, у який регулярно відраховуються кошти, і який слугує для інвесторів гарантією погашення облігацій. У разі отримання прибутків компанія-емітент може сплачувати дивіденди акціонерам.  Дивіденди можуть сплачуватися грошима, а можуть сплачуватися акціями цієї ж компанії.

Управління структурою витрат та прибутковістю. Важливим питанням у фінансовому менеджменті корпорації є управління структурою її витрат, управління прибутковістю її активів та продажів. Процес оптимізації структури витрат серед іншого має бути спрямований на зменшення питомої ваги постійних витрат на одиницю виробленої продукції. До управління структурою витрат належить також мінімізація собівартості випущеної продукції за рахунок, перш за все, підвищення продуктивності праці, а також шляхом використання  дешевших сировини, матеріалів  та інших складових виробничого процесу. Зростання прибутковості продажів та активів є показником ефективної діяльності компанії. Прибутковість активів (інвестицій) компанії має бути вище ціни запозичених та залучених компанією ресурсів.

Контроль за фінансами корпорації, внутрішній аудит.

Як зазначалось найвищим органом управління в корпорації є Загальні збори акціонерів. Найвищий контроль за діяльністю компанії здійснюють її  власники (акціонери), які мають можливість впливати на рішення компанії шляхом голосування у ході чергових (щорічних) або позачергових Загальних зборів акціонерів.

У період між проведенням Загальних зборів акціонерів функцію найвищого контролю за діяльністю корпорації здійснює Наглядова (Спостережна) рада. У її складі обов’язково має бути комітет з питань внутрішнього аудиту (на Заході нині це є необхідною умовою лістингу корпорацій). Завданнями цього комітету є (1) наймання незалежних аудиторів компанії та перевірка їхньої роботи, (2) контроль за збереженням ресурсів компанії та забезпечення достовірності фінансової звітності.

Як зазначалося, важливою функцією Наглядової ради є контроль. В акціонерній компанії має бути налагоджена та постійно удосконалюватись система внутрішнього аудиту, тобто особлива (максимально незалежна та об’єктивна) форма контролю фінансової, виробничо-технологічної, маркетингової та іншої діяльності підприємства. Світова практика свідчить, що для цього у складі спостережної ради запроваджується спеціальний комітет по внутрішньому аудиту, на який і покладається виконання цієї функції.      

Питання для самоперевірки знань

  1.  Як Ви розумієте поняття «управління фінансами корпорацій»?
  2.  Сформулюйте мету діяльності корпорацій в сучасних умовах ринкової економіки.
  3.  Які чинники впливають на ефективність управління фінансами корпорацій?
  4.  Охарактеризуйте основні етапи еволюції фінансового менеджменту корпорацій.
  5.  Назвіть та охарактеризуйте основні функціональні обов’язки в системі управління корпорацією.
  6.  Дайте характеристику основним підрозділам корпорації, що задіяні в системі управління її фінансами.
  7.  Що має входити в інформаційну систему, яка використовується у процесі управління фінансами корпорацій?
  8.  Сформулюйте основні завдання аналітичних служб корпорації, у контексті управління її фінансами.
  9.  На які служби в корпорації покладається завдання формування ідей щодо поточного та стратегічного управління корпоративними фінансами?  
  10.  Хто в корпорації відповідає за розробку проектів нормативних документів компанії з питань управління її фінансами? 
  11.  На кого в корпорації покладено обов’язок затвердження проектів нормативних документів з питань управління корпоративними фінансами?
  12.  У чому полягає сутність управління дебіторською заборгованістю компанії ?
  13.  У чому полягає сутність управління запасами компанії ?
  14.  У чому полягає сутність управління кредиторською заборгованістю ?
  15.  У чому полягає сутність управління поточною ліквідністю компанії?
  16.  Що таке працюючий капітал і нетто-працюючий капітал компанії?
  17.  Що таке грошовий цикл компанії? Який існує зв’язок між працюючим капіталом та грошовим циклом компанії?  
  18.  У чому полягає сутність управління основними засобами ?
  19.  У чому полягає сутність управління портфелем цінних паперів?
  20.  У чому полягає сутність управління довгостроковими зобов’язаннями та власним капіталом ?
  21.  Хто в корпорації здійснює функцію контролю у контексті управління її фінансами? У чому полягає цей контроль?
  22.  У чому полягає роль Спостережної (наглядової) ради корпорації у контексті управління її фінансами?
  23.  Що таке управлінське рахівництво (управлінський бухгалтерський облік)? Яка його роль у системі управління фінансами корпорації?
  24.  Які завдання внутрішнього аудиту у контексті управління фінансами корпорації? Хто здійснює внутрішній аудит в корпорації?
Тема  3. Фінансова звітність корпорацій

Користувачі фінансової звітності.Нагадаємо, що фінанси корпорацій (корпоративні фінанси) є системою вартісних (грошових)  відносин компанії з іншими суб’єктами господарювання стосовно формування та використання нею необхідних їй ресурсів з метою збільшення ринкової вартості її активів, одержання прибутків та зростання добробуту її власників. Ключова роль у забезпеченні ефективного функціонування цієї складної системи вартісних, грошових відносин належить фінансовій інформаційній системі, яка має надавати надійні та  необхідні для користувачів данні.

Користувачі фінансової звітності корпорацій умовно поділяються на (1) внутрішніх та (2) зовнішніх. До перших належать члени Наглядової ради та Правління акціонерної компанії, вищий склад її менеджменту, а також основні власники (акціонери з контрольним пакетом акцій). Окрім публічних, офіційно розповсюджуваних звітів компанії, вони мають право знайомитись з більш детальною інформацією щодо її фінансів, навіть такою, що становить комерційну таємницю, право користуватись якою надається внутрішніми нормативними документами компанії (статутом, регламентом, положеннями, наказами, інструкціями тощо). Всі останні користувачі вважаються зовнішніми, їх доступ до інформації, що є комерційною таємницею, обмежений. Фінансова звітність (публічна звітність) призначається саме для зовнішніх користувачів; нерідко внутрішні користувачі також користуються нею, хоча для них вона не достатня.

Необхідність міжнародної стандартизації фінансової звітності.

Фінансова звітність корпорацій дозволяє користувачам правильно оцінити поточний фінансовий стан компанії та прогнозувати його тенденції з метою оцінки доцільності інвестицій в компанію та ефективності її менеджменту. Фінансова звітність є кінцевим продуктом фінансового рахівництва5, яке є складовою загальної системи управління компанією. В останні десятиріччя посилюється необхідність стандартизації національних систем фінансового рахівництва, а отже і фінансової звітності, з урахуванням вимог світового фінансового ринку. Це обумовлено наступним:

1) Забезпечення потреб інвесторів.  За даними аналізу ОЕСР,  транснаціональні компанії (ТНК) вважають міжнародне розмаїття практики ведення фінансового рахівництва суттєвою перешкодою міжнародним інвестиціям, і доки відсутня надійна інформація про те, що відбувається з грошима інвесторів, приватний капітал не буде вільно перетікати з країни в країну, хіба що фінансові звіти надаватимуться аудиторами, висновкам яких інвестори довіряють. Стандартизація фінансового рахівництва полегшує розуміння фінансових звітів та мінімізує чинник ненадійності фінансової звітності іноземних компаній.   

2) Полегшення роботи ТНК. Стандартизація фінансового рахівництва та фінансової звітності дозволяє компаніям вирішити три важливі питання: скоротити витрати на підготовку фінансової звітності (вартість аудиторських послуг досить висока); зменшити кількість коригувань при підготовці зведених та консолідованих фінансових звітів; полегшити процес синхронізації управлінського та фінансового рахівництва.   

3) Використання передових знань та технологій у галузі фінансового рахівництва всіма країнами світу. Стандартизація дозволяє залучати для підготовки фінансової звітності іноземних фахівців, що актуально для країн, які належать до тільки-но сформованих молодих фінансових ринків (emerging markets). Важливо й те, що процеси стандартизації ведуть до розвитку теорії та удосконалення світової практики складання фінансової звітності з урахуванням економічних, соціальних особливостей та традицій юриспруденції  окремих країн.     

4) Альтернатива домінуванню окремих країн. Національна система підготовки та складання фінансової звітності далеко не завжди може бути прийнятна для інших країн, і стандартизація дозволяє уникнути домінування системи фінансового рахівництва окремих країн. Історичним фактом є те, що бажання уникнути домінування системи фінансового рахівництва США (GAAP) було однією з причин активізації в Європі процесів стандартизації рахівництва.  

Складові фінансової звітності.

Відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (International Financial Reporting Standards, IFRS) та Міжнародних стандартів рахівництва (International Accounting Standards, IAS) корпорації мають оприлюднювати чотири форми фінансової звітності, а також примітки і пояснення до них за результатами кожного фінансового року а також за кожний квартал наростаючим підсумком. До цих форм фінансової звітності належать: (1) балансова форма звіту (баланс), (2) звіт про прибутки та збитки (звіт про прибутки), (3) звіт про зміни у власному капіталі та (4) звіт про грошові потоки6.

Взяті разом, всі форми звітності дають загальне уявлення про фінансовий стан компанії: три з них — звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів та звіт про зміни у власному капіталі — відображають результати діяльності у динаміці за певний період; балансова форма звіту - показує стан справ на конкретну дату. На малюнку 3.1. подана схема взаємозв’язків між балансом, звітом про прибуток та звітом про зміни у власному капіталі. У балансовій формі звіту  показники власного капіталу подаються за даними на початок та кінець звітного періоду. Звіт про зміни у власному капіталі показує внаслідок чого відбулось збільшення або зменшення окремих позицій власного капіталу за звітний період. Чистий прибуток поточного звітного періоду, який розраховується у звіті про прибутки та збитки, після зменшення на суму дивідендів відображається у балансі компанії як нерозподілений прибуток звітного періоду.

Консолідована фінансова звітність.

Материнська компанія разом зі всіма своїми дочірніми підприємствами створює групу. По кожній такій групі мають складатись консолідовані фінансові звіти, які представляють собою звіти групи, як єдиного підприємства. Ці звіти мають складатись материнською компанією, у балансі якої операції з дочірніми компаніями відображаються одним показником — "інвестування в компанії-учасниці".

У фінансах дочірнього підприємства виділяють поняття частка меншості (minority interest). Це та частина чистих результатів діяльності (нетто-прибутку або нетто-збитку) дочірнього підприємства та його чистих активів (активи за вирахуванням зобов’язань), які ніяким чином не належать материнській компанії. У консолідованих звітах частка меншості виділяється окремо.

Кожна материнська компанія має подавати консолідовані фінансові звіти, за винятком тих, які самі виступають дочірніми підприємствами, що перебувають у повній або майже повній власності іншої (материнської) компанії (якій належить не менше 90% голосів), яка не вимагає таких звітів, а інші користувачі задовольняються консолідованими звітами “вищої” материнської компанії.

Річна звітність корпорацій.

Відкриті (публічні) акціонерні компанії зобов’язані публікувати звіт про  результати своєї діяльності за кожен фінансовий рік. Після офіційної реєстрації в спеціальних установах, звіти розсилаються акціонерам. Фінансовий рік є рахунковим періодом, що містить 12 послідовних місяців, або 52 тижні, або тринадцять 4-х тижневих періодів. Деякі компанії віддають перевагу 48-тижневому року, щоб у рахунковому періоді було 12 місяців по 4 тижні в кожному. Періодично вони здійснюють коригування для узгодження свого фінансового року з календарним. Як правило, фінансовий рік закінчується 31 грудня, але розрахунки багатьох компаній базуються на сезонності робіт або на існуючих традиціях, тому фінансовий рік може не збігатись з календарним.

Річні звіти видаються, як правило, у вигляді гарно оформлених брошур. Можуть публікуватись піврічні та квартальні звіти, але вони не такі вичерпні, як річні. Останнім часом спостерігається зростання кількості звітів, збільшення їхнього обсягу та вдосконалення форми викладу матеріалу. У кожній країні законодавство регламентує лише найсуттєвіші елементи річної звітності. Питання обсягу та ступеню деталізації звітності, включення в неї специфічної для даної компанії інформації, розрахунки різноманітних показників — віддаються на розсуд самої компанії.

Щоб фінансова звітність була корисною, давала змогу порівнювати та аналізувати діяльність компанії, вона має відображати її фінанси не тільки за останній фінансовий період, але й за декілька попередніх. Згідно міжнародних стандартів у звітах мають подавитися данні за звітній та попередній періоди. Якщо ж компанія має довготривалу історію розвитку, вона може показати звітність і за більш тривалий період.

Нерідко звіт починається з короткої характеристики компанії, показу її соціальної та економічної значимості. Далі обов’язковою складовою звіту є звернення вищого керівництва компанії до користувачів звітів: акціонерів, клієнтів, партнерів та найманих робітників. Тут йдеться про стан справ компанії та перспективи її розвитку. Можуть також розглядатись питання трудових відносин, чинного законодавства, ринкової кон’юнктури та впливу цих чинників на діяльність компанії. Даються прогнози на майбутнє, інформація про очікувані темпи росту, плани випуску нової продукції та впровадження науково-технічних новацій.

Потім йде розділ, у якому подається цифрова та графічна інформація по основних показниках розвитку компанії за декілька (3–10) років. Статистика не обмежується фінансовими матеріалами. Надається детальна інформація про кількість зайнятих, обсяги випуску товарів та послуг, структурні підрозділи. Тут містяться пояснення до фінансових звітів та дані, що не ввійшли в них. Важливою складовою звітності є безпосередньо фінансові звіти. Всі складові річного звіту важливі. Якщо чотири форми фінансових звітів та примітки і пояснення до них відображають стан справ на кінець звітного періоду, то попередні матеріли пояснюють його причини.

Примітки до фінансових звітів.  Примітки до фінансових звітів, представляють собою сукупність показників і пояснень з метою деталізації та обґрунтування статей фінансових звітів. Обсяг та інформативність приміток  та пояснень, як правило, суттєво перевищує самі таблиці фінансових звітів.

У примітках може подаватись також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними стандартами.  Розкриття є наданням інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності. До суттєвої належить така інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформації визначається стандартами рахівництва.

Звіт аудитора. Компанії публікують фінансову звітність лише за наявності звіту (сертифіката) незалежного аудитора, який умовно можна поділити на дві частини. У першій, констатуючій, йдеться про те, що аудитор перевірив баланс та інші фінансові звіти даної компанії і зробив висновки щодо їх відповідності прийнятим в країні принципам рахівництва. У другій — викладається думка аудитора, що склалась по результатах аналізу. Важливо підкреслити, що це є саме думка, оскільки аудитор не гарантує, що звіти є абсолютно вірні. Стверджувати останнє означало б казати неправду. Адже багато речей, наприклад, амортизація, будуються на оцінці. Аудитор викладає свою думку тільки щодо того, чи в повній мірі фінансові звіти та примітки до них відображають фінансову позицію та результати діяльності компанії. Якщо на думку аудитора вони дають правильну картину результатів діяльності компанії, то робиться висновок, що звіти підготовлені відповідно прийнятим в країні принципам рахівництва. Якщо аудитор вважає, що це не так, він мусить пояснити чому і яким саме вимогам не відповідає звітність.

Приклад структури річного звіту Microsoft Corporation. Річний звіт за 2006 рік акціонерної компанії Microsoft Corporation включає в себе наступне:

1. Короткий та дохідливий виклад принципів компанії, показ її важливості на ринку та підкреслення того, що метою її діяльн6ості є задоволення потреб користувачів її товарів та послуг.

2. Звернення  Біла Гейтса (Голова Правління компанії, Головний  розробник програмного забезпечення) та Стівена Балмера (Головний виконавчий директор) до акціонерів, клієнтів, партнерів та працівників. Звіт включає декілька невеличких розділів: інформацію про основні фінансові досягнення компанії за звітний рік; основні засади інноваційного лідерства компанії; перелік послуг, від надання яких компанія очікує отримувати збільшення прибутків у найближчій перспективі; нові продукти, що  плануються до розробки; плани щодо задоволення потреб споживачів; інформація про “інвестиції у майбутнє”.

3. Табличні та графічні данні по найважливіших фінансових показниках за чотири останні роки: дохід від реалізації, операційний прибуток, чистий прибуток, дохід на акцію, грошовий потік на кінець року (гроші на рахунку, в касі та короткострокових інвестиції), загальна вартість активів та власного капіталу.     

 4. Стислий виклад бізнесу компанії (її економічної діяльності). Тут подається: коротка історична довідка про компанію; опис її існуючих продуктів; інформація щодо ринкової сегментації компанії на поточний момент та на перспективу; довідка про її інвестиції в акціонерний капітал інших компаній цієї та суміжних галузей; плани розвитку продукції компанії; характеристика її виробничих можливостей; загальний опис управління компанією та її складовими по країнах світу; характеристика існуючої в компанії системи розповсюдження, продажу та маркетингу; коротка довідка щодо клієнтів компанії; оцінка конкуренції на ринку в розрізі окремих видів продукції компанії; данні щодо загального рівня підготовки та кількості працівників компанії у розрізі країн та окремих її підрозділів.

5. Короткий опис поточного майнового стану компанії, де у розрізі окремих країн вказується площа земельних ділянок та будівель, якими вона володіє або орендує. Тут же інформується про плани компанії на майбутнє з цих же питань.

6. Інформація щодо поточних юридичних (судових) справ компанії.

7. Перелік осіб, що управляють компанією із зазначенням їх віку та професійних даних.

8. Динаміка ринкової кон’юнктури (найвища та найнижча ціна на останню дату кварталу) щодо звичайних акцій компанії за останні два роки.

9. Короткий виклад результатів обговорення та аналізу менеджментом компанії її фінансово-економічного стану. Тут подається стислий опис результатів діяльності компанії за останні три роки, зокрема: надходження від реалізації у розрізі основних видів товарів і послуг, а також каналів їх  розповсюдження; основні витрати компанії по окремих їх видах (виробничі, на наукові дослідження та розробки, рекламу та продаж, загальні та адміністративні); не основні витрати, доходи та збитки по інвестиціях, податок на прибуток; зміни в обліковій політиці; далі аналізуються ризики та невизначеності з огляду на перспективи  розвитку компанії.

10. Кількісний та якісний аналіз ринкового ризику, до якого компанія відносить валютний, відсотковий та ціновий ризик на акції.

11. Звіти про прибутки за останні три роки.

12. Балансові звіти за останні два роки.

13. Звіти про грошові потоки за останні три роки.

14. Звіти про власний капітал за останні три роки.

15. Примітки та пояснення до фінансових звітів, які включають: детальний опис існуючої облікової політики компанії; зміни в обліковій політиці; деталізація окремих статей звітів (незароблені надходження, короткострокові інвестиції та гроші на банківських рахунках і у касі, запаси, нерухомість та обладнання, акції та інвестиції в інші цінні папери, гудвіл, інші нематеріальні активи, інвестиційні прибутки (збитки), прибутковий податок, власний капітал, інші доходи, програма придбання акцій працівниками компанії, програма опціонів на акції, програма заощаджень, доход на акцію, рентні зобов’язання, непередбачені витрати); данні по надходженням та операційному прибутку (збитку) у розрізі тих сегментів ринку, на яких компанія представлена своєю продукцією; квартальні данні за останні три роки по таких показниках, як: загальні надходження, валовий прибуток, чистий прибуток, доходність компанії у розрахунку на акцію.

16. Звіт незалежного аудитора.

17. Інформація про повноваження Наглядової ради компанії.

18. Інформація про повноваження Правління компанії.

19. Інформація щодо реалізації Програми компенсації (оплати) праці акціями компанії.

20. Поіменний склад Наглядової ради, Правління та менеджменту компанії із зазначенням посади.

21. Адреси в Інтернет мережі відділень компанії по всьому світі.  

Балансова форма звіту корпорацій (баланс). Балансове рівняння. Як форма фінансової звітності, балансова форма звіту інформує:

- з одного боку, про види та вартість економічних ресурсів, які можуть використовуватися компанією для отримання нею економічної вигоди і тому є її активами (assets);

- з другого, -  про види джерел фінансування активів, їх вартісний еквівалент та  правовідносини, що виникають при їх залучені. Одні джерела, які передбачають обов’язковість їх повернення компанією, класифікуються як зобов’язання (liabilities), інші, що  відображають залишкову вигоду акціонерів (тобто власників компанії) у вартості активів після вирахування зобов’язань (owners’ equity, або equity), в Україні прийнято називати “власний капітал”, який відомий ще як “чиста вартість“ (net worth).

Обидві частини балансової форми звіту дорівнюють одна одній (балансуються) і утворюють, так зване, рівняння балансу (балансове рівняння):  

Активи = Зобов’язання + Власний капітал.

Балансова форма звіту, відображаючи, з одного боку, стан активів компанії, а, з другого, її зобов’язань та власного капіталу, характеризує фінансову позицію компанії на конкретний момент часу. Фінансова позиція компанії є вирішальною у розробці та реалізації її стратегії. Вважається, що компанія, у якої на поточний момент немає належного менеджменту або виробничих ресурсів, але є достатній фінансовий потенціал, досить легко може придбати людські та виробничі ресурси, що необхідні для втілення будь-якої стратегії. І навпаки, фінансово слабка компанія, прагнучи зростати, тим не менш постійно наражатиметься на труднощі виживання.

Малюнок 3.2. дає загальне уявлення про складові активів, зобов’язань та власного капіталу, а також нетто працюючий капітал. Оскільки величина останнього є надзвичайно важливим показником ліквідності, у балансових формах звіту багатьох європейських та деяких американських компаній він показується окремим рядком під назвою “нетто працюючий капітал”, “працюючий капітал” або “нетто поточні активи”.   

Активи. Економічні ресурси тільки тоді класифікуються як активи компанії, якщо вони одночасно відповідають наступним трьом вимогам: (1) контролюються компанією, і, при цьому, не обов’язково є її власністю, (2) є результатами минулих подій або господарських операцій і (3) від їх використання компанія  очікує одержати у майбутньому економічну вигоду.

З точки зору ринків, на яких обертаються активи (товарні ринки, фінансові ринки), розрізняють фінансові, матеріальні та нематеріальні активи. Фінансові активи представлені у формі (1) грошей як на банківському розрахунковому рахунку, так і в касі компанії та (2) різного роду фінансових  інструментів. Нематеріальними активами є об’єкти інтелектуальної власності, інші аналогічні права та так званий гуд-віл. Всі інші активи розглядаються як матеріальні, і до них належать запаси, земля, будівлі та споруди, обладнання тощо.  

З точки зору тривалості використання активи поділяються на короткострокові (відомі ще як поточні, оборотні) та довгострокові (відомі ще як постійні, непоточні, необоротні або основні). Поточними активи вважаються такі, які передбачається реалізувати чи спожити протягом операційного циклу, або протягом одного року, якщо цей цикл довший ніж один рік. До них належать гроші на банківському рахунку та в касі підприємства, дебіторська заборгованість, запаси сировини, напівфабрикатів та готової продукції, інвестиції тривалістю до одного року. Решта активів належить до довгострокових.  Довгостроковими є активи, що не реалізуються і не споживаються впродовж одного операційного циклу (або одного року). До них належать земля, будівлі, машини та обладнання, які фірма купує для організації виробничого процесу, а не для перепродажу. У цю групу входять і нематеріальні активи.

Операційний цикл (нормальний операційний цикл) дорівнює середній тривалості часу від моменту придбання продукції для її використання у виробничому циклі або реалізації - до її продажу в обмін на гроші або їх еквіваленти, що легко обертаються в гроші.

Зобов’язання. До зобов’язань компанії належить заборгованість, яка відповідає одночасно наступним вимогам: (1) вона виникла внаслідок минулих подій або господарських операцій, (2) погашення її призводить до відпливу з компанії ресурсів, що можуть принести їй економічну вигоду. Погашення зобов’язань може здійснюватись шляхом грошової оплати, передачі кредитору інших (не грошових) активів та надання послуг. Існує можливість обміну зобов’язань на власний капітал, а також реструктуризації заборгованості шляхом заміщенням одного зобов’язання іншим.

Розрізняють зобов’язання короткострокові (поточні) та довгострокові (непоточні).  Поточними є зобов’язання, які мають погашатись протягом операційного циклу, або протягом одного фінансового року. До них належать короткострокові банківські та торгові кредити, нараховані але не сплачені податки та інші обов’язкові платежі, нарахована але не сплачена заробітна плата, нараховані але тне сплачені дивіденди тощо. До поточних зобов’язань відносять і відсотки по довгостроковій заборгованості, що плануються до сплати упродовж поточного фінансового року. Поточні зобов’язання мають погашатись за рахунок поточних активів.

Довгострокові зобов’язання це такі, період погашення яких довше операційного циклу або фінансового року. До них належать зобов’язання по довгостроковому банківському кредиту, довгострокових векселях, облігаціях, іпотеці, пенсійних виплатах. Довгострокові зобов’язання, як правило, погашаються за рахунок довгострокових активів.

Власний капітал. Існує дві концепції капіталу: фізична та фінансова. З позицій фізичної концепції власний капітал розглядається як виробничі потужності компанії, що оцінюються, наприклад, кількістю одиниць випущеної за день продукції. Фінансова звітність компанії базується на фінансовій концепції капіталу, яка виходить з того, що діяльність компанії пов’язана з інвестуванням грошей або купівельних спроможностей. У цьому контексті власним капіталом є кошти, які належать компанії на правах власності і використовуються нею для формування певної частини її активів (чистих активів). Власний капітал компанії розглядається як еквівалент її чистих (нетто) активів, які, у свою чергу, розраховуються як різниця між активами та зобов’язаннями компанії.

Джерелами формування власного капіталу є:

  •  внески засновників компанії та інвестицій інших акціонерів  (випущені компанією акції можуть придбаватись не тільки засновниками);
  •  кошти, зароблені компанією упродовж її господарської діяльності (прибуток, що утримується компанією після сплати податків та дивідендів, retained income - нерозподілений прибуток).

Про що «говорить» баланс корпорації. Нагадаємо, що балансова форма звітності надає інформацію станом на звітну дату про вартість та види активів компанії, її зобов’язання (показуючи скільки компанія винна, і належить ці суми сплатити протягом року, чи пізніше), а також про вартісний еквівалент та структуру власного капіталу (залишкової вигоди, або інтересу акціонерів у активах компанії). Комбінація такої інформації дозволяє оцінити фінансову позицію компанії, її фінансову потужність та відносну ліквідність її активів станом на конкретну дату.

Аналізуючи баланс, його не слід переоцінювати і необхідно пам’ятати, що він є лише однією з форм звітності компанії. У ньому подається обмежена інформація, на конкретну дату, і, як правило, в момент його аналізу, фінансова позиція компанії відмінна від відображеної у балансі.

Відомо дві форми балансової звітності: (1) традиційна, так звана, облікова форма, де інформація про активи розміщується ліворуч, а зобов’язання та власний капітал праворуч; (2) звітна форма, де таж сама інформація розміщується у вертикальній послідовності. Остання форма балансу зручна для порівняльного аналізу.

Існує строга логічна послідовність розміщення видів активів та зобов’язань, яка залежить від ступеню ліквідності активів та тривалості зобов’язань. Одні країни (США, Канада) спочатку подають інформацію про найбільш ліквідні активи, а далі в міру зменшення ліквідності йдуть інші їх види; відповідно і зобов’язання розміщуються спочатку поточні, а потім довгострокові. Інші країни (Великобританія) дотримуються протилежної послідовності: від найменш ліквідних до найбільш ліквідних активів, а зобов’язання – від довгострокових до поточних.

Існують різні підходи і до послідовності відображення зобов’язань та власного капіталу. Компанії більшості західних країн спочатку подають інформацію про зобов’язання, а нижче – про власний капітал.  

Приклад балансового звіту корпорації.  Розглянемо балансовий звіт акціонерної компанії Microsoft Corporation за 2006 рік. Фінансовий рік цієї компанії починається 1 липня, а завершується 30 червня.

Баланс Microsoft Corporation ( млн. дол. США)

30. 06. 2005 р.30.06.2006 р.Активи        Поточні:Гроші та їх еквівалентиКороткострокові інвестиції485132 900671427 447 Разом гроші та короткострокові інвестиції       Дебіторська заборгованістьЗапаси Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетомІнше37 75171804911701161434 1619316147819402115Разом поточні активи        Нерухомість та обладнанняФінансові та інші інвестиціїГудвілНематеріальні активиДебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетомІнші довгострокові активи48 737234611 00433094993621129949 01030449232386653926111295  Разом активиЗобов’язання та власний капіталПоточні зобов’язання:Кредиторська заборгованістьНарахована заробітна платаПодаток на прибутокКороткострокові неодержані надходженняБоргові цінні папери до сплати Інше70 8152086166220207502-360769 597290919381557913831173783   Разом поточні зобов’язанняДовгострокові незароблені доходиІнші довгострокові зобов’язанняВласний капітал:Звичайні акції та сплачений капітал – дозволено до      випуску 24 000, емітовано 10 710, знаходиться в обігу 10 062 акційНерозподілений прибуток, в тому числі накопичений16 8771665415860 413(12 298)22 4421764528759 005(18 901)                 Разом власний капітал48 115 40 104    Разом зобов’язання та власний капітал70 81569 597

Звіт про прибутки та збитки. Звіт про прибутки та збитки (звіт про прибутки, звіт про фінансові результати) дозволяє користувачам оцінити фінансові результати діяльності компанії, тому часом його називають звітом про фінансові результати і вважають найважливіший у системі фінансової звітності. Адже при розгляді планів або звітів виконання будь-якого проекту, одним із перших виникає питання: “Який результат діяльності?“, або “Яким є нижній рядок?“ (“What is the bottom line?”). На ці запитання дає відповідь саме звіт про прибутки та збитки.

Прибуток та збиток, які є показниками ефективності діяльності компанії, у свою чергу, є результатом співставлення її доходів та витрат. До доходів компанії належать лише ті, що є (1) результатом надходження нових або зростання вартості вже існуючих у неї активів, (2) виникають внаслідок зменшення її зобов’язань, (3) вони не пов’язані із збільшенням акціонерного капіталу і (4) призводять до збільшення її власного капіталу.  Витрати компанії є результатом (1) вибуття чи зменшення вартості її активів, (2) зростання її зобов’язань, (3) вони не пов’язані з розподілом прибутку між акціонерами і (4) спричинюють зменшення її власного капіталу.

Валовими продажами є загальна сума надходжень компанії від реалізації її продукції та надання послуг. Нетто-продажі є результатом відрахувань від валових продажів (а) вартості повернених компанії неякісних товарів та витрати на компенсацію покупцю збитків, (б) знижок (дисконтів), що надаються покупцям у разі дострокової оплати ними рахунку або за умови здійснення оплати протягом певного періоду, (в) витрат на доставку товарів покупцеві.

У компанії можуть виникати доходи не від основної діяльності (наприклад, доходи внаслідок переоцінки вартості довгострокових активів), які у звіті про прибутки та збитки слід подавати окремо. Витрати компанії поділяють на постійні та змінні. Величина постійних витрат прямо не залежить від обсягу виробленої (реалізованої) продукції і може включати: рентні платежі, оплату електроенергії, вартість допоміжних матеріалів, нагляду, контролю, технічного обслуговування, ремонтних робіт, реклами, реалізаційні витрати, деякі суми амортизації.

Змінними витратами вважаються ті, що безпосередньо пов’язані з виробництвом (у виробничих компаніях) та реалізацією (у торгових компанії) продукції, і тому їх обсяг змінюється майже прямо пропорційно змінам обсягу виробленої (реалізованої) продукції. До них відносять: заробітну плату працівників, зайнятих на виробництві (реалізації) продукції; амортизацію будівель, машин та обладнання, задіяних у цьому процесі; вартість сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що використовуються для виготовлення продукції; вартість товарів для реалізації (якщо це торгова компанія); тощо.

Змінні витрати поділяють на прямі та непрямими. Непрямі змінні витрати дорівнюють різниці між загальною сумою змінних витрат та вартістю прямих витрат праці й матеріалів. Вони можуть включати: непрямі матеріальні витрати (вартість клею, цвяхів, інших другорядних елементів); оплата непрямих витрат праці (заробітна плата інспекторів, контролерів, охорони, швейцарів тощо); амортизація будівель, машин та обладнання, не пов’язаних безпосередньо з виробничим процесом (зауважимо, що амортизація офісних меблів належить до постійних  витрат); додаткові виплати за колективними угодами (безкоштовне медичне обслуговування, субсидії для їдалень); відрахування у фонд соціального страхування; інші страхові платежі.

Кожній компанії залежно від галузі діяльності  слід самостійно визначати перелік постійних та змінних витрат, а також поділ змінних на прямі та непрямі витрати, що має закріплюватися в її обліковій політиці.

Групування доходів та витрат у звіті про прибутки.  Витрати можуть подаватись у звіті про прибутки та збитки у розрізі (1) характеру витрат або (2) їхніх функції. Групування статей витрат різними способами дозволяє отримати альтернативні варіанти оцінки фінансових результатів діяльності компанії. Вибір способу групування залежить як від історичних та галузевих чинників, так і від самої компанії.

Групування за методом характеру витрат у звіті про прибутки та збитки виглядатиме наступним чином:

Дохід від реалізаціїХІнший дохід ХЗміни запасів готової продукції та незавершеного виробництваХВикористана сировина та матеріалиХВитрати на персоналХАмортизаційні витрати ХІнші витратиХЗвичайні витрати всього(Х)Прибуток від звичайної діяльностіХ

Використання методу функцій витрат, який ще відомий як метод “собівартості реалізованої продукції“, передбачає надання інформації у звіті про прибутки та збитки у такій формі:

Дохід від реалізаціїХСобівартість реалізованої продукції(Х)Валовий прибутокХІнший дохід від звичайної діяльностіХВитрати на збут(Х)Адміністративні витрати(Х)Інші витрати(Х)Прибуток від звичайної діяльностіХ

 Компанії, які подають у звіті витрати за функціями мають розкривати додаткову інформацію про характер витрат, включаючи амортизаційні витрати та витрати на персонал.  

Отже операційний прибуток (тобто такий, що отриманий в результаті основної діяльності), дорівнює доходам компанії за мінусом її змінних та постійних витрат.

Окрім основної компанія може здійснювати інвестиційну та фінансову діяльність, результати якої у звіті про прибутки мають відображатись окремо. Після операційного прибутку у звіті показують фінансові витрати.

Потім подається інформація про дохід від асоційованих компаній, тобто таких, в яких компанія, звіт якої розглядається, має суттєвий вплив і які не є ні її дочірнім, ні спільним підприємствами.   

Відрахування від операційного прибутку фінансових витрат та додавання доходів від асоційованих компаній отримуємо прибуток до сплати податку.

Далі показується сума податку на прибуток, величина якого береться за даними податкового обліку. Після відрахування від прибутку до сплати податку суми податку на прибуток маємо прибуток (збиток) після сплати податку.

Якщо компанія, звіт якої розглядається є материнською і в її фінансових стосунках з дочірньою компанією має місце частина прибутку та активів дочірнього підприємства, яка не належить прямо або непрямо (через дочірні підприємства) нашій материнській компанії (частка меншості), то ця частка має показуватись у звіті про прибутки та збитки окремо. Як правило її подають після прибутку (збитку) після оподаткування.

Про що «розповідає» звіт про прибутки та збитки. Різниця між прибутком після оподаткування та часткою меншості дає інформацію про чистий прибуток (збиток) компанії.

За рішенням загальних зборів акціонерів частина чистого (нетто) прибутку компанії може витрачатись на виплати дивідендів, а залишок буде нерозподіленим прибутком звітного періоду  (прибутком, що утримується компанією), який знайде відображення у балансовій формі звітності у розділі “Власний капітал“.

У звіті про прибутки та збитки або у примітках до нього має розкриватись сума дивідендів на акцію, оголошена чи запропонована за звітний період.

Хоча величина прибутку (збитку) є суттєвим мотивом у прийнятті інвестиційних чи менеджерських рішень, важливо оцінити адекватність цих фінансових результатів. Тому у звіті про прибутки та збитки узагальнюється та подається інформація таким чином, щоб можливо було визначити: Скільки коштувало компанії отримання кінцевого результату? Яка структура її витрат? Який ступінь ризику? Це дозволяє користувачу прийняти оптимальне для нього рішення.

Приклад звіту про прибутки (збитки) корпорації. Розглянемо звіт про прибутки компанії Microsoft  Сorporation за 2006 фінансовий рік, фінансовий рік закінчується 30 червня.

Звіт про прибутки Microsoft Corporation

(млн. дол. США, окрім доходів на акцію)

2004 р.2005 р.2006 р.Виручка Операційні витрати:Собівартість Дослідження та розвитокПродажі та маркетингЗагальні та адміністративні витрати36 835659677358195527539 788603160978563453644 2827650658498183758  Разом операційні витрати27 80125 22727 810Операційний дохідІнвестиційний дохід) 9034316214 561206716 4721790Прибуток до оподаткуванняСплачено податок на прибуток12 196402816 628437418 262 5663Нетто прибутокДохід на акцію (дол. США):     Базовий       «Розчинений» (diluted)81680,760,7512 2541,131,1212 5991,211,20Середньозважена кількість акцій в обігу       Базова       «Розчинена»10 80310 89410 83910 90610 43810 531Об’явлені дивіденди у розрахунку на акцію 0,163,400,35

Звіт про грошові потоки.

Звіт про грошові потоки (звіт про рух грошових коштів) інформує про зміни у потоках грошових коштів та їх еквівалентів у звітному періоді в розрізі операційної, фінансової та інвестиційної діяльності компанії. Зміни у складі грошових потоків, як такі, що є компонентами управління цими потоками, а не частиною операційної, інвестиційної чи фінансової діяльності, не включаються у даний звіт. Прикладом управління грошовими потоками шляхом оптимізації їх структури є інвестування надлишку грошових коштів у їх еквіваленти.

Грошовими потоками є процеси надходження та вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів. Термін "потік" підкреслює, що грошова позиція компанії постійно змінюється внаслідок: руху грошей на її банківських рахунках та готівки в касі, змін обсягів кредиторської та дебіторської заборгованості, матеріальних запасів, обладнання, нерухомості,  інвестицій тощо.

Грошовими коштами вважається готівка у касі компанії та гроші на її банківських рахунках. Еквівалентами грошей є короткострокові, високоліквідні інвестиції, які легко конвертуються у відому суму грошових коштів та характеризуються незначним  ризиком зміни вартості.

Як зазначалось, звіт про грошові потоки відображає інформацію про рух грошових коштів та їх еквівалентів у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності компанії. Часом одна господарська операція компанії супроводжується грошовими потоками, які належать до різних видів діяльності. Наприклад, грошовий потік, що обумовлений погашенням кредиторської заборгованості, можна віднести до фінансової (повернення основного боргу) та операційної (сплата відсотків) діяльності.

Грошові потоки внаслідок операційної діяльності компанії. Операційною діяльністю компанії є її основна діяльність, яка приносить їй дохід, а також інші види її діяльності окрім інвестиційної та фінансової. Ефективна операційна діяльність є головним засобом накопичення грошей, необхідних для погашення заборгованостей, збереження та розширення обсягів виробництва, сплати дивідендів та здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування.

Результат операційних грошових потоків може обчислюватись прямим та непрямим методами, при цьому кінцеві данні співпадатимуть. На відміну від другого, перший метод надає інформацію, яка може бути корисною для оцінки майбутніх грошових потоків компанії. Міжнародні стандарти рахівництва заохочують до застосування саме першого методу.

Грошові потоки внаслідок інвестиційної діяльності компанії. Інвестиційною є діяльність компанії по придбанню та продажу довгострокових активів, а також інвестицій, що не класифікуються як грошові еквіваленти. Розкриття інформації про інвестиційні грошові потоки компанії має важливе значення, оскільки саме вони відображають спрямованість витрат компанії на ресурси, призначені для генерування майбутніх доходів та грошових потоків. Формування інвестиційних грошових потоків здійснюється за рахунок надходжень від продажу довгострокових активів, цінних паперів інших компаній та надходжень в рахунок повернення наданих кредитів. Використання - відбувається у вигляді оплати придбаних довгострокових активів, цінних паперів інших компаній та надання кредитів.

Грошові потоки внаслідок фінансової діяльності компанії. Фінансовою є діяльність, результатом якої є зміни у розмірі та складі власного капіталу і зобов’язань компанії. Аналіз грошових потоків у розрізі фінансової діяльності корисний для кредиторів та акціонерів компанії при прогнозуванні руху її грошових коштів та їх еквівалентів.

Формування фінансових грошових потоків відбувається за рахунок надходжень від емісії акцій та довго- і короткострокових кредитних зобов’язань. Використання - шляхом погашення компанією коротко- та довгострокових кредитних зобов’язань, а також виплат акціонерам (сплата дивідендів, викуп акцій).

Відображення «негрошових» операцій компанії у звіті про рух грошових потоків. До негрошових операцій належать такі, що не супроводжуються грошовими потоками.

Якщо погашення коротко- та довгострокових кредитних зобов’язань, або операції з власними акціями та виплата дивідендів не супроводжуються грошовими потоками вони відображаються у звіті в окремому розділі: "Негрошові інвестиційні та фінансові операції". Такі випадки бувають, коли, акціонери вносять в обмін на акції інші, ніж гроші активи, коли в рахунок погашення кредиторської заборгованості компанія віддає частину своїх матеріальних запасів або довгострокових активів, коли дивіденди не сплачуються грошима тощо.

Про що «розповідає» звіт про грошові потоки. Для користувачів фінансових звітів важливо оцінити її здатність заробляти гроші, розрахувати час та вірогідність їх отримання, а також визначити потреби компанії у них.

Інформація про грошові потоки використовується для оцінки ліквідності компанії, результатів її діяльності та планування дивідендної політики. Звіт допомагає визначити: Вистачає чи ні короткострокових активів для сплати короткострокових зобов’язань? Підвищувати чи знижувати дивіденди? Як спланувати фінансову та інвестиційну діяльність компанії? Зовнішні користувачі звертаються до цієї інформації, щоб виявити можливості компанії по створенню грошових потоків, сплаті зобов’язань кредиторам, виплаті дивідендів, потреби у додатковому фінансуванні.

Звіт дозволяє оцінити спроможність компанії генерувати грошові потоки, а також її потреби у їх використанні. Користувачам необхідна оцінка спроможності компанії генерувати грошові кошти та їх еквіваленти, а також час такого генерування і впевненість у ньому.  

Цей звіт, якщо він використовується разом із іншими фінансовими звітами, надає інформацію, яка дозволяє оцінити зміни в чистих активах підприємства, його фінансовій структурі (в тому числі ліквідності та платоспроможності), а також здатність впливати  на суми та період руху грошових коштів з метою пристосування до обставин та можливостей, які постійно змінюються. Інформація про грошові потоки корисна для оцінки здатності компанії генерувати грошові потоки, а також дає користувачам змогу розробляти моделі для оцінки та порівняння теперішньої вартості майбутнього руху грошових потоків різних підприємств. Вона підвищує ступінь зіставності звітності про результати діяльності різних компаній, оскільки запобігає впливу різних підходів до обліку однакових операцій та подій.

Інформація про грошові потоки протягом попередніх періодів часто використовується як показник суми грошових коштів попереднього періоду та для визначення майбутнього руху грошових коштів. Вона корисна і при  перевірці точності попередніх оцінок майбутнього руху грошових коштів, а також аналізу взаємозв’язку рентабельності, чистого руху грошових коштів і впливу змін.

Справа в тому, що грошова маса, хоча й тісно пов’язана, але не збігається з нетто-прибутком. Така ситуація є наслідком використання в західних системах фінансового рахівництва — концепції накопичення. Згідно неї кожна ділова операція по надходженням та видаткам підлягає обліку тоді, коли вона фактично здійснюється, хоча це може не збігатися з часом надходження або виплати грошей.

Класифікація за видами діяльності надає інформацію, яка дозволяє оцінити вплив різних видів діяльності на фінансовий стан підприємств та суму його грошових потоків. Це дозволяє також оцінити взаємозв’язок різних видів діяльності.

Звіт про грошові потоки, надаючи інформацію про рух грошових коштів та їх еквівалентів у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності компанії, дозволяє оцінити вплив цих видів діяльності на її фінансовий стан та обсяги грошових потоків. Інформація звіту може використовуватись і для оцінки взаємозв’язку зазначених видів діяльності.

Обсяг грошового потоку від операційної діяльності є ключовим показником того, якою мірою ця діяльність генерує грошовий потік, достатній для погашення позик, підтримки операційної потужності компанії, виплати дивідендів та здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування.

Приклад звіту про грошові потоки корпорації. Розглянемо звіт про грошові потоки компанії Microsoft Corporation 2006 фінансовий рік (фінансовий рік закінчується 30 червня).

Звіт про грошові потоки Microsoft Corporation (млн. дол. США)

2004 р.2005 р.2006 р.Операційні грошові потокиНетто прибутокАмортизація та інші не грошові статтіКомпенсації щодо акційНетто визнанні доходи (збитки) з інвестиційПільги по прибутковому податку для фондового опціонуПеревищення податкових пільг від платежів по акціях Відстрочені податкиНе одержані доходиВизнання не одержаних доходівДебіторська заборгованістьІнші поточні активиІнші довгострокові активиІнші поточні зобов’язанняІнші довгострокові зобов’язання 816811865734(1296)1100-(1479)11 777(12 527)(687)47834152960912 2548552448(527)668-(179)13 831(12 919)(1243)(245)21396124512 5999031715(270)-(89)21916 453(14 729)(2071)(1405)(49)(145)1273 Нетто операційний грошовий потік 14 40416 60514 404Фінансові грошові потокиЕмісія звичайних акційВикуп звичайних акційДивіденди за звичайними акціямиПеревищення податкових пільг від платежів по акціях Інше2101(2283)(1729)--3109(8057)(36 112)-(18)2101(19 207)(3545)89- Нетто фінансовий грошовий потік (2364)(41 078)(20 562)        Інвестиційний грошовий потікПриріст нерухомого майна та обладнанняПридбання компаній Придбання інвестиційІнвестиції, по яких настав час платежуПродаж інвестиційПродаж боргових цінних паперів(1109)(4)(95 005)556187 215-(812)(207)(68 045)29 15354 938-(1578)(649)(51 117)387754 3533117Нетто інвестиційний грошовий потік(3342)15 0278003Нетто зміни потоку грошей та їх еквівалентівВплив змін валютних курсів та цін грошових еквівалентівГроші та їх еквіваленти на початок року 8920275357(9448)(7)14 3041845184851Гроші та їх еквіваленти на кінець року14 30448516714

Звіт про зміни у власному капіталі. 

Обсяг власного капіталу, який є коштами, що належать компанії на правах власності і використовуються нею для формування певної частини її активів (чистих активів), постійно змінюється під впливом різноманітних чинників. Аналіз цих змін дозволяє користувачам звітності правильно оцінити фінансовий стан компанії та фінансову політику її керівництва.

Звіт про зміни у власному капіталі кореспондує з іншими фінансовими звітами компанії:

  •  з балансовою формою звітності (з розділом балансу “Власний капітал“), показуючи в наслідок чого відбувались зміни у власному капіталі компанії. Якщо у балансі інформація про власний капітал та його складові подається лише станом на початок та кінець звітного періоду, то звіт про зміни у власному капіталі, глибоко деталізуючи її, дозволяє виявити характер таких змін;
  •  зі звітом про прибутки та збитки, розкриваючи напрямки подальшого розподілу нетто-прибутку та його зв’язок із складовими власного капіталу.

Про що «розповідає» звіт про зміни у власному капіталі. Данні цього звіту дозволяють порівняти внесений власниками компанії капітал, викуплені нею власні акції та інші показники на початок та кінець звітного періоду. Звіт інформує про величину чистого прибутку компанії, що залишився в її розпорядженні для подальшого використання. На основі цього звіту можна оцінити обсяг та зміни (збільшення, зменшення) нетто активів, тобто активів компанії за мінусом її зобов’язань.

Приклад звіту про зміни у власному капіталі корпорації. Розглянемо звіт про власний капітал, поданий компанією Microsoft Corporation у річному фінансовому звіті за 2002 рік.

Звіт про власний капітал Microsoft Corporation  (млн. дол. США)

2004 р.2005 р.2006 р.Звичайні акції та сплачений капітал           Баланс на початок року           Емітовані звичайні акції           Звичайні акції викуплені           Компенсаційні витрати за акціями          Пільги по прибутковому податку за фондовим опціоном           Інше 49 2342815(416) 5734(989)1856 3963223(1737)244889(6)60 4131939(4447)1715(6172                Баланс на кінець періоду56 39660 41359 005Нерозподілений прибуток (дефіцит)           Баланс на початок періоду          Нетто прибуток          Інший загальний прибуток:               Нетто доходи  / (збитки) від похідних інструментів              Нетто нереалізовані інвестиційні  доходи / (збитки) Коригування  15 6788168101(873)5118 42912254(58)371(6)(12 298)1259976(282)9     Загальний прибутокДивіденди за звичайними акціямиВикуп звичайних акцій7447(1729)(2967)12 561(36 968)(6320)7447(3594)(15 411)   Баланс на кінець року18 429(12 298)(18 901)            Разом власний капітал74 82548 11540 104

Також слід засвоїти так зване золоте правило балансу, котре можна подати такою формулою:

тобто відношення вартості акціонерного капіталу та довгострокових пасивів до основного капіталу має дорівнювати або бути більшим за 1. Сума довгострокових джерел фінансування й акціонерного капіталу повинна перевищувати вкладення в основний капітал (або дорівнювати їм). Відоме також більш загальне правило зі включенням у знаменник наведеної формули суми оборотних активів, «заморожених» на довгий строк.

«Золоте правило» довгострокового фінансування виражається формулою:

тобто вкладення в довгострокові активи мають бути менші або дорівнювати довгостроковим джерелам. Не можна допускати такого становища, коли довгострокові активи перевищують довгострокові пасиви.

«Золоте правило» короткострокового фінансування полягає в такому:

тобто, на відміну від довгострокових вкладень, короткострокові активи мають перевищувати короткострокові пасиви. Тим самим підтримується ліквідність.

Питання для самоперевірки знань

  1.  Хто є користувачами фінансової звітності корпорацій? Які вимоги вони висувають до фінансової звітності корпорацій?
  2.  Чим обумовлена необхідність міжнародної стандартизації фінансової звітності корпорацій?
  3.  Які документи прийнято відносити до публічної фінансової звітності корпорацій?
  4.  Хто складає консолідовану звітність? Як у консолідованій звітності відображається  інформація про інвестиції материнської компанії в дочірню компанію?
  5.   Що має включати в себе річна звітність корпорацій?
  6.  Які елементи (класи) включає в себе балансова форма звітності ?
  7.  Що входить в поняття «активи» корпорації ?
  8.  Що входить в поняття «зобов’язання»  корпорації ?
  9.  Що входить в поняття «власний капітал» корпорації ?
  10.  Які елементи включає в себе звіт про прибутки та збитки?
  11.  Які елементи включає в себе звіт про грошові потоки?
  12.  Що входить в поняття «грошові потоки від операційної діяльності» корпорації ?
  13.  Що входить в поняття «грошові потоки від інвестиційної діяльності» корпорації ?
  14.  Що входить в поняття «грошові потоки від фінансової діяльності» корпорації ?
  15.  Які елементи включає в себе звіт про зміни у власному капіталі?
  16.  Що відображається у примітках та поясненнях до фінансових звітів?
  17.  Про що розповідає користувачу інформація, яка подається у балансі корпорації?
  18.  Про що розповідає користувачу інформація, яка подається у звіті про прибутки та збитки ?
  19.  Про що розповідає інформація, яка подається у звіті рух грошових потоків?
  20.  Про що розповідає інформація, яка подається у звіті про зміни у власному капіталі?
  21.  Яким чином чотири форми фінансової звітності зв’язані між собою?

 

Тема 4. Структура капіталу корпорації

Величина грошових коштів, необхідна для фінансування інвестицій, визначає розмір капіталу корпорації, та, відповідно до цього і джерела грошових коштів, які формують структуру капіталу корпорації. Приймаючи рішення про фінансування інвестицій, корпорації вирішують два принципові завдання щодо:

  •  величини інвестиційного фінансування;
  •  політики управління структурою капіталу.

Капітал становить основу фінансової діяльності корпорацій, яка значною мірою залежить від фінансового середовища та соціально-економічної системи в країні, тому практика управління цим видом діяльності досить різноманітна і мінлива. Фінансова діяльність корпорації є своєрідною точкою зіткнення джерел грошових коштів і напрямків їх використання. Це специфічний вид діяльності корпорації, головним завданням якого виступає безпосередня розробка фінансових рішень та їх практична реалізація.

Структура капіталу корпорації залежить від певних чинників. У процесі формування структури капіталу корпорації на нього впливають такі фактори:

  •  фінансовий менталітет керівництва і власників корпорації;
  •  рівень оподаткування корпорації;
  •  кон’юнктура фінансового ринку;
  •  показники фінансового ліверіджу;
  •  рівень прибутковості корпорації;
  •  стадія життєвого циклу корпорації;
  •  особливості здійснення фінансово-виробничої діяльності в окремих галузях промисловості тощо.

Практика фінансової діяльності корпорацій щодо формування структури капіталу є тривалою і різноманітною, яка, перевірена досвідом, дозволила сформулювати дві незаперечні аксіоми:

  •  структура капіталу кожної корпорації завжди суто індивідуальна;
  •  оптимальна структура капіталу корпорації може бути досягнута виключно лише завдяки необхідній проінформованості про ринки капіталів.

Перші вагомі дослідження корпоративних фінансів, інвестицій, структури капіталу та його ціни відомі ще з першої половини 1990-х рр. Фундаторами досліджень про корпоративні фінанси вважаються Ф.Х. Найт (“Capital, times and the interest rate”, 1934р.), К.Е. Баулдінг (“The theory of a single investment”, 1935р.), Дж.Р. Хікс (“Value and capital”, 1946р.), Ф. і В. Луц (“The theory of investment of the firm”, 1951р.).

Капітал корпорації складається з окремих частин. Його фундаментальною основою є акціонерний капітал. Інша частина представлена у вигляді взятих в борг коштів. Теоретично, структура капіталу корпорації розглядається як комбінація емітованих цінних паперів. Якщо в першому випадку це виключно акції, то борговий капітал може бути представлений у вигляді як облігацій, так і банківських кредитів. В класичному варіанті структура капіталу корпорації відображається як співвідношення акціонерного капіталу та позикового облігаційного капіталу. Важливо, що саме корпорації сприяють розвитку механізму функціонування фінансового ринку в країні, а найбільше ринку фондових цінностей (цінних паперів). Слід зауважити, що в країнах з розвинутою ринковою економікою фінансування інвестицій корпорацій шляхом емісії акцій невелике порівняно з іншими джерелами грошових коштів. Наприклад, в США за рахунок акціонерного капіталу фінансується 7,5% капітальних вкладень, в країнах Західної Європи – не більше 5%, в Японії – до 1%. Серед фінансових інструментів особливого значення набули довгострокові боргові зобов’язання у вигляді облігацій. В деяких провідних країнах світу їх розвиток характеризується широким поширенням у фінансовій діяльності корпорацій. Зокрема, в якості головного (чи одного з основних) фінансового інструменту облігації використовуються у фінансовій діяльності корпорацій Японії та країн Західної Європи. Так, у західноєвропейських країнах випуск корпоративних облігацій в 1990-х рр. значно перевищував емісії акцій: у Великобританії – в 2,1 рази, у Франції – в 2,2 рази, в Італії – у 3,1 рази, в Німеччині – 20,9 рази. Це очевидно засвідчує домінування фінансових переваг корпорацій позиковому облігаційному капіталу порівняно з акціонерним в загальній структурі капіталу та фінансування капітальних кладень за рахунок боргових джерел грошових коштів.

Таким чином, можна формалізувати структуру капіталу корпорації, яка відображає його вартість:

V = S + D

де: V – вартість капіталу, S – акціонерний капітал, D – позиковий капітал.

Проблематика формування структури капіталу корпорації пов’язана з чинниками ризикованості та невизначеності щодо отримання доходів. Основне завдання і вимога корпорації полягає в пошуку оптимального співвідношення між акціонерним та позиковим капіталом з метою забезпечення максимальної ринкової вартості корпорації за умови мінімальної ціни капіталу.

Базовою концепцією формування структури капіталу корпорації є запропонована в 1958р. теорія Міллера-Модільяні, яка в подальшому мала істотні зміни, коригування і доповнення, які її суттєво удосконалили і ускладнили. Суть цієї гіпотези в її першочерговому варіанті полягає в тому, що вартість корпорації жодним чином не залежить від структури її капіталу, а визначається виключно нормою капіталізації очікуваного доходу. Тобто, виражена у відсотковому вимірі ціна капіталу корпорації (як середні витрати корпорації на капітал) становить норму капіталізації потоку доходів від цінних паперів. Теоретичне припущення в ММ-1 допускає можливість фінансування капіталу корпорації на всі 100% винятково або за рахунок емісії акцій, або ж за рахунок випуску облігацій. До того ж, чим більша частка позикового капіталу, тим вища й ціна акцій. При цьому, вартість капіталу корпорації залишається незмінною при застосуванні якого-небудь одного з цих методів фінансування. Ця теорема виражена такою формулою:

,

для будь-якої корпорації j з класу k, де:

– ринкова вартість корпорації,

– ринкова вартість акцій корпорації,

– ринкова вартість облігацій корпорації,

– очікуваний дохід корпорації,

д – ціна (курс) купівлі емітованого корпорацією цінного папера.

Дана формула слугує базисом для виведення ціни капіталу, так званих «середніх витрат на капітал». Виражена у відсотках, ціна капіталу визначається як відношення очікуваного доходу корпорації до ринкової вартості всіх її цінних паперів:

.

Зміст доведення теореми полягає у вирівнюванні вартості цінних паперів корпорацій одного класу через ринковий механізм арбітражного процесу при порушенні співвідношення вартості їх капіталу. Цінні папери корпорації з нижчою вартістю будуть продаватися, натомість попитом будуть користуватися цінні акції та облігації корпорації з вищою вартістю. Арбітраж (як визначення різниці капіталу на двох різних ринках) дозволяє вирівнювати ціновий бар’єр – вартість цінних паперів із завищеним ціновим рівнем знижуватиметься, тоді як вартість цінних паперів із заниженим ціновим рівнем буде збільшуватись.

В теоремі ММ-2 береться до уваги показник боргового капіталу корпорації, що ускладнює сутність уяви про капітал корпорації та систему математичних розрахунків. Застосовується динамічний підхід використання позикових коштів корпорацією з метою фінансування розвитку та впроваджується у зв’язку з цим поняття фінансового левериджу. По суті, сам факт використання корпорацією в структурі капіталу боргових коштів визначається як фінансовий леверидж. В даному випадку мається на увазі випуск корпоративних облігацій як форми мобілізації боргового капіталу. Очікуваний дохід на акцію корпорації в такому випадку становитиме сумарність двох показників:

  •  норми капіталізації потоку акціонерного капіталу в корпорації;
  •  винагороди за фінансовий ризик як різниці між зазначеною нормою капіталізації та ринковою ставкою процента (), помноженої на відносну величину фінансового левериджу.

Зміст складності цієї теореми міститься в лінійній функції структури капіталу корпорації, а вартість її капіталу залежить від трьох факторів:

  •  необхідною процентною ставкою прибутку на активи ();
  •  вартістю боргового капіталу корпорації ();
  •  коефіцієнтом фінансового левериджу (співвідношення ).

Формалізовано ця теорема має такий вигляд:

,

де:  – очікуваний дохід на акцію j; 

      – необхідний дохід на капітал (у %);

    r – премія за фінансовий ризик;

     – борговий капітал корпорації;

     – акціонерний капітал корпорації.

Застосування фінансового левериджу підвищує очікувану норму дохідності акцій корпорації, водночас збільшуючи їх ризикованість. Зі збільшенням обсягів випуску корпорацією облігацій автоматично підвищується ризик невиконання боргових зобов’язань, тоді для розміщення нових облігацій потрібно буде запроваджувати вищу норму дохідності ().

Теорема ММ-3 відображає можливості вільного вибору методів формування структури капіталу корпорації як джерел фінансування інвестиційних проектів. В ній допускаються можливості використання нових джерел фінансових ресурсів та нових видів фінансових інструментів.

Виходячи з домінуючої гіпотези підвищення благоустрою акціонерів, корпорація повинна використовувати лише такі інвестиційні можливості, в яких мінімальний рівень дохідності інвестицій () не нижчий за рівень дохідності капіталу корпорації () і, до того ж, не залежить від емітованих видів цінних паперів.

В цьому контексті розглядаються три способи фінансування інвестицій: емісія звичайних акцій; випуск облігацій; використання нерозподіленого прибутку корпорації. При борговому фінансуванні інвестицій ринкова вартість корпорації до інвестування становитиме: , а вартість звичайних акцій: . Так, у випадку випуску облігацій на певну суму I, які приносять дохід , вартість корпорації на ринку капіталів становитиме:

,

тоді вартість пакета акцій складе:

,

а вартість акціонерного капіталу становитиме:

.

Таким чином, , якщо .

В разі фінансування інвестицій за рахунок нерозподіленого прибутку проблема міститься в бажанні одержання додаткових доходів з метою підвищення благоустрою акціонерів як власників капіталу корпорації. Зростання багатства акціонерів тут відбувається при дотриманні умови  (рівень інвестиційних можливостей вищий за необхідний дохід на капітал).

Фінансування інвестицій шляхом емісії нових звичайних акцій є вигідним лише тим вже існуючим акціонерам, коли їх дохідність є вищою за .

Серед нових видів фінансових інструментів можливе застосування конвертованих облігацій чи привілейованих акцій. Як альтернативне джерело фінансуванн6я розглядається лізинг.

Продовженням позицій аналізу формування структури капіталу корпорації, переваг і недоліків джерел фінансування інвестиційних проектів та з огляду їх впливу на перспективи діяльності корпорації та поліпшення достатку акціонерів є запровадження в дану концепцію корпоративних податків і податків з фізичних осіб. Виявляється, що податки впливають на структуру капіталу корпорації та його ціну. Це проявляється в тому, що відсотки за борговий капітал вираховуються з оподатковуваного доходу корпорації, а прибуток після сплати податків збільшується. Це може розглядатися як податкова пільга – податковий захист (податковий щит). З припущень теорем ММ, корпорації не завжди і не в повній мірі будуть використовувати податкові захисти. Відмічається, що податкові переваги позикового фінансування виявились набагато вагомішими, ніж це визначалось раніше, тому різниця в оцінках вартості корпорації є менш значною. Увага акцентується на тому, що оптимальна структура капіталу корпорації теоретично – це заборгованість на всі 100%, оскільки відсотки з боргів включаються до видатків і не підлягають оподаткуванню (на відміну від акцій). Небезпека в даній ситуації полягає в імовірності настання наслідків дефолту або ж втрати (повної чи часткової) контролю над корпорацією. Вагомі і зростаючі обсяги позикових коштів в структурі капіталу корпорації призводять до натиску з боку кредиторів, автоматично передаючи їм все більше повноважень в системі управляння корпорацією. Впровадження до моделі прибутковий податок з корпорацій та податок на доходи акціонерів, виводиться показник  – вигода за умови боргового фінансування, який розраховується за такою формулою:

,

де:  – ставка корпоративного податку;

      – ставка особистого прибуткового податку з доходу від звичайних акцій;

      – ставка особистого прибуткового податку з доходу від облігацій;

      – ринкова вартість боргу корпорації, що використовується для фінансування боргу.

Крім цього, існують й інші гіпотези щодо питань формування структури капіталу корпорації. Зокрема, теорія Г. Дональдсона “ієрархії фінансових джерел” (“субординація джерел”). Згідно її трактування, корпорації повинні формувати капітал насамперед за рахунок внутрішніх джерел – амортизації і нерозподіленого прибутку. При нестачі коштів і виникненні фінансових труднощів, корпорація мусить заповнити фінансові прогалини в наступній послідовності: спершу реалізувати ліквідні цінні папери, після чого вже звернутися до зовнішніх ринків капіталу в такому порядку: банківські кредити; випуск облігацій; емісія акцій (в крайньому випадку за надзвичайних умов). Окремим фактором в цьому контексті є дивідендна політика корпорації, а також припускається і рекомендується створення нових додаткових внутрішніх фондів грошових коштів для розширення фінансування інвестиційних проектів розвитку корпорації.

Іншою альтернативою є “теорія асиметричної інформації” С. Майєрса. Згідно її позицій, структура капіталу корпорації не має суттєвого значення, а зміна прибутковості є випадковим явищем. Теорія ґрунтується на припущенні більшої обізнаності керівництва, ніж інвесторів (акціонерів), про діяльність корпорації, яке впевнене, що справжня ціна акцій вища поточної, внаслідок чого зростає ринкова ціна акціонерного капіталу. Виходячи з цього, вигідним є фінансування інвестицій за рахунок коштів акціонерів, оскільки позики утворюють фінансову залежність, що піддає акції більшому ризику і змушує акціонерів вимагати від корпорації вищих прибутків – дивідендів.

Отже, при використанні тільки власних джерел грошових коштів, корпорація втрачає можливість за сприятливих умов на ринку швидко розширити свою діяльність. В такій ситуації слід звернутися на ринок позикових коштів, так як ігнорування позиковим капіталом створює перешкоди підвищенню прибутковості власного капіталу.

Стикаючись з фінансовими труднощами, корпорації можуть звернутися за фінансовою допомогою до уряду країни і одержати субсидії, що є характерним для країн Західної Європи і Японії. Це розширює структуру грошових джерел, кошти яких спрямовуються на фінансування інвестицій.

На основі всіх зазначених джерел грошових коштів можна запропонувати таку їх класифікацію в структурі капіталу корпорації.

Капітал корпораціїДжерела формування капіталу корпораціїЗа характером мобілізаціїЗа характером походженняВНУТРІШНІ:ЗОВНІШНІ:ВЛАСНІ:СТОРОННІ:нерозподіленийприбутокакціонерні коштинерозподілений прибутокпозикові коштиамортизаційний фондпозикові коштиамортизаційний фонддержавні субсидіїрезервний фонддержавні субсидірезервний фондакціонерні кошти

Рис.  Класифікація джерел грошових коштів в структурі капіталу корпорації

Класифікація джерел грошових коштів за характером мобілізації і характером походження в структурі капіталу корпорації майже ідентична за винятком тільки того, що акціонерний капітал за своєю суттю є власним капіталом акціонерного товариства, хоча й залучений ззовні.

Формування структури капіталу корпорації пов’язане з ризиком – підприємницьким та фінансовим. Підприємницький ризик є невизначеністю щодо отримання майбутнього доходу корпорацією від основної діяльності (прибутку до сплати процентів і податків). Операційний леверидж розкриває залежність підвищення рівня прибутковості від постійних активів та пов’язаних з ними постійних затрат виробництва, для чого розраховується точка беззбитковості за наступною формулою:

,

де: FC – постійні витрати;

     P – ціна одиниці виробу;

     VC – змінні витрати на одиницю виробу;

     P-VC – частка постійних витрат у грошовій одиниці продажу.

Визначається також коефіцієнт операційного левериджу таким чином:

,

де: Q – кількість вироблених одиниць товарів;

     P – ціна одиниці виробу;

     VC – змінні витрати на одиницю виробу;

     FC – постійні витрати.

Фінансовий ризик є доповненням до підприємницького і стосується лише власників звичайних акцій внаслідок формування структури капіталу корпорації шляхом емісії привілейованих акцій та облігацій. Для його визначення здійснюється розрахунок коефіцієнта фінансового левериджу як ділення прибутку до сплати процентів і податків на різницю між прибутком до сплати процентів і податків та сплаченими процентами:

.

Очевидно, що вплив операційного та фінансового левериджу на діяльність корпорації є не ізольованим, а спільним нероздільним процесом, що комплексно може бути визначено наступним розрахунком:

.

В зарубіжній науковій фінансовій літературі відмічається, що оптимальною є така структура капіталу, при якій досягається “максимізація вартості акцій” або “вартості корпорації” при зведенні до мінімуму середньозваженої ціни капіталу (тобто, ціни капіталу, вираженої у процентах). Для її визначення застосовується формула середньозваженої ціни капіталу – Weighted Average Cost of Capital (WACC):

,

де: D/V – коефіцієнт боргу (боргового навантаження на капітал корпорації);

     S/V – коефіцієнт акціонерного капіталу;

      – процентна ставка на позиковий капітал;

      – процентна ставка на акціонерний капітал;

     T – ставка податку.

В іншому варіанті розрахунок WACC має такий вигляд: , де  – питома вага фінансового джерела у формуванні структури капіталу корпорації,  – процентна ставка за цим джерелом.

З позицій фінансового менеджменту, всі дії корпорації пов’язані з формуванням оптимальної структури капіталу в умовах керованого ринку з метою максимізації добробуту акціонерів чи доходів власників.

Оцінка структури капіталу за допомогою основних коефіцієнтів:

  1.  коефіцієнтів співвідношення позичкового й акціонерного капіталу;
  2.  коефіцієнту покриття процентних платежів за боргом прибутком (відношення прибутку до сплати відсотків і податків до суми процентних платежів за боргом).

Прийняття рішень про структуру капіталу є основою для зміцнення платоспроможності корпорації у довгостроковому періоді.

Питання для самоперевірки знань

  1.  Дайте визначення поняттю «структура капіталу».
  2.  Які західні теорії структури капіталу вам відомі?
  3.  Які дискусійні проблеми обговорюються в західній літературі щодо проблем структури капіталу?
  4.  Назвіть основні фактори оптимізації структури капіталу.
  5.  Що таке «фінансовий леверидж»?
  6.  Що таке операційний леверидж?
  7.  Поясніть, що таке точка беззбитковості витрат.
  8.  Запишіть формули для обчислення вартості акціонерного капіталу фірми та середньозваженої ціни капіталу WACC.

Тема 5. Оцінка вартості капіталу корпорації

Основним питанням теми є теорія приведеної вартості, тобто визначення вартості сьогоднішньої суми фондів у майбутньому — через рік, два і т. д. Перший основний принцип теорії фінансів корпорації полягає в тому, що сьогоднішній долар (євро тощо) коштує більше ніж завтрашній, оскільки його сьогодні можна вкласти в активи, які приносять дохід.

Треба розуміти економічну природу коефіцієнта дисконтування, який використовується для визначення сьогоднішньої, тобто дисконтованої, вартості, значення якого завжди менше за 1. Коефіцієнт дисконтування обчислюється за формулою 1 / (1 + r). Він визначає ціну капіталу в часі, де r — гранична норма дохідності, альтернативні витрати, які очікує інвестор. Що менші строки залучення фондів і що нижча гранична норма дохідності, то вища сьогоднішня вартість.

Необхідно також розумітися на категорії «нетто-приведена вартість». Її визначають відніманням від приведеної вартості суми інвестицій.

У корпораціях обчислюється як сьогоднішня, так і майбутня вартість капіталу. Сьогоднішню вартість відбиває рух грошових потоків у майбутньому і навпаки, визначення майбутньої вартості доходів дає змогу обчислити теперішню вартість фінансових ресурсів. Тобто компаундінг (нарахування складних процентів) може перейти в дисконтування складних процентів і навпаки.

Як приклад можна розглянути таку схему:

ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ В ЧАСІ

ДЕПОЗИТ У БАНКУ 100 дол. на 10 років під 8 %

Майбутня вартістьСьогоднішня вартістьFV, 10 р., 8 %PV 10 р., 8 %Future ValuePresent ValueX0 (1 + r)n = 100 (2,1589) = 215,8X0 [1 / (1 + r)n] = 215,9 (0,4632) = 100(1 + r)n = 2,1589процентний фактор майбутньої вартості (FVIF) 10 років, 8 %1 / (1 + r)n = 0,4632процентний фактор сьогоднішньої вартості (PVIF) 10 років, 8 %Нарахування складних процентів (compounding)Дисконтування складних процентів (discounting)

Треба завжди пам’ятати про неминучість ризику, який притаманний ринковій економіці. Категорія «ризик» уособлює невизначеність в отриманні доходу, тобто можливість одержати дохід нижчий від сподіваного, або неотримання доходу, тобто збитки. Тому під час нарахування ціни активів обов’язково враховують ризик.

Вивчення теми передбачає ознайомлення з теоріями західних економістів — Г. Марковіца (теорія раціонального, або оптимального, портфеля фінансових інвестицій), В. Шарпа (поділ ризику на систематичний та несистематичний); з моделлю оцінювання капітальних активів (МОКА).

Потрібно зрозуміти сутність та запам’ятати такі категорії:

— внутрішній грошовий потік — рух фондів, що складаються з нерозподіленого прибутку та амортизації, а інколи до них уходять суми, отримані від реалізації активів;

— нетто-грошовий потік — рух фондів, що складаються з чистого прибутку, тобто прибутку після сплати процентів, податків і дивідендів, та амортизації за мінусом витрат на інвестиції та поповнення резервів;

— вільний (дискреційний) грошовий потік — поточний грошовий потік за мінусом інвестиційних витрат. Він може бути як позитивним, так і від’ємним. Якщо вільний грошовий потік від’ємний — корпорація звертається до зовнішніх джерел фінансування.

Докладніше це питання висвітлено в уже відомому вам навчальному посібнику «Фінанси зарубіжних корпорацій».

Управління формуванням капіталу корпорації вимагає від менеджерів врахування показника ціни капіталу. Треба розуміти, що важливість цієї проблеми  визначається наступними причинами: по-перше, всі фонди, що залучаються корпорацією з ринку (а також нерозподілений прибуток) є для неї платними; по-друге, умовою максимізації ринкової вартості корпорації є мінімальна ціна усіх джерел, що використовуються для придбання активів; по-третє, ціна капіталу є мінімальним рівнем прибутковості активів, а отже, одним із визначальних факторів при прийнятті інвестиційних рішень.

На показник ціни капіталу впливає цілий ряд факторів, які відносяться до фінансового навколишнього середовища. Насамперед, необхідно розглянути вплив податків, які зменшують чистий грошовий потік власників цінних паперів корпорації (відповідно, призводять до зростання ціни капіталу), та емісійних витрат — своєрідної плати фінансовому ринку за розміщення інструментів корпорації на ньому (емісійні витрати теж призводять до зростання ціни капіталу). Окрім того, треба розуміти, що емісійні витрати залежать і від характеристик фінансового інструменту, який розміщується на ринку — чим він ризикованіший, тим вищими є емісійні витрати. Досить детально цю залежність розкрито Є. Брігхемом.7

Виділяють наступні види емісійних витрат:

  1.  Спред —  різниця між ціною за якою корпорація продала свої цінні папери  андерайтеру, та ціною, за якою він у подальшому розмістив їх на ринку.
  2.  Інші прямі витрати, куди входять  витрати на реєстрацію, передбачені законодавством виплати, заробітна плата юристів, консультантів.
  3.  Непрямі витрати: витрати часу працівників компанії пов’язані з організацією нової емісії.
  4.  Неординарна реакція ринку — після  оголошення про випуск акцій їх ціна на ринку падає, відповідно,  відбувається зменшення ринкової капіталізації.
  5.  Заниження ціни первинного розміщення  цінних паперів.

При визначенні ціни різних складових капіталу необхідно враховувати окремі їх характеристики, що впливають на цей показник. Ці особливості виглядають наступним чином:

Таблиця 4.1

Особливості окремих джерел фінансування корпорації, що впливають на їх ціну

№ п.п.Джерело фінансування Особливі риси, які впливають на ціну1.Позиковий капіталбазовим показником при розрахунку є вартість обслуговування боргу у вигляді % за кредит, купону за облігаціями;чіткий зв’язок між рівнем кредитоспроможності  та ціною капіталу; необхідність повернення не тільки поточних платежів, але й основної суми боргу;податкове коригування, оскільки витрати за борговим капіталом зменшують суму податків  які сплачує корпорація. 2.Привілейовані акціїдивіденди не є об’єктом податкових пільг;дивіденди часто є фіксованою величиною, тому процес обрахування вартості капіталу є спрощується порівняно зі звичайними акціями;Відсутність встановленого строку обігу, але може бути передбачена можливість дострокового погашення (фіксується на момент випуску в проспекті емісії), яка здійснюється на вимогу або з ініціативи інвестора/емітента; можливість відмовитися  від виплати дивідендів власникам привілейованих акцій, що не призводить до банкрутства корпорації.3.Звичайні акціївідсутність кінцевого терміну обігу звичайної акції;слабка прогнозованість дивідендних платежів;4. Нерозподілений прибутоквнутрішнє джерело фінансування і, відповідно, відсутність емісійних витрат;слабка прогнозованість розміру нерозподіленого прибутку.

Необхідно особливу увагу звернути та податкове коригування під час визначення ціни боргового капталу. В той же час, практичне здійснення такого коригування повинне відбуватися з окремими застереженнями. По-перше, особливих підходів потребує розрахунок ціни боргового капіталу для корпорацій, що діють в країнах, де відсутня єдина ставка корпоративного податку. Гіпотетично можлива ситуація, коли  за час перебування облігацій в обігу корпорація перейде з однієї групи оподаткування в іншу, що викличе зміни в показниках ціни боргового капіталу. По-друге, виникає ризик неспівпадіння моменту сплати відсотків та моменту економії на податках, якщо корпорація протягом певного періоду отримує збитки.

Щодо ціни капіталу, залученого шляхом випуску привілейованих акцій, то, насамперед, необхідно звернути увагу на ті чинники, що змушують  менеджерів західних корпорацій обережно ставитися до невиплати дивідендів. Саме ці чинники дозволяють говорити про привілейовані акції як гібридні цінні папери — з ознаками пайових та боргових інструментів. До таких стримуючих факторів відносять:

Неможливість виплати дивідендів за звичайними акціями;

Кумулятивний характер дивідендів;

Можлива поява права голосу у власників привілейованих акцій;

Зниження кредитних рейтингів корпорації та падіння ринкової вартості її цінних паперів.

Однією з головних проблем, що виникають на практиці в питанні визначення ціни капіталу від випуску звичайних акцій є вибір методу розрахунку. Найчастіше використовуються наступні:

Таблиця 4.2 Методи розрахунку ціни капіталу від випуску звичайних акцій

№ п.п.Назва методуСутністьПеревагиНедоліки 1.Модель ГордонаДоходність, що  її вимагають акціонери дорівнює дивідендній доходності акції доходності курсового приросту Не потребує складних розрахунківНе враховує ризик операцій корпорації після випуску акцій;Обмежена сфера використання (не всі корпорації виплачують дивіденди)2.Модель оцінки капітальних активів1. Враховує ризик компанії;2. Широка сфера використання – може бути використаний менеджерами будь-яких компаній.1. Складність розрахунку окремих елементів моделі;2. Використання минулих даних для розрахунку вартості капіталу в майбутньому3.Доходність облігацій плюс премія за ризикДоходність акцій корпорації  завжди вища за доходність її облігацій через ризик1. Дозволяє врахувати існування змішаної структури капіталу  1. Складність розрахунку премії за ризик, що її вимагають акціонери

Вивчення питання щодо ціни нерозподіленого прибутку, який використовується для реінвестицій, потребує роз. уміння причин, що спонукають відносити це джерело фінансування до платних. Мова йде про альтернативи, які стоять перед корпорацією (менеджерами) та акціонерами. Після формування чистого прибутку, він може бути використаний або для виплати дивідендів або для реінвестицій. В свою чергу, отримавши дивіденди, акціонери витрачають їх, по-перше, на споживання; по-друге, для інвестицій в активи на ринку; по-третє, для інвестицій в активи цієї ж корпорації шляхом купівлі її акцій.

Відповідно, корпорація повинна заробити на цьому нерозподіленому прибутку стільки, скільки акціонер може заробити на ринку самостійно, від вкладання в проекти з аналогічним рівнем ризику. Тому, доходність, що її вимагають акціонери від вкладення нерозподіленого прибутку дорівнює доходності вже випущених акцій. В той же час, необхідно знати два фактори, що призводять до порушення цієї рівності: існування витрат на розміщення , оскільки нерозподілений прибуток — це внутрішнє джерело для якого такі витрати відсутні; податки, у випадку, коли приріст капіталу та дивіденди оподатковуються за різними ставками. При цьому слід враховувати, що доходи від приросту капіталу оподатковуються лише після продажу акцій, і акціонер має можливість варіювати податковими платежами.

Після визначення структури капіталу корпорації та оцінки вартості кожного джерела, існує потреба в об’єднанні цих показників в один, для чого використовується показник середньозваженої ціни капіталу.

Середньозважена ціна капіталу — це не середня вартість всіх джерел, які були залучені в минулому, і не вартість всіх джерел, які планується залучити в поточному році — це  величина граничних витрат, гранична вартість кожної грошової одиниці капіталу, який було залучено. Компанія не може залучати капітал постійно за однією і тією ж самою ціною. На зміну показника вартості капіталу впливають:

  •  зміни в структурі капіталу;
  •  зміни у вартості кожного окремого джерела.

Потрібно зауважити, що на показник вартості капіталу впливає середньозважена вартість всіх джерел, а не лише тих, які використовуються для фінансування конкретного проекту.

При розрахунку ціни окремих джерел фінансування використовуються наступні формули:

1. Визначення ціни позикового капіталу, залученого через випуск купонних облігацій або шляхом через банківську позику  

де:

% — базовий показник розрахунку у вигляді відсотку за кредитом, купону за облігацією;

Т — ставка корпоративного прибуткового податку;

F — розмір емісійних витрат.

2. Визначення ціни позикового капіталу, залученого через випуск дисконтних фінансових інструментів:  

де:

D — розмір дисконту;

N — номінал фінансового інструменту;

Т — ставка корпоративного прибуткового податку;

F — розмір емісійних витрат.

3. Визначення ціни капіталу, залученого через випуск привілейованих акцій:

де:

D – дивіденди;

p –ціна;

F – розмір емісійних витрат.

4. Визначення ціни капіталу, залученого через випуск звичайних акцій (реінвестицію прибутку):

а) модель Гордона:

де:

D — останній виплачений дивіденд;

P — поточна ринкова ціна акції;

F — розмір емісійних витрат;

g — постійний темп приросту дивідендів.

б) модель оцінки капітальних активів:

ks = Rf + β  Rm - Rf 

де:

Rf — безризикова ставка;

β — коефіцієнт систематичного ризику;

Rm — очікувана доходність ринку.

в) доходність облігацій плюс премія за ризик

ks = kd + премія за ризик

де:

kd — доходність боргових інструментів корпорації.

Середньозважена ціна капіталу:

WACC = ∑ kі wі

                і=1

n – кількість джерел в структурі капіталу;

kі – вартість і-того джерела;

wі – частка і-того джерела.

Корпорація формує грошові фонди, тобто капітал, що є в її розпорядженні, використовуючи внутрішні резерви та залучаючи зовнішні фінансові ресурси. Слід розуміти, що співвідношення між цими джерелами капіталу визначається політикою корпорації, яку вона проводить в інвестиційній, фінансовій та поточній виробничій діяльності. У процесі визначення співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел постійно відбувається рух фондів.

Питання для самоперевірки знань

  1.  Як ви розумієте вислів «приведена вартість» (сьогоднішня вартість)?
  2.  Розкрийте економічну природу коефіцієнта дисконтування.
  3.  Чим відрізняється приведена вартість від нетто-приведеної вартості?
  4.  Яким є економічне значення нетто-приведеної вартості?
  5.  Що таке ціна капіталу?
  6.  У чому різниця між ціною капіталу і ціною фінансового інструменту?
  7.  Як визначається ціна капіталу, залученого за допомогою емісії боргових інструментів?
  8.  Як визначається ціна капіталу, залученого способом випуску привілейованих акцій?
  9.  Як визначається ціна капіталу, залученого способом випуску звичайних акцій?
  10.  Що таке ризик, як він впливає на ціну капіталу?
  11.  Наведіть основні положення теорії ризику за Г. Марковіцем.
  12.  Наведіть основні положення теорії ризику за В. Шарпом.

Тема 6. Дивіденд і дивідендна політика

Вихідним положенням, яке необхідно враховувати при вивченні цієї теми, є теза про те, що дивідендна політика — це частина фінансової політики корпорації, оскільки виплата дивідендів у грошовій формі впливає на розмір прибутку, який може бути використано для реінвестицій. Весь комплекс питань, які виникають в процесі дослідженні питання про дивіденди корпорацій, необхідно розділити на два блоки: по-перше, теорії та моделі дивідендної  політики; по-друге, прагматичні питання, які вирішуються менеджерами корпорацій в розподілі прибутку.

Теоретичним базисом для рішень з дивідендної політики є цілий ряд робіт, які з’явилися та розроблялися з середини минулого століття. Необхідно звернути увагу на той факт, що самі теорії та моделі дивідендної політики можна розділити на дві групи. До-першої групи відносять теоретичні напрямки дослідження, які вивчають існування та тісноту взаємозв’язків між дивідендами та ринковою вартістю корпорації. До-другої, дослідження, що безпосередньо дозволяють визначити розмір дивідендів, які необхідно виплачувати корпорації в певний момент часу (з врахуванням впливу навколишнього середовища).  

Фактично, одні теорії шукають відповідь на питання, чи впливає взагалі дивідендна політика на ринкову оцінку корпорації, інші — визнають цей вплив як аксіому, але намагаються обґрунтувати параметри дивідендної політики які сприятимуть максимізації вартості фірми.

В першій групі слід особливу увагу звернути на дослідження Мертона Міллера та Франко Модільяні, які в своїй статті “Дивідендна політика, зростання фірми та курс її акцій”, обґрунтували висновок, що політика виплати дивідендів не впливає на зростання курсу її акцій і на вартість її капіталу.8 Необхідно знати, що для доведення цієї тези було зроблено кілька допущень, що в певній мірі ідеалізували фінансовий ринок та діяльність на ньому окремих економічних суб’єктів. Хоча згадана теорія піддається гострій критиці, її значення для подальших досліджень важко переоцінити, оскільки саме М. Міллер та Фр. Модільяні першими математично точно довели відсутність зв’язку між дивідендами та ринковою вартістю акцій корпорації.

Робота Міллера та Модільяні стала підґрунтям для появи цілої серії робіт, які в тій чи іншій мірі ставили під сумнів висновки американських вчених. Найбільш вразливим місцем теорії ММ вважається визнання ними того факту, що акціонерам байдуже як отримувати доход, у вигляді дивідендів чи курсового приросту.

На противагу цьому, М. Гордон та Дж. Лінтнер вказують, що при зменшенні дивідендного виходу інвестори вимагатимуть збільшення показника очікуваної доходності, оскільки, інвестори оцінюють 1$ дивідендів вище ніж 1$ приросту капіталу. Треба розуміти, що подібний їх висновок базується на наступних аргументах:

  •  дивіденди прогнозованіші ніж майбутній приріст капіталу;
  •  акціонери, через свої контрольні повноваження, мають більший вплив саме на дивіденди, в той час як приріст ринкової ціни акцій обумовлений факторами на які акціонери впливу не мають;
  •  навіть існування інформації про наявність у компанії високоприбуткових інвестиційних проектів може бути невірно оцінене ринком.

Необхідно також розуміти сутність теорії податкової диференціації, що ґрунтується на податковому ефекті,  авторами якої були Літценбергер та Рамасаві. Податковий ефект полягав у різниці в ставках оподаткування дивідендів та приросту акцій: до 1986 року в США дивіденди оподатковувались за ставкою 50%, а приріст капіталу 20%. За такої істотної різниці в ставках оподаткування компанії намагалися мінімізувати власні дивідендні виплати і головні зусилля спрямовували на зростання курсу своїх акцій. Після податкової реформи 1986 року ставки оподаткування становлять: для приросту капіталу – 28%; для дивідендів - 31%; і в цих  умовах податковий ефект майже нівелюється

В другій групі теорій дивідендної політики особливе місце займає модель Дж. Лінтнера, яка є результатом обробки даних серії класичних інтерв’ю з менеджерами найбільших американських корпорацій. Обробивши результати опитування автор дійшов висновку, що менеджери мають цільове значення дивідендного виходу, з врахуванням якого вони здійснюють дивідендну політику корпорації, але дивіденди зростають повільніше ніж чистий прибуток, оскільки немає впевненості у зростанні доходів корпорації в майбутньому.

Особливе місце в системі досліджень дивідендів та дивідендної політики займають сигнальні теорії, які базується на твердженні, що будь-яка дія менеджерів, в тому числі і виплата дивідендів є сигналом для учасників фінансового ринку і викликає їх реакцію у вигляді купівлі або продажу цінних паперів. З точки зору вивчення впливу дивідендів на ринкову оцінку корпорації, слід звернути увагу на модель Роса, модель Гросмана-Харта, модель Харріса-Равіва, модель Майєрса, модель Мілерра-Рока.

В прагматичній площині, дивідендну політику корпорації можна звести до вирішення трьох ключових завдань:

  •  розмір дивіденду;
  •  джерела фінансування дивідендних виплат;
  •  форми виплат дивідендів.

Під час вивчення практичних аспектів дивідендної політики, особливу увагу необхідно звернути на фактори, що впливають на рішення менеджерів. Всі ці фактори згруповані наступним чином: юридичні та фінансові обмеження; інвестиційні можливості корпорації; джерела фінансування та їх ціна; оцінка менеджерами корпорації впливу дивідендної політики на доходність акціонерного капіталу.

Комбінація цих факторів зумовлює використання менеджерами різних методів проведення дивідендної політики. Зарубіжні корпорації використовують наступні методи:

Таблиця 6.1 Методи проведення дивідендної політики та їх зміст

№ п.п.МетодЗміст та основні механізми реалізації1.Стабілізація дивідендних виплатВиплата незмінної суми дивідендів протягом довгого періоду. Виплачуються мінімальні дивіденди, для того щоб уникнути ризику їх скорочення. Орієнтація на акціонерів, які орієнтуються на стабільність та прогнозованість виплат. Дивідендна політика слабко пов’язана з поточним фінансовим станом корпорації. Інколи можлива виплата екстра-дивідендів за сприятливої кон’юнктури ринку, коли вони не скорочують інвестиційних можливостей корпорації2.Стабілізація дивідендного виходуВстановлення довгострокового нормативного коефіцієнта дивідендних виплат по відношенню до суми прибутку. Основний недолік — циклічний та нестабільний характер виплат. Найчастіше цей метод використовується зрілими компаніями, які отримують стабільні прибутки. В чистому вигляді використовується дуже рідко, як правило менеджери віддають перевагу принципам, що описані моделлю Дж. Лінтнера. 3.Принцип залишкового дивідендуКомпанія виплачує дивіденди тільки після задоволення своїх інвестиційних потреб. На першому етапі визначається об’єм коштів, які компанія може генерувати без додаткового продажу акцій.  На другому — порівнюється отримана сума фінансових ресурсів та величина їх потреб для інвестиційних проектів, які планується впроваджувати. На третьому етапі визначається сума дивідендного фонду, що буде спрямована на виплату власникам простих акцій. Прийнятним є використання залишкової дивідендної політики на ранніх стадіях існування фірми, коли вона потребує значних інвестиційних ресурсів.4.Політика постійного зростання дивідендівПередбачається стабільне зростання дивідендних виплат. Це зростання невелике і є твердим відсотком до попереднього дивіденду. Така політика забезпечує високу ринкову вартість акцій та позитивний імідж корпорації на фінансовому ринку. Але відсутня гнучкість, яка може призвести до скорочення інвестиційних програм.

Доцільно детально ознайомитися з процедурою дивідендних виплат, яка виглядає наступним чином:

Дата оголошення       Екс-дивідендна дата      Дата реєстрації       Дата виплати

Рис. 6.1. Процедура дивідендних виплат

Потрібно звернути увагу на той факт, що екс-дивідендна дата введена з метою запобігання конфліктів між покупцями та продавцями цінних паперів, які ймовірно можуть виникнути, якщо угода була укладена в день близький до дати реєстрації.

Щодо форми виплати дивідендів, то це, як правило, готівка або виплата дивідендів акціями, окрім того, інколи використовують термін “прихована виплата”.

Рис. 6.2. Класифікація дивідендів у грошовій формі

Якщо компанія не має достатньої кількості готівки для виплати дивідендів у грошовій формі, використовуються нетрадиційні прийоми дивідендної політики. В їх числі, особливу увагу необхідно звернути на мотиви та наслідки викупу акцій з обігу. Окрім суто “дивідендного походження”, викуп може розглядатися як частина політики щодо зміни структури капіталу, як метод захисту від ворожого поглинання, як розподіл “зайвої готівки” або активів на користь акціонерів. В контексті вивчення цієї проблеми необхідно звернути увагу на мотивацію інвесторів, що можуть або продати належні акції корпорації, або залишити їх у себе та отримати “приховані дивіденди”.

Особливе місце в системі рішень займають програми реінвестиції дивідендів, що їх пропонують корпорації власним акціонерам. Треба звернути увагу на істотну різницю між програмами, які передбачають пропозицію нових акцій, та тими програмами, в основі яких вже раніше випущені акції.

Дивіденди у вигляді акцій передбачають  збільшення кількості акцій, якими володіє кожен власник. Виражаються у відсотках, які показують на скільки збільшилась кількість акцій в обігу. Аналогічною операцією є спліт, або подрібнення акцій — це збільшення кількості акцій в обігу без збільшення величини акціонерного капіталу.

Виділяють наступні мотиви проведення таких операцій.

  1.  Інвестиційна політика корпорації  потребує реінвестицій прибутку, але  невиплата дивідендів  негативно впливає на позиції компанії на фінансовому ринку. Більше того така операція дозволяє до певного моменту часу не розкривати інвестиційні плани корпорації.
  2.  Сигнальний ефект – передача позитивного сигналу ринку.
  3.  Запобігання розмиванню акціонерів, які не всі з них  продадуть належні ним акції
  4.  Встановлення оптимального торгового діапазону.

Структурно-логічна схема дивідендної політики корпорації виглядає наступним чином:

ПРАГМАТИЧНІ РІШЕННЯ

Дивідендна політика є важливою складовою фінансової політики корпорації. У західній літературі досліджуються її основні проблеми. Теорія Міллера-Модільяні, заснована на концепції про структуру капіталу, доводить, що в разі скорочення розподіленого прибутку дивіденди зменшуються, але акціонер виграє за рахунок зростаючої капіталізації майбутніх доходів. Критика цієї теорії — в обґрунтуванні положення про те, що акціонер уважає за краще одержувати високі поточні дивіденди, а не очікувати приросту капіталу в майбутньому згідно із прислів’ям «краще синиця в руках, ніж журавель у небі». Концепція дістала назви «птиця в руках». Теоретики концепції податкової диференціації вважають, що акціонери виплачують податки різного розміру на одержані від цінних паперів доходи, тому зацікавлені в податкових пільгах та зростанні доходів після вирахування податків.

Зверніть увагу на фактори дивідендної політики. У процесі визначення розподіленого прибутку корпорація може натрапити на певні юридичні та економічні обмеження. Варто наголосити, що необхідно використовувати кошти для фінансування оновлення основного капіталу за тенденції зростання ціни капіталу. У цьому разі для корпорації вигідніше збільшити внутрішні джерела, тобто нерозподілений прибуток, що суперечить інтересам акціонерів.

Також треба знати методи проведення дивідендної політики. Корпорація віддає перевагу стабільній політиці зростання дивідендів, спрямовану на підтримку курсу її акцій. У західній літературі наголошується, що дивіденди виплачуються після задоволення фінансових потреб корпорації, тобто застосовується залишковий принцип виплати дивідендів. Дивіденди можуть також виплачуватися через їх реінвестування в нові акції.

 Питання для самоперевірки знань

1.Які західні теорії дивідендної політики ви знаєте?

2.Назвіть фактори дивідендної політики.

3.Перелічіть основні методи проведення дивідендної політики.

4.Як ви розумієте вплив рішень про структуру капіталу на дивідендну політику?

Тема7. Бюджетування капітальних вкладень

Бюджетування капітальних вкладень — це процес складання плану, в якому відображено витрати та джерела їх покриття на будівництво або реконструкцію певного об’єкта.

Розглядувана категорія демонструє вибір проекту для інвестування в реальні активи та визначення джерел їх фінансування. Треба знати, що бюджетування капітальних вкладень є для корпорації важливим питанням, що визначає її майбутні успіхи і конкурентоспроможність. Бюджет капітальних вкладень спрямовує виробничу та фінансову діяльність корпорації на кілька років уперед.

Перед фінансовими менеджерами постають непрості проблеми щодо економічного обґрунтування запропонованого проекту капітальних вкладень. Для цього використовуються основні показники, на підставі яких корпорація прийматиме рішення про інвестиції:

  •  визначення періоду окупності інвестицій;
  •  індекс прибутковості;
  •  внутрішня ставка дохідності;
  •  чиста сьогоднішня вартість.

Розрахунок періоду окупності інвестицій визначає кількість років, протягом яких будуть покриті всі витрати на інвестиційний проект. Потрібно знати формулу окупності:

Показник окупності не враховує низку обставин, зокрема, строк життєвого циклу. Він передбачає одержання однакових щорічних надходжень коштів від проекту, що на практиці не реалізується. Для усунення недоліків використовується модифікований показник окупності: у знаменнику стоїть середньорічний прибуток після сплати податків:

Окупність = .

Другий показник — індекс прибутковості — обчислюється за формулою:

,

тобто це — перевернута формула окупності.

Третій показник — внутрішня ставка дохідності, або внутрішній показник прибутковості. Економічне значення цього показника в тому, що він оцінює залучені фінансові ресурси. Ця формула застосовується для розв’язання деяких задач:

де CF (cash flow) — грошовий потік; t — період часу; r — ставка дохідності.

Важливим моментом під час розв’язання таких задач є визначення ставки дисконту r, за якої NPV = 0. Її може бути знайдено підбором чисел (методом спроб та помилок).

Четвертий показник — чиста сьогоднішня вартість — обчислюється за формулою:

Сума дисконтованих потоків має дорівнювати 0 (або бути більшою за 0), тобто чиста вартість грошових надходжень перевищує чисту вартість грошових витрат. Але ж треба усвідомлювати, що застосування всіх наведених показників не гарантує правильного вибору проекту капітальних вкладень. У західній літературі пропонуються методики для визначення потенційного ризику, а отже, слід засвоїти метод чутливості, тобто оцінювання вартості проекту на підставі найбільш оптимістичних та песимістичних варіантів розвитку подій. Зокрема, модель Монте-Карло нівелює слабкі сторони методу чутливості, оскільки передбачає комбінування змінних. Також належить знати метод «дерево рішень», на основі якого визначають прогнози руху грошових потоків та можливі дії менеджерів.

Питання для самоперевірки знань

  1.  Як ви розумієте категорію «бюджетування капітальних вкладень» з теоретичної та прагматичної точок зору?
  2.  Назвіть основні методи економічного обґрунтування вибору проекту.
  3.  Наведіть формулу для визначення періоду окупності інвестицій, дайте її економічне обґрунтування.
  4.  Наведіть формулу індексу прибутковості інвестицій. Поясніть, чому вона зворотна до формули визначення періоду окупності.
  5.  Наведіть формулу внутрішньої ставки доходу, поясніть її економічну природу.
  6.  Наведіть формулу нетто-сьогоднішньої вартості, поясніть її економічну природу.

Тема 8. Управління чистим працюючим кпіталом

Треба знати зміст категорій «працюючий капітал корпорації» та «чистий працюючий капітал», який обчислюється відніманням від суми поточних активів суми поточних пасивів. Слід знати, що управління оборотним капіталом передбачає прийняття рішень і за поточними активами, і за поточними пасивами.

Необхідно засвоїти структуру поточних активів і поточних пасивів, економічні умови, що впливають на ефективність оборотного капіталу.

Далі слід опанувати окремі статті поточних активів, їх призначення та зміст.

Стаття «Грошові кошти» становить зазвичай від 1,5 до 9 % усіх активів. Для підвищення ефективності управління грошовими коштами складається касовий бюджет. У ньому плануються (на півроку наперед, помісячно, потижнево) всі надходження за реалізовану продукцію. З іншого боку, сюди включаються всі витрати (заробітна плата, дивіденди, податки, платежі за рахунками). На кінець строку виводиться сальдо; якщо воно від’ємне, то корпорація оформлює короткостроковий кредит, у разі позитивного сальдо суми можуть бути спрямовані на погашення боргів, на депозити тощо. Корпорації здійснюють певну політику щодо прискорення припливу грошових коштів за реалізовану продукцію. Застосовуються такі методи: попереднє узгодження дебетування (списання) банківських рахунків покупця, використання чеків, централізація грошових платежів, використання перевідних векселів.

Треба розумітися на категорії «компенсаційний залишок» — мінімальний залишок коштів на рахунку, якого від фірми вимагає банк для оплати банківських послуг.

Стаття «Вкладення в ринкові цінні папери» — 1—2 % активів. Сучасна корпорація не тільки є емітентом на фінансовому ринку, а й інвестором; вона формує власний портфель цінних паперів. Мета цього — зниження статті «Грошові кошти» та придбання ліквідних активів.

Стаття «Дебітори» — 20 % активів. Сучасні корпорації збільшують цю статтю; спостерігається тенденція зростання продажу в кредит. Слід розуміти, що ефективне управління дебіторською заборгованістю сприяє збільшенню прибутку, тому корпорація проводить певну кредитну політику, яка стосується визначення стандартів кредитоспроможності покупця, умов торгівлі, умов інкасації, застосування факторингу (продажу прав на стягнення дебіторської заборгованості.

Стаття «Товарно-матеріальні запаси» — 20—25 % активів, у корпорацій у торговельній галузі — до 40 %. Потрібно знати склад статті, зміст моделі економічно обґрунтованого обсягу замовлення, метод контролю (ще має назву АВС), вплив інфляції на визначення запасів товарно-матеріальних цінностей.

Особливу увагу слід приділити проблемі визначення джерел короткострокового фінансування оборотного капіталу. Приріст оборотного капіталу (оборотних фондів) фінансується одночасно із приростом основного капіталу через довгострокове фінансування. Поточні потреби покриваються за рахунок залучення і використання короткострокових джерел. До них належать: торговельний (комерційний) кредит, що його надають постачальники; короткострокові позички комерційних банків; емісія короткострокових фінансових інструментів.

Використання комерційного кредиту формує статтю поточних пасивів — кредиторську заборгованість, тому корпорація має постійно підтримувати свою «кредитну честь», бути надійним платником під час повернення заборгованості. Необхідно вивчити формули для обчислення ціни торговельного кредиту.

Слід усвідомити, що стаття «Кредитори» в пасивах відповідає статті «Дебітори» в активах; формуються два зустрічні кредитні потоки. Політика корпорації має бути спрямована на зниження нетто-заборгованості.

Окрім комерційного кредитування корпорації використовують банківський кредит. Треба знати види банківських позичок: незабезпечена позичка, забезпечена позичка, кредитна лінія, автоматично поновлюваний кредит, овердрафт. Запам’ятайте формулу обчислення процентної ставки за банківським кредитом:

.

У знаменнику 1 — ставка компенсаційного залишку.

Фірма може також використати вексельний кредит, тобто облік своїх векселів у комерційному банку. Обліковий процент обчислюється за формулою:

,

де N — номінал векселя, Р — ціна купівлі векселя банком, t — строк, що залишився до настання платежу за векселем.

У Великобританії клірингові банки широко застосовують факторинг. Корпорації можуть також використовувати позички під урядові гарантії.

Великі кредитоспроможні корпорації емітують комерційні папери, які за своєю суттю є векселями. Корпорації випускають так звані прямі папери та розміщують їх на грошовому ринку. Корпорація може звернутися до дилера, який випускає цінні папери. Переваги цього способу фінансування полягають у відносній дешевизні грошових коштів, що залучаються, оскільки не потрібно компенсаційного залишку, як за банківського кредитування.

Питання для самоперевірки знань

  1.  Дайте визначення понять «оборотний капітал» і «нетто-оборотний капітал».
  2.  Назвіть основні статті поточних активів та поточних пасивів.
  3.  Чому для управління оборотним капіталом необхідно приймати рішення як щодо поточних активів, так і щодо поточнихпасивів?
  4.  Якими є джерела фінансування приросту оборотного капіталу для поточних потреб?
  5.  Як ви розумієте поняття «касовий бюджет»?
  6.  Назвіть способи, що застосовуються для прискорення припливу коштів за реалізовану продукцію.
  7.  Для чого потрібний компенсаційний залишок?
  8.  Перелічіть методи залучення короткострокових джерел для фінансування товарно-матеріальних запасів.
  9.  Назвіть основні методи банківського кредитування оборотного капіталу.

Тема 9. Оподаткування корпорацій

Корпорації є платниками податку на прибуток, податку (платежу) на соціальне страхування, місцевих податків. Податкові платежі корпорації впливають на рух її грошових потоків. Треба зазначити, що питома вага податку на прибуток у податкових надходженнях країн ОЕСР має тенденцію до зниження. У середньому за другу половину ХХ ст. він скоротився з 9,3 до 8,3 %. Держава проводить податкову політику згідно з основними завданнями та проблемами як короткострокового, так і довгострокового характеру.

У західній літературі ми знаходимо теорії про основні напрями регулювання економіки через податки. По-перше, податкові пільги вводяться з метою заохочення інвестицій у реальні активи. Корпоративна стратегія щодо впровадження високих технологій підтримується податковою політикою. З цією метою вводяться інвестиційні та амортизаційні пільги. По-друге, податкові правила сприяють розширенню ринку облігацій та зміні структури капіталу, оскільки оподатковуваний прибуток зменшується на суму виплачених процентів за боргом. По-третє, держава намагається з допомогою податкових пільг сприяти рівномірному розміщенню промислових підприємств на території країни. Корпорації, що розташовують свої підприємства в економічно відсталих районах або в районах з підвищеним безробіттям, здобувають пільги. По-четверте, транснаціональні компанії приймають рішення про реєстрацію своєї адміністрації та розміщення підприємств залежно від умов, які пропонує країна, що приймає (так створюються «податкові гавані», укладаються міжнародні конвенції про ухиляння від подвійного оподаткування).

Однак слід зауважити, що податкова політика не може бути вексельною. Часто вона не досягає поставленої мети, оскільки врахувати всі внутрішні та зовнішні фактори просто неможливо. Треба знати технічні особливості оподаткування прибутку корпорацій, зокрема:

  •  імпутаційну систему, що дозволяє уникнути подвійного оподаткування дивідендів;
  •  методи розрахунку прискореної амортизації як податкову політику;
  •  методи обліку товарно-матеріальних запасів.

FIFO (first in first out) — використання запасів у порядку їх одержання (перша партія — у приріст, друга — у збиток).

LIFO (last in first out) — використання запасів, які надійшли пізніше (остання партія в приріст, перша — у збиток). Застосування того чи того методу відбивається на розмірі валового прибутку (детальніше про ці методи див. у праці Э. Хэлферта «Техника финансового анализа»).

Питання для самоперевірки знань

  1.  Які податки сплачує корпорація?
  2.  Чим пояснюється низька питома вага податків на прибуток корпорацій у загальних податкових надходженнях держав—членів ОЕСР?
  3.  Назвіть основні напрями регулювання економіки з допомогою податків.
  4.  У чому особливість імпутаційної системи?
  5.  Назвіть методи прискореної амортизації. В який спосіб вони використовуються як податкова пільга?
  6.  Поясніть методи обліку товарно-матеріальних запасів ФІФО та ЛІФО. Як вони впливають на розмір прибутку?

Тема10. Придбання та структурна перебудова корпорацій

З точки зору світової практики  придбання може розглядатися як одна з стратегій розвитку компанії. Інші питання які при цьому можуть виникати – це:

- як відбувається фінансування придбання бізнесу;

- як провадиться інтеграція фірм, що придбаються;

- яким чином оцінюється успішність поглинання;

та головне питання, 

- як структурна перебудова корпорації може підвищити добробут акціонерів.    

Управління компанією, що включена в біржовий лістинг, передбачає її спрямованість на максимізацію добробуту акціонерів. Але на практиці не завжди придбання закінчуються підвищенням вартості компаній. Як правило, придбання тягне за собою невизначені результати (за виключенням придбання з метою розпродажу активів по частинам), і чим більшим є придбання за обсягом, тим суттєвішими можуть виявитися і наслідки. Рішення про придбання має комплексний характер. При цьому розуміються переважно дії в умовах невизначеності ситуації. Виникає потреба в значних фінансових вкладеннях та можуть виникати проблеми, що пов’язані з об’єднанням двох фірм.    

Розглядаючи процес придбання найчастіше мають на увазі процеси злиття та поглинання. Поняття „злиття” та „поглиніння” досить часто вживають як синоніми, хоча між ними є суттєва відмінність. Поглинання являє собою придбання однією компанією акціонерного капіталу іншої в обмін на грошові кошти, звичайні акції або облігації. Як результат -  повна ідентичність об’єкту поглинання та абсорбувавшого його покупця. Злиття – об’єднання інтересів двох компаній у вигляді створення нової організації, при цьому потребується згода акціонерів кожної з них.

Загальні зауваження щодо фінансово-економічних наслідків об`єднання.

Економічні вигоди об`єднання виникнуть лише за умови, якщо ринкова вартість компанії, створеної в результаті злиття, вище, ніж сума вартостей створюючих її фірм до їх об’єднання .

Інше важливе питання – видатки, пов’язані з об`єднанням компаній:

Видатки = грошові кошти – PVБ,

де: PVБ – вартість (ринкова) компанії як окремої господарської одиниці.

NPV = вигоди – видатки = PVАБ – (PVА – PVБ) – (грошові кошти – PVБ) > 0,

де: NPV – економічна вигода для власників компанії А, що виникає при об’єднанні  з компанією Б. Вимірюється різницею між вигодами та видатками.

Як правило у західній і вітчизняній практиці в діяльності акціонерних товариств досить показовими є показники EPS (чистий прибуток на 1 акцію) та P/E (ринкова ціна акції до показника чистого прибутку на 1 акцію). За відсутності умов вільного обігу акцій за ситуацією, що склалася в Україні за переважною кількістю відкритих акціонерних товариств, виходячи з неможливості проведення ринкової оцінки акцій розрахункова інформація обмежена. Досить часто, наявний збиток за результатами діяльності більшості компаній також унеможливлює розрахунки даних показників.  

В процесі об`єднання важко оцінити певні переваги та недоліки для окремих підприємств. В основному розраховуються показники ефектів для створеного в процесі  об`єднання підприємства.

Необхідне зауваження з приводу податків. Західна практика.

Поглинання компанії може виявитися угодою, яка підлягає оподаткуванню, так і звільненню від податків. В першому випадку податкові органи розглядають акціонерів компанії, що поглинається, як продавців акцій, які в силу цього повинні платити податок на приріст капіталу.

В другому випадку акціонерів компанії, що поглинається, напроти, розглядають як осіб, що обмінюють старі акції на такі ж нові; ні приріст, ні втрати капіталу в цьому варіанті не приймаються до уваги.

Податковий статус цієї угоди справляє вплив і на величину податків, які компанія сплачує вже після поглинання. У випадку визнання самої угоди не підпадаючою під оподаткування, компанія, яка створюється в результаті поглинання, розглядається так, якщо б компанії, що змінилися, існували разом вічно, тому сама угода вже нічого не змінює в застосуванні до них податкового механізму. У другому випадку, тобто при визнанні угоди підпадаючою під оподаткування, відбувається переоцінка активів компанії, що приєднується, і підвищення або зниження її вартості розглядається як прибуток або збиток, які підпадають під оподаткування, тому результати амортизації розраховуються з врахуванням результатів переоцінки активів поглинутої компанії.

Це ж може бути розглянуто і як ризики для компанії, яка поглинула іншу компанію (із-за приросту вартості, наприклад, обладнання)

В процесі придбання підприємств необхідним є:

  •  проведення загальних зборів акціонерів обох підприємств та вирішення принципових питань щодо:

     · розгляд можливості комплексної реорганізації з метою зниження видатків;

     · процедури об’єднання;

     ·  „політичних” питань структури власності та, в разі приєднання шляхом купівлі – вартості придбання;

  •  врахування обсягів фінансування;
  •  розгляд питання реструктуризації боргів.

До процесу реорганізації необхідно:

  •  провести загальні збори акціонерів обох  (кількох) підприємств;
  •  провести, вразі потреби, додаткову емісію акцій;
  •  провести деномінацію акцій обох підприємств;
  •  провести ринкову оцінку активів підприємств;
  •  провести аудиторську перевірку поточного фінансового стану обох підприємств;
  •  визначити порядок та забезпечити здійснення підприємствами діяльності під час реорганізації;
  •  погодити процес реорганізації щодо об’єднання двох підприємств з державними органами та іншими;
  •  для виконання зазначених пунктів та з метою визначення шляхів об`єднання необхідно створити робочу групу з представників підприємств та державних органів.

До закінчення процесу об`єднання  доцільно розглянути можливі напрями організаційної реструктуризації підприємства, створеного в результаті об`єднання.

При здійсненні об`єднання  необхідним є врахування ефектів:

  •  синергії;
  •  податкових;
  •  придбання активів за ціною, меншою їх відновлюваної вартості;
  •  диверсифікації;
  •  власної мотивації менеджерів.

Оцінка вартості компанії може відбуватися за бухгалтерською, фінансовою, ринковою оцінкою. Фінансові розрахунки можуть провадитися на базі власного капіталу, чистих активів, загальної суми активів тощо.

В процесі об`єднання необхідним є визначення наступних аспектів угоди:

- правових;

- податкових;

- фінансових;

- бухгалтерських.

До моменту прийняття кінцевого рішення з приводу проведення злиття або приєднання необхідно мати дані перевірок:

  •  фінансового аудиту (обов’язково);
  •  аудиту ризикової позиції (бажано).

В результаті визначення ключових аспектів реорганізації підприємств (з точки зору об’єднання їх капіталів – примусового чи добровільного, із створенням та без створення нової юридичної особи або інших утворень) можна визначити можливі ризики, що виникають в процесі такої реорганізації. Оцінка для конкретних компаній може бути повною лише за наявності достатнього обсягу інформації. Таким чином, ризики можуть виникати та/або існувати:

  •  стосовно оподаткування переоцінених за ринковою вартістю активів, що буде вищою за попередню оцінку, і необхідністю сплатити додаткові податки, пов’язані з цією переоцінкою;
  •  питання і проблеми корпоративного управління здатні спотворити всі зусилля щодо об’єднання. Особливо це питання пов’язане з необхідністю проведення як мінімум двох засідань загальних зборів акціонерів.

Крім того, додаткові ризики в основному пов’язані з тим, що процес об’єднання  займає досить тривалий період часу. У зв’язку із цим може виникнути відмінність у проведеній попередній оцінці та фактичною оцінкою процесів об’єднання.

Питання для самоперевірки знань

  1.  Придбання як стратегія розвитку корпорації.
    1.  Дайте визначеня поняттям „злиття” та „поглинання”.
    2.  Фінансування придбання.
    3.  Інтеграція фірм, що об’єднуються в процесі придбання.
    4.  Успішність придбання.
    5.  Структурна перебудова корпорації як можливість підвищення добробуту акціонерів.

Тема 11. Корпорація на фінансовому ринку

Основними перевагами акціонерної форми організації порівняно з одноосібним володінням та партнерством є швидкість та легкість переходу права власності та вища здатність до залучення капіталу. Саме ці переваги корпорації підсилюються існуванням розвинених та ефективних фінансових ринків, як сфери ринкових відносин, що концентрує попит та пропозицію на фінансові фонди.

При вивченні цієї теми, необхідно сконцентрувати уваги на розмаїтті функцій, що притаманні фінансовим ринкам та підходів, які дозволяють виділити різні його сфери. Принципово важливим є поділ на ринок сек’юритизованих фінансових інструментів (ринок цінних паперів) та ринок несек’юритизованих інструментів (ринок банківських позичок). Окрім того, слід звернути увагу на ті потреби, що задовольняються суб’єктами фінансового ринку (в тому числі і корпорацією) на різних його сегментах.

Зокрема, корпорація активно функціонує  у всіх сферах фінансового ринку, при чому і як емітент (випускає власні фінансові зобов’язання у вигляді конкретних фінансових інструментів для залучення капіталу), і як інвестор (вкладаючи тимчасово вільні фінансові ресурси у зобов’язання інших осіб). Але слід розуміти, що у неї емісійна діяльність значно превалює  над інвестиційною тому (корпорація є нетто-позичальником). На фондовому ринку вона емітує  довгострокові або безстрокові  цінні папери з метою фінансування проектів розвитку. Особливо підкреслимо, що на ринку капіталів корпорація є єдиним емітентом цінних паперів, що надає їй цілу низку переваг порівняно з іншими формами організації підприємництва та капіталу. На грошовому ринку — короткострокові цінні папери та інші платіжні інструменти для фінансування короткострокових потреб у працюючому капіталі. На валютному ринку задовольняються попит та пропозиція корпорації на валютні цінності. На ринку банківських позичок корпорація задовольняє потреби  у  середньостроковому та довгостроковому капіталі.

Окремо слід зупинитися на економічній та правовій природі цінних паперів. Сам зміст акціонерного товариства зумовлює переважаюче значення цінних паперів у формуванні капіталу корпорації. Але, вивчаючи діяльність корпорації на фінансовому ринку, не слід обмежуватися лише фінансовою та інвестиційною функціями. Тісні взаємозв’язки між різними складовими економіки фірми роблять діяльність корпорації на фінансовому ринку частиною її маркетингової політики, політики у сфері  робочої сили.

Окремого розгляду потребують тенденції в діяльності корпорацій на фінансовому ринку та тенденції в розвитку самих фінансових ринків. Особливу увагу слід звернути на наступні процеси, що притаманні сучасним фінансовим ринкам зараз та визначатимуть його розвиток у перспективі:

  •  сек’юритизація — як зростання ролі цінних паперів у господарському обороті;
  •  дезінтермедіація — як відмова інвесторів у корпоративні ціні папери від послуг фінансових посередників;
  •  інтернаціоналізація та глобалізація — перетворення світового фінансового ринку в єдину, постійно діючу систему формування попиту та пропозиції на фінансові ресурси;
  •  електронізація — як зміна технічних характеристик купівлі-продажу фінансових інструментів.

Серед процесів, що притаманні діяльності корпорацій на фінансовому ринку, слід виділити наступні:

  •  об’єктивна обмеженість внутрішніх джерел фінансування — так, за  оцінками американського економіста С. Росса, середнє значення фінансового дефіциту для американських корпорацій за період 1983-1992 рр. складає 30 %;
  •  низька частка випусків акцій у фінансуванні валових інвестицій в розвинених країнах — в межах 2-12 % (з детальними даними можна ознайомитися на сайті Світової федерації бірж — www.worldexchange.org). В США в окремі роки чистий випуск акцій становить від’ємну величину;
  •  переважаюче зростання світової капіталізації ринків акцій порівняно зі зростанням валового внутрішнього продукту;
  •  нарощування розміру корпоративного облігаційного боргу як в абсолютних так і відносних показниках;

З точки зору функціонування первинного то вторинного фінансових ринків, слід чітко розуміти різницю між завданнями цих ринків щодо корпорації: для первинного ринку це, насамперед, продаж цінних паперів для залучення капіталу (що передбачає ефективну систему розкриття інформації); для вторинного ринку — підтримання ліквідності, як здатності ринку поглинути велику кількість корпоративних цінних паперів.

Окремого розгляду потребує система регулювання фінансових ринків та міжнародне співробітництво у цій сфері. Необхідно звернути увагу на еволюцію законодавства в США, причини прийняття відповідних законів, фактори, які зумовили їх зміну. Зважаючи на існуючі тенденції щодо глобалізації та інтернаціоналізації, відбувається поступове стирання кордонів між нормами корпоративного права в країнах англосаксонського та континентального впливу.  Швидкий міжкраїновий перелив капіталу, зростання обсягу трансграничних операцій зумовлюють потребу в уніфікації законодавства, координації діяльності наглядових органів ринку цінних паперів з різних країн.

Особливе місце в системі взаємодії корпорації з інститутами фінансового ринку займають фондові біржі та інші організатори торгівлі фінансовими інструментами. Необхідно чітко визначити ті фактори, що зумовлюють зацікавленість корпорацій у концентрації купівлі-продажу цінних паперів на організованому ринку. Насамперед, мова йде про престиж та інвестиційний імідж компанії, який забезпечується жорсткими процедурами лістингу/делістингу на фондових біржах. З кількісними показниками окремих організаторів торгівлі  можна ознайомитися на офіційному сайті Світової федерації бірж (www.worldexchange.org)

Емісійна діяльність корпорацій на ринку капіталів досить багатогранна. Вона включає в себе як рішення, що безпосередньо стосуються сфери фінансів, так і юридичні, маркетингові ходи, які досить часто мають носять неформальний характер.  Зі статистикою нових емісій акцій та облігацій корпорацій США можна ознайомитися за  Flow of Fund Accounts of the USA — www.federalreserve.gov.

Поетапно емісійну політику можна зобразити так (Табл.10.1):

Таблиця 11.1

Етапи емісійної політики корпорації

№Назва етапуЮридичні процедуриЕкономічний аспект1.Підготовчий— юридичне оформлення прийняття рішення про випуск цінних паперів відповідним органом управління корпорації;— підготовка документів та реєстрація емісії цінних паперів в органах державного регулювання;— обґрунтування доцільності використання інструментів фондового ринку для залучення додаткових фінансових ресурсів;— детермінація параметрів емісії з урахуванням існуючих юридичних та економічних обмежень;— технічне забезпечення процедури емісії (друк бланків цінних паперів і т.п.)ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЦЕДУРИ ЕМІСІЇ2.Етап реалізації— укладання договорів купівлі продажу цінних паперів;— реалізація умов договору з посередницькими інституціями фондового ринку— первинне розміщення цінних паперів серед інвесторів3.Підсумково-аналітичний— дотримання законодавчих вимог, пов’язаних з закінченням первинного розміщення (реєстрація звіту і т.п.)— аналіз результатів первинного розміщення;— організація вторинного ринку розміщених цінних паперів

Під час визначення цінних паперів, за допомогою випуску яких буде залучатися капітал, акціонерне товариство повинне враховувати існування наступних факторів:

—    варіативність кількісного та якісного складу інвесторів на фондовому ринку, кожен з яких має свої особливості в об’ємах ресурсів, оцінках ризиків, тривалості інвестиційного періоду, які визначають різні вимоги до характеристик емітованих цінних паперів;

  •  по-друге, відмінності індивідуальних характеристик об’єктів інвестування ресурсів, які отримані від випуску цінних паперів.

Схематично вибір характеристик цінних паперів корпорацією під час емісії можна зобразити наступним чином:

Рис. 11. 1. Процес вибору характеристик цінних паперів

Одним із найскладніших рішень в емісійній діяльності є вибір методів розміщення цінних паперів. Схематично їх можна зобразити наступним чином:

Рис.11.2. Способи первинного розміщення цінних паперів9

Зарубіжні корпорації часто використовують випуск прав (райтів), варрантів, скріпів. Передумовами для використання варантів є:

  •  небажання (відсутність можливості) платити високі дивіденди (проценти) за привілейованими акціями або облігаціями;
  •  оцінка ринком цінних паперів як ризикових, відповідно, без додаткових привілеїв їх важко буде продати на прийнятних умовах.

Фактично, варрант обслуговує первинне розміщення додаткового випуску. Слід підкреслити, що поточна ціна акції на ринку в момент виконання варранту визначає результат його використання. Якщо ціна різко зростає, значно вище ціни виконання, то розміщення невдале, при помірному зростанні ціни відбувається розміщення з премією, поточна ціна падає — кошти від продажу варрантів частково компенсуються втрати від зменшення ціни розміщення. Також варранти можуть використовуватися як елемент стимулювання ключових працівників, їх мотивації працювати в інтересах корпорації.

Райти, як і варранти дають право їх власникам на купівлю звичайних акцій за фіксованою ціною, але між цими інструментами існує значна різниця в двох критеріях — ціні виконання та строках обігу. У райтів ціна виконання менша за ринковий курс на момент емісії таких фінансових інструментів, а  термін дії значно коротший ніж у варрантів (кілька місяців). Першими власниками райтів є вже існуючі акціонери корпорації, які отримують таку їх кількість, яка точно відповідає їх частці в акціонерному капіталі.  

Особливу увагу слід приділяти діяльності корпорацій на ринку цінних паперів, що пов’язана зі злиттям та поглинанням компаній.  Ці процеси характерні саме для  ринкового корпоративного світу. Формалізовано, сутність та фактори об’єднання компаній можна зобразити наступним чином (рис. 10.3).

Рис. 11.3. Злиття та поглинання корпорацій

Представляє інтерес порядок випуску акцій, що пов”язаний з приватизацією  державних компаній. В більшості європейських країн державний сектор не відігравав провідної ролі в економіці і головною метою приватизації було створення мобільних, менш капіталомістких підприємств в галузях які до того часу не були  привабливими для приватного бізнесу. При цьому слід зазначити, що продаж акцій відбувався  на досить специфічних умовах: по-перше приватизацію було розпочато з найбільш привабливих підприємств; по-друге, продаж поєднувався з новим випуском акцій, які розміщувалися серед інвесторів.

Для збереження контролю над  стратегічними підприємствами  урядові структури використовували так звану “золоту акцію” . Це цінний папір з низьким номіналом, що належить державі в особі  уповноваженого нею органу. Це низькономінальний цінний папір, який не дає право на отримання дивідендів від володіння але дає право на  участь в голосування з окремих питань ат у виключних випадках право вето.

Корпорація — один з найактивніших суб’єктів фінансового ринку; вона відіграє на ньому роль як великого емітента цінних паперів, так і роль інвестора, вкладаючи свої вільні кошти в цінні папери, що обертаються на ринку. У корпорації емісійна діяльність превалює над інвестиційною, тому вона є нетто-позичальником на фінансовому ринку. Це основоположний принцип теми, який слід твердо засвоїти.

Корпорація активно функціонує в усіх сферах фінансового ринку — на фондовому та грошовому ринках, на ринку банківських позичок. На фондовому ринку вона емітує довгострокові або безстрокові цінні папери з метою фінансування довгострокових проектів розвитку, на грошовому — короткострокові цінні папери для фінансування поточних потреб оборотного капіталу, на ринку банківських позик корпорація є позичальником короткострокового (інколи середньострокового) капіталу з метою покриття поточних потреб у оборотному капіталі.

Нові випуски цінних паперів корпораціями в США характеризуються двома тенденціями: по-перше, переважанням облігацій над акціями (у 80—90-ті рр. в США це співвідношення становило 85:15); по-друге, високою часткою емісій фінансових корпорацій та корпорацій, що працюють з нерухомістю (у США частка названих корпорацій за облігаціями становить 45—76 %, за акціями 34—55 %). Це становище свідчить про розширення посередницької фінансової діяльності корпорацій на фінансовому ринку.

Треба знати економічне значення розвитку ринку акцій як ринку, на якому відбувається рух акціонерного капіталу, його переміщення в нові галузі, що бурхливо розвиваються.

Необхідно розуміти сутність основних показників розвитку ринку акцій: по-перше, це капіталізація, тобто поточна вартість акцій на фондовому ринку, показник активності ринку; по-друге, частка капіталізації у ВВП, відношення до валового внутрішнього продукту; по-третє, частка емісій акцій у фінансуванні капітальних вкладень, тобто роль акцій у нагромадженні капіталу та економічному розвитку.

З курсу «Фінансовий ринок» треба згадати такі категорії, як «первинний ринок» і «вторинний ринок», а також способи первинного розміщення — публічний (відкритий) продаж, розміщення через інвестиційні банки як посередників, через фондову біржу. Слід також згадати особливості первинного розміщення цінних паперів у США, причини розвитку позабіржового ринку, його особливості.

Під час опанування курсу «Фінанси зарубіжних корпорацій» ці категорії належить застосовувати відповідно до фінансових потреб корпорації.

Особливу увагу слід приділити емісіям цінних паперів, які пов’язані зі злиттям, поглинанням та приватизацією державних компаній. Процеси поглинання та злиття, характерні за своєю сутністю для ринкової економіки, в останнє десятиріччя значно загострилися. Відбуваються злиття найбільших компаній всередині країни, транснаціональних компаній та банків, у результаті чого утворюються надмонополії.

Фінансові аналітики США підкреслюють, що з початку 90-х рр. біржовий оборот за акціями почав швидко зростати, дві третини цього обороту можна віднести на рахунок зростання активності поглинань.

Злиття корпорацій може відбутися за згодою, після офіційної пропозиції про купівлю фірми, при цьому корпорація, яка поглинає, має розмістити в пресі оголошення про купівлю контрольного пакета акцій (а інколи й усіх акцій корпорації, що обертаються на ринку).

Потрібно знати, як відбувається процес поглинання: купівля акцій компанією, яка поглинає, відбувається за рахунок заново випущених акцій, що передаються старим акціонерам. У такий спосіб акціонери поглиненої компанії стають співвласниками компанії, яка поглинає.

Треба підкреслити, що Комісія з цінних паперів та бірж контролює процеси злиття та поглинання. Наприклад, у США, Великобританії в разі придбання інвесторами 5 % акцій однієї компанії фінансовий посередник, що здійснює цю операцію, повинен повідомити про це в Комісію, відповідній біржі та компанії, чиї цінні папери скуповуються. Бажано орієнтуватися в методах захисту корпорацій від поглинання: «золоті парашути», «отруєні пігулки», захист Пек-Мена («кращий захист — напад»).

Слід звернути увагу на те, що негативне ставлення до злиттів та поглинань, яке існувало раніше, змінюється на краще. Поширюється думка, що поглинання може бути ефективним завдяки застосуванню нових технологій. Воно йде на користь акціонерам у тому разі, коли формуються сучасні виробничі структури, а фондовий ринок приймає нові акції, відбувається так званий синергічний ефект (2 + 2 = 5). Також не треба забувати, що після злиття нова компанія отримує податкові пільги.

Потрібно знати про нові фінансові інструменти, що з’явилися на фінансовому ринку у зв’язку з поглинаннями. У США — «сміттєві» облігації (junk bonds); їх у кінці 70-х рр. почали випускати дрібні, але швидко зростаючі компанії для створення фондів для поглинання. Зі зрозумілих причин біржовий ринок їх не прийняв, але поступово ці облігації перетворились у високоліквідні цінні папери, які приносять високі доходи. Але у 80-х рр. виявилися слабкі сторони цього фінансового інструменту, які призводять до зростання пасивів та погіршання коефіцієнта боргу, зростання процентних платежів за боргом. Економічна криза 1989 р. лише підсилила ці процеси. У банку, що провадив операції з цими облігаціями, були виявлені порушення, шахрайство; вони втратили попит та різко знецінилися. Хто ж, на вашу думку, найбільше постраждав від запровадження цих фінансових інструментів? На початок 1989 р. 30 % «сміттєвих» облігацій було у власності страхових компаній, 30 % — взаємних фондів та 15 % — пенсійних фондів. У кінцевому підсумку кошти та доходи на них утратили, як завжди, дрібні інвестори — вкладники й учасники згаданих фондів і компаній.

Являє інтерес порядок випуску акцій, пов’язаний із приватизацією державних компаній. Потрібно знати, що в країнах з ринковою економікою закінчується приватизація державної власності, яка проводилася протягом 15 років. Вона мала на меті такі цілі: дерегулювання економіки, ліквідація державних монополій у галузях інфраструктури та створення мобільних та менш капіталомістких підприємств, розширення кола власників акцій та ін.

У Великобританії приватизацію найбільших державних компаній («Бритіш петролеум», «Бритіш телеком» та ін.) уряд здійснював через відкритий продаж контрольних пакетів акцій, якими він володів. Акції продавалися за ціною, що перевищувала номінал у 4—5 разів, на виплат не тільки на Лондонській фондовій біржі, а й на інших світових біржах. Кількість акціонерів зросла, так, у «Бритіш петролеум» їх налічується 2,3 млн осіб. Однак уряд не втратив повністю контролю над колишньою власністю, оскільки одна привілейована акція номіналом 1 ф. ст. має спеціальні права та належить номінальному інвестору — Міністерству фінансів. Ця акція у фінансовій літературі називається «золотою», вона дає власникові право вето на рішення зборів акціонерів з низки важливих питань.

Питання для самоперевірки знань

  1.  Яким є місце корпорації на фінансовому ринку як його суб’єкта?
  2.  В яких сферах фінансового ринку бере участь корпорація?
  3.  Якими є тенденції в нових емісіях корпорацій у США у 80—90-ті рр.?
  4.  Значення ринку акцій для розвитку нових високотехнологічних виробництв.
  5.  Назвіть фінансові інструменти, які може емітувати корпорація.
  6.  Роль фінансового ринку в злиттях та поглинаннях.
  7.  Як ви розумієте синергічний ефект?
  8.  Назвіть причини процесу приватизації державної власності в країнах з ринковою економікою.
  9.  Назвіть методи приватизації, які проводяться через фінансовий ринок.
  10.  Що таке «золота акція», якими є її права?

Тема 12. Діагностика фінансового стану корпорацій та  мотивація фінансового менеджера в прийнятті рішень

Оцінка оточуючого фінансового середовища за основними макроекономічними показниками.

Оцінка фінансового стану корпорації. Процес проведення фінансового аналізу описується по-різному в залежності від поставленої задачі. Він може бути використаний у якості інструменту попередньої перевірки при виборі напряму інвестування або можливих варіантів злиття підприємств. Він також може виступати як інструмент прогнозування майбутніх фінансових умов та результатів. Фінансовий аналіз може бути використаний і для виявлення проблем управління виробничою діяльністю. Він може служити для оцінки діяльності керівництва компанії. А головне, фінансовий аналіз дозволяє в меншому ступені полягатися на інтуїцію та здогадки, зменшити невизначеність, яка є присутню у будь-якому процесі прийняття рішень.

Значення аналізу фінансової звітності для прийняття рішень щодо фінансових та інвестиційних цілей корпорації.

Методи аналізу фінансової звітності. Аналіз фінансової звітності – це процес, який має за свою мету оцінку поточного та минулого фінансового стану і результатів діяльності підприємства, при цьому першочерговою метою є визначення оцінок та передбачень відносно майбутніх умов і діяльності підприємства.

Вертикальний, горизонтальний, метод коефіцієнтів. Спеціальні (системні) методи.

Найбільш загальне уявлення про якісні зміни, які мають місце в структурі коштів та їх джерел, а також динаміці цих змін можна отримати за допомогою вертикального та горизонтального аналізу звітності. Вертикальний аналіз демонструє структуру коштів підприємства та їх джерела.

Горизонтальний аналіз звітності полягає у побудові однієї або кількох аналітичних таблиць, в яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами зростання (зниження).

При аналізі фінансового стану корпорацій найчастіше використовується метод коефіцієнтів, тобто відносних показників.

Коефіцієнти належать до числа найбільш відомих інструментів фінансового аналізу, які мають найбільше поширення.

Аналіз фінансової звітності полягає у застосуванні аналітичних інструментів та методів до показників фінансових документів з метою виявлення існуючих зв’язків та характеристик, які є необхідними для прийняття будь-якого рішення. Він служить для перетворення багато чисельних та різноманітних у наш комп’ютерний час даних у необхідну і завжди дефіцитну інформацію.

Аналіз фінансової звітності

Оцінювання фінансового стану корпорації здійснюється на основі аналізу її фінансової звітності. Аналізувати звітність фірми ви навчилися, опановуючи дисципліни «Бухгалтерський облік і аудит», «Фінансовий аналіз». Треба згадати основні методи аналізу — горизонтальний та вертикальний, знати їх значення. Що стосується фінансового стану корпорації, то на Заході застосовується метод коефіцієнтів — відносних показників. Потрібно знати основні групи коефіцієнтів, важливість їх застосування, позитивні та негативні сторони.

Процес проведення фінансового аналізу описується по-різному в залежності від поставленої задачі. Він може бути використаний у якості інструменту попередньої перевірки при виборі напряму інвестування або можливих варіантів злиття підприємств. Він також може виступати як інструмент прогнозування майбутніх фінансових умов та результатів. Фінансовий аналіз може бути використаний і для виявлення проблем управління виробничою діяльністю. Він може служити для оцінки діяльності керівництва компанії. А головне, фінансовий аналіз дозволяє в меншому ступені полягатися на інтуїцію та здогадки, зменшити невизначеність, яка є присутню у будь-якому процесі прийняття рішень.

Можна виділити такі групи коефіцієнтів:

  1.  Коефіцієнти ліквідності, на підставі яких оцінюється здатність корпорації платити за короткостроковими зобов’язаннями у визначені строки.
  2.  Коефіцієнти управління активами дають змогу оцінити ефективність вкладення коштів у активи [як у загальну суму, так і за окремими статтями (товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, основні фонди)]. Коефіцієнти обчислюються діленням обсягів продажу на суму тієї чи тієї статті, у такий спосіб визначається, скільки разів витрати за статтею обернуться у вартості проданих товарів. Що більше оборотів зробить стаття витрат, то ефективнішим є її використання.
  3.  Коефіцієнти управління пасивами застосовують для оцінювання стабільності корпорації. За даними показниками визначаються традиційні межі. Наприклад, у США небажано мати коефіцієнт боргу більший за 50 %.
  4.  Коефіцієнти управління акціонерним капіталом дають можливість акціонерам оцінити дохідність вкладеного в дану корпорацію капіталу. Акціонера цікавить прибутковість акції, дохід на акцію, співвідношення поточної ціни акції та доходу на акцію (Р/Е), співвідношення ринкової та балансової цін на акцію.
  5.  Коефіцієнти прибутковості розкривають спільний вплив ліквідності, управління активами, пасивами і акціонерного капіталу на результати господарської діяльності. Можна виділити показники прибутковості вкладень у корпорацію та показники прибутковості продажу.

Найважливішим показником прибутковості є коефіцієнт «чистий прибуток / загальна сума активів», який визначає, наскільки ефективно корпорація використовує свої активи.

Треба не забувати, що глибокий аналіз методом коефіцієнтів передбачає обчислення показників та їх порівняння за кілька років, зіставлення показників корпорації із середніми за галуззю.

Окрім коефіцієнтів застосовуються ще спеціальні методи. Потрібно знати формулу (метод) Дюпона (вперше її було застосовано фінансовими аналітиками американської корпорації «Дюпон Корпорейшн»). Сутність цього методу полягає в тому, що обчислюється показник ефективного використання активів та віддачі акціонерного капіталу. Формула Дюпона з’єднує показник ефективності фінансових операцій (процентний вираз прибутку, одержаного від продажу) з показником оборотності загальної суми активів і широко застосовується для планування прибутку.

Серйозним питанням в аналізі корпоративних фінансів є прогнозування можливих банкрутств. Необхідно опанувати метод американського економіста І. Альтмана, що має назву «багатоваріантний аналіз відмінних ознак» (multiple discriminant analysis). З безлічі коефіцієнтів, кількість яких наближається до 60, Альтман виокремив 4:

1)

2)

3)

4)  

Індекс Альтмана є функцією від названих показників, які характеризують економічний потенціал підприємства та результати його роботи за минулий період. Загальний вигляд цього індексу (індексу кредитоспроможності) такий:

.

Альтман визначив граничні, критичні показники. Якщо сума всіх коефіцієнтів менше від 1,1, то це свідчить про високу ймовірність банкрутства компанії, менше від 2,6 — мала ймовірність банкрутства, більше від 2,6 — ознак банкрутства нема.

У західній літературі висловлюються сумніви з приводу результативності цього методу, хоча він і знаходить практичне застосування.

Слід уявляти цілі, що ставлять перед собою аналітики різних сфер, обчислюючи коефіцієнти. Аналітики із кредиторів визначають насамперед коефіцієнти платоспроможності. Інвестори в цінні папери корпорації цікавляться кількістю показників. Для оцінювання акцій належить знати як загальний фінансовий стан корпорації, так і рух прибутку, рівень ринкових цін на акції. Менеджери у відділах корпорацій аналізують коефіцієнти, зважаючи на свої проблеми. Після цього складається спільний аналітичний документ, на основі якого оцінюється загальний фінансовий стан корпорації, виявляються вразливі сторони, пропонуються основні напрями розвитку на найближчу перспективу.

Аналітичний висновок. Проведення поточних порівнянь:

- з вимогами нормативних документів;

- з інформацією інших підприємств;

- між даними цього підприємства за різні звітні періоди;

- з нормативами.

Фінансове планування

Вивчаючи тему, слід зрозуміти, що фінансове планування — важлива частина планування виробничої діяльності корпорацій. Треба усвідомити, що корпорація зазвичай планує свою діяльність на короткі та середні строки (1—5 років), але останніми роками розвивається стратегічне планування на 10—20 років уперед. Ці програми мають ураховувати розвиток науково-технічного прогресу та прогнозувати в перспективі вихід корпорації на світові ринки з принципово новою продукцією. Необхідно засвоїти концепції стратегічного фінансового планування.

Треба знати, що оперативне планування пов’язане зі стратегічним, а також основні частини оперативного плану та місце в ньому фінансового планування.

У західній літературі визначено три умови ефективного планування: прогнозування, пошук оптимального планування, контроль за впровадженням планових показників і норм. Прогнозування — не екстраполяція минулих тенденцій; воно засноване на методах макроекономічного моделювання. Треба добре усвідомлювати, що бездоганного плану не буває, оскільки неможливо у швидкозмінному світі врахувати всі переміни. Контроль за виконанням довгострокових планів обмежений з тієї самої причини. Зазначимо, що зараз для фінансового планування застосовуються моделі для розробки прогнозних форм фінансової звітності.

Короткострокове фінансове планування спрямоване передусім на раціональне дослідження оборотного капіталу та відшукання джерел для його фінансування.

У результаті прогнозування складається фінансовий план, що містить кілька документів, які мають спеціальне значення: прогноз продажу; прогнозні форми балансу, звіт про рух прибутків, звіт про зміну фінансової позиції; касовий бюджет (план); бюджет капітальних вкладень. Найбільш важкою проблемою під час складання фінансового плану є планування джерел фінансування та їх узгодження з дивідендною політикою. Потрібно звернути увагу на прогноз продажу як основу фінансового планування. Він визначає бюджет капітальних вкладень, рух основних статей балансу, зовнішні джерела фінансування та інші показники.

Після вивчення цієї теми треба засвоїти основний метод складання прогнозних документів — процентне співвідношення статей активів і пасивів до продажу, знати, які статті називаються спонтанними. На основі аналізу балансів корпорації необхідно навчитися складати прогнозні форми фінансових документів.

                      Рішення фірми з питань фінансового менеджменту¹

                                       про

                                            Інвестування      і           Фінансування

                         

                                           Поточні                                         Поточні

                                            активи                                           пасиви

                                    Довготермінові                      Довготермінові

                                            активи                                   пасиви і

                                                                             акціонерний капітал             

                                    

                                                                  Визначають

     

                                                                  такі характеристики

                                                                           як ризик і

                                                                             дохід

                                                                      що оцінюється на

                                                                  Фінансовому ринку

                                                                    у визначеній

                                                    ціні акції фірми

 

                                                                        що сприяє

                                                                      підвищенню

                                                                          Добробуту

                                                                         акціонерів                                 

-------------------

¹Jones Charles P. Financial management. IRWIN, Inc., 1992, р.320.

 

Управлінські рішення можна звести до трьох основних груп проблем:

  1.  завдання, що пов’язані з управлінням фінансовою діяльністю;
    1.  засоби – інструменти, що дозволяють розв’язати ці завдання;
    2.  умови, в яких завдання можуть вирішуватися.

Крім того, необхідно звернути увагу на факти шахрайства на фінансовому ринку, додаткові вимоги щодо оприлюднення достовірної фінансової інформації корпорацій.

Питання для самоперевірки знань

  1.  Які основні методи аналізу фінансової звітності корпорацій вам відомі?
  2.  Назвіть основні групи коефіцієнтів.
  3.  Дайте характеристику кожній групі коефіцієнтів. Поясніть їх призначення.
  4.  Які спеціальні методи фінансового аналізу вам відомі?
  5.  У чому полягає специфіка аналізу методом Дюпона?
  6.  Які коефіцієнти використовують під час фінансового аналізу методом Дюпона?
  7.  Який метод застосовують для прогнозування можливого банкрутства?
  8.  Які коефіцієнти використовують під час фінансового аналізу методом Альтмана?
  9.  З якою метою корпорація здійснює планування своєї виробничої та фінансової діяльності?
  10.  Які плани складають фінансисти корпорації?
  11.  Які документи належать до фінансового плану?
  12.  Що таке касовий бюджет; як він складається?
  13.  Як використовується прогноз продажу під час фінансового планування?
  14.  Назвіть основні методи складання прогнозних фінансових документів.
  15.  Діагностика фінансового стану корпорації.
  16.  Підготовка аналітичного висновку.
  17.  Основні рішення з фінансового менеджменту.

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ

Тема 1. Сутність та функції корпоративних фінансів

План

1. Сутність і функції фінансів корпорацій.

2. Фінансове зовнішнє середовище, його вплив на політику корпорацій.

3. Рух капіталу корпорації. Фінансовий менеджмент.

4. Правове положення корпорації.

Література

Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник – К.: КНЕУ, 2004.

Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник. — К.: Либідь, 1993.

Бредли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. — М.: Олимп-Бизнес, 1997. Росс С., Вестерфилд Р., Джордан Б. Основы корпоративных финансов. — М.: Лаборатория базовых знаний, 2000.

Тема 2. Управління фінансами корпорацій

Самостійна та індивідуальна робота

Студентам пропонується написати доповідь або реферат на тему: «Розвиток законодавства про корпорації в країнах з розвинутою ринковою економікою». Можна підготувати доповідь, не конкретизуючи якусь певну країну, або за законодавством окремої держави: Великобританії, США, Німеччини, Франції.

Література

Полковников Г. В. Английское право о компаниях. — Закон и практика. — М.: НИМП, 2000.

Батлер У. Э., Гаши-Батлер М. С. Корпорации и ценные бумаги по праву России и США. — М.: Зерцало, 1997.

Акционерное общество и товарищество с ограниченной ответственностью. — М.: БЕК, 1995.

Кулагин М. И. Предпринимательство и право: опыт Запада. — М.: Дело, 1992.

Тема 3. Фінансова звітність корпорації

План

1.Значення фінансової звітності.

2. Склад фінансової звітності.

Практичне заняття

1. Відповіді в письмовій або усній формі на запитання викладача.

2. З допомогою викладача студенти аналізують розв’язання ситуації.

Самостійна та індивідуальна робота

Студенти самостійно розв’язують дві ситуації на вибір із запропонованих.

Студенти, котрі бажають докладніше ознайомитися з документами фінансової звітності, пишуть реферати на теми:

1. Рахунок прибутків та збитків.

2. Складання балансу, його використання.

Література

Джонс Э. Деловые финансы / Пер. с англ. — М.: Олимп-Бизнес, 1998.

Рязанова Н.С. Фінансове рахівництво: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002.Росс С.,

Контроль за самостійною та індивідуальною роботою студентів викладач здійснює на практичному занятті та в позааудиторний час.

Тема 4. Структура капіталу корпорації.

План

  1.  Поняття «структура капіталу».
  2.  Теорія Міллера-Моділ`яні.
  3.  Альтернативні теорії структури капіталу.
  4.  Структура капіталу і ризик.
  5.  Оцінка структури капіталу за допомогою методу коефіцієнтів.
  6.  Шляхи оптимізації структури капіталу.

Практичне заняття

Відповіді на запитання викладача для з’ясування основних теоретичних проблем теми (див. питання для самоперевірки).

Розв’язання ситуації 7 з допомогою викладача.

Література

Модильяни Ф., Миллер М. Сколько стоит фирма? — М.: Дело, 1999. 

Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник – К.: КНЕУ, 2004.

Бредли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. — М.: Олимп-Бизнес, 1997.

Тема 5. Оцінка вартості капіталу корпорації

План

  1.  Концепція часової вартості грошей.
  2.  Поняття «ціна капіталу».
  3.  Ціна капіталу і ризик.
  4.  Оцінка корпоративних цінних паперів.

Практичне заняття

Відповіді на запитання викладача для з’ясування основних теоретичних проблем теми (див. питання для самоперевірки).

Самостійна та індивідуальна робота

Студенти розв’язують ситуації. Оцінюватися виконання самостійної роботи буде на наступному практичному занятті (перевірка та розгляд типових помилок).

Література

Модильяни Ф., Миллер М. Сколько стоит фирма? — М.: Дело, 1999.  

Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник – К.: КНЕУ, 2004.

Тема 6. Дивіденд і дивідендна політика

План

  1.  Поняття «дивіденд» і «дивідендна політика».
  2.  Теорії дивідендної політики.
  3.  Чинники дивідендної політики.
  4.  Процедура дивідендних виплат.
  5.  Методи проведення дивідендної політики.
  6.  Оцінка дивідендної політики та її результатів методом коефіцієнтів.

Практичне заняття

Аналіз основних теоретичних положень теми. Відповіді на запитання викладача (див. питання для самоперевірки).

Розгляд ситуацій з розв’язаннями та без розв’язань.  Робота з фінансовою звітністю компаній (BASF, SIEMENS, MICROSOFT).

Самостійна та індивідуальна робота.

Виконання самостійної роботи викладач перевіряє на наступному практичному занятті.

Студентам, які цікавляться західними фінансовими теоріями, пропонується написати реферати на такі теми:

1. Сутність та значення дивідендної політики.

2. Дивідендна політика і курс акцій корпорації.

Література

Модильяни Ф., Миллер М. Сколько стоит фирма? — М.: Дело, 1999. 

Бригхэм Ю., Эрхардт М. Финансовый менеджмент. 10-е изд. / Пер. с англ. под ред. к.э.н. Е.А. Дорофеева – СПб.: Питер, 2005.

Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2004.

Пайк Р., Нил Б. Корпоративные финансы и инвестирование. – 4-е изд. / Пер. с англ.. – СПб.: Питер, 2006.

Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник – К.: КНЕУ, 2004.

Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. Пер. с англ. -М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005.

Тема7. Бюджетування капітальних вкладень

План

  1.  Поняття «бюджетування капітальних вкладень».
  2.  Оцінка вартості інвестицій в реальні активи.
  3.  Методи оцінювання інвестиційних проектів.

Практичне заняття

Аналіз основних теоретичних питань теми. Відповіді на запитання викладача (див. питання для самоперевірки).

Розв’язування ситуацій.

Самостійна та індивідуальна робота

Необхідно самостійно розв’язати три ситуації за вибором. Контроль за виконанням завдання здійснюється на практичному занятті.

Студентам, яких цікавить розвиток західних фінансових теорій, пропонується написати реферат на теми:

1. Аналіз чутливості як метод визначення ризикованості проекту.

2. Модель Монте-Карло — поглиблений аналіз чутливості та «дерево рішень».

Література

Бригхэм Ю., Эрхардт М. Финансовый менеджмент. 10-е изд. / Пер. с англ. под ред. к.э.н. Е.А. Дорофеева – СПб.: Питер, 2005.

Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2004.

Пайк Р., Нил Б. Корпоративные финансы и инвестирование. – 4-е изд. / Пер. с англ.. – СПб.: Питер, 2006.

Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник – К.: КНЕУ, 2004.

Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. Пер. с англ. -М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005.

Тема 8. Управління чистим працюючим капіталом

План

  1.  Працюючий капітал. Нетто-працюючий капітал.
  2.  Джерела короткострокового фінансування.
  3.  Основні групи коефіцієнтів відповідно до завдань управління чистим працюючим капіталом.

Практичне заняття

Відповіді на запитання викладача.

Розв’язання з допомогою викладача ситуацій.

Самостійна та індивідуальна робота

Для самостійного розв’язання студентам пропонується ситуація.

Теми рефератів:

1. Кредитна політика корпорації.

2. Касовий (грошовий) бюджет корпорації.

Література

Бригхэм Ю., Эрхардт М. Финансовый менеджмент. 10-е изд. / Пер. с англ. под ред. к.э.н. Е.А. Дорофеева – СПб.: Питер, 2005.

Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2004.

Пайк Р., Нил Б. Корпоративные финансы и инвестирование. – 4-е изд. / Пер. с англ.. – СПб.: Питер, 2006.

Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник – К.: КНЕУ, 2004.

Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. Пер. с англ. -М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005.

Перар Ж. Управление финансами: с упражнениями: Пер. с фр. — М.: Финансы и статистика, 1999.

Хелферт Э. Техника финансового анализа: Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ, 1986. Росс С., Вестерфилд Р., Джордан Б. Основы корпоративных финансов. — М.: Лаборатория базовых знаний, 2000.

Тема 9. Оподаткування корпорацій

Самостійна та індивідуальна робота

Усю тему студенти вивчають самостійно. Треба розв’язати на вибір дві ситуації із запропонованих викладачем. Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює в позааудиторний час.

Література

Бригхэм Ю., Эрхардт М. Финансовый менеджмент. 10-е изд. / Пер. с англ. под ред. к.э.н. Е.А. Дорофеева – СПб.: Питер, 2005.

Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2004.

Пайк Р., Нил Б. Корпоративные финансы и инвестирование. – 4-е изд. / Пер. с англ.. – СПб.: Питер, 2006.

Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник – К.: КНЕУ, 2004.

Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. Пер. с англ. -М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005.

Перар Ж. Управление финансами: с упражнениями: Пер. с фр. — М.: Финансы и статистика, 1999.

Тема10. Придбання та структурна перебудова корпорацій

Самостійна та індивідуальна робота

Усю тему студенти вивчають самостійно. Треба розв’язати на вибір дві ситуації із запропонованих. Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює в позааудиторний час.

Література

Бригхэм Ю., Эрхардт М. Финансовый менеджмент. 10-е изд. / Пер. с англ. под ред. к.э.н. Е.А. Дорофеева – СПб.: Питер, 2005.

Пайк Р., Нил Б. Корпоративные финансы и инвестирование. – 4-е изд. / Пер. с англ.. – СПб.: Питер, 2006.

Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник – К.: КНЕУ, 2004.

Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. Пер. с англ. -М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005.

Тема 11.Корпорація на фінансовому ринку

Самостійна та індивідуальна робота

В якості перевірки рівня засвоєння матеріалу проводиться колоквіум, на якому студенти обговорюють питання з теми (див. питання для самоперевірки знань).

Студентам, зацікавленим у поглибленому вивченні матеріалу, пропонується написати реферат на теми:

1. Ринок акцій у США (або іншій країні з розвиненою ринковою економікою).

Рубцов Б. Б. Зарубежные фондовые рынки. — М.: ИНФРА-М, 1996. — С. 13—59; 128—136.

Майерс С., Брейли Р. Принципы корпоративных финансов / Пер. с англ. — М.: Олимп-Бизнес, 1997. — С. 339—342; 369—383.

Перар Ж. Управление финансами: с упражнениями / Пер. с фр. — М.: Финансы и статистика, 1999. — С. 250—262.

2. Ринок облігацій у США (або іншій країні з розвиненою ринковою економікою).

Рубцов Б. Б. Зарубежные фондовые рынки. — М.: ИНФРА-М, 1996. — С. 52—56; 134—136.

Майерс С., Брейли Р. Принципы корпоративных финансов / Пер. с англ. — М.: Олимп-Бизнес,1997. — С. 651—669.

Коллас Б. Управление финансовой деятельностью предприятия / Пер. с фр.— М.: Финансы: ЮНИТИ, 1997. — С. 345—350.

Самостійну та індивідуальну роботу викладач перевіряє в позааудиторний час.

Тема 12. Діагностика фінансового стану корпорацій та  мотивація фінансового менеджера в прийнятті рішень

План

  1.  Аналіз і оцінка оточуючого фінансового середовища.
  2.  Діагностика в управлінні фінансовою діяльністю.
  3.  Методи аналізу фінансової звітності.
  4.  Підготовка аналітичного висновку.
  5.  Фінансове планування.
  6.  Управлінські рішення.
  7.  Шахрайство на фінансовому ринку.

Практичне заняття

1. Повторення основних теоретичних питань з теми. Відповіді на запитання викладача.

2. Розв’язування ситуації.

Самостійна та індивідуальна робота

Студенти самостійно розв’язують три ситуації на вибір. Крім того, відповідно до наведеного вище плану студенти можуть самостійно підготувати аналітичні та прогнозні  матеріали на основі фінансової інформації реальної компанії (див. додаткові джерела інформації в Додатках) та презентувати свою роботу.

Студенти, зацікавлені в поглибленому вивченні теми, пишуть реферати на теми:

1. Оцінка фінансових показників корпорації.

2. Первинні та вторинні фінансові коефіцієнти.

Перар Ж. Управление финансами: с упражнениями / Пер. с фр. — М.: Финансы и статистика, 1999. — С. 77—102.

Джонс Эрнест. Деловые финансы / Пер. с англ. — М.: Олимп-Бизнес, 1998. — С. 380—387.

Коллас Б. Управление финансовой деятельностью предприятия / Пер. с фр. — М.: ЮНИТИ, 1997. — С. 506—513.

Практичне заняття

1. Закріплення основних теоретичних моментів, що стосуються фінансового аналізу та планування. Відповіді на запитання викладача (див. питання для самоперевірки).

2. Аналіз та складання прогнозних фінансових документів (ситуація).

Самостійна та індивідуальна робота

Студенти самостійно розв’язують ситуацію, після чого пишуть доповідь про можливі зміни у фінансовій та інвестиційній політиці корпорацій.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Тема 1. Сутність та функції корпоративних фінансів

  Теми рефератів (з доданим списком літератури):

1. Сутність, необхідність і функції корпоративних фінансів.

2. Формування капіталу корпорації та її фінансова політика.

3. Розподіл капіталу корпорації та політика щодо формування структури активів.

4. Рух капіталу корпорації, внутрішні і зовнішні джерела формування фінансових фондів корпорації.

Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник – К.: КНЕУ, 2004.

Шарп У.Ф., Александер Г.Дж., Бейли Дж.В. Инвестиции// Пер. с англ. — М. ИНФРА-М, 1997.

Міжнародні фінанси: Підручник / О.І. Рогач, А.С. Філіпченко, Т.С. Шемет та ін..; за ред.. О.І. Рогача. – К.: Либідь, 2003.

Бочаров В.В., Леонтьев В.Е. Корпоративные финансы. – С-Пб «Питер», 2002.

Тема 2. Управління фінансами корпорацій

  Теми рефератів (з доданим списком літератури)

1. Управління фінансами корпорації.

Коллас Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.: Финансы, 1997. — С. 10—41.

Шим Д. К., Сигел Дж. Г. Финансовый менеджмент. — М.: Филинъ, 1996. — c. 105—119.

2. Правовий статус корпорації.

Батлер У. Э., Гаши-Батлер М. С. Корпорации и ценные бумаги по праву России и США. — М.: Зерцало, 1997. — С. 15—27.

Акционерный Закон Федеративной Республики Германии от 1965 года. Акционерное общество и товарищество с ограниченной ответственностью // Сб. зарубеж. законодательства / Сост. В. А. Туманов. — М.: БЕК, 1995.

Закон Франции о торговых товариществах. Акционерное общество и товарищество с ограниченной ответственностью // Сб. зарубеж. законодательства / Сост. В. А. Туманов. — М.: БЕК, 1995.

Ділова ситуація «Управління фінансами Microsoft Corporation”: Після вивчення теми №2 «Управління фінансами корпорації» та теми № 3 «Фінансова звітність корпорацій» розглянути ділову ситуацію «Управління фінансами Microsoft Corporation”.

Тема 3. Фінансова звітність корпорації

Ситуації

Ситуація 1 (з розв’язанням)

Перед вами баланс компанії на початок і кінець року. Компанія N придбала торік нові головні фонди на 150 млн дол., змінила умови амортизації, у результаті чого сума амортизації зросла на 30 млн дол. Прибуток після сплати становить 76 млн дол., дивіденди сплачено на 20 млн дол.

1. Заповніть стовпці «Джерела» і «Використання».

2. Складіть форму «Зміна фінансової позиції».

БАЛАНС КОМПАНІЇ, млн дол.

СтаттяНапочаток рокуНа кінецьрокуЗміниДжерелаВикористанняГрошові кошти304414Ринкові цінні папери22022Дебітори (нетто)446016Товарно-матеріальні запаси10615044Усього поточні активи20225452Основні фонди за початковою вартістю150300150Мінус амортизація(52)(82)(30)Нетто-основні фонди98218120Усього активи300472Кредитори30366Облігації до погашення30624Інші поточні пасиви143016Довгостроковий борг165236Звичайні акції7615882Нерозподілений прибуток13419056Усього пасиви і сплачений капітал300472196 – 24= 172194 – 22= 172

Заносячи зміни в «Джерела» і «Використання», слід зрозуміти економічне значення руху грошових потоків. Так, наприклад, джерелами можуть бути статті активів, реалізовані в поточному році, тому рух грошових коштів за статтею «Ринкові цінні папери» — 22 млн дол. — буде джерелом, а це означає, що цінні папери було продано. У цієї ситуації за статтею «Грошові кошти» приріст — 14 млн дол. Якщо б до кінця року стаття становила 20 млн, то 10 млн були б джерелом. Усі інші статті активів зросли, тобто збільшилося використання грошових коштів. У пасивах рух за статтею «Облігації і погашення» (24 млн дол.) являє використання коштів. Далі заповнюємо форму «Рух фінансових потоків», або «Зміна фінансової позиції».

ЗМІНА ФІНАНСОВОЇ ПОЗИЦІЇ

Фінансові потокиПриріст (+) / зменшення (–)у русі грошових потоків1. Фонди, що надійшли за поточними операціямиНетто-прибуток76Приріст кредиторської заборгованості6Приріст інших запасів16Усього982. Використання фондів на поточні операціїПриріст дебіторів16Приріст ТМЗ44Приріст основних фондів120Усього1803. Сальдо за поточними операціями–824. Фінансові операціїПриріст довгострокового боргу36Приріст звичайних акцій82Погашення довгострокового боргу(24)Усього945. Фонди, отримані за поточними і фінансовими операціями12 = 94 – 826. Виплата дивідендів207. Дефіцит фондів–8

Ситуація 2

Ви бачите баланс компанії на початок і кінець року. Компанія N придбала торік нові головні фонди на 150 млн дол., змінила умови амортизації, у результаті чого сума амортизації зросла на 30 млн дол. Прибуток після сплати становить 76 млн дол., дивіденди сплачено на 20 млн дол.

1. Заповніть стовпці «Джерела» і «Використання».

2. Складіть форму «Зміна фінансової позиції».

БАЛАНС КОМПАНІЇ, млн дол.

СтаттяНапочаток рокуНакінецьрокуЗміниДжерелаВикористанняГрошові кошти3014Ринкові цінні папери220Дебітори (нетто)4460Товарно-матеріальні запаси106150Усього поточні активи202224Основні фонди за початковою вартістю150300Мінус амортизація(52)(82)Нетто-основні фонди98218Усього активи300472Кредитори3036Облігації до погашення306Інші поточні пасиви1430Довгостроковий борг1652Звичайні акції76128Нерозподілений прибуток134190Усього пасиви і сплачений капітал300472

Ситуація 3

Інформація щодо великого універсального магазину:

продаж — 40 000 дол.;

коефіцієнт валового прибутку — 40 %;

товарно-матеріальні запаси на початок року — 7000 дол.;

коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів — 4,0;

період одержання засобів за рахунками дебіторів — 73 дні;

коефіцієнт оборотності активів — 1,0;

коефіцієнт кратності покриття процентів прибутком — 8,0;

податкова ставка — 50 %.

Поточні активи складаються із грошових коштів (20 000), дебіторів і товарно-матеріальних запасів. Поточні пасиви — 15 000. Увесь продаж у кредит.

Завдання:

1) обчисліть два коефіцієнти ліквідності;

2) складіть звіт про прибуток.

1. Продаж:

продаж за готівку  

продаж у кредит  

Усього продажу  

2. Вартість проданих товарів:

товарно-матеріальні запаси на початок року  

плюс купівля товарів  

мінус товарно-матеріальні запаси на кінець року  

вартість продажу  

3. Валовий прибуток  

мінус проценти сплачені  

4. Прибуток до сплати податків  

мінус податки  

5. Чистий прибуток  

Ситуація 4

Щодо корпорації N є така інформація:

Джерела і використання фондів, тис. дол.:

Джерела:

Нетто-прибуток — 450

Амортизація — 95

Продаж звичайних акцій — 10

Використання:

Дивіденди — 15

Основні фонди — 320

Погашення облігацій — 45

2. Зміни в працюючому капіталі, тис. дол.:

Грошові кошти  +22

Інвестиції в цінні папери  +10

Дебіторська заборгованість  +180

ТМЗ  +45

Кредиторська заборгованість  +25

Нараховані суми  +47

Податки до виплати  +10

Приріст у працюючому капіталі  +175

3. Баланс на початок року, тис. дол.:

АктивиПасиви й оплачений капіталГрошові кошти — 100Облігації — 125Інвестиції в цінні папери — 14Кредитори — 10Дебітори — 88Нараховані суми — 24ТМЗ — 144Податки до виплати — 5Основні фонди — 675Довгостроковий борг — 185Амортизація — 45Звичайні акції — 425Нерозподілений прибуток — 202

Завдання. На підставі наведених даних складіть баланс за поточний рік.

Ситуація 5

На підставі зведених даних за фінансовою звітністю певної корпорації за окремі роки складіть аналітичну доповідну записку про динаміку фінансового стану корпорації: 1) з погляду акціонерів; 2) з погляду кредиторів.

Розгляд ділової ситуації:

Наближалось чергове засідання Спостережної ради Microsoft Corporation, на якому, планувалось (а) оцінити результати діяльності компанії за останні п’ять років і, перш за все, за 2006 рік, (б) розглянути фінансові перспективи на майбутнє та (в) визначити стратегію подальшого розвитку компанії. Головний виконавчий директор компанії розумів, що, незважаючи на в цілому досить успішний розвиток Microsoft Corporation, за останні два роки спостерігалося скорочення обсягів грошей та короткострокових інвестицій у складі активів корпорації, зменшення загальної суми активів компанії, а також зменшення обсягу власного капіталу. Крім того, деякі сегменти продуктів компанії не завжди приносили очікувані доходи. Разом із тим, корпорація однозначно мала амбітні плани щодо подальшого свого просування на ринку Європи та збільшення обсягів свого виробництва.

За два дні до засідання мало відбутися попереднє обговорення всіх питань з Головою Правління компанії – Білом Гейцом. Він хотів детально проаналізувати ситуацію і бути готовим прийняти рішення. Необхідно було визначитися щодо подальшої цінової політики на різних ринках збуту, ще раз повернутися до фінансових результатів реалізації кожного із семи сегментів продукції Microsoft, переглянути загальну структуру витрат компанії. Не виключалась можливість того, що розробка та реалізація деяких з продуктів буде скорочена.

   На момент розгляду всіх цих питань ринками збуту Microsoft Corp. були регіон Америки, Європи, Близького Сходу, Африки, Японії та Азіатсько-Тихоокеанський. Знаходячись під тиском глобалізації цінової структури компанія вже давно відчувала необхідність зниження ціни продажу на свої програмні продукти у Сполучених Штатах та деяких інших країнах. Існувало чимало інших факторів, які могли негативно впливати на бізнес та фінансові результати компанії у регіонах поза Сполученими Штатами. Серед них: посилення протекційних заходів та регуляторних вимог щодо торгівлі та інвестиційної діяльності; неочікувані зміни у регуляторних вимогах щодо програмних продуктів; соціальні, політичні, трудові та економічні особливості окремих регіональних ринків збуту (наприклад, проблема обмінних курсів, хоча по частині валютних надходжень було здійснено хеджування); труднощі у підборі кадрів та управлінського персоналу в деяких регіонах; несприятливий для іноземних компаній податковий клімат.

Головний виконавчий директор вкотре переглядав данні щодо фінансових результатів компанії за останні роки та матеріали презентації, підготовленої ним за результатами роботи компанії упродовж останніх місяців спеціально для засідання Спостережної ради. Він готувався до їх обговорення з Білом. Перед ним лежали матеріли з даними щодо динаміки основних фінансових показників компанії за 2002-2006 роки, а також показники доходності окремих сегментів продукції компанії.

 

Фінансові показники Microsoft Corp.,  (млн. дол. США)Показники2002 р.2003 р.2004 р.2005 р.2006 р.Виручка від реалізації товарів та послуг28 36532 18736 83539 78844 282Операційні доходи82729545903414 56116 472 Чистий дохід53557531816812 25412 599«Розчинений» дохід на акцію (дол. США)0,480,690,751,121.20Задекларовані дивіденди у розрахунку на акцію (дол. США)-0,080,163,400,35Гроші та короткострокові інвестиції38 65249 04860 56237 75134 161Активи всього  69 59770 81594 36881 73269 910Довгострокові зобов’язання 27222846457458237051Власний капітал54 84264 91274 82548 11540 104

 

Фінансові результати у розрізі окремих сегментів продукції Microsoft Corporation (млн. дол. США)Продуктовий секторВиручка від реалізаціїОпераційнийдохід (збитки)2004 р.2005 р.2006 р.2004 р.2005 р.2006 р.Client1129311972130019061941810043Server and Tools8031919710542235729223525Information Worker109901170212380816087268982Microsoft Business Solution735776906(91)(134)14MSN249824862488393477111Mobile and Embedded Devices185259365(116)(37)(11)Home and Entertainment273131104292(1011)(451)(1283)Other372286308(9719)(6360)(4909)Разом36835397884428290341456116472

Треба було знайти відповіді на наступні питання:

  1.  Як оцінити результати діяльності компанії за останні п’ять років (2002-2006 роки) і особливо за 2006 рік ?
  2.  Наскільки оптимальною можна вважати структуру операційних витрат компанії за 2004-2006 роки? Чи можна вважати позитивними зміни, що мали місце у структурі цих витрат у 2006 році?  
  3.  Які продуктові сегменти Microsoft Corporation є збитковими? Якою має бути політика компанії щодо цих сегментів?
  4.  Чим можна пояснити зміни в динаміці операційного доходу компанії?
  5.  Як можна розцінити динаміку доходності акціонерного капіталу компанії?
  6.  Дати оцінку динаміці та структури активів Microsoft Corporation за період 2005 – 2006т років.
  7.  Оцінити динаміку ліквідності Microsoft Corporation.
  8.  Оцінити динаміку структури капіталу Microsoft Corporation упродовж 2005 – 2006 років.  

Завдання: Користуючись даними фінансової звітності Microsoft Corporation за 2004-2006 роки, а також даними щодо доходності окремих сегментів продукції корпорації та динаміки основних фінансових показників компанії за 2002-2006 роки, допоможіть знайти відповіді на поставлені питання та підготуйте коротку доповідну.

Додаткова інформація про Microsoft Corporation:

Компанія створена у 1975 р. як партнерство, у 1981 р. - реорганізована у корпорацію. Своєю місією Microsoft Corp. вважає надання можливості людям та бізнесу у всьому світі усвідомити свій повний потенціал, а мрією – створити для людей можливість у будь-який час, у будь-якому місці та за будь-яких обставин реалізувати себе за допомогою комп’ютерної мережі. Компанія розробляє, виготовляє, ліцензує, підтримує і обслуговує широке коло програмних продуктів для великої кількості обчислювальної техніки.

Ще у 2003 фінансовому році компанія розробила нову фінансово-маркетингову політику, що базується на наступній сегментації її продукції:
  1.  Client (Клієнт)  – сегмент, до якого віднесено Windows XP, Windows 2000 та інші стандартні діючі системи Windows.
  2.  Server and Tools (Сервер та інструменти) – включає ліцензії серверних програм та ліцензії доступу клієнтів (CALs) до Windows Server, SQL Server, Exchange Server та інших серверів.
  3.  Information Worker (Інформаційний працівник) – сегмент, що відповідає за розробку та передачу технологій, метою яких є поліпшення продуктивності роботи працівників, що займаються у компаніях питаннями інформації.   
  4.  Microsoft Business Solutions (Рішення Microsoft бізнесу) – сегмент, робота якого пов’язана з розробкою та продажем широкого кола комерційних прикладних продуктів для малого та середнього бізнесу, з метою допомогти їм стати більш доступними для споживачів, працівників, партнерів та постачальників. Цей сегмент включає бізнес Grate Plains, Microsoft bCentral та Navision.
  5.  MSN (Мережа Microsoft) – сегмент, що включає підключення до MSN, обслуговування мережі Microsoft та її створення.
  6.  Mobile and Embedded Devices (Мобільне та вбудоване устаткування) – до цього сегменту віднесено розробку та продаж програмного забезпечення Windows Mobile, системи операційних механізмів Windows Embedded, MapPoit та Windows Automotive.
  7.  Home and Entertainment (Дім та розваги) – сегмент, що включає систему відіо-гри Microsoft Xbox, ігри PC, відділ продуктів для дому (HPD), а також розробку, продаж та “розкрутку” продуктів для інтерактивної телеіндустрії.

Тема 4. Структура капіталу корпорації.

Ситуації

Ситуація 1 (з розв’язанням)

Фірма планує фінансування нової програми з розширення виробничої діяльності через залучення фондів у таких пропорціях (розподіл відповідає поточній структурі капіталу):

а) довгостроковий борг — 30 %;

б) привілейовані акції — 10 %;

в) випуск нових звичайних акцій — 20 %;

г) нерозподілений прибуток — 20 %;

д) амортизація — 20 %.

Витрати, пов’язані з випуском і передплатою на акції, не враховуються. Боргові інструменти будуть випущені з купонною ставкою 12 %; дивіденди за привілейованими акціями — 9 %. Поточна ціна акції — 50 дол., ціна нової випущеної акції — 45 дол. Поточний дивіденд на 1 акцію — 2,25 дол. У майбутньому на зростання дивідендів впливатиме 10 %-на інфляція. Ставка корпоративного податку — 40 %.

Визначте середньозважену ціну капіталу фірми WACC.

Розв’язання:

1. Знаходимо питому вагу кожного із джерел у загальній сумі за мінусом амортизації, яка є результатом внутрішнього руху фондів:

  •  довгостроковий борг 30 / 80 = 37,5 %;
  •  привілейовані акції 10 / 80 = 12,5 %;
  •  нові звичайні акції 20 / 80 = 25 %;
  •  нерозподілений прибуток 20 / 80 = 25 %.

2. Передбачувана дохідність звичайної нової акції:

2,25 / 45 = 0,05 + 0,1 (інфляційна ставка) = 0,15 = 15 %;

3. Дохідність обігової акції:

2,25 / 50 + 0,1 = 14,5 %;

4. Знаходимо зважену ціну кожного джерела, підсумовуємо та дістаємо WACC.

37,5 · 0,12 · (1 – 0,4) = 2,7 %;

12,5 · 0,09 = 1,125 %;

25,0 · 0,15 = 3,75 %;

25,0 · 0,145 = 3,625 %.

Середньозважена ціна капіталу становить 11,2 %.

Ситуація 2 (з розв’язанням)

Корпорація «Бостон сайнтіфік» має такі показники:

прибуток до сплати податків — 4 млн дол.;

податкова ставка Т — 35 %;

борг (безстрокові облігації) — 2 млн дол.;

процент за боргом Кd — 10 %;

очікувана ставка доходу (ціна сплаченого капіталу) Ks — 15 %;

випущено акцій — 600 000 шт.;

увесь прибуток сплачується у вигляді дивідендів.

Визначте:

  •  Вартість акціонерного капіталу, ціну акції, ринкову вартість фірми.
  •  Середньозважену ціну капіталу фірми.
  •  Корпорація може збільшити борг на 8 млн, тобто має намір довести його до 10 млн, використовуючи новий борг для викупу частини акцій. Ціна боргу 12 %, ціна сплаченого капіталу зросте з 15 до 17 %. Прибуток до сплати податків і процентів залишиться на попередньому рівні. Чи змінить за цих умов корпорація структуру капіталу?
  •  Якщо корпорація не буде рефондувати старий борг у 2 млн, якими будуть наслідки? Припустімо, що новий і старий борги мають однаковий ризик, процент за боргом 12 %, але купонна ставка на старий борг — 10 %.
  •  Яким є коефіцієнт кратності покриття процентів прибутком за початкових умов і за наступних?

Розв’язання:

1. Визначаємо вартість акціонерного капіталу за формулою

Для обчислення чистого прибутку використовуємо формулу:

Чистий прибуток = (Прибуток до сплати податків і процентів – Kd D) (1 – T);

2. Визначаємо ціну акції:

3. Визначаємо вартість капіталу:

V = D + S = 2 000 000 + 16 466 667 = 18 466 667 дол.

4. Визначаємо середньозважену ціну капіталу до збільшення суми боргу:

WACC = = =

Потрібно зрозуміти, що середньозважена ціна капіталу складається з двох частин: ціни боргу та ціни акціонерного капіталу. Ціна боргу завжди нижча за ціну акціонерного капіталу, оскільки проценти за боргом податками не обкладаються. У нашій ситуації ціна боргу — 7 %, а ціна акціонерного капіталу — 13,37 %, що становить загальну ціну 20,36 %.

5. Згідно з умовою задачі корпорація прийняла рішення змінити структуру капіталу через збільшення боргу до 10 млн дол., відповідно, змінюються ставки Kd, Ks.

6. Визначаємо обчислені величини за нової структури капіталу:

V = 10 000 000 + 10 705 882 = 20 705 882.

WACC = .

Звідси висновуємо, що корпорація планувала правильно, застосовуючи фінансовий леверидж, оскільки ціна капіталу знизилася.

7. Розраховуємо ціну акції за нових умов:

Р1 = (20 705 882 – 2 000 000) / 600 000 = 31,18 дол.

За цією ціною відбувається викупання акцій:

800 000 / 31,18 = 256 575 акцій було викуплено.

Р2 = 10 705 882 / (600 000 – 256 575) = 31,18.

Отже, ціна акції зросла з 27,44 дол. до 31,18 дол.

8. Якщо корпорація не буде рефондувати старий борг, то за цих умов вартість акціонерного капіталу дорівнюватиме:

S =

=

Вартість боргу становитимуть дві частини — проценти за старим боргом і сума нового боргу:

2 000 000 / 0,12 + 8 000 000 = 9 666 667.

Вартість капіталу становитиме 9 666 667 + 10 858 824 = 20 525 491, тобто знизиться.

Ціна акції дорівнюватиме:

У цьому разі старі акціонери виграють: ціна акції зросла з 31,18 до 31,43 дол., тому акціонери можуть проводити політику з обмеження викупання акцій і заміни акцій випуском нових облігацій.

9. Розраховуємо коефіцієнт кратності покриття процентів прибутком:

Для 2 млн дол. боргу К1 = 4 000 000 / 200 000 = 20 разів.

Для 10 млн дол. боргу К2 = 4 000 000 / 1 200 000 = 3,33 раза.

Хоча коефіцієнт знизився, але його рівень не викликає занепокоєння, оскільки критичною межею вважаться коефіцієнт на рівні 3.

Ситуація3

Корпорація «Mitsubishi» має наступну структуру капіталу:

а) акціонерна власність – 2 379 264 млн. йєн (45% в структурі капіталу);

б) борговий капітал – 2 877 149 млн. йєн (55% в структурі капіталу).

Ставка корпоративного податку становить 40%, ставка особистого прибуткового податку з доходу від звичайних акцій дорівнює 25%, ставка особистого прибуткового податку з доходу від облігацій складає 10%. Необхідно визначити виграш від залучення позикових коштів корпорацією.

Розв'язок:

Борговий бонус корпорації складе:

млн. йєн.

Ситуація 4 (з розв’язанням)

Здійсніть розрахунки приведеної вартості податкового захисту за процентними виплатами за трьома наступними випусками облігацій (розглядаються тільки корпоративні податки). Гранична податкова ставка 34 %. Випуски облігацій мають такі умови:

а) запозичені кошти в розмірі 2000 дол. терміном на 1 рік під 8 %;

б) запозичені кошти в розмірі 2000 дол. терміном на 5 років під 8 % (основна сума боргу сплачується після закінчення терміну);

в) безтермінові запозичені кошти в розмірі 1000 дол. під 7 %.

Розв’язання:

а) розрахунок приведеної вартості податкового захисту терміном на 1 рік:

б) розрахунок приведеної вартості податкового захисту терміном на 5 років:

в) розрахунок приведеної вартості податкового захисту безтермінових залучених коштів:

Ситуація 5

Фірма планує фінансування нової програми з розширення виробничої діяльності.

Джерелами фінансування є:

а) довгостроковий борг — 40 %;

б) привілейовані акції — 10 %;

в) випуск нових звичайних акцій — 20 %;

г) нерозподілений прибуток — 20 %;

д) амортизація — 10 %.

Витрати, пов’язані з випуском акцій, не враховуються. Боргові інструменти будуть випущені з купонною ставкою 11 %; дивіденди за привілейованими акціями — 9 %. Поточна ціна акції — 50 дол., ціна нової випущеної акції — 45 дол. Поточний дивіденд на 1 акцію — 2,25 дол. У майбутньому на зростання дивідендів буде чинити вплив 10 %-на інфляція. Ставка корпоративного податку — 40 %.

Визначте середньозважену ціну капіталу.

Ситуація 6

Загальна величина активів корпорації «Sony» становить 10 607 753 млн. йєн, в тому числі акціонерний капітал складає 3 203 852 млн. йєн. Загальний обсяг продажу корпорації становить 7 475 436 млн. йєн. Обсяг прибутку до оподаткування складає 266 329 млн. йєн, сума нарахованих податків – 176 515 млн. йєн, величина чистого прибутку дорівнює 123 616 млн. йєн. Обсяг нарахованих процентів складає 133 645 млн. йєн. Необхідно визначити рівень фінансового левериджу для корпорації.

Ситуація 7

Корпорація N не має боргу, її фінансове становище таке:

  •  активи — 3 000 000 дол.;
  •  прибуток до сплати податків і процентів — 500 000 дол.;
  •  ціна акціонерного капіталу Ks —10 %;
  •  ціна акції Р0 — 15 дол.;
  •  випущено акцій — 200 000 шт.;
  •  податкова ставка Т — 40 %.

Фірма має намір випустити облігації й одночасно викупити частину акцій. Якщо в неї з’явиться борг у 900 тис. дол., то ціна її капіталу Ks зростає до 11 %, що відбиває збільшений ризик. Облігації можуть бути продані за ціною Kd — 7 %. Фірма є стабільною, розширення виробництва не передбачається. Увесь прибуток розподіляється на дивіденди, прибуток сталий.

Визначте:

  1.  який вплив чинить фінансовий леверидж;
  2.  ціну акції;
  3.  зміну прибутку на акцію після зміни структури капіталу;
  4.  середньозважену ціну капіталу;
  5.  коефіцієнт кратності покриття процентів прибутком.

Ситуація8

Ринкова вартість компанії N 100 млн дол., її становлять 1 млн акцій, що продаються за 50 дол. за кожну, і 50 млн дол. 10 %-них облігацій, що продаються за номіналом. Прибуток до сплати процентів і податків — 13,24 млн. Податкова ставка — 15 %.

Компанія N змінює структуру капіталу або через збільшення боргу до 70 млн, або через його скорочення до 30 млн.

Якщо компанія вирішує збільшити використання фінансового левериджа, вона має погасити свої старі облігації і випустити нові з 12 %-ми купонами.

Якщо компанія вирішує зменшити леверидж, вона погашує старі облігації і замінює їх новими з 8 %-ми купонами. Компанія продає або реінвестує акціонерний капітал за новою ціною рівноваги для того, щоб одержати нову структуру капіталу. Вона виплачує весь прибуток у вигляді дивідендів, тому її акціонерний капітал не зростає. Якщо компанія збільшить леверидж, її Ks дорівнюватиме 16 %, якщо зменшить — Ks буде на рівні 13 %.

Визначте:

  1.  якою є вартість оплаченого капіталу в даний час;
  2.  середньозважену ціну капіталу;
  3.  чи повинна компанія змінювати структуру капіталу;
  4.  припустімо, що податкова ставка підвищиться до 34 %, що знизило би прибуток після сплати податку і ціну акції й оплаченого капіталу. Усі інші параметри залишаються без зміни. Обчисліть нову ціну акції (на 50 млн боргу).

Ситуація 9

Корпорація АВС не має боргу, її фінансове становище таке:

  •  активи — 600 тис.;
  •  прибуток до сплати податків і процентів — 100 тис.;
  •  ціна акціонерного капіталу Ks — 10 %;
  •  ціна акції Р0 — 2 дол.;
  •  випущено акцій — 300 000 шт.;
  •  податкова ставка — 40 %.

Фірма має намір випустити облігації й одночасно викупити частину акцій. Якщо в неї з’явиться борг у 200 тис. дол., то ціна її капіталу Ks зросте до 12 %, що відбиває збільшений ризик. Облігації можуть бути продані за ціною Ks — 8 %. Фірма стабільна, розширення виробництва не планує. Увесь прибуток розподіляється на дивіденди, прибуток сталий.

Визначте:

  1.  середньозважену ціну капіталу за зміненої структури капіталу;
  2.  ціну акції;
  3.  коефіцієнт кратності покриття процентів прибутком.

Ситуація 10

Корпорація АВС не має боргу, її фінансове становище таке:

  •  активи —1 000 000 дол.;
  •  прибуток до сплати податків і процентів — 300 тис. дол.;
  •  ціна акціонерного капіталу Ks — 10 %;
  •  ціна акції Р0 — 2,5 дол.;
  •  випущено акцій — 400 000 шт.;
  •  податкова ставка — 40 %.

Фірма планує випустити облігації й одночасно викупити частину акцій. Якщо в неї з’явиться борг у 400 тис. дол., то ціна її капіталу Ks зросте до 13 %, що відбиває збільшений ризик. Облігації можуть бути продані за ціною Kd — 9 %. Фірма стабільна, розширення виробництва не передбачається. Увесь прибуток розподіляється на дивіденди, прибуток сталий.

Визначте:

  1.  середньозважену ціну капіталу за зміненої структури капіталу;
  2.  ціну акції;
  3.  коефіцієнт кратності покриття процентів прибутком.

Ситуація 11

За концепцією MM (Модільяні-Міллер), в абстрактному світі без податків питома вага боргу за ринковою вартістю у корпорації становить 0,2, акціонерного капіталу — 0,8. Ціна боргу — 10 %, ціна акціонерного капіталу — 15 %. Якщо за ринковою вартістю борг зросте до 0,5, а акціонерний капітал збережеться на рівні 0,5, то якою буде ціна боргу й акціонерного капіталу? Накресліть графік. [Ціна боргу (Kd) і вартість усього капіталу (Rw = WACC) — постійні за будь-якого рівня левериджу]. Ціна акціонерного капіталу зростає лінійно.

Ситуація 12

Ринкова вартість корпорації становить 100 млн. дол., акціонерний капітал складає 1 млн. акцій, що продаються по 50 дол. за кожну, та 50 млн. дол. 10%-х облігацій, що продаються за номіналом. Прибуток до сплати процентів і податків – 13,24 млн. Податкова ставка – 15%.

Корпорація змінює структуру капіталу або через збільшення боргу до 70 млн., або шляхом його скорочення до 30 млн. якщо корпорація приймає рішення щодо підвищення фінансового левериджу, вона повинна погасити старі облігації і випустити нові з 12%-м купоном. Якщо корпорація вирішує зменшити фінансовий леверидж, вона погашає старі облігації та замінює їх новими з 8%-м купоном. Корпорація продає або реінвестує акціонерний капітал за новою ціною рівноваги з метою формування нової структури капіталу. Сплачується весь прибуток у вигляді дивідендів, тому її акціонерний капітал не зростає. Якщо корпорація підвищить леверидж, її  становитиме 16%, якщо знизить –  дорівнюватиме 13%.

Визначити:

1) поточну вартість оплаченого капіталу корпорації;

2) середньозважену ціну капіталу корпорації (WACC);

3) необхідність зміни структури капіталу корпорації;

4) припущення: збільшення податкової ставки до 34%, що знижує прибуток після сплати податку та ціну акції й акціонерного капіталу. Всі інші параметри залишаються без зміни. Розрахувати нову ціну акції (на 50 млн. боргу корпорації).

Тема 5. Оцінка вартості капіталу корпорації

Задача 1. Порівняйте привабливість двох джерел фінансування  з точки зору показника ціни капіталу.

  1.  Випуск купонних облігацій під 8 % річних, термін 6 років, емісійні витрати 6 % від обсягу випуску.
  2.  Випуск дисконтних облігацій з номіналом 100 дол., які на ринку будуть реалізовані за ціною 91 дол., емісійні витрати — 5 %, а термін обігу 7 років. Під час розрахунку враховуйте, що ставка корпоративного податку 30 %.

Задача 2. З метою фінансування інвестиційного проекту корпорація планує залучити  60000 дол. з наступних джерел: 1) 15000 — випуск купонних облігацій (емісійні витрати 4 % ; 2) 20000 — випуск звичайних акцій (емісійні витати 11 %) ; 3) 25000 — випуск привілейованих акцій (емісійні витрати 7 %). Розрахуйте, яким чином існування емісійних витрат впливає на обсяг необхідного фінансування.

Задача 3. Ціна акції корпорації на ринку становить 40 дол., при цьому виплачений дивіденд складає 2,5 дол., а загалом дивіденди зростають на 4 % у рік. Окрім того, відомо, що безризикова ставка складає 5 %,  — 1.1, доходність ринкового портфелю 8 %. Використовуючи отримані дані, розрахуйте ціну капіталу залученого від нового випуску акцій. Поясніть, чому використання різних методів призводить до різних результатів. Опишіть переваги та недоліки кожного з методів.  

 

Задача 4.Протягом останніх восьми періодів корпорація виплачувала наступні дивіденди: 2.04 дол; 2.08 дол; 2.11 дол; 2.1 дол; 2.25 дол; 2.31 дол; 2.35 дол; 2.4 дол. Ціна акції на ринку 45 дол. Розрахуйте ціну капіталу від випуску нових звичайних акцій, якщо відомо, що емісійні витрати складають 8 %.

Задача 5. В обігу знаходиться 8 % купонні облігації та звичайні акції. Премія а ризик, що її вимагають  власники звичайних акцій порівняно з власниками облігацій становить 6 %. Номінал облігації 1000 дол., зараз її ціна на ринку складає 1080 дол., термін обігу 5 років. Розрахуйте ціну капіталу залученого шляхом випуску звичайних акцій.

Задача 6. В корпорації зобов’язання вдвічі перевищують власний капітал, показник WАСС становить 14 %, а ставка оподаткування — 35 %. Якщо ціна акціонерного капіталу 19 %, якою є ціна зобов’язань до виплати податків? Якщо ціна зобов’язань після оподаткування 7 %, якого є ціна акціонерного капіталу?

Задача 7. Ставка корпоративного податку 30 %, емісійні витрати — 6 %. Розрахуйте ціну капіталу, залученого через випуск облігацій, якщо відомо, що номінал облігацій 1000 дол., її поточна ціна на ринку 960 дол., купон — 11 %, термін обігу — 6 років.

Задача 8.В балансі корпорації записано наступним чином: зобов'язання 300 000 долл., власний капітал – 100 000 долл. Визначте середньозважену ціну капіталу, якщо ціна зобов’язань 7%, а власного капіталу 10%, Т=0,34.

Задача 9. Фінансовий менеджер отримав завдання, щодо визначення ціни капіталу корпорації, залученого  шляхом: 1) первинної емісії звичайних акцій (20%); 2) первинної емісії привілейованих акцій (10%); 3) використання нерозподіленого прибутку (20%); 4) емісії облігацій (30%).

Менеджер отримав таку інформацію:

  •  Корпорація сплачує податок на прибуток за загальною ставкою 40 %.
  •  Корпорація випустила купонні 10 % облігації. Витрати по випуску облігацій становлять 6 %  від суми випущених облігацій.
  •  Привілейовані акції випущено за умови сплати 11% дивідендів.
  •  Безризикова процентна ставка становить 6 %, передбачуваний коефіцієнт бета (показник систематичного ризику) складає 1,2, премія за ризик – 0,07.
  •  Показник “Чистий прибуток в розрахунку на одну акцію” у минулому році становив 8 $. Дивіденди складають 30 % чистого прибутку. Прогнозується зростання дивідендів на 10 %. Ринкова ціна (курс) звичайної акції становить 50 дол.

Задача 10. Корпорація має в обігу 100 000 акцій, кожна з яких продається за 9 дол. при номіналі 5 дол., та 50 000 облігацій номіналом 10 дол., які продаються з 5 % дисконту. Ставка корпоративного прибуткового податку 35 %, купон за облігаціями 7 %, премія за ризик, що її вимагають акціонери порівняно з власниками облігацій — 4 %. Обрахуйте показник WACC.

Тестові завдання для самоперевірки знань

  1.  Визначення вартості акціонерного капіталу за допомогою моделі Гордона має такі переваги:

а) враховує ризик у діяльності корпорації;

б) простий та ясний у використанні і не потребує складних розрахунків;

в) може бути використаний для оцінки всіх корпорацій;

г) дозволяє врахувати ринкову вартість акцій корпорації.

  1.  Збільшення частки боргу в структурі капіталу:

а) збільшує значення коефіцієнта  для корпорації;

б) зменшує значення коефіцієнта  для корпорації;

в) не впливає на значення коефіцієнта .

  1.  Гранична ціна капіталу — це:

а) ціна капіталу корпорації, задіяного в даний момент часу;

б) ціна додаткової одиниці капіталу, який буде задіяно в майбутньому;

в) середньозважена ціна капіталу.

  1.  Ціна позикового капіталу корпорації — це:

а) купонна ставка за розміщеними облігаціями;

б) процентна ставка за отриманим кредитом;

в) граничні витрати, пов’язані з залученням позикового капіталу в поточний момент часу;

г) вірні відповіді а та б;

д) всі відповіді невірні.

  1.  Очікувана доходність власників облігацій корпорації — це:

а) купонна ставка за облігаціями;

б) ставка дисконтування, що прирівнює поточну ринкову ціну облігації до поточної оцінки майбутніх грошових потоків;

в) купонна ставка за облігаціями з врахуванням податкового захисту.

  1.  Фінансова ціна капіталу корпорації та ринкова ціна капіталу корпорації:

а) тотожні поняття, які в оцінці збігаються;

б) можуть наближатися одна до одної, коли ринок ефективний та відсутня асиметрія інформації;

в) різні поняття, які на практиці не зібгаються.

  1.  Для визначення ціни акціонерного капіталу корпорації використовують:

а) метод NPV;

б) метод “доходність облігацій + премія за ризик”

в) модель оцінки капітальних активів;

г) модель Гордона;

д) модель Міллера-Орра;

е) вірні відповіді (а-д)

є) вірні відповіді б-г.

  1.  Ціна акціонерного капіталу вище ціни позичкового капіталу, оскільки:

а) відсоткові платежі за боргом відносяться до витрат фірми, а дивіденди виплачуються з прибутку;

б) витрати по технічному обслуговуванню акціонерного капіталу вищі;

в)  точки зору інвестора акціонерний капітал є менш ризиковим порівняно з боргом;

г) борговий капітал не дає право на управління корпорацією;

д) вірні відповіді (а-г);

е) вірні відповіді а, б та г.

  1.  Метод визначення ціни акціонерного капіталу “доходність облігації + премія за ризик” ґрунтується на тому, що:

а) доходність будь-якої облігації на ринку нижча за доходність акції;

б) доходність облігації корпорації нижча за доходність її акцій;

в) доходність та ризик облігацій корпорації вищі за доходність і ризик її акцій.

  1.  Кумулятивність дивідендів привілейованих акцій:

а) не впливає на ціну залученого через їх випуск капіталу;

б) знижує ціну акціонерного капіталу;

в) підвищує ціну акціонерного капіталу.  

Ситуація 1. Ціна капіталу корпорації

Корпорація «Сміт» є виробником продукції високих технологій. Вона успішно розвивається протягом п’яти років, однак торік виникли дискусії між менеджерами з приводу джерел формування капіталу корпорації та його ціни. Менеджеру було доручено розібратися в питаннях вартості капіталу корпорації. У тижневий строк треба оцінити вартість капіталу на основі такої інформації:

І. Баланс корпорації на кінець 20хх р., млн дол.

АктивиПасиви та сплачений капіталГрошові кошти5,1Рахунки до сплати3,8Нарахування (податки, заробітна плата і т. д.)5,0Рахунки до отримання26,4Облігації до сплати1,3Товарно-матеріальні запаси56,1Усього, поточні пасиви10,1Усього поточні активи87,6Довгостроковий борг40,8Привілейовані акції9,7Основні засоби (нетто)26,3Звичайні акції53,3Усього активи113,9Усього, пасиви і сплачений капітал113,9

ІІ. Додаткова інформація для оцінювання вартості капіталу корпорації:

  •  Корпорація сплачує 40 %-ний податок.
  •  Облігації корпорації з 12 %-ми купонами, що виплачуються два рази на рік і погашаються через 15 років, попиту на фінансовому ринку не мають. Минулого тижня частину облігацій було продано за ціною 153,72 дол. за облігацію.
  •  Корпорація використовує короткостроковий борг тільки для фінансування працюючого капіталу.
  •  Привілейовані акції з номіналом 100 дол. та щоквартальною виплатою дивідендів у розмірі 10 % обертаються на фондовій біржі в Торонто. Поточна ціна — 113,1 дол. за акцію. Корпорація витрачає 2 дол. на розміщення за нової емісії таких акцій.
  •  Звичайні акції обертаються на фондовій біржі здебільшого за 50 дол. за акцію; останній сплачений дивіденд D0 становив 1,73 дол.; передбачається щорічне зростання дивідендів у розмірі 10 % у найближчому майбутньому.
  •  Історичний показник бета, обрахований біржовим аналітиком для фірми, становить 1,2. Поточний дохід за довгостроковою (20 років) урядовою облігацією — 7 %, за інвестиційними цінними паперами премія за ризик становить 6 %.
  •  Очікувана ставка доходу за довгостроковим боргом корпорації становить 11 %.
  •  Дилер з інвестицій передбачає, що нові емісії звичайних акцій потребуватимуть 30 % витрат на розміщення (включаючи ринковий тиск та негативні сигнали).
  •  Метою є така структура капіталу: 30 % — борг, 10 % — привілейовані акції, 60 % — звичайні акції.
  •  На наступний рік нерозподілений прибуток становитиме 1 200 000 дол., а амортизація — 3 000 000 дол.

Уявіть, що Ви — фінансовий менеджер, якому треба розв’язати проблеми корпорації, а потім зробити доповідь, оформивши її у вигляді запропонованої таблиці.

Таблиця

ПитанняВідповіді1. Які джерела слід включати в оцінку вартості капіталу корпорації?2. Визначіть ціну капіталу, залученого способом випуску облігацій, за умови, що витрати на розміщення становлять 7 % від залученого капіталу

Продовження табл.

ПитанняВідповіді3. Визначіть ціну капіталу, залученого способом емісії привілейованих акцій. Урахуйте витрати на розміщення нової емісії4. Визначіть ціну капіталу, залученого за допомоги випуску звичайних акцій, трьома методами:використовуючи показник чистого прибутку на 1 акцію;використовуючи показник розміру дивіденду на 1 акцію;використовуючи МОКА.Чому ціна капіталу асоціюється з нерозподіленим прибутком? Чи підходить довгострокова процентна ставка за державними облігаціями в разі використання МОКА ліпше ніж ставка за казначейським векселем? Як визначається дисконтований грошовий потік ціни нерозподіленого прибутку?Нехай у фірми протягом останніх 5 років коефіцієнт прибутку на сплачений капітал становив 15 %, і 20 % чистого доходу виплачувалося у вигляді дивідендів. Чи можна цю інформацію використати для оцінювання майбутнього зростання корпорації?Якою є оцінка доходу за облігаціями плюс премія за ризик у разі визначення ціни нерозподіленого прибутку?5. Підрахуйте питому вагу боргу, привілейованих акцій та звичайних акцій за бухгалтерською вартістю. Що краще використовувати для визначення ціни капіталу — бухгалтерську чи ринкову вартість?6. Якою є ціна капіталу, залученого способом випуску нових звичайних акцій?7. Змоделюйте граничну ціну за шедулами. За якого розміру інвестицій корпорація буде змушена емітувати нові звичайні акції (амортизацію не враховувати)?

Ситуація 2. Відомі дані щодо фінансово-господарської (табл. 4.3, табл. 4.4) діяльності корпорації BASF. На їх основі розрахуйте показники ціни капіталу, розробіть рішення, які дозволять максимізувати ринкову оцінку корпорації.

Таблиця

Баланс корпорації BASF на кінець 2005 фінансового року (млн. євро)10

АктивиЗобов’язання і власний капіталТоварно-матеріальні запаси5,430.2Рахунки до сплати 2,777.0Нарахування (податки, заробітна плата і т.п.)5,608.0Грошові кошти 907.8Усього поточні* зобов’язання8,385.0Рахунки до отримання8,789.6Довгострокові зобов’язання9,761.6Усього поточні активи15,127.6Власний капітал17,523.5Довгострокові активи20,542.5Усього активи35,670.1Усього зобов’язання і власний капітал35,670.1

* Припустіть, що поточні зобов’язання використовуються тільки для фінансування працюючого капіталу

Таблиця

Додаткові показники для розрахунку

ПоказникЗначенняСтавка корпоративного прибуткового податку 25 %Структура довгострокових зобов’язань (млн. євро)Купонні облігації — 2,699.7Зобов’язання перед кредитнимиінститутами — 7,061.9Параметри  корпоративних облігаційКупона ставка — 3,44 % (виплата щоквартальна)Термін погашення — 2012 рікДоходність до часу погашення — 3,63 %Параметри зобов’язань перед кредитними інститутами  Відсоткова ставка — 3,72 %Термін погашення — 2010 рік Поточна ціна акціїПоточний дивідендТемп приросту дивідендівЕмісійні витрати 64,03 євро2,00 євро6,7 % на рік18 %Історичний коефіцієнт бетаБезризикова ставкаРинкова премія за ризик Премія за ризик, що її вимагають акціонери порівняно з власниками облігацій1,42,12 %5,3 %7,35 %Нерозподілений прибуток поточного року (млн. євро)Амортизація (млн. євро)1111,928.02,426.6Оптимальна структура капіталуЗобов’язання — 45 %Нерозподілений прибуток — 40 %Звичайні акції — 15 %Привілейовані акціїНомінал — 100 євроДивіденд — 6 євроЕмісійні витрати — 9 %

Тема 6. Дивіденд і дивідендна політика 

Задача 1. Компанія оголосила про виплату дивідендів на таких умовах: розмір дивідендів — 3 дол., дата реєстрації — 10 березня, дата виплати — 28 березня   (6 березня день початку продажу акцій без дивіденду). Протягом 5 березня ціна акції склала 105 дол., спрогнозуйте поведінку ціни акцій компанії 6 березня, вкажіть її приблизну величину. Дивіденди оподатковуються за ставкою 30 %. Дайте необхідні пояснення.

Задача 2. За дивним збігом обставин три корпорації— А,В та С прийнявши рішення про виплату дивідендів встановили одну дату реєстрації — 14 квітня та дату виплати — 24 квітня. Але А виплачує в грошовій формі, В — дивіденди у формі акцій в розмірі 10 %, С — дивіденд у формі акцій в розмірі 30 %. М.Сміт хоче придбати акції усіх компаній. Коли він повинен здійснити купівлю в кожному випадку для того, щоб розраховувати на отримання дивідендів? Його дружина місіс Сміт планує купити ці цінні папери 8 квітня, 10 квітня та 23 квітня відповідно. В яких випадках вона отримає дивіденди? Відповідь поясніть.

Задача 3. ЕВІТ фірми, що вільна від боргів становить 5000 дол. Можлива поява боргу розміром у 4000 дол. за яким фірма сплатить 12 %. Яким чином використання боргового капіталу вплине на сукупні виплати акціонерами та власниками боргових цінних паперів, якщо відомо, що податкова ставка 40 %, а коефіцієнт дивідендних виплат 0,6 %. Поясніть отриманні результати.

Задача 4. Компанія провела виплату 20% дивідендів у формі акцій. Заповніть статті балансу, що стосуються акціонерного капіталу, якщо відомі їх величини після проведення операції. Використайте дані про те, що після виплати в обігу перебуває 12000 акцій, а ціна акції не змінювалась.

Таблиця

СтаттяДо виплати дивідендів у формі акційПісля виплати дивідендів у формі акційЗвичайні акції24000Кошти від продажу акцій вище номіналу46400Нерозподілений прибуток29600Всього акціонерний капітал1000000

  

Задача 5. Про фірму відомо, що прибуток на 1 акцію дорівнює 6 дол., а рентабельність інвестицій 10 %, при цьому рівень ринкової капіталізації становить 15 %. Якою буде ціна акції, коли корпорація виплатить у вигляді дивідендів 4,5 дол. на 1 акцію. За якого рівня виплат фірмі вдасться максимізувати ринкову ціну акції? Якою буде ця максимальна ціна?

Задача 6. Відомі дані про розмір чистого прибутку та дивіденду п’яти корпорацій. Визначте види дивідендної політики, які використовуються менеджерами та спрогнозуйте очікуванні дивіденди та перші два квартали 2003р. На які групи інвесторів орієнтовані менеджери кожної з корпорацій?

Таблиця 6.3

КоПоказник2001200220031 кв.2 кв.3 кв.4 кв.1 кв.2 кв.3 кв.4 кв.1 кв.2 кв.1EPS8.07.37.57.6.8.2.8.0.6.57.57.76.6DPS3.22.923.03.043.283.22.63.02EPS3.53.73.59.03.64.08.34.24.08.2DPS3.53.73.59.03.64.08.34.24.08.23EPS0.60.60.60.8750.60.60.8150.6DPS3.62.45.03.33.45.04.24.23.63.24*EPS2.12.12.12.12.12.12.12.1DPS4.54.84.64.75.05.05.25.35.35.55EPS1.31.491.591.681.781.851.921.98DPS0.40.4080.4160.4240.4320.4410.4490.458

* Коефіцієнт дивідендного виходу 40 %

Задача 7. Загальна сума акціонерного капіталу фірми 2000 000, в обігу 10000 акцій, які продаються за ціною 8,4 дол. при номіналові 4 дол. Заповніть даними статті балансу корпорації після того, як вона виплатить 25 % дивідендів у вигляді акцій.

Таблиця 6.4

СтаттяДо виплати дивідендів у формі акційПісля виплати дивідендів у формі акційЗвичайні акціїКошти від продажу акцій вище номіналуНерозподілений прибутокАкціонерний капітал200000

Задача 8. В обігу знаходиться 2500000 акцій компанії, кожна з яких продається за 4 дол. В минулому році прибуток до сплати відсотків і податків склав 1500 дол., в цьому році прогнозується його зростання на 1 %. Знайдіть величину зростання показника EPS в поточному році порівняно з попереднім, якщо відомо, що борг складає 2000000 дол. і за ним виплачується 12 % купон ( параметри боргового капіталу не змінилися). Ставка оподаткування 30 %. Поясніть, за рахунок чого зміна показника EPS перевищує проценту зміну ЕВІТ.

Задача 9. Менеджери корпорації використовують залишковий принцип виплати дивідендів. Відомо, що розмір чистого прибутку 120000 дол., співвідношення боргу і власного капіталу 0,4, а для впровадження нового інвестиційного проекту необхідно 130000 дол. Розрахуйте розмір дивіденду на 1 акцію, якщо в обігу 500000 шт.

Задача 10. Компанія має 500 000 дол. вільних грошових коштів, які може виплатити як дивіденди або інвестувати в проект з доходністю 28 % щорічно. Отримавши дивіденди, акціонери мають можливість самостійно реінвестувати їх на ринку під 24 %. Який варіант з точки зору акціонерів є привабливішим, якщо ставка корпоративного прибуткового податку 34 %, а особистого прибуткового податку — 26 %. Розрахуйте доход акціонерів, якщо відомо, що термін інвестування 4 роки.

Задача 11. За останні три роки дивіденди корпорації на одну акцію становили Dt=2 дол; Dt-1= 1,1 дол.; Dt-2 = 1 дол. Менеджери дотримуються коефіцієнту дивідендних виплат 0,4; але при цьому здійснюється певне коригування. Знайдіть, який прибуток було отримано в минулому році, якщо відомо, що в поточному році його величина 6,5 дол. на акцію. Які фактори вплинули на зростання дивідендів в поточному році?

Ситуація 1.  Використовуючи дані наступної таблиці оцініть дивідендну політику корпорації SIEMENS та її вплив на ринкову вартість акції. Враховуючи ситуацію на світових ринках акцій за розглядуваний період (інформація на сайті Світової федерації бірж — World Federation of Exchanges Annual Reports 2004-2006//www.worldexchange.org.) охарактеризуйте взаємозв’язок між загальноринковими тенденціями та ринковою оцінкою корпорації.

Таблиця

Окремі показники фінансово-господарської діяльності компанії SIEMENS12

Показник20062005Ціна акції (євро)найвища79,7766,18найнижча60,0856,20на кінець року68,8064,10Кількість акцій (млн. шт.)891891Капіталізація (млн. євро)61 30757 118Р/Е3,473,43DPS1,451,35

Ситуація 2. Використовуючи дані табл. 6.2 та дані зі звіту про прибутки та збитки корпорації Siemens (www.siemens.com) спрогнозуйте розмір дивідендних виплат у 2007 році, при цьому враховуйте, що кількість акцій в обігу не змінюється, продажі зростуть на 18 %, а їх прибутковість залишиться на рівні 2006 року.

Тестові завдання для самоперевірки знань

1.Програма автоматичного реінвестування дивідендів передбачає:

а) автоматичну виплату дивідендів акціями нового випуску на суму виплачуваних дивідендів;

б) пропозицію на придбання акцій нового випуску у сумі, яка дорівнює виплачуваним дивідендам;

в) пропозицію, яка передбачає придбання акцій нового випуску або вже раніше випущених акцій, при чому їх кількість визначається самостійно інвестором виходячи з суми отриманих дивідендів.

2.Зворотній спліт — це:

а) випуск акцій більшого номіналу разом зі скороченням кількості акцій в обігу;

б) випуск акцій меншого номіналу разом зі збільшенням акцій в обігу;

в) будь-яка зміна номіналу акцій разом зі зміною їх кількості в обігу.

г) виплата дивідендів акціями, яка не змінює загальної суми акціонерного капіталу корпорації.

3.Ефект клієнтури в дивідендній політиці передбачає існування на ринку:

а) тільки інвесторів, що орієнтовані на максимізацію дивідендів;

б) різних груп інвесторів, уподобання яких стосовно дивідендів неоднорідні;

в) тільки інвесторів, які спрямовані на отримання малих дивідендів;

г) інвесторів, що ілеревантні стосовно вибору між дивідендами та курсовим приростом акцій.

4.Політика залишкового дивіденду вигідна тим корпораціям, які:

а) можуть забезпечити доходність активів, що вища за середньоринкову;

б) мають низький ризик активів;

в) не мають боргів у структурі капіталу;

г) проводять агресивну політику на фондовому ринку, спрямовану на максимізацію ринкової вартості акцій.

5.Екс-дивідендна дата — це:

а) дата виплати дивідендів акціонерам;

б) дата закриття книг обліку акціонерів;

в) дата, коли покупцем акції втрачається право на отримання дивідендів;

г) дата після виплати дивідендів акціонерам.

6.Зростання загальної ліквідності компанії:

а) підвищує можливість виплати дивідендів;

б) знижує можливість виплати дивідендів;

в) не впливає на можливість виплати дивідендів.

  1.  Відповідно до теорії податкової диференціації, якщо приріст капіталу оподатковується за вищою ставкою, ніж дивідендні виплати, то інвестор зупинить свій вибір на:

а) акціях з малим темпом приросту ринкової ціни та високими дивідендами;

б) акціях з високими темпами приросту ринкової ціни і низькими дивідендами;

в) інвестору байдуже стосовно вибору між дивідендами та курсовим приростом акцій.

  1.  Спеціальний дивіденд — це:

а) регулярні виплати окремим групам акціонерів;

б) виплата дивідендів, ймовірність повторення яких доволі низька;

в) разова виплата, яка не буде повторюватися в майбутньому;

г) виплата дивідендів за окремими видами простих акцій корпорації.

  1.  В теорії дивідендної політики М. Гордона стверджується:

а) дивідендна політика не впливає на вартість корпорації на ринку;

б) вплив дивідендної політики залежить від різниці в оподаткуванні доходів від володіння акціями;

в) якщо курсовий приріст акцій забезпечує акціонерам достатній рівень доходності, вони не зацікавлені в отриманні дивідендів;

г) інвестори віддають перевагу дивідендам, оскільки вони краще прогнозовані і, відповідно, менш ризиковані, ніж приріст капіталу;

  1.  Дивідендна політика — це:

а) підсистема фінансової політики корпорації, оскільки вона впливає на розмір нерозподіленого прибутку, який використовується для фінансування інвестицій;

б) підсистема інвестиційної політики корпорації, оскільки передбачає розподіл готівки між акціонерами.

Ситуація 6.3. В наступній таблиці подані дані щодо програми з викупу власних акцій на ринку корпорації BASF (табл. 6.6):

Таблиця Параметри програми корпорації BASF з викупу власних акцій на ринку у 2005 році

ПеріодКількість викуплених акційЦіна  викупуКількість акцій, яка підлягає викупу, відповідно до програмиСічень 2,150,00051.94162,299,829Лютий1,150,00054.3999,734,779Березень1,791,00055.672,684Квітень3,650,81952.151,309,562,644Травень6,140,00051.87991,005,304Червень1,520,00055.58906,501,741Липень1,705,00055.53811,798,186Серпень1,960,00057.59698,893,704Вересень835,00058.78649,800,501Жовтень1,800,00059.64542,419,012Листопад2,680,00059.90381,842,884Грудень680,00063.14338,897,799Всього26,062,22955.05—

Заповніть, використовуючи додаткові дані, розрахунково-аналітичний звіт про програму викупу акцій  BASF та представте  його у вигляді паперового звіту (табл. 6.7):

Таблиця

Розрахунково-аналітичний документ щодо програми викупу акцій BASF  

№ п.п.ЗавданняДодаткові даніВідповідь1.Назвіть основні причини, що спонукають корпорації до викупу власних акцій з обігу. Які ресурси використовуються для проведення цієї операції?2.Які корпоративні дії можуть проводитися менеджерами з викупленими акціями?Визначте голосуючі права акціонера, що володіє пакетом з 100 000 акцій BASF, на кінець 2005 року.Кількість акцій в обігу на початок 2005 року — 540,440,410.Кількість акцій, які були анульовані в 2005 році — 26,182,229.Кількість акцій, що були випущені в обіг відповідно до реалізації прав — 819. 3.Розрахуйте кількість казначейських акцій на кінець 2005 року.Кількість акцій, що були викуплені в 2004 році — 16,203,000.Кількість акцій, які були анульовані в 2004 році —  15,403,000.4.Якби кошти, спрямовані на викуп акцій на ринку, були використані для виплати дивідендів, які додаткові виплати отримали б акціонери? Знайдіть ймовірний розмір дивідендів у цьому випадку.Дивіденд 2005 року — 2 євро на акцію.5.Визначте вплив операції з викупу акцій на показник прибутковості акцій.Чистий прибуток 2004 року — 2,004 млн. євро.Чистий прибуток 2005 року — 3,007 млн. євро.6.Припустимо, що показник P\E за вказаний період не змінився, розрахуйте гіпотетичну ціну акцій корпорації на початок і кінець року.P\E на початок року — 117.На основі даних про поведінку ціни акцій на біржі, визначте взаємозв’язки між програмою викупу акцій та її ціною; розрахуйте показник P\E на початок та кінець року.1 кв.: 58.3 є (в.) - 51,34 (н);2 кв.: 56.82 (в.) - 50.11 (н.);3 кв.: 62.50 (в) – 53.80 (н.);4 кв.: 65.33 (в.) – 58.37 (н.);8.Визначте вплив програми з викупу акцій на структуру капіталу корпорації (припустіть, що інших змін у статтях власного капіталу та зобов’язань не було).Власний капітал на початок 2005 року — 16,602.2 млн. євро;Поточні зобов’язання на початок 2005 року — 8,474.1 млн. євро.Довгострокові зобов’язання на початок 2005 року — 10,371 млн. євро. Ціна анулювання — 58 євро.9.Проаналізуйте переваги та недоліки кожного зі шляхів отримання прибутку від володіння акціями — дивідендів та зростання курсової вартості (припустіть, що існує різниця між ставками оподаткування)Ставка оподаткування дивідендів — 25 %;Ставка оподаткування курсової різниці — 30 %.

 

Тема7. Бюджетування капітальних вкладень

Ситуації

Ситуація 1 (з розв’язанням)

Корпорація «Марвілл Той» використовує спеціальний верстат, куплений 2 роки тому. Амортизація нараховувалась прямолінійно, залишкова вартість становить 500 дол.; машина буде в експлуатації ще 6 років. Її поточна бухгалтерська вартість — 2600 дол. Верстат може бути проданий за 3000 дол., отже, річні амортизаційні витрати (2600 – 500) / 6 = 350 дол. Корпорація планує замінити верстат; новий коштуватиме 8000 дол., строк експлуатації — 6 років, залишкова вартість 800 дол. За прийнятою класифікацією верстат належить до 5-го класу, і на нього не поширюється право інвестиційного податкового кредиту. Нова машина дозволить збільшити випуск продукції, продаж зросте на 1000 дол. щорічно, операційні витрати знизяться на 1500 дол. у рік. Новий верстат потребуватиме збільшення товарно-матеріальних запасів на 2000 дол., стаття «Кредитори» має зрости на 500 дол.; компанія платить податок за ставкою 40 %, вартість капіталу 15 %.

Визначте, чи потрібно замінювати стару машину на нову.

Розв’язання:

  1.  Визначаємо нетто-грошові потоки в 0-му році.

ціна нового верстата  — (8000)

продаж старого верстата  — 3000

податок на проданий верстат  — (160)*

зміни в оборотному капіталі  — (1500)**

усього інвестицій  — 6600

 * Ринкова вартість 3000 – 2600 = 400 · 0,4 = 160 — відновлення амортизації.

** 2000 (зростання ТМЗ) мінус зростання кредиторів на 500 дол. = (1500).

  1.  Визначаємо поточні грошові потоки:

збільшення продажу  — 1000

скорочення операційних витрат  — 1500

Зростання доходів до сплати податків становитиме 2500 дол. Зростання доходів після сплати — 2500 (0,60) = 1500 дол.

  1.  Розраховуємо грошові потоки амортизації за 6 років щодо діючого та нового верстатів.

Грошові потокиРоки1-й2-й3-й4-й5-й6-йНовий верстат*160025601520960880480Старий верстат350350350350350350Сальдо125022101170610530130Заощадження за сплати податків у разі прискореної амортизації**50088446824421252

 * База 800, ставки амортизації за 5-м класом 0,2; 0,32; 0,19; 0,11; 0,06.

1-й рік — 8000 · 0,2 = 1600;

2-й рік — 8000 · 0,32 = 2560 і т. д.

** За ставки податку 40 % 1-й рік 0,4 · 1250 = 500; 2-й рік 0,4 · 2210 = 884 і т. д.

Наприкінці 6-го року компанія має відновити капітал, вкладений в оборотні кошти (1500 дол.) і отримати 800 дол. від продажу діючого верстата. Оскільки верстат повністю амортизовано, фірма виплатить податок 0,4 · 800 = 320 дол.

Зверніть увагу, що здійснюючи заміну обладнання, корпорація передбачила продаж старого верстата в кінці 6-го року. Цей продаж розглядається як «ціна шансу» (opportunity cost), тобто високий дохід за альтернативним типом інвестицій.

Необхідно також зрозуміти для себе, що в разі продажу старого верстата за залишковою вартістю корпорація не отримає податкової пільги, оскільки залишкова вартість дорівнюватиме балансовій вартості верстата в кінці 6-го року.

Складаємо схему руху грошових потоків за 6 років:

Грошові потоки0123456Нетто-інвестиції6600Доходи після сплати податку150015001500150015001500Заощадження за сплати податків за рахунок прискореної амортизації50088446824421252Відновлення витрат на оборотний капітал1500Залишкова вартість нового верстата в кінці 6 року800Податок на залишкову вартість(320)Оптимальний дохід у разі продажу старого верстата(500)Нетто-грошові потоки6600200023841968174417123032

Визначаємо нетто-дисконтовану вартість за ставкою 15 %:

Отже, проект заміни старого верстата на новий можна схвалити, оскільки сьогоднішня вартість грошових надходжень перевищує сьогоднішню вартість грошових витрат (NPV > 0).

Ситуація 2

Президент компанії Сміт Корпорейшн наказав фінансовому відділу вивчити можливість одержання нових вигод від придбання нової землерийної машини. Початкова ціна 50 тис. дол. і 10 тис. дол. знадобиться для її встановлення. Припустімо, що за системою амортизації землерийна машина належить до третього класу. Через три роки машину можна продати за залишковою вартістю за 20 тис. дол. У разі, якщо корпорація отримає машину, знадобиться збільшити оборотний капітал на 2 тис. дол. Передбачається, що нова машина прибутків не принесе, але зберігатиме 20 тис. дол. у рік на поточних витратах виробництва (головно, за рахунок скорочення оплати праці). Корпорація сплачує податок за ставкою 40 %, вартість капіталу — 10 %.

Визначте:

1) нетто-сьогоднішню вартість машини (NPV): 1-ша дія: визначаємо грошовий потік 0 року. 2-га дія: визначаємо операційні (поточні) грошові потоки 1-го, 2-го і 3-го років. 3-тя дія: визначаємо грошові потоки наприкінці 3-го року. 4-та дія: визначаємо NPV, дисконтуємо грошові потоки за ставкою 10 %;

2. За вартості капіталу в 10 % чи вигідно купувати машину? Використовуйте ставки амортизації за третім класом за системою ACRS: 1-й рік — 33 %; 2-й рік — 45 %; 3-й рік — 15 %.

Ситуація 3

Вибір інвестиційного проекту. Компанії з виробництва електроніки запропоновано два інвестиційні проекти — проект Х і проект Y, кожний з яких коштує 10 000 дол. Передбачається, що ціна капіталу за проектами однакова і становить 12 %. Очікувані грошові потоки за проектами:

РікПроект XПроект Y0(10 000)(10 000)165003500230003500330003500410003500

Визначте:

  1.  період окупності, нетто-сьогоднішню вартість (NPV), внутрішню ставку прибутку (IRR) за проектами Х та Y;
  2.  який із проектів може бути прийнятий за умови, що вони незалежні?

Ситуація 4

Вибір інвестиційного проекту. Корпорація N має намір для розширення своїх виробничих потужностей вибрати кращий із двох взаємовиключних проектів. Початкові витрати та інші дані наводяться нижче. Обидва проекти розраховані на п’ятирічний термін.

Дані за грошовими потокамиПроектАБПочаткові інвестиції6000100 000Нетто-грошові потоки податкових амортизаційних пільг і податки (щорічно з 1 по 5)33 30052 500Ставка амортизації, %2020Ставка податку, %4040Залишкова вартість у кінці 5-го року600010000Очікувана ставка прибутку, %1414

Визначте:

  1.  період окупності проекту А і Б;
  2.  чисту сьогоднішню вартість за кожним проектом;
  3.  індекс прибутковості за кожним проектом;
  4.  який проект варто прийняти?

Ситуація 5

Аналіз нового інвестиційного проекту. Корпорація А вирішує питання про придбання високопродуктивної машини для заміни старої, використовуваної в даний час.

Якщо рішення буде позитивним, нову машину (ставка амортизації 20 %) може бути куплено за 130 000 дол., її встановлення обійдеться корпорації в 10 000 дол. (які будуть капіталізовані). Стару машину (амортизаційна ставка 20 %) може бути продано за 40 000 дол.

Якщо нової машини не буде придбано, то очікується, що стара діятиме 5 років, її залишкова вартість становитиме 5000 дол. Строк експлуатації нової машини лише 5 років, після чого її може бути продано за 15 000 дол. Якщо нову машину буде куплено, то очікується зростання доходів корпорації на 20 000 дол. щорічно і скорочення витрат виробництва на 5000 дол. в рік. Існуватиме потреба в збільшенні оборотного капіталу на 5000 дол. Вартість капіталу корпорації — 10 %, податкова ставка — 40 %. Припустімо, що поточних збитків не буде, зміни структури капіталу під час продажу і купівлі машин не відбудеться.

Визначте:

  1.  початкові витрати (0-й рік), поточні грошові потоки за 5 років.
  2.  нетто-сьогоднішню вартість за проектом.
  3.  на основі нетто-сьогоднішньої вартості визначіть, чи слід робити заміну старої машини.

Ситуація 6

Аналіз нового інвестиційного проекту. Корпорація з обробки деревини вирішує питання про випуск нової продукції, який потребуватиме додаткових інвестицій у 10 млн дол. на купівлю землі, 15 млн на придбання будівель (клас 6,10 %), 20 млн на придбання нового обладнання (клас 10,30 %). Амортизовані активи об’єднані в пули. Проект має принести корпорації 20 млн дол. доходів і 8 млн дол. витрат щорічно (1—5 роки). На 6-й рік землю може бути продано за 15 млн дол., будівлі — за 10 млн, обладнання повністю амортизується. Корпорація платить податок за ставкою 46 %, очікувана ставка прибутку 12 %.

Визначте нетто-сьогоднішню вартість проекту за очікуваної ставки доходу ринку; обґрунтуйте можливість інвестицій у даний проект.

Ситуація 7

Оцінка прибутковості конвеєрної системи. Корпорація з виробництва жувальної гумки експлуатує конвеєрну систему, яка забезпечує реалізацію продукції на 600 тис. дол. у рік. Операційні витрати становлять 260 тис. дол. Вартість конвеєрної системи — 900 тис. дол., вона експлуатується 6 років, її залишкова вартість 60 тис. дол. Використання цієї системи збільшило інвестиції в працюючий капітал на 100 тис. дол. Активи корпорації об’єднані в укрупнені статті (пули), куди входить конвеєр. Амортизаційна ставка дорівнює 20 %, податкова ставка 40 %. Вартість капіталу — 12 %.

Визначте:

  1.  нетто-сьогоднішню вартість;
  2.  індекс прибутковості.

Тема 8. Інвестування в короткострокові активи. Короткострокові  

             джерела фінансування 

Ситуації

Ситуація 1

Компанія Х продає товари на таких умовах: «1/30, чисті 60». Компанія Y купує товари на загальну суму 1000 дол.

Визначте:

  1.  яку суму компанія Y може відрахувати з рахунка, якщо вона сплачує на 30-ту добу;
  2.  якою є ефективна річна ставка процента, якщо компанія Y сплачує в домовлену дату, а не на 30-ту добу;
  3.  що, на вашу думку, буде робити компанія Х — вимагати швидкого або тривалого платежу за таких умов:

а) товари, що швидко псуються;

б) товари не підлягають швидкому перепродажу;

в) товари продаються високоризиковій фірмі.

Ситуація 2

Ми можемо мати кошти, які не приносять процентів, або інвестувати ці кошти в цінні папери з процентною ставкою 8 %. Цінні папери неможливо продати в короткий термін, тому ми повинні поповнювати дефіцит грошових коштів через відкриття кредитної лінії в банку, процент за якою становитиме 10 %. Визначте, більше або менше доведеться інвестувати в цінні папери, якщо:

  1.  ми не впевнені в майбутніх потоках грошових коштів;
  2.  процентна ставка за банківськими позичками зросте до 11 %;
  3.  процентна ставка за цінними паперами та процентна ставка за банківськими позичками зростатимуть однаково;
  4.  під час перегляду прогнозу потреб у грошових коштах з’явився висновок, що вони зменшаться.

Ситуація 3

Магазин Х щорічно продаватиме 200 примірників книжок певного найменування. Витрати на зберігання запасів цих книжок зросли до 2 грош. од. на одиницю на рік, тоді як витрати на замовлення залишились постійними — 2 грош. од. на замовлення.

Визначте:

  1.  якими є граничні витрати на зберігання для більшої кількості одиниць у замовленні;
  2.  в якій точці граничні витрати на зберігання дорівнюватимуть граничному зниженню витрат на замовлення;
  3.  яку кількість замовлень на рік має зробити магазин;
  4.  яким є оптимальний розмір замовлення.

Ситуація 4

Аналітик передбачає мільйонний дефіцит грошових коштів на найближчий квартал. Однак імовірність цього дефіциту грошових коштів становить лише 50 %. Згідно із прогнозом існує 20 %-на ймовірність того, що в компанії взагалі не буде дефіциту, та 30 %-на ймовірність, що для компанії знадобляться 2 млн грош. од. на короткострокове фінансування.

Компанія може одержати 90-добову незабезпечену позичку під 1 % на місяць або відкрити кредитну лінію, сплачуючи 1 % на місяць від одержаної суми з додаванням до неї обов’язкового збору в розмірі 20 тис. грош. од. За будь-якого із цих способів є обов’язковим розміщення компенсаційного залишку в розмірі 20 % для підтримання позички. Якщо тимчасово вільні кошти можна реінвестувати під 9 %, яке з цих джерел залучення коштів є дешевшим?

Тема 9. Оподаткування корпорацій

Ситуації

Ситуація 1

1. Фірма сплачує федеральний і штатний прибуткові податки за загальною ставкою 48 %. Вона придбала нове обладнання на 100 000 дол., котре належить до активів 10-го класу з максимальною ставкою амортизаційних пільг 30 %. У результаті модернізації старі машини, які купувались 4 роки тому за 75 000 дол., було продано за 20 000 дол.

Яка сума додаткової економії в разі сплати податків із застосуванням амортизаційних пільг може бути одержана з 1-го по 4-й рік у результаті проведених операцій?

2. Уведемо нову умову. Припустімо, що в новому бюджетному році було введено нові правила прискореної амортизації, і нове обладнання може бути списане за 2 роки прямолінійним методом.

Визначіть додаткові суми, одержані за рахунок податкових пільг кожного року (1—4 рік).

Ситуація 2

1. Фірма купила нове устаткування на 15 000 дол. і продала старе за 5000 дол. Придбане і продане устаткування належить до одного класу активів, що показує основний капітал, який не амортизується. Нарахована амортизація активів, використовувана як податкова пільга, — 20 %, податкова ставка — 40 %.

Обчисліть приріст амортизації фондів і економію в разі сплати податків, беручи до уваги кожний з перших 2-х років, що йде за покупкою (продажем).

2. Уведемо нову умову. Нове обладнання було придбане за 25 000 дол., старе продане за 5000 дол.

Визначіть зміни в амортизації, що нараховується, та економію в разі сплати податків у кожний з перших двох років після укладання угод.

Ситуація 3

Капітал компанії становить 100 000 дол., ставка амортизації — 20 %, податкова ставка — 40 %.

Визначіть:

1) амортизаційні пільги для обчислення податків на 5-й рік;

2) економію (скорочення) податків після застосування пільг у 5-му році;

3) бухгалтерську вартість, або капітал, що не амортизується, наприкінці 5-го року;

4) суми амортизаційних податкових пільг (з 1-го по 5-й роки).

Ситуація 4

Компанія Х вивчає інвестиційний проект, в якому витрати становлять 1 000 000 грош. од. та який протягом 4 років має давати прибуток до обліку амортизації в розмірі 260 000 грош. од., 280 000 грош. од., 270 000 грош. од. та 250 000 грош. од. Амортизаційні нарахування мають лінійний характер. Залишкова вартість інвестицій дорівнює нулю. Ставка оподаткування — 42 %.

Розрахуйте середню норму рентабельності.

Ситуація 5

Компанія «Моне» планує купити нове обладнання вартістю 100 000 грош. од., яке б дозволило одержувати економію робочої сили, сировини та матеріалів у розмірі 30 000 грош. од. протягом 5 років. Тривалість функціонування обладнання 5 років, після чого залишкова вартість дорівнюватиме 0. Вартість капіталу підприємства — 12 %. Ставка оподаткування — 42 %.

Визначіть, чи варто компанії купувати нове обладнання?

Тема10.Придбання та структурна перебудова корпорацій

Ситуація 1. Підготувати аналітичну записку з приводу останніх тенденцій щодо злиттів та поглинань в світі, в Україні.

Ситуація 2. Уявіть собі, що ви є фінансовим аналітиком управляючого фондом. Кошти фонду інвестовані в Со Х та Со У.

Проведіть оцінку, чи є пропозиція про обмін акцій прийнятним власникам обох компаній, рекомендуйте інвестиційну стратегію, що ґрунтується на ваших розрахунках.

Тема 11.Корпорація на фінансовому ринку

Задача 1. Знайдіть теоретичну ціну райта, якщо відомо, що ринкова ціна акції до його випуску складає 95 дол., ціна підписки 88 дол., а для купівлі однієї акції необхідно 5 райтів.

Задача 2. Відомо, що для купівлі однієї акції нового випуску необхідно 4 райти, підписна ціна однієї акції становить 120 дол., а ринкова ціна акції до випуску райтів — 130 дол. Визначте, якою буде теоретична ціна однієї акції корпорації, після того, як вона почне продаватися без права на купівлю нових акцій. Розрахуйте, якою буде теоретична вартість права після початку продажу акцій без прав.

Задача.3. Порівняйте два методи розміщення цінних паперів корпорації на ринку з точки зору сукупних витрат (емісійні витрати та виплата відсотків за боргом), якщо планується залучити 5 000 000 дол. на 7 років.

1-й варіант. Публічний продаж купонних облігацій номіналом 1 000 дол., які будуть продаватися на ринку з дисконтом 12 дол., емісійні витрати складуть 4 % від ціни продажу однієї облігації, а купонна ставка — 8 %.

2-й варіант. Приватне розміщення купонних облігацій номіналом 1000 дол., які будуть продаватися за номіналом, емісійні витрати складатимуть 2,8 % від вартості облігації, купонна ставка 8,5 %.

Задача 4. В обігу знаходиться 6 000 000 акцій корпорації, з них правом голосу володіють 90 % пайових цінних паперів, в раді директорів 9 членів. Знайдіть, якою кількістю акцій повинен володіти акціонер, щоб обрати до управлінського органу хоча б одного свого представника. Зважте на той факт, що на загальних зборах акціонерів буде використовуватися кумулятивний принцип голосування.

Задача 5. В обігу знаходиться 520 000 акцій корпорації, з них 120 000 кумулятивні привілейовані акцій з участю в прибутках та 12 % дивідендами. В проспекті емісії зафіксовано, що у випадку зростання дивідендів за звичайними акціями більше 1,5 дол., власники привілейованих акцій отримують додаткові дивіденди у 30 % від обсягу перевищення. Розрахуйте розмір дивідендів за привілейованими та звичайними акціями, якщо відомо, що розмір дивідендного фонду складає 1 500 000 дол.

Ситуація 1. За даними табл. 10.2 та рис. 10.4 проаналізуйте взаємозв’язки між фінансово-господарською діяльністю корпорації Microsoft та ринковою ціною її акцій. Охарактеризуйте фактори, які на Вашу думку вплинули на зміну ціни акцій.

Таблиця 10.2

Окремі показники фінансово-господарського стану корпорації Місrosoft

Показник20062005200420032002Продажі (млн. дол.)44,28239,78836,83532,18728,365Операційні доходи (млн. дол.)16,47214,5619,0349,5458,272Чистий дохід (млн. дол.)12,59912,2548,1687,5315,355Прибуток на акцію (“розведений”) (дол.)1,201,120,750,690,48Оголошені дивіденди на акцію (дол.)0,353,400,160,08—Готівка і короткострокові інвестиції (млн. дол.)34,16137,75160,59249,04838,652Сукупні активи (млн. дол.)69,59770,81594,36881,73269,910Довготермінові зобов’язання (млн. дол.)7,0515,8234,5742,8462,722Сплачений капітал (млн. дол.)40,10448,11574,82564,91254,842

Рис. Ціна акцій корпорації Місrosoft Тестові завдання для самоперевірки знань
  1.  Золота акція — це цінний папір, який:

а) належить юридичній або фізичній особі, дає власнику право з усіх питань діяльності корпорації, але не приносить дивідендів;

б) належить державі (в особі уповноважених нею органів), має низький номінал і право вето з окремих питань діяльності корпорації;

в) належить державі (в особі уповноважених нею органів), містить повноваження щодо управління і участі в розподілі прибутку, які залежать від частки держави в статутному капіталі корпорації.

  1.  Конгломеративне злиття — це:

а) об’єднання компаній, що працюють на одному сегменті ринку і спеціалізуються на виробництві ідентичної продукції;

б) об’єднання компаній, які є постачальниками або споживачами продукції одна одної;

в) об’єднання компаній, що ніяким чином не взаємодіють між собою на ринку.

  1.  Додатковий капітал корпорації формується за рахунок:

а) сум, що надходять від продажу простих акцій корпорації за ціною, що перевищує номінальну;

б) сум, що надходять від продажу привілейованих акцій;

в) сум, що залишаються в розпорядженні корпорації після виплати дивідендів;

г) вірні відповіді а та в.

  1.  Базовим активом варанту  можуть бути:

а) тільки однотипні цінні папери емітента;

б) цінні папери різних типів емітента;

в) однотипні цінні папери емітента та інших корпорацій;

г) цінні папери різних типів емітента та інших корпорацій.

  1.  Ефект синергії для злиття корпорацій полягає в тому, що:

а) ринкова вартість новоствореної компанії дорівнює сумі ринкових вартостей компаній до злиття;

б) ринкова вартість новоствореної компанії перевищує суму ринкових вартостей компаній до злиття;

в) ринкова вартість новоствореної компанії менше суми ринкових вартостей компаній до злиття;

  1.  Випуск райтів дозволяє:

а) зберегти акціонерам свою частку в акціонерному капіталу у випадку реалізації свого права;

б) зберегти свою частку в акціонерному капіталі навіть після продажу права;

в) в будь-якому випадку частка акціонера зменшиться після закінчення дії прав.

  1.  Відмінності привілейованих акцій від звичайних акцій проявляються у наступному:

а) не мають права голосу, але дивіденди виплачуються в обов’язковому порядку;

б) першочерговий характер виплати дивідендів та задоволення претензій під час ліквідації підприємства;

в) обов’язковий характер виплати дивідендів, а право голосу фіксується у внутрішніх документах корпорації;

  1.  Відсутність дивідендів за привілейованими акціями тягне за собою:

а) початок процедури банкрутства корпорації;

б) невиплату дивідендів за звичайними акціями;

в) підвищення кредитних рейтингів корпорації;

г) повну відсутність можливості розмістити нові випуски цінних паперів на ринку.

  1.  Публічне розміщення цінних паперів корпорації порівняно з приватним характеризується наступними перевагами:

а) нижчі комісійні платежі, і, відповідно, емісійні витрати;

б) можливість розмістити значні обсяги цінних паперів серед широкого кола інвесторів;

в) зменшується ризик розміщення цінних паперів;

г) збереження комерційної таємниці стосовно подальших інвестиційних планів корпорації.

  1.  Під час розміщення скріпів на ринку цінних паперів відбувається:

а) падіння ціни акцій корпорації;

б) зростання ціни акцій корпорації;

в) між випуском скріпів та поведінкою ціни акцій корпорації відсутня кореляція.

 

Ситуація 10.2. В наступній таблиці наведені дані стосовно позицій корпорації Siemens на фінансовому ринку (табл. 10.3):

Таблиця Характеристика позиції корпорації Siemens на фінансовому ринку

Показник20062005200420032002Власний капітал (млн. євро)29,30622,02226,76023,62023,465Кількість акцій (млн. шт.)891891891891890Середня ціна акції (євро)68.8064.1059.2151.1434.00Ринкова капіталізація (млн. євро)61,30757,11852,76145,55930,271Чистий прибуток (млн. євро)3,0332,2483,4052,4452,597Прибуток на акцію “розведений” (євро)3.313.293.712.612.92Дивіденд на акцію (євро)1.451.351.251.101.00Довгострокові зобов’язання (млн. євро)13,3998,4369,78511,43310,243Рейтинг зобов’язань відповідно до Standard&Poor’sAA-AA-AA-AA-AA-Рейтинг зобов’язань відповідно до Moody’sAa3Aa3Aa3Aa3Aa3

На основі даних табл. 10.3 заповніть наступний документ (табл. 10.4):

Таблиця

Розрахунково-аналітична записка щодо обґрунтування емісійної діяльності на фондовому ринку

№ п.п.ПитанняДодаткові даніВідповідь1.Розрахуйте співвідношення між власним капіталом та зобов’язаннями і проаналізуйте його зміну за досліджуваний період, намалюйте графік. 2.Визначте показник прибутковості акцій, поясніть, чому він відрізняється від “розведеного” показника прибутковості3.Яким чином пов’язаний кредитний рейтинг корпорації з її можливостями на фондовому ринку? Поясніть на прикладі Siemens.4.Припустимо, що корпорація планує випустити в обіг додаткову кількість акцій, чому після оголошення про це, ціна акцій на ринку знижується? Розрахуйте новий рівень капіталізації після випуску.Обсяг випуску — 9 млн. акцій.Падіння ціни після оголошення — 9 %.Винагорода андеррайтеру: (метод твердих зобов’язань) — 1,5 євро за акцію5.Якщо рівень чистого прибутку та дивідендного виходу в наступному, за випуском році не зміниться, якими будуть дивіденди на 1 звичайну акцію? Яким чином корпорація може уникнути змін в дивідендній політиці?6.Розрахуйте ціну капіталу, залученого від випуску звичайних акцій.7.Яким чином на основні показники вплине випуск не звичайних акцій, а купонних облігацій, під 5,6 % річних на 10 років, які на первинному ринку будуть продаватися з дисконтом у 2 %?  Ставка корпоративного прибуткового податку — 25 %;Винагорода андеррайтеру  — 2 % від обсягу залучених коштів;Номінал — 100 євро.8.Розрахуйте середньозважену ціну капіталу після випуску облігацій.“Старі” довгострокові зобов’язання представлені банківськими кредитами на 15 років під 6,1 % річних з щоквартальною 9.Розрахуйте ринкову вартість корпорації після випуску акцій та порівняйте її з аналогічним показником, якщо випуск акцій буде замінено облігаціями.

 

Тема 12. Діагностика фінансового стану корпорацій та  мотивація фінансового менеджера в прийнятті рішень

Ситуація 1 (з розв’язанням)

Компанія N має такі фінансові показники:

  •  дохід на 1 акцію — 6 дол.;
  •  дивіденд на 1 акцію — 2 дол.;
  •  бухгалтерська вартість акції в кінці року — 40 дол.;
  •  приріст нерозподіленого прибутку в кінці року — 12 млн дол.;
  •  пасиви на кінець року — 140 млн дол.;
  •  компанія нових акцій протягом року не випускала.

Визначте коефіцієнт боргу, проаналізуйте, як фінансові менеджери корпорації плануватимуть політику у сфері пасивів.

Розв’язання.

Насамперед слід згадати, як розраховуються показники «дивіденд на акцію», «дохід на акцію». Коефіцієнт боргу має такий вигляд:

;

для нашої ситуації він може бути перетворений у:

;

сума пасивів нам відома з умови, тому ситуацію можна розв’язати в три дії.

  1.  Визначення кількості акцій, які є в обігу, з метою встановлення суми сплаченого капіталу. В умові дано суму приросту нерозподіленого прибутку 12 млн, тому ми можемо знайти суму нерозподіленого прибутку, що припадає на 1 акцію (6 – 2 = 4), поділивши 12 млн на 4. Вийшло 3 млн акцій корпорації в обігу.
  2.  З умови нам відома бухгалтерська вартість акції, тому можна визначити суму сплаченого капіталу:

40 дол. × 3 000 000 = 12 000 000 дол.

  1.  Визначаємо коефіцієнт боргу:

;

коефіцієнт критичний, отже, фінансовому управлінню слід докласти зусиль щодо його зниження, якщо немає глобальної мети термінового розширення виробництва.

Ситуація 2

Дано поквартальну інформацію про поточні активи і пасиви корпорації N. Продаж корпорація здійснює на 85 % у кредит.

Статті активів і пасивівКвартали (тис. дол.)ІIIIIIIVГрошові кошти4410135750Дебіторська заборгованість1012597525TMЗ7567522515Поточні пасиви25217510075Продаж105250100075Витрати за проданими товарами254557515

Визначте коефіцієнти поквартально:

1) оборотності дебіторської заборгованості;

2) період інкасації;

3) поточної ліквідності і «швидкої» ліквідності;

4) оборотності TMЗ.

Як ви вважаєте, чи будуть кредитори корпорації занепокоєні коливаннями коефіцієнтів?

Ситуація 3

На підставі фінансової звітності корпорацій, баланси яких див. у додатках, визначте коефіцієнти ліквідності, оборотності активів, пасивів, прибутковості, ринкової вартості акцій. Спираючись на знайдені вами коефіцієнти, підготуйте звіт про фінансовий стан корпорації.

Ситуація 4

На підставі фінансової звітності корпорації, застосовуючи модель Альтмана, визначте можливість банкрутства корпорації.

Ситуація 5

Дано інформацію про ціни та доходи на акції шести американських компаній.

Корпорація20хх р.20хх р.Ціна, дол.Дохідна акціюЦіна, дол.Дохідна акціюнайвищанайнижчанайвищанайнижчаКрайслер33,7520,8719,227,623,126,5Дженерал моторз42,53314,225833,871,07Хьюлетт-Паккард45,537,122,5953,8738,361,24ІВМ128,59910,7471,548,366,09Сойо50,5406,1472,7536,127,92Шеврон40,25304,4851,7535,126,96

Визначте:

  1.  коефіцієнт Р/Е (ціна/доходи) для кожної корпорації та відносні Р/Е за два роки;
  2.  чим зумовлюються зміни в коефіцієнтах: впливом загальних умов розвитку економіки чи специфічними умовами розвитку корпорації?

Під час розв’язання застосовуйте такі формули:

Р/Е = Ринкова ціна акції / Доходи на акцію;

Відносний Р/Е = (Р/Е для корпорації) / (Р/Е для ринку).

Ситуація 6

Проаналізуйте фінансовий стан 3-х підприємств за допомогою методу Дюпона. Які висновки можна зробити про їх відносну фінансову характеристику та економічну активність?

КорпораціїРокиПродаж, тис. дол.Чистий прибуток, тис. дол.Активи, тис. дол.А1-й 944 768688 707613 6362-й720 3635520506 7133-й606 96444 102453 561В1-й533 20842 595334 0682-й454 49031 552302 1553-й413 14441 508277 562С1-й3 414 798389 0894 229 6382-й3 062 822342 6403 727 3073-й2 770 000301 0003 263 000

Ситуація 7

У компанії N такі показники: прибуток на акцію — 4 дол. в рік, дивіденди — 2 дол. в рік, бухгалтерська вартість акції наприкінці року — 40 дол. Загальна сума нерозподіленого прибутку зросла до кінця року на 12 млн дол. Компанія не випускала привілейовані акції і нові звичайні акції протягом року. На кінець року борг компанії становить 120 млн дол. Визначте коефіцієнт боргу на кінець року.

Ситуація 8

Складіть баланс корпорації виходячи з такої інформації:

АктивиПасиви і сплачений капіталГрошові коштиКредиториДебіториЗвичайні акції50 000Товарно-матеріальні запасиНерозподілений прибутокОсновні фонди40 000Усього, пасиви і сплачений капітал100 000Усього активи

Коефіцієнти:

1) швидкої ліквідності — 1,2;

1) період одержання засобів за рахунками дебіторів — 45 днів;

2) борг до активів — 0,3;

3) оборотність активів — 2;

4) увесь продаж у кредит.

Ситуація 9

Компанія має такі показники, млн дол.:

  •  Грошові кошти і ринкові цінні папери — 100;
  •  Основні засоби — 283,5;
  •  Продаж — 1000;
  •  Чистий прибуток — 50,0;
  •  Коефіцієнт швидкої ліквідності — 2,0;
  •  Коефіцієнт поточної ліквідності — 3,0;
  •  Період інкасації дебіторської заборгованості — 40 днів;
  •  Коефіцієнт прибутковості акціонерного (оплаченого) капіталу — 12 %;

Компанія не випускала привілейованих акцій.

Визначте статті балансу:

а) рахунок дебіторів;

б) поточні пасиви;

в) поточні активи;

г) усього активів;

д) оплачений капітал за звичайними акціями;

е) коефіцієнт прибутковості активів.

Ситуація 10

Ви — менеджер з фінансового ринку. Вам необхідно прийняти рішення з приводу купівлі комерційних паперів однієї з двох компаній, дані щодо яких наведено нижче.

ПоказникиКомпанія АКомпанія БГрошові кошти143,3351,2Дебітори1598,71591,3TMЗ253,5159,3Облігації до погашення227,4178,3Кредитори1244,01237,9Нараховані невиплачені суми (див. податки, заробітна плата)595,7443,1Продаж9012,18436,7Продаж у кредит85 %75 %Вартість проданих товарів1602,71437,3Проценти сплачені412,9463,6Лізингові платежі124,9117,5Дивіденди, виплачені за привілейованими акціями13,545,7

Для розв’язання ситуації необхідно визначити такі коефіцієнти:

1) ліквідності;

2) використання активів;

3) кратності покриття процентних платежів прибутком;

4) покриття всіх фінансових платежів (включаючи лізингові платежі).

Яка з компаній має кращу коротку позицію? Комерційні папери якої компанії варто купувати?

Ситуація 11

Інвестиційну компанію цікавить корпорація «Джекоб енд Кº», тому вона доручила своєму відділу з роботи з цінними паперами скласти баланс цієї корпорації. Було одержано таку інформацію:

1) за минулий рік продаж корпорації становив 1 200 000 дол. (усе в кредит);

2) оборотність активів —2,4 p.;

3) грошові кошти до активів — 1,0 %;

4) оборотність дебіторської заборгованості — 8 pоків;

5) оборотність товарно-матеріальних запасів — 10 років;

6) коефіцієнт поточної ліквідності — 2;

7) борг до загальної суми активів — 62,0 %.

На підставі цієї інформації складіть баланс:

АктивиПасиви й оплачений капіталКоштиПоточні пасивиДебіториДовгострокові пасивиТоварно-матеріальні запасиУсього, пасивиОсновні фондиОплачений капіталУсього, активиУсього, пасиви й оплачений капітал

Ситуація 12

Складіть прогнозні фінансові документи корпорації (баланси див. у додатках). Виходьте з того, що на наступний рік передбачається чисте зростання обсягів продажу на рівні 10%.

Ситуація 13

Складіть прогнозний фінансовий документ «Звіт про рух грошових потоків» («Зміна фінансової позиції») за умови, що продаж зросте на 10 %. Фінансова політика корпорації, спрямована на підтримку структури капіталу, залишається незмінною (корпорація обирається довільно).

Ситуація 14

Поточний фінансовий стан корпорації наступний:

прибуток до сплати відсотків і податків – 10% від продажу;

прибуток після сплати податків – 96 000 дол.;

сума відсотків за довгостроковим боргом – 40 000 дол.;

дивіденди – 2/3 від прибутку після сплати відсотків і податків;

всього надходження від продажу – 2 000 000 дол.

       

                        Баланс корпорації СХ (тис. дол.)

      Активи                                                       Пасиви і акціонерний

                                                                                           капітал

Чистий працючий капітал  200          Довгострокові пасиви    400

Фіксовані активи                 800          Акціонерний капітал      600

Всього активів                    1 000        (П+АК)                           1 000

  1.  Визначте суму додаткового зовнішнього фінансування за умови прогнозного зростання рівня продажу на 10%.
  2.   Складіть прогнозний баланс компанії та прогнозний документ щодо джерел коштів та їх використання.  

Кейсові завдання:

  1.  На основі фінансової звітності довільно обраної компанії (див. корисні посилання у додатках) підготувати аналітичний висновок, що складатиметься з оцінки фінансового оточуючого середовища та фінансового стану корпорації;
  2.  Скласти прогнозні документи фінансової звітності з врахуванням попередніх тенденцій збільшення обсягу продажу за останні 3-5 років.

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Активи (assets) – ресурси підприємства у формі майнових цінностей, що використовуються підприємством в господарській діяльності на правах власності та (або) на праві користування, і використання яких, як очікується, призведе до економічних вигод у майбутньому. Активи класифікують на (а) матеріальні (реальні), нематеріальні, фінансові, поточні та довгострокові.

Активи довгострокові (long-term assets) – активи, строк служби яких перевищує один рік і основне призначення яких не перепродаж, а використання у виробничому процесі.

Активи матеріальні (tangible assets) – реальні, або відчутні на дотик активи; активи, що мають фізичну субстанцію; поточні та довгострокові активи будь-якого виду, відмінного від фінансових активів та нематеріальних активів.   

Активи нематеріальні, не відчутні на дотик (intangible assets) – активи, що не мають матеріально-речової форми; активи, вартість яких не пов’язана з їх фізичним втіленням. Зокрема, до нематеріальних активів належать: майнові права (права на користування землею, водою, корисними копалинами тощо, авторські права на товарні знаки і торгові марки, право торгівлі на біржі, програмне забезпечення, репутація підприємства (гудвіл) тощо).

Акутиви поточні (current assets) – активи підприємства, що споживаються впродовж  одного операційного (виробничого) циклу.

Активи фінансові (financial assets) –це активи, представлені (а) грошовими коштами та їх еквівалентами, (б) контрактами, що надають право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив, (в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством, (г) цінні папери, емітовані іншими підприємствами.

Акціонер (shareholder,  stockholder, shareowner) – власник акцій, співвласник акціонерної компанії. Має право на отримання доходу від акцій, якими він володіє, а за певних умов – на участь в управлінні підприємством-емітентом цих акцій. Акціонер несе відповідальність за зобов’язаннями підприємства тільки в межах придбаних ним акцій.

Акція (stock, share) – цінний папір без визначеного часу обігу, який засвідчує участь (частку його власника) у статутному капіталі акціонерної компанії, участь в управлінні нею, право на частину її доходу (дивіденд), а також  на участь у розподілі майна у разі ліквідації акціонерної компанії. Акції можуть бути звичайні та привілейовані.

Акціонерний капітал (stock capital, share capital) – капітал акціонерної компанії, який визначається її статутом і формується за рахунок емісії акцій. Амортизація (amortization, depreciation) – процедура поступового віднесення витрат пов’язаних з придбанням, виготовленням та поліпшенням основних засобів та нематеріальних активів на собівартість виготовлених товарів та послуг.

Аналіз беззбитковості (break-even analysis) – визначення точки беззбитковості. Точка беззбитковості – обсяг виробництва продукції (робіт, послуг), за якого сукупні витрати на виробництво відповідають виторгові від реалізації продукції. При цьому сукупні витрати на виробництво включають певне співвідношення змінних та постійних витрат.

Андеррайтинг (underwriting) – 1) договір між емітентом та інституційним інвестором щодо розміщення цінних паперів на первинному ринку; 2) придбання цінних паперів нових випусків з метою їх подальшого розміщення (продажу) на первинному ринку.

Ануїтет (annuity) – рівновеликі грошові виплати через однакові проміжки часу протягом певного періоду.

Арбітраж (arbitrage) – одночасні купівля і продаж певного фінансового  інструменту (цінних паперів, валюти тощо) чи аналогічних (подібних) фінансових інструментів на різних ринках з метою отримання прибутку від різниці і цінах, ставках процента, валютних ресурсах тощо.

Арбітражна теорія оцінки (arbitrage pricing theory) – теорія ринкової рівноваги, в якій ціна активу залежить від багатьох факторів.

Баланс (balance sheet) – звіт про фінансовий стан корпорації, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал.

Балансова вартість активів (book value) – вартість активу за даними бухгалтерського обліку, відбита в балансі підприємства.  

Банкрутство (bankruptcy) – неспроможність підприємства-боржника платити за своїми борговими зобов’язаннями.  

Безстроковий цінний папір (perpetuity) – інвестиційний інструмент, що забезпечує одержання фіксованих грошових виплат упродовж необмеженого терміну часу.

Бета-коєфіцієнт (бета, β-коєфіцієнт) – показник, що характеризує вплив загальної ситуації на ринку цінних паперів на динаміку курсу окремого цінного паперу; використовується переважно для вимірювання рівня ризику вкладень в окремі цінні папери порівняно з рівнем систематичного (ринкового) ризику. Чим більшим є значення β-коєфіцієнту для конкретного цінного паперу, тим вищий рівень нестійкості доходів за ним.

Бюджетування капіталу (capital budgeting) – процес розроблення бюджету: планування компанією її довгострокових витрат пов’язаних із розширенням виробництва (придбання капітальних активів), науковими розробками, рекламою тощо.

Варант (warrant) – свідоцтво, що дозволяє власнику облігацій чи привілейованих акцій  купувати прості акції за наперед узгодженою ціною. 

Вартість капіталу (cost of capital) – 1) теоретична вартість фінансових ресурсів, що використовуються внаслідок прийняття конкретного інвестиційного рішення  (тобто, скільки можна було б заробити грошей, якби було прийнято альтернативне рішення з тим же рівнем ризику); 2) середньозважена вартість для компанії її запозиченого та акціонерного капіталу.

Викуп акцій (stock repurchase) – викуп корпорацією власних акцій на вторинному ринку або шляхом тендерної угоди; спосіб розміщення надлишкових вільних грошових коштів.

Викуплені акції (treasury stock) – акції, викуплені корпорацією-емітентом.

Викупна премія (call premium) – сума, на яку викупна ціна цінного папера перевищує його номінальну вартість.

Викупна ціна (call price) – ціна, яку повинна заплатити акціонерна компанія за цінний папір у випадку, коли вона має намір вилучити його з обігу.

Викупний фонд (sinking fund) – фонд коштів корпорації, сформований за рахунок періодичних платежів для погашення (викупу) облігацій до настання остаточного терміну.

Витрати – зменшення економічних вигод підприємства у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення  власниками).  

Витрати розміщення (flotation costs) – витрати корпорації, пов’язані із випуском цінних паперів в обіг.

Власний капітал (own capital, equity) – частка в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Внутрішня норма прибутку (internal rate of return, IRR) – внутрішня ставка доходності; середня щорічна доходність фінансового інструменту.

Дата декларування – стосується моменту, коли рада директорів формально проголошує, що дивіденди будуть сплачені.

Дата обліку акціонерів – дата, на яку складається перелік акціонерів, що мають право на отримання дивідендів.   

Дата екс-дивіденду – дата, після якої продаж акції не дає права новому акціонеру на отримання чергового дивіденду (дивіденд лишається продавцеві). На такій акції роблять відповідні позначки (XD, x.div., exdiv, ex-dividend). 

Дата сплати дивіденду – показує момент  сплати дивіденду тим акціонерам, які є на дату їх обліку.

Дериватив (derivative) – різновид цінних паперів, похідний цінний папір, який засвідчує право та (або) зобов’язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених у ньому умовах.

Дефолт (default) – невиконання грошових зобов’язань, відмова від сплати боргу; нездатність сплатити вчасно відсотки та капітальну суму боргу.

Диверсифікація (diversification) – інвестиційна політика підприємства, що полягає в інвестуванні коштів у різні види цінних паперів з метою мінімізації портфельного інвестиційного ризику, збільшення доходності, ліквідності та нарощення капіталу.  

Дивіденди (dividends) – частина чистого прибутку акціонерної компанії, яка розподіляється серед акціонерів цієї компанії пропорційно до кількості належних їм акцій.  

Дисконт (discount) – 1) різниця між номінальною ціною цінних паперів та їх біржовим курсом, якщо останній є нижчим за номінальну ціну; 2) знижка, процент, що беруть банки під час обліку векселів, обліковий процент.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за  винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).  

Дохідність облігації – річний дохід, виражений у відсотках до ринкової ціни облігації. Відображає примноження або зменшення капіталу на момент погашення облігації.

Звіт про зміни у власному капіталі – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

Звіт про прибутки та збитки (income statement) – звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Звіт про грошові потоки (cash flow statement) – звіт, що відображає надходження і видатки грошових коштів та їх еквівалентів у результаті діяльності підприємства у звітному періоду.

Злиття (merger) – об’єднання двох корпорацій, при якому одна з них втрачає свою марку.

Зобов’язання (liabilities) – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Інсайдер (insider) – споріднена щодо підприємства фізична чи юридична особа.

Капітал (capital) – 1) ресурси, що використовуються підприємством; 2) чиста вартість (вартість активів за вирахуванням зобов’язань). 

Конвертовані облігації (convertible bonds) – довгострокові боргові фінансові зобов’язання, власник яких може за певних умов здійснити їх обмін на відповідну кількість звичайних акцій корпорації.

Консолідована фінансова звітність – звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Користувачі звітності – фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Корпорація, акціонерна компанія (corporation) – організаційно-правова форма господарювання, статутний капітал якої формується шляхом випуску акцій, власники яких несуть обмежену відповідальність за зобов’язаннями корпорації.

Кумулятивні дивіденди (cumulative dividends) – фіксована сума дивідендів на привілейовану акцію, що накопичується з року в рік, і вся сума має сплачуватися перед тим, як сплачуватимуться дивіденди за звичайними акціями.

Купонна ставка (coupon rate) – відсоткова ставка за купоном, що зазначена у сертифікаті облігації.

Леверидж (leverage) – 1) фінансовий механізм управління формуванням прибутку підприємства, який забезпечує оптимальне співвідношення окремих видів капіталу (фінансовий леверидж) чи окремих видів витрат (оперативний леверидж); 2) співвідношення вкладень капіталу в цінні папери з фіксованим доходом (облігації, привілейовані акції) та вкладень в цінні папери з нефіксованим доходом (звичайні акції); 3) різниця між прибутком підприємства на акціонерний капітал та прибутком на інвестований капітал.

Лізинг (leasing) – інвестиційний механізм, що передбачає придбання у тривале користування підприємством основних засобів в рахунок періодичних лізингових платежів; забезпеченням сплати лізингових платежів слугує сам предмет лізингу, який упродовж договору лізингу перебуває у власності лізингодавця. Розрізняють два основні види лізингу: фінансовий та оперативний. 

Ліквідність (liquidity) – 1) спроможність підприємства погашати свої фінансові зобов’язання; 2) легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей у гроші.  

Ліквідаційна вартість – сума коштів, яку передбачається отримати у разі ліквідації первинного активу.

Лінія ринку цінного паперу (securities market line, SML) – графічне зображення взаємозв’язку очікуваного доходу за цінним папером та ринкового (систематичного) ризику.

Модель оцінки капітальних активів (capital-asset pricing model, CAPM) – модель визначення ціни фіксованих активів: модель співвідношення очікуваного ризику та доходу, яка базується на припущені, що інвестори бажають отримати більш високий дохід при підвищеному ризику (премію за ризик).

Неплатоспроможність (insolvency) – неспроможність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання за контрактами.

Нерозподілений прибуток (retained earnings) – частка прибутку, що залишається в розпорядженні корпорації після виплати дивідендів.

Несистематичний (залишковий) ризик, специфічний ризик  (nonsystematic (residual) risk) – характеристика внутрішніх інвестиційних ризиків, специфічний для конкретного об’єкта інвестування. Цей ризик може бути ліквідований шляхом диверсифікації.

Номінальна вартість (face value) – вартість активу (цінного паперу), встановлена при його випуску.

Облігація (bond) – довгострокове боргове фінансове зобов’язання корпорації. Власники облігацій одержують фіксований дохід у вигляді процентних грошових платежів. Залежно від оцінки вартості, облігації можуть бути такими, що продаються з дисконтом чи премією.

Обмежені акції (limited shares) – акції, які приносять звичайні дивіденди, але не дають права голосу чи обмежують це право в системі управління корпорацією.

Оплачений капітал (paid-in capital) – сплачена частина капіталу акціонерної компанії; частина статутного капіталу, що вже сплачена акціонерами в обмін на отримані ними акції (включає номінал акції та позитивну різницю між ринковою та номінальною ціною акції).

Опціон (option) – фінансовий інструмент; контракт, який дає право його власнику придбати чи продати цінні папери за встановленою ціною. Розрізняють опціони «колл» (call) і «пут» (put).

Основна сума боргу (principal) – сума грошових коштів, яка повинна сплачена за позикою, без врахування належних процентів. Номінал облігації при її випуску.

Пасиви (liabilities) – кошти, залучені та запозичені підприємством із зовнішніх джерел для фінансування своєї діяльності.

Період окупності інвестицій (payback period) – період до того моменту, коли чисті надходження від інвестиційного проекту зрівняються з сумарними інвестиціями в нього; розраховується як чистий операційний дохід (зменшений на суму податків та амортизації без урахування залишкової вартості активів) за мінусом поточної вартості доходу, що надходять після завершення проекту.     

Підприємницький ризик (business risk) – ризик діяльності корпорації, обумовлений характером бізнесу. Його слід відрізняти від фінансового ризику.

Портфель інвестиційний (investment portfolio) – сформована сукупність об’єктів реального та фінансового інвестування,  призначена для реалізації інвестиційної політики підприємства у майбутньому.

Працюючий капітал, нетто-поточний капітал (working capital, net working capital) – поточні активи за вирахуванням поточних зобов’язань.

Привілейована підписка (privileged subscription) – продаж корпорацією цінних паперів своїм акціонерам на пільгових умовах.

Привілейована акція (privileged stock, share) – акція, яка надає фінансові переваги її власнику та обмежує коло прав в системі управлінні корпорацією.

Привілейована конвертована акція (convertible privileged stock, share) – привілейована акція, що дає право власнику обміняти її на звичайні акції. Використовується для фінансування злиття корпорацій.

Привілейовані акції з додатковими перевагами (participating preferred stock) – привілейовані акції, власник яких має право на одержання підвищених дивідендів, якщо такі дивіденди виплачуються за звичайними акціями.

Право переваги (preemptive right) – переважне право існуючих акціонерів на придбання нових випусків акцій (з метою збереження своєї відносної частки  у статутному капіталу корпорації).

Примітки до фінансової звітності – сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачається стандартами обліку та фінансової звітності.

Рйат (right) – цінний папір, який підтверджує право його власника придбати згідно зі своєю часткою в акціонерному капіталі акції нових емісій за раніше визначеною ціною.

Резервна угода (standby arrangement) – домовленість, яка має місце у випадку привілейованих розміщень акцій, коли гарант бере на себе зобов’язання викупу у корпорації всіх нереалізованих акцій.

Реінвестування дивідендів – реінвестування дивідендів в нові акції компанії-емітента.

Реорганізація боргу – один з напрямків санації підприємства-боржника, здійснюваний у різних формах до чи в процесі розгляду справи про б банкрутство. Форми реорганізації: погашення боргу підприємства за кошти цільового банківського кредиту, переведення боргу на іншу юридичну особу, випуск облігацій чи інших боргових цінних паперів під гарантію санатора.

Рефінансування (refunding) – 1) погашення старої заборгованості новою шляхом заміни короткотермінових зобов’язань довгостроковими або за допомогою випуску нових позик (нових цінних паперів; 2) продовження терміну позики чи збільшення суми, яку може отримати позичальник.

Ризик (risk) – усвідомлена можливість небезпеки виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна у зв’язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами. Вимірюють частотою, ймовірністю виникнення того чи іншого рівня втрат.

Рівень капіталізації (capitalization rate) – ставка дисконтування, що застосовується для визначення вартості очікуваних грошових потоків.

Розводження (розбавлення) капіталу  (dilution) – здійснюється шляхом випуску нових акцій, використання всіх прав, опціонів та варантів конверсії облігацій в акції; призводить до зниження вартості чи частки доходу власника акції в акціонерній компанії.

Розщеплення акцій – збільшення кількості випущених акцій з пропорційним зниженням номінальної чи оголошеної вартості кожної акції.

Середньозважена ціна капіталу (weighted average cost of capital, WACC) – виражена у відсотках ціна капіталу корпорації, яка відображає витрати, пов’язані з його фінансуванням. Розраховується як середній показник, зважений виходячи з частки кожного джерела фінансування в їх загальній сукупності.

Сертифікат цінного папера (security certificate) – бланк цінного папера, який видається його власникові і містить визначені законодавством реквізити та назву цінного папера, чим засвідчується право власності на цінний папір.

Сигма (σ) – коефіцієнт, показник виміру загального ризику корпорації.

Синергізм (synergy) – додаткові економічні переваги, що утворюються у разі успішного об’єднання двох чи декількох підприємств (їх злиття чи поглинання).  

Систематичний ризик, ринковий ризик (systematic risk) – ризик, пов'язаний зі змінами кон’юнктури фінансового ринку під впливом макроекономічних факторів. Його знають усі учасники ринку і його не можна усунути шляхом диверсифікації. Вимірюється значенням коефіцієнта бета для даного цінного папера.

Скрип (scrip) – 1) скорочення слова «підписка» (subscripotion); 2) документ, подавач якого має отримати зазначене (чек, розписка тощо); 3) цінний папір, що підтверджує право його власника отримати від корпорації згідно зі своєю часткою в акціонерному капіталі акції нових емісій.  

Ставка відсіку, «ставка-тригер», «порогова» ставка доходності (hurdle rate) – мінімальна дохідність, за якої проект інвестиційний проект приймається до реалізації; ця ставка не може бути нижче вартості витрат на фінансування проекту, очікувана доходність має бути вище цього рівня, щоб зробити проект економічно доцільним; норма прибутку, на основі якої ухвалюється інвестиційний проект.

Ставка дисконтування (discount rate) – процентна ставка, яка використовується для визначення поточної вартості майбутніх грошових потоків.

Структура капіталу (capital structure) – структура цінних паперів, випущених корпорацією для фінансування інвестиційних проектів; процентне співвідношення між оплаченим капіталом та зобов’язаннями корпорації.

Тендерна пропозиція (tender offer) – публічна пропозиція, адресована акціонерам корпорації про купівлю їх акцій за договірною ціною. Може здійснюватися як самою корпорацією, так й іншими.

Теперішня (приведена) вартість (present value) – грошова вартість майбутніх доходів на теперішній час; розраховується за допомогою дисконтування. Дисконтна ставка (ставка капіталізації) є процентною ставкою, що застосовується до майбутніх платежів з метою врахування ризику та непевності, пов’язаної із фактором часу.

Фінансова звітність (financial reporting) – система офіційних документів для публічної звітності корпорації про свою діяльність. Включає чотири форми фінансових звітів (баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про зміни у власному капіталі, звіт про фінансові потоки) та примітки і пояснення до завітів.

ФІФО (first-in-first-out) – метод списання вартості товарно-матеріальних запасів у вартість реалізованої продукції, згідно з яким товари, куплені першими, списуються також першими.

Холдингова компанія (holding company) – компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній.

Ціна виконання (exercise price) – ціна, яка повинна бути сплачена за акцію при погашенні опціону чи використанні варанту.

Чиста поточна вартість (net present value, NPV) – «чиста» поточна вартість; поточна вартість майбутніх надходжень від інвестицій за мінусом початкової суми інвестицій.   

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

№ 1

1.Предмет дисципліни "Фінанси зарубіжних корпорацій".

2.Теоретичні засади дивідендної політики.

3.Баланс корпорації. Основна балансова формула.

4.Дайте визначення фінансовому плануванню.

5.Чи може корпорація впливати на зовнішнє фінансове середовище?

"Так"    "Ні"

6. За формулою: "приведена вартість очікуємих грошових потоків - необхідні інвестиції" визначається:

а)нетто приведена вартість (NPV);

б)коефіцієнт дисконтування.

7. Задача. Визначте приведену (сьогоднішню)вартість 1000 доларів, що надійдуть через один рік, якщо вільний від ризику річний відсоток дорівнює 8 %.

8.Задача. Інвестиційний проект має вартість 435,44 дол., сума вноситься авансом. Грошові потоки складають 100 дол. в перший рік, 200 дол. в другий рік та 300 дол. в третій. Чому дорівнює внутрішня ставка доходу (IRR)?

9. Задача. Розрахуйте приведену вартість податкового захисту (по податку на прибуток) по відсоткових виплатах за наступним випуском безстрокових облігацій. Гранична податкова ставка складає 34%. 

Запозичені кошти складають 10000 дол. під 10%.

10. Ситуація. Компанія продає старе обладнання за 50000 дол., яке було куплене 3 роки тому за 100 000 долл. Його нормативний строк експлуатації 5 років. Ставки амортизації за перші три роки для цього класу станків 0,15; 0,22; 0,21. Ставка податку на прибуток 40%. Знайдіть суму податку.

№ 2

1. Вплив фінансового навколишнього середовища на фінанси корпорації.

2. Фактори дивідендної політики.

3. Основні статті активів балансу корпорації.

4. Стратегічне фінансове планування (визначення).

5. Корпорація оформлює свої відносини з іншими суб'єктами фінансового ринку договорами (угодами), що мають юридичну силу.

"Так"         "Ні"

6. Ставка дисконта це:

а)гранична норма доходності або альтернативних витрат;

б)відсоток за позикою.

7. Задача. Якою буде приведена вартість 1000 дол., що були вкладені на рік під 12% річних?

8. Задача. Визначте індекс прибутковості проекту. Ціна капіталу 11 %.

Рік Грошовий потік

0            - 11000

1                 5500

2                 4700

3                 3500

9. Задача. Вирахуйте ціну капіталу залученого шляхом емісії облігацій, якщо купон складає 12,5 %, номінал облігації 1000 долл., строк погашення 4 роки. Ставка податку на прибуток 30 %.

10. Ситуація. Менеджер фінансового відділу компанії Х отримав завдання визначити суму додаткового фінансування на наступний рік. Компанія планує збільшити обсяги продажу зі 100 т. до 150 т. та отримати прибуток у розмірі 5% від суми продажу, з яких 40% підуть на дивіденди.

Баланс компанії Х на 01.01.ХХ (у тис.)

Активи                                        Зобов'язання та власний капітал

Гроші                    6                      Короткострокові кредити       40

Дебітори                 44                  Нараховані суми               20

ТМЗ                      30                     Облігації до погашення         5

Всього поточні активи    80        Всього поточні зобов'язаня    65

Довгострокові активи                 Довгострокові зобов'язання    10

(залишкова вартість)     60          _______________________________

                                                          Всього зобов'язання           75

_________________________

Всього активів           140                    Звичайні акції                30

                                               Нерозподілений прибуток       35

                                               Власний капітал               65

                                               _________________________

                                               Всього зобов'язання та власний

                                               капітал                                           140    

№ 3

1.Назвіть функції корпоративних фінансів.

2.Вплив дивідендної політики на прибутковість акціонерного капіталу.

3.Основні статті зобов'язань балансу корпорації.

4.Дати визначення поняттю "оперативне фінансове планування".

5.Основні стадії вартісного циклу - конкурентна позиція, прибутковість, формування внутрішнього грошового потоку, ринкова вартість цінних паперів, які випускає корпорація, доступ корпорації до фондів фінансового ринку, формування загальної суми інвестиційних фондів, подальше зміцнення конкурентної позиції (формування ресурсів корпорації).

"Так"              "Ні"

6. Правило чистої приведеної вартості: здійснювати інвестиції, якщо вони мають позитивну NPV (чисту приведену вартість).

"Так"      "Ні"

7. Задача. Визначте доцільність прийняття наступного інвестиційного проекту використовуючи критерії  звичайного строку окупності. Оптимальний строк окупності  для фірми 4 роки.

Рік  Грошовий потік

0                             -130

1                                30

2                                40

3                                50

4                                50

5                                20

8. Задача. Якою буде вартість 100 дол. через 5 років  при відсотковій ставці 10% річних?

9. Задача. В балансі корпорації записано наступним чином: зобов'язання 300 000 долл., власний капітал - 100 000 долл. Визначте середньозважену ціну капіталу, якщо ціна зобов'язань 7%, а власного капіталу 10%.

10. Ситуація. Компанія Х - дистриб"ютор повітряних фільтрів. Вона постачає цю продукцію роздрібним магазинам, купуючи фільтри у кількох виробників. Фільтри замовлюються партіями по 1000 штук, і кожне замовлення коштує 40 дол. Роздрібні магазини пред"являють попит на 20 000 фільтрів на місяць, а витрати по утриманню запасів - 10 центів за фільтр на місяць.

Яким є оптимальний розмір замовлення  при такому розмірі партій?

Яким буде оптимальний розмір замовлення, якщо витрати по утриманню запасів складатимуть 5 центів за фільтр на місяць?

№ 4

1. Формування капіталу корпорації, основні джерела.

2.Методи проведення дивідендної політики.

3.Статті власного капіталу в балансі корпорації.

4.Умови, необхідні для ефективного фінансового планування.

5.Структура капіталу корпорації впливає на його ціну.

"Так"    "Ні"

6. Правило норми доходності: "здійснювати інвестиції, норма доходності яких перевищує їхні альтернативні витрати."

"Так"  "Ні"

7. Задача. При очікуємих грошових потоках у  1 рік 15 000 дол., а в 2 рік 10 000 дол. від проекту, інвестиційї у який складають 20 000 дол. чи слід фірмі прийняти цей проект?

Фірма приймає рішення на основі правила  NPV (чистої приведеної вартості). Бажана доходність дорівнює 14%,

8. Задача. Вам потрібно в наступному році 400 дол. на купівлю підручників. Ви можете інвестувати цю суму під 7% річних. Скільки вам потрібно заплатити сьогодні?

9. Задача. Для комерційного кредиту діє умова "2/10, нетто 30". Знайдіть ціну комерційного кредиту у випадку, якщо сума боргу сплачується не на 10 день, а пізніше.

10. Ситуація. Цільове співвідношення боргу і активів корпорації складає 0,60. Вартість її активів - 20%, а вартість боргу - 12%. Яке значення WACC цієї корпорації при 34% податковій ставці?

№ 5

1. В чому полягає фінансова політика корпорації та якою функцією фінансів вона визначається?

2.Сутність та мета бюджетування капітальних вкладень.

3."Золоте" правило балансу (напишіть формулу).

4.Підходи до оптимізації планування.

5.Фонди, які знаходяться у розпорядженні корпорації, направляються на:

а)виплату дивідендів;

б)інвестиції в основний та оборотний капітал;

в)погашення боргів.

"Так"               "Ні"

6. Які з перерахованих нижче активів є реальними, а які фінансовими:

а)акції;

б)торгівельна марка;

в)засоби транспорту.

7.Задача. Якою буде приведена вартість 1000 дол., що були вкладені на рік під 15% річних?

8. Задача. Для комерційного кредиту діє умова "2/10, нетто 30". Знайдіть ціну комерційного кредиту у випадку, якщо сума боргу сплачується не на 10 день, а пізніше.

9. Задача. Фірма має поточні активи у розмірі 500 дол, поточні забов"язання 1800 дол. та товарно-матеріальні запаси 600 дол. Чому дорівнює коефіцієнт швидкої ліквідності?

10. Ситуація. Компанія продає старе обладнання за 50000 долл., яке придбала 3 роки тому за 100 000 долл. Нормативний строк його експлуатації 5 років. Протягом перших трьох років ставки амортизації для цього класу станків 0,15; 0,22; 0,21. Ставка податку на прибуток корпорації 34%. Знайдіть суму податку.

№ 6

1. Розподіл капіталу та інвестиційна політика корпорації.

2.Конкурентна позиція, як важливий фактор направлення довгострокових вкладень у реальні активи.

3.Написати формулу "золотого" правила довгострокового фінансування.

4.Контроль за виконанням фінансового плану.

5.Нерозподілений прибуток - це:

а)різниця між нетто-прибутком після сплати корпорацією податку та сумою дивідендів;

б)прибуток після сплати відсотків та податків.

6. Які з перерахованих нижче активів є реальними, а які фінансовими:

а)неосвоєнні участки землі;

б)залишок коштів на розрахунковому рахунку;

в)облігації корпорації.

7. Задача. Якою є IRR (внутрішня ставка доходності) наступних грошових потоків?

 Рік                     Грошовий потік

 0   -600 дол

 1   200 дол

 2   300 дол

 3   400 дол

8.Задача. Якщо системний ризик (коефіцієнт "бета") компанії "Діксон Ентерпрайз" складає 1,25, а доходність безризикових активів очікується 7% і ринкова доходність на базі індексу "Стендард енд Пурз 500" очікується 12%, то якою має бути доходність звичайної акції цієї компанії?

9. Коефіцієнт заборгованості фірми дорівнює 0,60. Чому дорівнює відношення зобов'язань до власного капіталу?

10.  Ситуація: Проект, який передбачає щорічні надходження у розмірі 200 дол. протягом 7 років, сьогодні потребує витрат в сумі 1000 дол. Чи є добрим цей проект, якщо фірма бажає отримати дохід на рівні 7%? А якщо 15%? За якої норми дисконту вам було б байдуже прийняти чи неприйняти цей проект?

№ 7

1.Оптимальна структура капіталу корпорації.

2.Оцінка вартості інвестицій у реальні активи.

3."Золоте" правило короткотермінового фінансування (напишіть формулу).  

4.Методи складання прогнозних фінансових документів.

5.Нарахування складних відсотків відбувається за формулою:

6. Ціна (курс) цінних паперів, які емітуються корпорацією - поточна ціна на фінансовому ринку. Вона виражається:

а)у відсотковому співвідношенні;

б)у абсолютних сумах.

     7. Задача. Вартість придбаного промислового обладнання - 100000. Розрахуйте щорічну дію амортизації на зменшення податку, якщо податок на прибуток складає 35%, а щорічна норма амортизації 25%.

8. Задача. Системний ризик (“бета” коефіцієнт) звичайних акцій корпорації У дорівнює 1,25. Якщо ставка при відсутності ризику 4%, а ринкова ставка за даним класом акцій 12%, якою буде доходність, що очікується за звичайними акціями корпорації?

9. Задача. Комерційний банк відкрив для фірми кредитну лінію у 400 000 дол.. Фірма повинна підтримувати компенсаційний залишок у розмірі 15% за непогашеними позиками та 10% за невикористаної частини кредиту. Відсоткова ставка позики 18%, компанія на поточний період бере у позику 275 000 дол. Знайдіть реальну відсоткову ставку.

10. СИТУАЦІЯ: Фінансовий відділ корпорації N прийняв рішення залучити в борг гроші, необхідні для фінансування поточних потреб в сумі 100 000 дол. Комерційний банк запропонував вибір:

1)  дисконтну позичку за умов 8 %  річних;

2) позичку, по якій нараховується 10 %  річних, що сплачуються в кінці строку позики разом з капітальним боргом.

Який варіант Ви запропонували б корпорації?

№ 8

1.Ціна капіталу.

2.Назвіть різноманітні методи оцінки інвестиційних проектів.

3.Звіт про прибутки та збитки.

4.Прогноз продажу та фінансове планування.

5. Дисконтування грошових потоків  - це процес приведення вартості грошей у часі. Чи є вірним це ствердження:

"Так"

"Ні"

6. Ціна капіталу корпорації виражається у:

а)відсотках;

б)абсолютних сумах.

7. Задача. На Ваш банківський рахунок Ви поклали 1000 дол., на які нараховується 8% річних. Скільки грошей ви будете мати через 4 роки?

8. Задача. Величина системаного ризику (бета коефіцієнт) звичайних акцій корпорації У дорівнює 1,25. Якщо ставка при відсутності ризику 4%, а ринковий прибуток, що очікується 14%, яка ціна активів корпорації?

9.Розрахуйте ціну боргового капіталу за наступних умов:

ставка відсотка 12%, ставка податку 34%.

10.Ситуація. Компанія Х - дистриб"ютор повітряних фільтрів. Вона постачає цю продукцію роздрібним магазинам, купуючи фільтри у кількох виробників. Фільтри замовлюються партіями по 1000 штук, і кожне замовлення коштує 40 дол. Роздрібні магазини пред"являють попит на 20 000 фільтрів на місяць, а витрати по утриманню запасів - 5 центів за фільтр на місяць.

Яким є оптимальний розмір замовлення  при такому розмірі партій?

Яким буде оптимальний розмір замовлення, якщо витрати по утриманню запасів складатимуть 5 центів за фільтр на місяць?

№ 9

1.Рух капіталу корпорації.

2.Формула визначення терміну окупності проекту.

3.Фінансове середовище, що оточує компанію.

4.Які статті активів та зобов'язань балансу компанії називаються спонтанні при фінансовому плануванні?

5.Чиста приведена вартість визначається, як різниця між інвестиціями у проект та приведеними у часі грошовими надходженнями, що очікуються.

"Так"      "Ні"

6. Фінансова звітність корпорації: публічна з заключенням аудитора та реєструєма у спеціальних установах."Так"      "Ні"

7. Задача. Якщо відсоткова ставка дорівнює 8%, чи краще мати зараз 100 000 євро або 160000 євро через 5 років?

8.Задача. Компанія Х продає товари на наступних умовах: "3/30, чисті 90". Компанія У купує товари на загальну суму 1000 дол..

Яку суму компанія У може відрахувати з рахунку, якщо вона сплачує рахунок на 30-ту добу?

9. Задача. Проект Х потребує інвестицій у розмірі 15 000 дол., при цьому протягом п'яти років очікуються щорічні грошові надходження у розмірі 4 000 дол.. Проект У потребує інвестицій розміром 27 000 дол., а щорічні надходження протягом п"яти років складають 7 400 дол.. Розрахуйте показник NPV (чистої приведеної вартості). Порівняйте результати обох проектів, якщо ціна капіталу за обома проектами складає 12%.    

10. СИТУАЦІЯ: Фінансовий менеджер отримав завдання, щодо визначення ціни капіталу корпорації, залученого  шляхом:

1) первинної емісії звичайних акцій (20%);

2) первинної емісії привілейованих акцій (10%);

3) використання нерозподіленого прибутку (20%);

4) емісії облігацій (30%).

Менеджер отримав таку інформацію:

1) Корпорація сплачує податок на прибуток за загальною ставкою 40 %.

2) Корпорація випустила купонні 10 % облігації. Витрати по випуску облігацій становлять 6 %  від суми випущених облігацій.

3) Привілейовані акції випущено за умов сплати 11% дивідендів.

4) Безризикова процентна ставка становить 6 %, передбачуваний коефіцієнт бета (показник систематичного ризику) складає 1,2, премія за ризик - 0,07.

5) Показник “Чистий прибуток в розрахунку на одну акцію” у минулому році становив 8 $. Дивіденди складають 30 % чистого прибутку. Прогнозується зростання дивідендів на 10 %. Ринкова ціна (курс) звичайної акції становить 50 дол..

№ 10

1.Внутрішні фонди корпорації.

2.Формула визначення індексу прибутковості при оцінці інвестиційних проектів.

3.Валовий прибуток.

4.З яких документів складається фінансовий план?

5. Коефіцієнт дисконтування дорівнює:

6. За даною формулою

визначається:

а)системний ризик;

б)несистемний ризик;

в)загальний ризик.

7. Задача. Визначте доцільність прийняття наступного проекту використовуючи критерій звичайного строку окупності. Оптимальний строк окупності для фірми 4 роки.

Рік  Грошовий потік

0                               -170

1                                  40

2                                  40

3                                  50

4                                  50

5                                  50

8. Задача. Корпорація отримала позику розміром 600000 дол., під 20% річних з виплатою відсотків при погашенні позики та з 15% компенсаційним залишком. Знайдіть реальну відсоткову ставку.

9. Задача. Акціонерний капітал фірми 300 000 дол., нерозподілений прибуток 150 000 дол., звичайних акцій випущено 50 000. Знайдіть розрахункову вартість акції.

10. Ситуація. Цільове співвідношення боргу і активів корпорації складає 0,60. Вартість її активів - 20%, а вартість боргу - 12%. Яке значення WACC цієї корпорації при 34% податковій ставці?

№ 11

1.Зовнішні джерела фінансування корпорації.

2.Внутрішня ставка дохідності як метод оцінки інвестиційних проектів. Написати формулу.

3.Нетто прибуток.

4.Що визначається на основі прогнозу продажу?

5.Модель Міллера та Моділ"яні вартості капіталу має наступний вигляд V=S+D та стверджує, що вартість капіталу корпорації не залежить від вартості його частин.

"Так"        "Ні"

6. Синергетичний ефект при злитті високотехнологічних корпорацій визиває на ринку капіталів:

а)підвищення ціни (курсу) акцій нової корпорації;

б)зменшення ціни (курсу) акцій нової корпорації;

в)стабілізація курсу цінного паперу.

7. Задача. Магазин Х щорічно буде продавати по 20000 екземплярів книг визначеного найменування. Витрати на зберігання запасів цих книг зросли до 4 грош.од. на 1 одиницю на рік, тоді як витрати на замовлення залишились постійними - 4 грош.од. на замовлення.

Яку кількість замовлень на рік повинен зробити магазин.

8. Задача. Корпорація отримала позику у розмірі 800000 дол., під 20% річних з виплатою відсотків при погашенні позики та 14% компенсаційним залишком. Знайдіть реальну відсоткову ставку.

9. Задача. Акціонерний капітал фірми 400 000 долл,., нерозподілений прибуток 160  000 долл., звичайних акцій випущено 50 000. Знайдіть розрахункову вартість акцій.

10.СИТУАЦІЯ:

Баланс KoN на початок року та на кінець року.

Ko  придбала в цьому році нових основних фондів на 150 мільйонів доларів та змінила умови амортизації, в результаті чого сума амортизації збільшилась на 90 мільйонів доларів. прибуток після сплати податків складає 76 мільйонів доларів. Ko  виплатила дівіденди на 20 мільйонів доларів.

А) Заповніть суми "джерела" та "використання"

Млн. дол.                         Баланс Ko                                             Зміни

                                      на початок року     на кінець року       Джерела         Використання

Гроші           30                    14

Ринкові цінні папери                      22                           10

Дебітори (нетто)                              44                          60

ТМЗ                 106                        150

Всього поточні активи                  202                         234

Довгострокові активи                   150                         300

-амортизація               (52)                        (82)

- залишкова вартість                    98                          218

Всього активи                               300                          452

Кредитори                                      30                            36

Облігації до погашення                30                              6

Інш.поточн.зобов'язан.                  14                            40

Довгостроковий борг                    16                             52

Звичайні акції                                 76                          128

Нерозподілений прибуток           134                           190

Всього зобов'язання та

Власний капітал                             300                           452

№ 12

1.На що можуть спрямовуватися фонди, які знаходяться у розпорядженні корпорації?

2.Нетто приведена вартість (напишіть формулу).

3.Розподіл чистого прибутку.

4.Які основні проблеми при складанні фінансового плану?

5.Середньозважена ціна капіталу дорівнює сумі зважених витрат по кожному джерелу залучення капіталу корпорації.

"Так"        "Ні"

6. Бюджет грошових коштів корпорації відображає:

а)рух грошових надходжень (доходів) та видатків;

б)рух чистого прибутку;

в)рух валового прибутку.

7. Задача. Розрахуйте приведену (теперішню) вартість податкового захисту по відсоткових виплатах за наступним випуском облігацій. Гранична податкова ставка складає 34%.  

Запозичено кошти на 6 років у розмірі 10000 дол. під 8% (основна сума боргу сплачується по закінченні терміну).

8. Задача. Визначте доцільність прийняття наступного проекту використовуючи критерій звичайного строку окупності. Оптимальний строк окупності для фірми 3 роки.

Рік  Грошовий потік

0                             -150

1                                 40

2                                 40

3                                 50

4                                 50

5                                 20

9. Задача. Прибуток до оподаткування склав 150 000 долл. Ставка податку 30%. Корпорація випустила 1 000 привілейованих акцій номіналом 10 долл. з дивідендом 9% і 30 000 звичайних акцій. Визначте величину чистого прибутку в розрахунку на одну звичайну акцію.

10. СИТУАЦІЯ: Складіть баланс корпорації, виходячи із слідуючої інформації:

Активи    Зобов'язання та власний капітал

Гроші_____________                           Кредитори(короткострокові)__

Дебітори_________________              Звичайні_акції                  50 000

Товарно-матеріальні запаси_______  Нерозподілений_прибуток______

Довгострокові активи         40  000     Власний капітал___________ Всього_активів_____________           Всьогож зобов'язань та власний капітал 100 000

Відомі такі коефіциєнти:

  1.  швидкої ліквідності    1,2
  2.  період інкасації            45 днів
  3.  борг до активів             0,25
  4.  оборотність активів      2

Весь продаж здійснюється в кредит.

№ 13

1.Для чого здійснюється дисконтування грошових потоків?

2.Визначення ринкового ризику (коефіцієнт бета), напишіть формулу.

3.Нерозподілений прибуток.

4.Метод визначення прогнозних статей активів, зобов'язань та власного капіталу балансу корпорації шляхом відсоткових співвідношень до прогнозованого обсягу продажів.

5.Теорія Марковіца - це теорія вибору раціонального портфелю інвестицій, тобто таких цінних паперів, які б надавали можливість одержати очікуваний дохід за мінімальним ризиком.

"Так"        "Ні"

6. Комерційні цінні папери, емітуються корпорацією для фінансування:

а)короткотермінових потреб у оборотному капіталі;

б)довготермінових потреб у основному капіталі;

в)капітальних вкладень.

7. Задача.Компанія "Моне" планує купити нове обладнання вартістю 100 000 грош.од., яке б дозволило одержувати економію робітничої сили, сировини та матеріалів у розмірі 30 000 грош.од. протягом 5 років. Тривалість життя обладнання 5 років, після чого залишкова вартість буде дорівнювати 0. Вартість капіталу підприємства 12%. Ставка податку на прибуток 42%.

Чи повинна компанія купувати нове обладнання?

8. Задача. Фірма має поточні активи у розмірі 1500 дол, поточні забов"язання 1800 дол. та товарно-матеріальні запаси 600 дол. Чому дорівнює коеффіцієнт швидкої ліквідності?

9. Задача. Визначте доцільність прийняття наступного проекту використовуючи критерії  дисконтованого строку окупності. Оптимальний строк окупності  для фірми 4 роки. Ціна капіталу 10%.

Рік   Грошовий потік

0                                        -135

1                                           35

2                                           40

3                                           40

4                                           50

5                                           20

10. Ситуація. Менеджер фінансового відділу компанії Х отримав завдання визначити суму додаткового фінансування на наступний рік. Компанія планує збільшити обсяг продажу з 100 т. до 150 т.. Компанія передбачає отримати прибуток у розмірі 5% від суми продажу, з яких 40% підуть на дивіденди.

Баланс компанії Х на 01.01.ХХ (у тис.)

Активи                                   Зобов'язання та власний капітал

Гроші               6                     Короткострокові кредити       40

Дебітори           44                  Нараховані суми               20

ТМЗ                30                     Облігації до погашення         5

Всього поточн.акт. 80            Всього поточні пасиви         65

Довгострокові активи            Довгострокові зобов'язан.     10                                             

(залишкова вартість) 60         Всього зобов'язання            75

_______________________

Всього активів    140              Звичайні акції                30

                                                 Нерозподілений прибуток       35

                                                 Власний капітал               65

                                                _______________________________

                                                 Всього зобов'язан.та власн.кап.140    

№ 14

1.Вартісний цикл обороту капіталу.

2.Працюючий капітал корпорації.

3.Написати формулу дохіду на звичайну акцію.

4.Планування статей активів та зобов”язань балансу корпорації, що залежать від обсягу реалізації (спонтанні статті).

- це

а) модель Шарпа;

б) модель Марковіца.

6. Цінні папери, які емітуються корпорацією - райти - призначені для:

а)пільгового продажу існуючим акціонерам;

б)продажу на ринку капіталів;

в)продажу утримувачам облігацій.

7. Задача. Загальна вартість навчання у коледжу буде дорівнювати 50000 дол. через 18 років, коли ваша дитина поступить туди навчатися. В теперишній час ви можете інвестувати 5000 дол. Якою повинна бути відсоткова ставка, щоб вам вистачило коштів на оплату за навчання дитини у коледжу?8. Задача. Компанія "Фридлих" хоче дати оцінку проекту з наступними грошовими потоками:

 Рік  Грошовий потік

 0  -900 дол

 1   1200

 2   -200

Якщо компанія бажає отримати 10% доходу на свою інвестицію, чи слід їй прийняти цей проект?

9. Задача. “Бета” коефіцієнт звичайних акцій (показник системного ризику) корпорації У дорівнює 1,25. Якщо ставка за безризиковими цінними паперами 4%, а ринкова відсоткова ставка по даному класу акцій 12%, яка ціна капіталу корпорації, залученого за допомогою звичайних акцій?

10. Ситуація. Комерційний банк відкрив для фірми кредитну лінію у 400 000 дол.. Фірма повинна підтримувати компенсаційний залишок у розмірі 15% за непогашеними позиками та 10% за невикористаної частини кредиту. Відсоткова ставка позики 18%, компанія на поточний період бере у позику 275 000 дол. Знайдіть реальну відсоткову ставку.

№ 15

1.Внутрішній грошовий потік.

2.Ефективність фінансового планування.

3.Нетто працюючий капітал. Як він визначається?

4.Написати формулу для визначення дивіденду на звичайну акцію.

5.Операційний леверидж - це міра

а) операційного ризику;

б) фінансового ризику.

6. За даною формулою

визначається:

а)розмір замовлення (у одиницях) за статтею ТМЗ;

б)крапка беззбитковості;

в)працюючий капітал.

7. Задача. Ви маєте можливість надати інвестицію, по якій сьогодні вам потрібно внести 4000 дол. і через 8 років ви отримаєте 10000 дол. Яка ставка доходності при такому розміщенні капіталу?

8.Задача. Безризикова відсоткова ставка зараз складає 6%, а ринкова доходність - 11%. Розглянемо інвестиційний інструмент, який характеризується наступним значенням показника "бета":

   Інвестиційний інструмент                          Фактор "бета"

               RR                                                            2,50

Використайте модель оцінки капітальних активів (МОКА) для визначення вимагаємої норми доходності за даним фінансовим інструментом?

9.Задача. Витрати запасів складають 2000 од. на 100 діб, вартість виконання замовлення - 100 дол. за одне замовлення та витрати по утриманню запасів - 10 дол. на одиницю за 100 діб. Чому дорівнює найбільш економічний розмір замовлення?

10. Ситуація. Менеджер фінансового відділу компанії Х отримав завдання визначити суму додаткового фінансування на наступний рік. Компанія планує збільшити обсяг продажу з 100 т. до 150 т.. Компанія передбачає отримати прибуток у розмірі 5% від суми продажу, з яких 40% підуть на дивіденди.

Баланс компанії Х на 01.01.ХХ (у тис.)

Активи                                    Зобов'язання та власний капітал

Гроші               6                     Короткострокові кредити            40

Дебітори           44                  Нараховані суми                           20

ТМЗ                30                    Облігації до погашення                  5

Всього поточн.акт. 80           Всього поточні зобов'язан.           65Довгостроков.активи            Довгострокові зобов'язан.            10                                             

(залишкова варт.)  60            Всього зобов'язання                      75

Всього активів    140             Звичайні акції                                30

                                               Нерозподілений прибуток            35

                                               Власний капітал                             65

                                               Всього зобов'язан.та власн.кап.   140                            

№ 16

1.Грошовий потік від операційної діяльності.

2.Ефективне управління короткотерміновими активами.

3.Визнчте ціну капіталу, залученого корпорацією шляхом емісії звичайних акцій (визначте чотири підходи).

4.Основні документи фінансового плану.

5.Фінансовий леверидж - це міра

а) операційного ризику;

б) фінансового ризику;

в)загального ризику.

6. Поточні активи мінус поточні зобов’язання:

а)нетто працюючий капітал;

б)валовий (брутто) працюючий капітал.

7. Задача. Розглянемо два проекти, що взаємовиключають один одного:

 Рік  Грошові потоки М  Грошові потоки Х

 0  -50 дол               -50 дол

 1  40    5

 2  20    5

 3  5    65

Знайдіть NPV (чисту приведену вартість) для цих двох проектів та порівняйте їх, якщо ціна обох варіантах складає 10%.

8.Задача. Якщо фактор "бета" "Діксон інтерпрайзіс" складає 1,25, доходність безризикових активів очікується 7% та ринкова доходність на базі індексу "Стендард енд Пур"з 500" очікується 12%, яка доходність звичайної акції "Діксон інтерпразіс"?

    9. Задача. Вартість придбаного промислового обладнання - 100000. Розрахуйте щорічну дію амортизації на зменшення податку, якщо податок на прибуток складає 40%, а щорічна норма амортизації складає 25%.

10. СИТУАЦІЯ : Корпорація ABC не має боргу, її фінансовий стан:

Активи                                                     3 000 000 дол.

Прибуток до сплати податків та %         500 000 дол.

Ціна акціонерного капіталу  Ks                10 %

Ціна акції  Po                                              15 дол.

Випущено акцій  n                                    200 000 шт.

Податкова ставка  T                                   40 %

Фірма бажає випустити облігації та одночасно викупити частину акцій. Якщо в неї з'явиться борг в 900 000  доларів, то ціна її капіталу Ks зросте до 11%, що відображає підвищення ризику. Облігації можуть бути продані за ціною Kd - 7 %. Фірма стабільна, розширення виробництва не передбачається. Весь прибуток розподіляється на дивіденди, дохід стабільний.

Завдання:

визначити ціну акції при зміні структури капіталу, чистий прибуток в розрахунку на одну акцію після зміни структури капіталу.

№ 17

1.Прогноз продажу, значення при складанні фінансового плану.

2.Дати визначення нетто грошовому потоку.

3.Визначення методів короткотермінового фінансування при управлінні працюючим капіталом.

4.Звіт про рух грошових коштів.

5. Співвідношення між зобов’язаннями та власним капіталом, яке б забезпечувало найбільш низьку ціну капіталу при найбільш високій оцінці її ринкової вартості. Це є

а) політикою корпорації з питань структури капіталу;

б) теорією Марковіца.

6. Операційний леверидж - міра можливого управління операційними витратами:

"Так"      "Ні"

7. Задача. Ви хочете відкласти гроші на купівлю швидкісного човна, що коштує 20000 дол.. Сьогодні ви маєте 16000 дол., які можете покласти на банківський депозит під 6% річних. Скільки часу знадобиться для накопичення коштів на купівлю човна?

8. Задача. “Бета” коефіцієнт (показник систематичного ризику) звичайних акцій корпорації У дорівнює 1,25. Якщо ставка при відсутності ризику 4%, а ринковий прибуток, що очікується 12%, яка вартість активів корпорації?

9.Розрахуйте після податкову ціну боргового капіталу при наступних умовах:

ставка відсотка 10%, ставка податку 40%.

10. Ситуація. Компанія Х - дистриб"ютор повітряних фільтрів. Вона постачає цю продукцію роздрібним магазинам, купуючи фільтри у кількох виробників. Фільтри замовлюються партіями по 1000 штук, і кожне замовлення коштує 40 дол. Роздрібні магазини пред"являють попит на 20 000 фільтрів на місяць, а витрати по утриманню запасів - 10 центів за фільтр на місяць.

Яким є оптимальний розмір замовлення  при такому розмірі партій?

Яким буде оптимальний розмір замовлення, якщо витрати по утриманню запасів складатимуть 5 центів за фільтр на місяць?

№ 18

1.Грошовий потік від фінансової діяльності.

2.Структура поточних активів балансу корпорації.

3.Ціна рівноваги при визначенні структури капіталу корпорації.

4.Прогнозні форми балансу (pro forma).

5. Чиста приведена вартість визначається, як різниця між інвестиціями у проект та приведеними у часі грошовими надходженнями, що очікуються.

"Так"      "Ні"

6. Фінансовий леверидж - міра фінансового ризику:

"Так"             "Ні"

7. Задача. Якщо відсоткова ставка дорівнює 8%, чи краще мати зараз 100 000 франків або 160000 франків через 5 років?

8.Задача. Компанія Х продає товари на наступних умовах: "2/30, чисті 60". Компанія У купує товари на загальну суму 1000 дол..

Яку суму компанія У може відрахувати з рахунку, якщо сплата здійснюється на 30-ту добу?

9. Задача. На кінець року корпорація ХХХ мала збільшення чистих довгострокових активів у розмірі 370 дол. Амортизаційні витрати за рік 130 дол. Скільки грошей витратила корпорація на нові довгострокові активи?

10. Ситуація. Проект Х потребує інвестицій у розмірі 10 000 дол., при цьому протягом п'яти років очікуються щорічні грошові надходження у розмірі 3 000 дол.. Проект У потребує інвестицій у розмірі 25 000 дол., а щорічні надходження протягом п"яти років складають 7400 дол.. Розрахуйте наступні показники: NPV (чисту приведену вартість), період окупності. Порівняйте за результатами обидва проекти, якщо ціна капіталу за обидвами проектами складає 10%.

№ 19

1.Фактори оптимізації структури капіталу корпорації.

2.Структура поточних зобов’язань.

3.Відображення у звіті про рух грошових коштів грошового потоку від фінансової діяльності.

4.Прогнозні форми звіту про рух прибутку.

5. Коефіцієнт  є показником

а) систематичного ризику;

б) несистематичного ризику.

6. Нерівність 

виражає теорію дивідендної політики та запропонована:

а)Міллером - Моділяні;

б)теоретиками підходу "синиця в руки".

7. Задача. Підприємство повинно отримувати кожний рік (протягом 6 років) дохід, який дорівнює 600 000 франків.

Яка реальна вартість цієї суми у випадку, коли відсоткова ставка дорівнює 9%.

8.Задача: Компанія Х продає товари на умовах "2/30, чисті 60". Компанія У купує товари на суму 1000 дол.. Яку суму компанія У може відрахувати з рахунку, якщо вона сплачує на 30-й день.

9. Задача. Компанія Х - дистриб"ютер повітряних фільтрів. Купуючи фільтри у кількох виробників, вона продає їх роздрібним магазинам. Фільтри замовлюються партіями по 1000 штук, і кожне замовлення коштує 40 дол. Роздрібні магазини пред"являють попит на 20 000 фільтрів на місяць, а витрати по утриманню запасів складають 5 центів за фільтр на місяць.

Яким є оптимальний розмір замовлення  при такому великому розмірі партій?

10. СИТУАЦІЯ: Компанія N має слідуючі показники:

чистий прибуток в розрахунку на акцію - 8 доларів на рік, дивіденд на акцію - 6 доларів. Розрахункова балансова вартість акції в кінці року - 30 доларів. Загальна сума нерозподіленого прибутку зросла в кінці року на 20 мільйонів доларів. Компанія не випускала нових акцій. На кінець року зобов”язання складають 250 мільйонів доларів.

Визначте коефіцієнт боргу.

№ 20

1.Конкурентна позиція у вартісному циклі обороту капіталу.

2.Управління грошовими коштами.

3.Значення аналізу фінансової звітності при прийнятті фінансових рішень.

4.Економічна сутність коефіцієнтів управління акціонерним капіталом.

5. Ризик корпорації, який неможливо передбачити є:

а) несистематичний ризик;

б) систематичний ризик.

6. За даною формулою

визначається:

а)заліковий відсоток за вексельним кредитом;

б)автоматично відновлювальний кредит (револьверний);

в)відсоток за забезпеченою позикою.

7. Задача. Корпорація виплатила дивіденди по 5 дол. на звичайну акцію, та очікується, що сума дивідендів буде щорічно зростати на 6 %. Знайдіть приведену вартість акції, якщо інвестори дисконтують майбутні доходи за річною ставкою 10%

8. Задача. Інвестиційний проект Х пропонує платити вам 2000 дол. протягом 4 років, а інвестиційний проект У пропонує вам платити 2500 протягом  3 років. Який з цих грошових потоків має більш високу поточну (сьогоднішню) вартість, якщо облікова ставка дорівнює 5%?

9. Задача. Номінал векселя дорівнює 100 дол., банк зарахував вексель за 95 дол., до терміну погашення залишилося 6 місяців. Чому дорівнює облікова ставка?

10. СИТУАЦІЯ: Відділ інвестицій компанії по роботі з цінними паперами отримав завдання скласти баланс корпорації, що її цікавить: Джекоб & Ko. Інвестиційна компанія отримала наступну інформацію: за минулий рік продаж корпорацій склав 120 000 доларів (все в кредит).

1) оборотність активів                     2,4 роки

2) гроші до активів                           1,0 %

3) оборотність дебіторської заборгованості   8 років

4) оборотність товарно-матеріальних запасів 10 років

5) коефіцієнт поточної ліквідності           2 роки

6) зобов’язання до загальної суми активів   62,0 %.

На основі інформації запропоновано скласти баланс:

Активи    Зобов’язання та власний капітал

Гроші       __________________ Поточні зобов”язання___________

Дебітори           ____________         Довгострокові зобов”язання______

Товарно-матеріальні запаси ____     Всього зобов’язання____________

Довгострокові активи___________     Власний капітал _______________

Всього активів ________________     Всього зобов’язан.та власн.кап. __

№ 21

1.Сутність фінансового менеджменту.

2.Прогнозна форма звіту про рух грошових коштів.

3.Економічна сутність коефіцієнтів управління активами корпорації.

4.Значення аналізу фінансової звітності при прийнятті інвестиційних рішень.

5. Поточні активи мінус поточні зобов’язання:

а)нетто працюючий капітал;

б)валовий (брутто) працюючий капітал.

6. За даною формулою

визначається:

а)систематичний ризик;

б)несистематичний ризик;

в)загальний ризик.

7. Задача. Компанія  “Фрідліх” дає оцінку проекту з наступними грошовими потоками:

 Рік  Грошовий потік

 0  -900 дол

 1  1200

 2  -200

 Розрахуйте IRR для даного проекту.

8. Задача. Звичайна акція продається за 120 дол.. Дивіденди на акції дорівнюють 6 дол. та очікується їх зростання на 7% на рік.  На який рівень доходності розраховують акціонери?

9. Задача. Бета коефіцієнт звичайних акцій корпорації У дорівнює 1,25. Якщо ставка при відсутності ризику 4%, а ринковий прибуток, що очікується 12%, яка вартість активів корпорації?

10. СИТУАЦІЯ: Великий престижний універсальний магазин.

Є інформація:

- продаж                            20 000 дол.

- коефіцієнт валового прибутку               40 %

  •  товарно-матеріальні запаси на початку року  3 000 дол.
  •  коефіцієнт оборотності ТМЗ                  4,0
  •  період інкасації дебіторської заборгован.   60 днів
  •  коефіцієнт кратності покриття процентів прибутком  6,0
  •  податок на прибуток                         30 %

Завдання: скласти звіт про прибутки.

1) Продаж:                            продаж за готівку  ___________________

                                     продаж в кредит    ___________________

                                     Всього продажу      ___________________

2) Вартість проданих товарів:        на початок року ТМЗ  ________

                                                           Плюс купівля товарів _______

                                                           Мінус ТМЗ на кінець періоду ___________

3) Валовий прибуток ______________

                                                           Мінус проценти сплачені ____________

4) Прибуток до сплати податків

                                                           Мінус податки______________________

5) Чистий прибуток_____________________________

№ 22

1.Основні принципи фінансового менеджменту.

2.Компенсаційні залишки.

3.Назвіть основні методи аналізу фінансової звітності.

4.Касовий бюджет та фінансове планування.

5.Рух фондів, які складаються з прибутку (після сплати відсотків, податків та дивідендів) і амортизації за мінусом валових витрат. Це

а) нетто грошовий потік;

б) поточний грошовий потік.

6. За даною формулою

визначається:

а) структура капіталу;

б) середньозважена ціна капіталу.

7. Задача. Для кожного з наступних значень розрахуйте приведену вартість

----------------------------------------------------------------------------------------------------

Майбутня вартість           Кіл-ть років       Відсоткова     Приведена вартість      

                                                                          ставка

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

дол. 349                            5                      6%                         

дол. 5227                         20                     2%    

-----------------------------------------------------------------------------------------------------

8. Задача. Магазин Х щорічно планує продавати 20000 екземплярів книг визначеного найменування. Витрати на зберігання запасів цих книг зросли до 4 грош.од. за 1 одиницю на рік, тоді як витрати на замовлення залишились постійними 4 грош.од. за замовлення.

Яку кількість замовлень на рік повинен отримати магазин ?

9. Задача. Корпорація отримала позику у розмірі 600000 дол., номінальна відсоткова ставка 20%, а компенсаційний залишок 13%. Знайти реальну відсоткову ставку.

10. СИТУАЦІЯ : Фінансові показники KoN:

1) прибуток до сплати податків та процентів             4 млн.дол.

2) податкова ставка                                      35%

3) зобов’язання                                        4 млн.дол.

4) процент за зобов’язаннями Kd)                         10 %

5) ставка доходу, що очікується (ціна власного капіталу Ks) 15 %

6) випущено акцій  (n)                                600 000 шт.

7) увесь прибуток сплачується у вигляді дивідендів.

Визначте: 1) вартість акціонерного капіталу (S);

               2) вартість капіталу корпорації (V=S+D);

    3) середньозважену ціну капіталу WACC.

№ 23

1.Функції фінансового менеджменту.

2.Політика по формуванню портфелю цінних паперів при управлінні працюючим капіталом.

3.Назвіть основні методи аналізу фінансової звітності.

4.Бюджет капітальних вкладень та фінансове планування.

5. Внутрішній грошовий потік за мінусом валових витрат - це:

а) поточний грошовий потік;

б) нетто грошовий потік.

6. За даною формулою

визначається:

а) чистий прибуток;

б) прибуток, який розподіляється у вигляді дивідендів;

в) нерозподілений прибуток.

7. Задача. Визначте чисту приведену вартість проекту, при інвестиціях у розмірі 400 дол. із щорічними грошовими потоками 100 дол. та дисконтом 20%.

8. Задача.Компанія "Моне" планує купити нове обладнання вартістю 100 000 грош.од., яке б дозволило одержувати економію робочої сили, сировини та матеріалів у розмірі 30 000 грош.од. протягом 5 років. Тривалість життя обладнання 5 років, після чого залишкова вартість має дорівнювати 0. Вартість капіталу підприємства 12%. Ставка оподаткування 42%.

Чи повинна компанія купувати нове обладнання?

9. Задача. Прибуток до оподаткування склав 250 000 долл. Ставка податку 30%. Корпорація випустила 1 000 привілейованих акцій номіналом 10 долл. з дивідендом 9% і 30 000 звичайних акцій. Визначте величину чистого прибутку в розрахунку на одну звичайну акцію.

10. СИТУАЦІЯ: Компанія N має такі показники:

Чистий прибуток в розрахунку на акцію - 4 долари, дивіденд на акцію - 2 долари на рік, розрахункова бухгалтерська вартість акції в кінці року - 40 доларів. Загальна сума нерозподіленого прибутку зросла до кінця року на 12 мільйонів доларів. Компанія не випускала привілейовані акції та звичайні акції протягом року. На кінець року зобов”язання складають 120 мільйонів доларів.

Визначте коефіцієнт боргу наприкінці року.

№ 24

1.Основні протиріччя, які вирішує фінансовий менеджер.

2.Управління дебіторською заборгованістю.

3.У чому полягає метод аналізу фінансового стану корпорації за допомогою коефіцієнтів?

4.Як визначається ціна капіталу, який залучається корпорацією за допомогою емісії облігацій (формула).

5. Рух фондів, які складаються з нерозподіленого прибутку та амортизації - це:

а) поточний грошовий потік;

б) внутрішній грошовий потік.

6. Операційний леверидж - міра можливого управління операційними витратами:

"Так"      "Ні"

7. Задача. Якщо доходність, що очікується дорівнює 9 %, то яка NPV (чиста приведена вартість) кожного з цих проектів?

 Рік  Грошові потоки 1  Грошові потоки 2

 0  -10000 дол   -10000 дол.

 1  200    5000

 2  500    6000

 3  8200    500

 4  4800    500

8. Задача. Компанія продає старе обладнання за 50000 долл. Воно було куплене 3 роки тому за 200 000 долл, а нормативний строк експлуатації 5 років. Ставки амортизації для цього класу станків протягом перших 3-х років - 0,15; 0,22; 0,21. Ставка податку на прибуток 40%. Знайдіть суму податку.

9. Задача. Номінал векселя дорівнює 100 дол., банк купив вексель за 95 дол., до терміну погашення залишилося 6 місяців. Чому дорівнює облікова ставка?

10. СИТУАЦІЯ:Вам, як менеджеру по фінансовому ринку, треба прийняти рішення стосовно купівлі комерційних паперів однієї з двох компаній. У Вас є такі дані:

               Статті активів і зобов”язань                              Koмпанії А                      Koмпанії Б

Гроші                                                                                  143,3                                  351,2 

Дебітори                                                                            1598,7                                 1591,3

Товарно-матеріальні запаси                                              253,5                                   159,3

Облігації до погашення                                                     227,4                                   178,3

Кредитори                                                                         1244,0                                  1237,9

Нараховані, але не сплачені суми

(податки, заробітна плата)                                                 595,7                                    443,1

Продаж                                                                               9012,1                                  8436,7

Продаж в кредит                                                                   85%                                      75%

Вартість проданих товарів                                               1602,7                                    1437,3

Проценти сплачені                                                             412,9                                       463,6

Лізингові платежі                                                               124,9                                       117,5

Дивіденди, що сплачуються за привілейованими

Акціями                                                                                 13,5                                         45,7

Для вирішення питання Вам необхідно визначити наступні коефіцієнти:

1) ліквідності;

2) використання активів;

3) кратності покриття процентних платежів прибутком;

4) покриття всіх фінансових платежів (включаючи лізингові платежі).

№ 25

1.Внутрішні джерела фінансової інформації.

2.Кредитна політика корпорації при управлінні працюючим капіталом.

3.Критерії при визначенні структури капіталу корпорації.

4.Проблеми планування джерел фінансування.

це

а) формула Гордона;

б)визначення дивіденду на акцію;

в)визначення чистого прибутку розрахованого на акцію.

6. Коефіцієнт “бета” визначає:

а) систематичний ризик;

б) несистематичний ризик;

в) загальний ризик.

7. Задача. При наступних грошових потоках 15000дол - 1 рік, 10000 дол -2 рік за проектом, що розглядається, фірма приймає рішення на основі правила  NPV (чистої приведеної вартості). Якщо очікуєма доходність дорівнює 14 %, чи слід фірмі прийняти цей проект (інвестиції у проект складають 10000 дол)?

 8. Задача. Магазин Х щорічно планує продавати по 200 екземплярів книг визначеного найменування. Витрати на зберігання запасів цих книг зросли до 2 грош.од. за 1 одиницю на рік, тоді як витрати на замовлення залишились постійними  2 грош.од. за замовлення.

Яку кількість замовлень на рік повинен зробити магазин?

9. Задача. Акціонерний капітал (компанія не випускає привілейованих акцій) корпорації складає 220 000 долл, нерозподілений прибуток 140 000 долл. знайдіть розрахункову вартість акції, за умови що їх випущено 80 000 шт..

10. СИТУАЦІЯ: Великий престижний універсальний магазин. Є  інформація:

продаж (тільки в кредит)30 000 дол.

коефіцієнт валового прибутку       40 %

товарно-матеріальні запаси на початок року  4 000 дол.

коефіцієнт оборотності ТМЗ         4,0

період отримання коштів за рахунками дебіторів       70 діб

коефіцієнт кратності покриття процентів прибутком     7,0

ставка податку на прибуток     50 %

Завдання: скласти звіт про прибутки.

1) Продаж:                      продаж в кредит    ___________________

                                        Всього продажу      ___________________

2) Вартість проданих товарів:

                                        ТМЗ_на_початок_року_________

                                         Плюс купівля_товарів_______________

                                         Мінус товарно-матеріальні запаси на кінець_року_________________

                                         ______________________________________________

 

3) Валовий прибуток_____________________________

                                         Мінус проценти_сплачені____________

  1.  Прибуток до сплати податків_____________________________

                                         Мінус податки______________________

  1.  Чистий прибуток_____________________________

№ 26

1.Зовнішні джерела фінансової інформації.

2.Товарно-матеріальні запаси, їх склад.

3.У чому полягає значимість коефіцієнтів ліквідності?

4.Як ви розумієте значення "терміну інкасації дебіторської заборгованості корпорації"?

5.Бюджет капітальний вкладень визначає направлення виробничої та фінансової діяльності корпорації на кілька років наперед. Чи є вірним це ствердження:

"Так"     "Ні"

6. За даною формулою

визначається:

а) структура капіталу;

б) сума додаткового фінансування при зростанні продажу.

7. Задача. Розрахуйте приведену вартість податкового захисту за відсотковими виплатами за  наступним випуском облігацій. Гранична податкова ставка становить 34%.

Запозичені кошти у розмірі 10000 дол. терміном на 6 років під 8% (основна сума боргу сплачується по закінченні терміну.

8. Задача. Визначте доцільність прийняття наступного проекту використовуючи критерій звичайного строку окупності. Оптимальний строк окупності для фірми 4 роки.

Рік          Грошовий потік

  1.  -150
  2.     40
  3.     40
  4.     50
  5.     50
  6.     50

9. Задача. Прибуток до оподаткування склав 160 000 долл. Ставка податку 35%. Корпорація випустила 1 000 привілейованих акцій номіналом 10 долл. з дивідендом 9% і 30 000 звичайних акцій. Визначте величину чистого прибутку розрахованого на одну звичайну акцію.

10. СИТУАЦІЯ :

Корпорація N планує поточне фінансування обігового капіталу. Їй запропоновано такі варіанти:

1. Позичка  у 500 000 доларів, відсотки по якій погашаються одночасно з погашенням основного боргу та складають 11,5 %.

2. Дисконтна позичка  у 500 000 доларів з процентною ставкою  10 %.

Який варіант Ви запропонували б корпорації?

№ 27

1.Звітність про фінансову діяльність корпорації.

2.Модель економічно обґрунтованих обсягів замовлень ТМЗ. Напишіть формулу.

3.Формування капіталу корпорації та фінансова політика корпорації.

4.Напишіть коефіцієнти, які використовуються у Z-схемі Альтмана.

5. Період окупності, індекс прибутковості, внутрішня ставка доходу, чиста сьогоднішня вартість - це

а) основні показники, на основі яких корпорація приймається рішення про проведення довгострокових інвестицій;

б) основні показники, на основі яких корпорація приймається рішення про проведення короткострокових вкладень.

6. Оптимальна структура капіталу корпорації має мету досягти найбільш низької ціни капіталу при найбільш високій оцінці її ринкової вартості:

"Так"    "Ні"

7. Задача. Визначте індекс прибутковості за наступним проектом.

Рік       Грошовий потік

  1.  -150
  2.     20
  3.     40
  4.     30
  5.     50
  6.     20

8. Задача. Корпорація отримала позику у розмірі 600000 дол., номінальна відсоткова ставка 20% (з виплатою відсотків при погашенні позики) і 15% компенсаційним залишком. Знайдіть реальну відсоткову ставку.

9. Задача. Витрати запасів складають 2000 од. на 100 діб, вартість виконання замовлення - 100 дол. за одне замовлення та витрати по утриманню запасів - 10 дол. на одиницю за 100 діб. Чому дорівнює найбільш економічний розмір замовлення?

10. СИТУАЦІЯ: Фінансовий відділ корпорації N прийняв рішення залучити в борг гроші, необхідні для поточного фінансування в оборотному капіталі - в сумі 100 000 дол. Комерційний банк запропонував вибір:

1)  дисконтну позичку із 8 %  річних;

2) позичку із 10 %  річних, які погашаються одночасно зі сплатою капітальної суми боргу.

Який варіант Ви запропонували б корпорації?

№ 28

1.Правовий статус корпорації.

2.Джерела короткотермінового фінансування оборотного капіталу.

3.Як визначається ціна капіталу, який залучується корпорацією за допомогою емісії звичайних акцій (чотири підходи).

4.Аналітичний метод Дюпона, особливості та значення.

5. Залікова ставка при якій чиста приведена вартість проекту дорівнює нулю, називається

а) внутрішнім коефіцієнтом прибутковості;

б) коефіцієнтом дисконтування .

6. Конкурентна позиція є основною, відправною крапкою руху капіталу корпорації:

"Так"  "Ні"

7. Задача.Компанія "Моне" планує купити нове обладнання вартістю 100 000 грош.од., яке б дозволило одержувати економію робочої сили, сировини та матеріалів обсягом 30 000 грош.од. протягом 5 років. Тривалість життя обладнання 5 років, після чого залишкова вартість має становити 0. Вартість капіталу підприємства 12%. Ставка оподаткування 42%.

Чи повинна компанія купувати нове обладнання?

8. Задача. Для комерційного кредиту діє умова "2/10, нетто 30". Знайдіть ціну комерційного кредиту у випадку, коли сума боргу сплачується не на 10 день, а пізніше.

9. Задача. Безризикова відсоткова ставка зараз складає 6%, а ринкова доходність 11%. Розглянемо інвестиційні інструменти, які характеризуються наступними значеннями показника "бета" (показника систематичного ризику):

   Інвестиційний інструмент                          Фактор "бета"

               RR                                                             2,50

               SS                                                              1,20

               TT                                                              1,0

               UU                                                             -0,5

               VV                                                              0,0

Який показник є найбільш ризиковим, який найменш ризиковим?

10. СИТУАЦІЯ :

Вам, як менеджеру по фінансовому ринку, треба прийняти рішення стосовно купівлі комерційних паперів однієї з двох компаній. У Вас є такі дані:

Статті активів і зобов”язань                                       Koмпанії А                      Koмпанії Б

Гроші                                                                                  143,3                                  351,2 

Дебітори                                                                            1598,7                                 1591,3

Товарно-матеріальні запаси                                              253,5                                   159,3

Облігації до погашення                                                     227,4                                   178,3

Кредитори                                                                         1244,0                                  1237,9

Нараховані, але не сплачені суми

(податки, заробітна плата)                                                 595,7                                    443,1

Продаж                                                                               9012,1                                  8436,7

Продаж в кредит                                                                   85%                                      75%

Вартість проданих товарів                                               1602,7                                    1437,3

Проценти сплачені                                                             412,9                                       463,6

Лізингові платежі                                                               124,9                                       117,5

Дивіденди, що сплачуються за привілейованими

Акціями                                                                                 13,5                                         45,7

Для вирішення питання Вам необхідно визначити наступні коефіцієнти:

1) ліквідності;

2) використання активів;

3) кратності покриття процентних платежів прибутком;

№ 29

1.Теорія приведеної вартості.

2.Що таке крапка беззбитковості?

3.Навіщо викорстовуються коефіцієнти прибутковості?

4.Напишіть формулу середньозваженої ціни капіталу.

5.Управління працюючим капіталом передбачає прийняття рішень як за поточними активами, так і за поточними зобов”язаннями. Чи є вірним це ствердження:

"Так"           "Ні"

6. Сьогоднішня (приведена) вартість визначається шляхом дисконтування потоку платежів на відсоток, який отримувач міг би заробити, якщо б він мав ці кошти сьогодні:

"Так"          "Ні"  

7. Задача. Ставка без ризику 7%, доходність ринку 11%, коефіцієнт “бета” (показник системного ризику) компанії 0,9. Знайдіть вартість капіталу, залученого шляхом випуску звичайних акцій.

8. Задача. Номінал векселя 100 дол., банк купив вексель за 95 дол., до терміну погашення залишилося 6 місяців. Чому дорівнює облікова ставка?

9. Задача. Визначте доцільність прийняття наступного проекту використовуючи критерії  дисконтованого строку окупності. Оптимальний строк окупності  для фірми 4 роки. Ціна капіталу 10%.

Рік                 Грошовий потік

  1.  -135
  2.     35
  3.     40
  4.     40
  5.     50
  6.     20

10. Ситуація. Менеджер фінансового відділу компанії Х отримав завдання скласти новий баланс та визначити джерела фінансування. Компанія планує збільшити кількість продажу з 100 т. до 150 т.. Компанія передбачає отримати прибуток розміром 5% від суми продажу, з яких 40% підуть на дивіденди.

Баланс компанії Х на 01.01.ХХ (у тис.)

Активи                                                        Зобов”язання та власний капітал

Гроші                                    6                      Короткострокові кредитори       40

Дебітори                             44                     Нараховані суми                          20

ТМЗ                                     30                     Облігації до погашення                5

Всього поточні активи      80                      Всього поточні зобов”язання    65

Довгострокові активи                                 Довгострокові зобов”язання      10      

залишкова вартість)         60                      Всього зобов”язання                   75

Всього активів                  140                     Звичайні акції                              30

                                                                      Нерозподілений прибуток          35

                                                                      Власний капітал                           65

                                                                      Всього зобов”язання та

                                                                      власний капітал                          140    

№ 30

1.Економічна природа коефіцієнта дисконтування.

2.Кредиторська та дебіторська заборгованість, мінімальна нетто-заборгованість.

3.Визначення ринкового ризику (коефіцієнт бета), напишіть формулу.

4.Напишіть формулу визначення вартості акціонерного капіталу.

5. Мінімальний залишок коштів на рахунку, який вимагає від фірми банк для сплати банківських послуг - це:

а)компенсаційний залишок;

б)операційний залишок коштів.

6. Фінанси корпорацій виконують дві функції, які пов'язані з формуванням капіталу та його розподілом:

"Так"      "Ні"  

7. Задача. Визначте доцільність прийняття наступного проекту, використовуючи критерій звичайного строку окупності. Оптимальний строк окупності для фірми 4 роки.

Рік              Грошовий потік

  1.  -130
  2.      30
  3.      40
  4.      50
  5.      50
  6.      20

8. Задача. Яка приведена вартість 1000 дол., які вкладені на рік під 15% річних?

9. Задача. “Бета” коефіцієнт звичайних акцій (показник систематичного ризику) корпорації У дорівнює 1,25. Якщо ставка за безризиковими цінними паперами 4%, а ринкова відсоткова ставка по даному класу акцій 12%, яка ціна капіталу корпорації, залученого за допомогою звичайних акцій?

10.СИТУАЦІЯ:Фінансова корпорація бажає придбати цінні папери корпорації N. Корпорація має наступну інформацію:

відношення продажу до активів          2

коефіцієнт боргу                                40 %

поточний коефіцієнт ліквідності         3,0

оборотність товарно-матеріальних запасів   5,0 р.

період інкасації       25 діб

оборотність довгострокових активів        5,0

Прогнозний продаж - 20 млн. дол. (все в кредит).

Фінансовому управлінню скласти баланс:

Активи      Зобов”язання та власний капітал Гроші____________ Поточні зобов”язання_____________

Дебітори _________________                      Довгострокові зобов”язання_________________

Товарно-матеріальні запаси_________

Всього поточні активи_____________        Всього зобов”язання___________________

Довгострокові активи_______________      Власний капітал__________________

Всього_активів _______________________Всього зобов”язань та власний капітал________

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1.  Бочаров В.В., Леонтьев В.Е. Корпоративные финансы. – С-Пб «Питер», 2002.
  2.  Бригхэм Ю., Эрхардт М. Финансовый менеджмент. 10-е изд. / Пер. с англ. под ред. к.э.н. Е.А. Дорофеева – СПб.: Питер, 2005.
  3.  Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2004.
  4.  Грідчина М.В. Корпоративні фінанси (зарубіжний досвід і вітчизняна практика): Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002.
  5.  Колб Р.В., Родригес Р.Дж. Финансовый менеджмент: Учебник/Пер. 2-го англ. Издания; Предисл. К русск изд. К.э.н. Драчевой Е.Л. – М.: Издательство «Финпресс», 2001.
  6.  Пайк Р., Нил Б. Корпоративные финансы и инвестирование. – 4-е изд. / Пер. с англ.. – СПб.: Питер, 2006.
  7.  Рязанова Н.С. Фінансове рахівництво: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002.Росс С., Вестерфилд Р., Джордан Б. Основы корпоративных финансов. / Пер. с англ. — М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2000.
  8.  Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник – К.: КНЕУ, 2004.

Додаткова

  1.  Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. Пер. с англ. -М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005.
  2.  Ван Хорн Дж. К., Вахович мл. Дж. М. Основы  финансового менеджмента, 11-издание.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2001.
  3.  Джонс Э. Деловые финансы.: Пер. с англ.- М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 1998.
  4.  Коупленд Том, Колер Тим, Мурин Джек. Стоимость компаний: оценка и управление. – 2-е изд. / Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2000.
  5.  Майєр Дж., Олесневич Д. Міжнародне середовище бізнесу: Конкуренція та регулювання у глобальній економіці / Пер. з англ. – К.: Либідь, 2002.
  6.  Міжнародні фінанси: Підручник / О.І. Рогач, А.С. Філіпченко, Т.С. Шемет та ін..; за ред.. О.І. Рогача. – К.: Либідь, 2003.
  7.  Модильяни Ф., Миллер М. Сколько стоит фирма?// пер. с англ. - М.: ЮНИТИ, 1999.
  8.  Уолш К. Ключевые показатели менеджмента. Как анализировать, сравнивать и контролировать данные, определяющие стоимость компании./ Пер. с англ. — М.: Дело, 2000.
  9.  Управление современной компанией: Учебник/ под ред. Проф. Б. Мильнера и пров. Ф.Лииса— М. ИНФРА-М, 2001.
  10.  Шарп У.Ф., Александер Г.Дж., Бейли Дж.В. Инвестиции// Пер. с англ. — М. ИНФРА-М, 1997.
  11.  Brealey, Richard A. Fundamentals of corporate finance/ Richard A. Brealey, Stewart C. Myers, Alan J. Marcus. – 2-nd ed. - McGrow Hill, 1999.
  12.  Fraser Lyn M., Ormiston Aileen Understaning Financial Statements/ 7th ed. – Prentice Hall, 2004.

ДОДАТКИ

Корисні посилання

(джерела інформації)'

Сайти компаній, фінансова інформація яких згадується за текстом цього посібника:

1.http://www.siemens.de

2.http://www.corporate.basf.com

3.http://www.microsoft.com 

Різне:

4. www.worldexchange.org – сайт Світової федерації бірж

5. www.federalreserve.gov – сайт ФРС США

Інша інформація про компанії може бути здійснена на наступних Інтернет-сайтах:

6. http://www.smida.gov.ua

7. http://www.finance.yahoo.com

8. http://www.marketguide.com

Публічна інформація університетських бібліотек:

9. http://www.valueline.com

10. http://www.zacks.com

11. http://www.morningstar.com

Інвестиційна та фінансова інформація:

12. http://www.sec.gov/edgarhp.htm - SEC EDGAR Database

13. http://www.hoovers.com/ - Hoover`s Corporate Directory

14. http://www.dnb.com/ - Dun&Bradstreet

15. http://www.ratings.standardpoor.com/ratings.htm - Standard&Poor`s Ratings Services

16. http://www.cnnfn.com – CNN Financial Network

_________________

'Інтернет стайти постійно змінюються, тому інформація щодо них та Веб адреса може бути зміненою після публікації цього посібника

1 Сьогодні ці інституційні інвестори є впливовими власниками акціонерних компаній. Наприклад, у США пенсійним фондам та фондам взаємного страхування належить 40% всіх зареєстрованих в країні корпорацій, а серед крупних корпорацій цей показник досягає 60%. У всіх розвинених країнах за останні 10-15 років зазначені інституції перетворились у головних власників акцій відкритих акціонерних компаній.

2 Детально про фінансове рахівництво див. Учбовий посібник: Н.С. Рязанова. Фінансове рахівництво. – К.: Знання-Прес, 2002.-246 с.   

3 Облікова політика - принципи, методи і процедури, які передбачається використовувати для складання та подання фінансової звітності.

4 Детальніше про особливості роботи компанії з окремими елементами активів, зобов’язань та власного капіталу див. Рязанова Н.С. Фінансове рахівництво. Навчальний посібник.. – К.: Знання-Прес, 2002, с. 44 – 173.  

5   Фінансове рахівництво (financial accounting) – інформаційна система, що охоплює процес обліку, накопичення, обробки, підготовки та передачі необхідної  інформації. Детальніше див. Рязанова Н.С. Фінансове рахівництво. – К.: “Знання-Прес”, 2002 р.

6 Детальніше про складання фінансової звітності зарубіжних корпорацій див. Рязанова Н.С. Фінансове рахівництво. Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2002, с. 174-230.

7 Бригхем Ю. Энциклопедия финансового менеджмента, Москва, 1998.

8 Модильяни Фр., Миллер М. Сколько стоит фирма? Теорема ММ: Пер. с англ. — М.: Дело, 1999. — 272 с.

9 Лялин С. Рынок корпоративных облигаций. М.: 2001. — С. 31.

10 www.basf.com.ua

11 Приймається, що розмір нерозподіленого прибутку та амортизації в наступному році не зміняться

12 За даними офіційного сайту компанії Siemens//www.siemens.com

Розміщення "найкращими зусиллями"

Гарантування

Пряме публічне розміщення

Аукціон

Приватне

розміщення

Розміщення через посередництво інвестиційних банків

Пряме розміщення

Способи розміщення цінних паперів

Вибір структури капіталу

ФАКТОРИ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ

  •  стабілізація дивідендних виплат;
  •  стабілізація дивідендного виходу;
  •  політика постійного зростання дивідендів;
  •  викуп акцій на ринку;
  •  програми реінвестиції дивідендів;
  •  спліт та зворотній спліт

Залишковий принцип виплати

МЕТОДИ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ

Теорія  “синиця в руці” — інвестори віддають перевагу дивідендам порівняно з курсовим приростом акцій;

Теорія “податкової диференціації” — вибір акцій в залежності від оподаткування доходів від володіння ними;

Модель Дж. Лінтнера — обґрунтування параметрів дивідендної політики;

Сигнальні теорії — дивіденди, як сигнал для інвесторів на ринку акцій.  

Теорія ММ — відсутність зв’язку між дивідендами та ринковою вартістю корпорації

ТЕОРІЇ ДИВІДЕНДНОЇ ПОЛІТИКИ

ДИВІДЕНДИ В ГРОШОВІЙ ФОРМІ

ДОДАТКОВІ

СПЕЦІАЛЬНІ

ЛІКВІДАЦІЙНІ

РЕГУЛЯРНІ

Борг

Власний капітал

Звичайні акції

Привілейовані

акції

Інструменти

пов’язані з власним капіталом

Публічне розміщення

Приватне розміщення

Приватне розміщення

Публічне розміщення

Вибір параметрів пайових цінних паперів та інструментів, пов’язаних з власним капіталом

  •  Номінал;
  •  Форма випуску;
  •  Вид;
  •  Умови участі в управлінні;
  •  Умови участі в розподілі прибутку;
  •  Обмеження, пов’язані з вторинним обігом;
  •  Умови викупу (погашення).

Вибір параметрів

боргових цінних паперів

  •  Купон (дисконт);
  •  Термін обігу;
  •  Форма випуску;
  •  Номінал;
  •  Оферта та її умови;
  •  Спеціальні умови

Отруєні пігулки

Продаж активів

Викуп акцій

Золотий парашут

Білий сквайр

Білий лицар

Розподіл ради директорів

МЕТОДИ ЗАХИСТУ ВІД ВОРОЖОГО ПОГЛИНАННЯ

Вороже

Дружнє

Операційне

Фінансове

Конгломеративне

Родове

Вертикальне

Горизонтальне

ВИДИ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ

ФАКТОРИ І ПРИЧИНИ ОБ’ЄДНАННЯ КОРПОРАЦІЙ
  •  Ефект синергії;
  •  Диверсифікація бізнесу корпорації;
  •  Особисті мотиви менеджменту;
  •  Придбання активів за зниженою ціною

← Предыдущая
Страница 1
Следующая →

Скачать

Методичка_ФЗК.doc

Методичка_ФЗК.doc
Размер: 2.2 Мб

Бесплатно Скачать

Пожаловаться на материал

Навчально-методичний посібникдля самостійного вивчення дисципліни Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

У нас самая большая информационная база в рунете, поэтому Вы всегда можете найти походите запросы

Искать ещё по теме...

Похожие материалы:

Образцы сочинения по Русском языку

Что важнее: красота душевная или физическая. Связь таланта и трудолюбия. Трагедия одинокой души. Взаимоотношения личности и коллектива. Какие нравственные черты вырабатывает спорт у человека. О нравственных калеках. О силе доброго слова Что лежит в основе воспитанности человека. Что влияет на человека в ситуации нравственного выбора. Как противостоять низости и подлости. Нужно учиться культуре радости. Душевная чуткость человека и доброта

Німецькомовна література Буковини

Історичні, соціальні та політичні умови розвитку німецькомовної літератури Буковини Поезія її основна тематика та проблематика німецькомовної поезії Буковини.

Назначение радиовысотомера

Радиовысотомер предназначен для определения высоты полета, находящихся в воздухе объектов и может использоваться как дальномер.

Первая мировая война: причины, характер, итоги. Участие в войне России

Причины войны. Первая мировая война была вызвана обострением коренных противоречий между крупнейшими капиталистическими государствами.

Гимнастика в жизни спортсмена

Реферат на тему ; «Гимнастика в жизни спортсмена» Гимнастика в современном мире. Художественная гимнастика. Ритмическая гимнастика.Спортивная гимнастика. Гимнастика с применением йоги.

Сохранить?

Пропустить...

Введите код

Ok